Визначення вагової концентрації пилу

Метоюлабораторної роботи є визначення вагової концентрації пилу у повітрі.

Запиленість повітря визначають по приросту ваги, отриманому після аспірації повітря крізь аерозольний фільтр.

Метод рекомендується для визначення разових і середньодобових концентрацій.

Чутливість визначення 0,2 мг пилу у пробі.

Діапазон вимірюваних концентрацій 0,1-10 мг/м³ при доборі проби повітря 2 м³.

Добір проб.Для визначення разової концентрації пилу досліджуване повітря протягають через фільтр АФА-ХП-18 зі швидкістю до 50 л/хв або через фільтр ФПП-15 (або ФПД) площею до 36 см2 зі швидкістю до 100 л/хв у продовж 20 хв. Фільтр при доборі проб повинен бути доведений до постійної ваги.

Для визначення середньодобової концентрації пилу досліджуване повітря протягають через той самий фільтр із тканини ФПП-15 або ФПД 6 разів по 20 хв з тією же швидкістю, що і при доборі разових проб, через рівні проміжки часу.

Термін зберігання відібраних проб у герметичному пакуванні необмежений.

Хід визначення. Після добору проби фільтр не менш години витримують у приміщенні, де проводилося перше зважування і доводять до постійної ваги.

Якщо добір проби проводився при відносній вологості повітря близько 100%, то фільтр необхідно помістити в ексикатор із плавленим хлористим кальцієм на 2 години або у сушильну шафу з температурою 40-50°С на 30-50 хв, а потім 40-50 хв витримувати в умовах кімнатної температури і вологості. Кількість пилу визначають за різницею ваги фільтра після і до протягання аналізованого повітря.

Розрахунок результатів аналізу. Для отримання порівняних результатів об’єм повітря, що протягли через поглинальні прилади або фільтри, приводять до нормальних умов: температури °С і тиску 760 мм рт. ст. (див. табл.). У випадку, коли Т і Р є проміжними між двома наведеними у таблиці значеннями, для них приймають середню величину (точність наведених значень у таблиці =2%).

Розрахунок концентрації пилу ( мг/м³ ) робиться за формулою:

де – кількість пилу, знайденого у пробі, мг;

– об’єм протягненого повітря, м³;

– коефіцієнт перерахунку для приведення об’єму повітря до нормальних умов.

Таблиця

Коефіцієнти перерахунку для приведення об’єму повітря до нормальних умов

t, темпе- ратура °С	р, тиск, мм рт. ст.
	0,96 0,94 0,93 0,91 0,89 0,88 0,87 0,85 0,84	0,96 0,96 0,93 0,92 0,9 0,89 0,87 0,86 0,84	0,97 0,96 0,94 0,92 0,91 0,89 0,88 0,86 0,85	0,98 0,96 0,95 0,93 0,91 0,9 0,88 0,87 0,85	0,98 0,97 0,95 0,94 0,92 0,9 0,89 0,87 0,86	0,99 0,98 0,96 0,94 0,94 0,93 0,9 0,88 0,87	0,98 0,96 0,96 0,93 0,92 0,9 0,89 0,87	0,99 0,97 0,96 0,94 0,92 0,91 0,89 0,88	1,1 0,99 0,98 0,96 0,94 0,93 0,91 0,9 0,88	1,1 0,98 0,97 0,95 0,94 0,92 0,9 0,89	1,2 0,99 0,97 0,96 0,94 0,92 0,91 0,89

Питання:

1. Яким методом визначається запиленість повітря?

2. Даний метод визначення запиленості повітря рекомендується для яких концентрацій: разових або середньодобових?

3. Який термін зберігання відібраних проб?

4. Скільки разів і через які проміжки часу проводиться добір проб для визначення середньодобової концентрації пилу?

Навчальне видання

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання лабораторних робіт з дисципліни

“ХІМІЯ ВОДИ ТА АТМОСФЕРИ”

(для студентів спеціальності “Міське будівництво та господарство”)

Укладач:

Наталія Іванівна БІЛОШИЦЬКА

Оригінал-макет…..Т.І. Петинська