Перенесення пікету на криву

У виробничих умовах часто трапляються випадки, коли під час розмічування пікетажу точка повного пікету розташована на тангенсі кривої. Оскільки профіль лінійної споруди будують за її віссю, то необхідно пікет з тангенсу перенести на криву, для того щоб не було спотворення висот, тобто, висоту точки слід визначати, коли ця точка знаходиться на осі лінійної споруди. Технологія перенесення пікету на криву наступна. Визначають довжину частини кривої k від ПК до ПК-9 (рис.140). Довжину кривої обчислюють за виразом k=n^9 - (ПК-8+ 74,36) =25,64м.

Центральний кут у розраховують за формулою (180). За кутом

у і відомим радіусом R обчислюють прямокутні координати ПК-9 на кривій за формулою (181).

Якщо в точці ПК-9 встановити перпендикуляр в сторону кривої, то на перетині його з кривою отримаємо точку 1. Тоді довжина кривої від ПК до точки 1 буде значно більшою від обчисленої (в нашому випадку k=25,64M). Для того щоб довжина кривої відповідала віддалі від ПК до ПК-9, необхідно від ПК-9 відкласти назад за напрямком до ПК величину (k-x) і в отриманій точці а встановити перпендикуляр та за ним відкласти віддаль y і закріпити точку. Ця точка має назву ПК-9 і розташована на осі кривої.

Рис.140. Перенесення пікету на криву

Підчас нівелювання визначають висоту ПК-9 і складений профіль буде відповідати висотам точок, розташованих на осі лінійної споруди.

Спосіб продовження хорд

Цей спосіб використовують на виробництві в тих випадках, коли не вимагається висока точність позначення осі кривої лінійної споруди на місцевості. Методика використання даного способу наступна: приймають довжину хорди £ та обчислюють центральний кут у при відомому радіусу R (рис. 141).

Кут у обчислюють на основі теореми косінусів. В трикутнику 0(ПК)1 відомі три сторони, тоді кут у обчислюють за формулою

cos y=(2R2 - £)/2R2,

Рис.141. Спосіб продовження хорд

За величинами у і R розраховують прямокутні координати першої точки за формулою (181). Для закріплення точки 2 на кривій, спочатку обчислюють довжину відрізка d за формулою

d=f/R (184)

В подальшому встановлюють теодоліт в точці ПК і візують зорову трубу на точку 1 та відкладають від точки 1 за напрямком

труби віддаль { і закріплюють точку 2'. Точка 2 буде знаходитися на перетині дуг проведених за допомогою радіуса { від точки 1 і радіуса d від точки 2' на поверхні землі. Після цього переносять теодоліт в точку 1, а зорову трубу наводять на точку 2 і за напрямком

труби відкладають віддаль { та фіксують точку 3'. Шляхом застосування способу лінійної засічки знаходять точку 3 і т. д.

Спосіб кутів

Спосіб кутів відносять до неточних способів, але на виробництві його використовують досить часто (рис.142).

Приймають величину хорди і частини кривої та обчислюють величину кута у за формулою

sin y/2=€/2R (185)

Встановлюють теодоліт в точці початок кривої (ПК) і від напрямку

на ВК відкладають кут у /2 та за напрямком труби відкладають віддаль

і і фіксують точку 1. Після цього від напрямку на ВК відкладають

кут у і від точки 1 відкладають віддаль і так, щоб кінець її перетнувся з візирною віссю труби і фіксують точку 2 і т. д.

Точки 1, 2 і 3 можна винести в натуру прямою кутовою засічкою. Доцільно це виконувати двома теодолітами. Один встановлюють в точці (ПК) і відкладають від напрямку на BK

горизонтальні кути по черзі у /2, у , 3у /2 і т.д., а другий в точці O та відкладають горизонтальні кути від напрямку на (ПК) по черзі

у , 2у , 3у і т.д.

Точки будуть знаходитися на перетині візирних осей теодолітів. Цей спосіб значно підвищує точність положення точок, але тут повинен бути доступ до точки O.