Які правила забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення?

ПОЛОЖЕННЯ про порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення

Забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення (надалі - забудова), а також будівництво на ділянках їх залягання споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, допускається тільки у виняткових випадках лише за погодженням з відповідними територіальними геологічними підприємствами та органами державного гірничого нагляду на основі спеціальних дозволів, що видаються відповідними Радами народних депутатів, на території яких знаходяться ці корисні копалини.

При цьому необхідно здійснювати:

а) заходи для забезпечення ефективного видобування з надр корисних копалин;

б) консервацію мінімальної кількості балансових запасів корисних копалин з невисокими якісними показниками;

в) розміщення об'єктів будівництва відповідно до проекту і плану розвитку гірничих робіт даного родовища;

г) заходи охорони об'єктів будівництва від шкідливого впливу гірничих робіт;

д) охорону гірничих виробок та родовищ корисних копалин від негативного впливу забудови та об'єктів будівництва, які знижують якість корисних копалин і промислову цінність родовища або ускладнюють його розробку;

е) техніко-економічне обгрунтування забудови у межах впливу гірничих робіт.

У разі розміщення об'єктів будівництва на земній поверхні нафтових і газових родовищ повинні здійснюватись заходи, які б забезпечували можливість видобування з надр корисних копалин через бурові свердловини всіх категорій.

Розміщення об'єктів будівництва на земній поверхні або підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, в масиві гірських порід, під якими видобуто корисні копалини, допускається, як правило, після закінчення процесу зсуву земної поверхні та у разі відсутності непогашених гірничих виробок і пустот, розташованих на малих глибинах. Якщо процес зсуву земної поверхні не закінчився, забудова територій допускається тільки за погодженням з Держкоммістобудування і Держнаглядохоронпраці.

Дозвіл на забудову реєструється відповідно до чинного законодавства.

Спеціальний дозвіл на забудову може бути переглянутий відповідною Радою народних депутатів за участю заінтересованих підприємств, установ та організацій з урахуванням стану будівництва у разі:

а) виявлення додатковою геологічною розвідкою істотних змін у даних про корисні копалини, що залягають під площею, забудова якої дозволена;

б) зміни термінів і способів розробки родовища, якщо ці зміни спричинять погіршення умов забудови.

Спеціальний дозвіл на забудову може бути анульований відповідною Радою народних депутатів, якщо:

а) не додержуються вимоги забудови, передбачені у дозволі;

б) забудова чинить більш шкідливий, ніж передбачено проектом, вплив на навколишнє природне середовище, збереження експлуатованих та законсервованих гірничих виробок, бурових свердловин та інших підземних споруд;

в) забудову, на яку одержано спеціальний дозвіл не розпочато протягом двох років і не заявлено про продовження дії дозволу;

г) є інші підстави, передбачені чинним законодавством.

Рішення Ради народних депутатів з питання розгляду заяви про забудову може бути оскаржене у порядку, передбаченому чинним законодавством.

7. Якими правами наділена Україна у виключеній (морській) економічній зоні?

ЗУ Про виключну (морську) економічну зону України

Стаття 4.

Україна у своїй виключній (морській) економічній зоні має:

суверенні права щодо розвідки, розробки і збереження природних ресурсів як живих, так і неживих у водах, що покривають морське дно, на морському дні та в його надрах, а також з метою управління цими ресурсами і щодо здійснення інших видів діяльності по економічній розвідці та розробці зазначеної зони, у тому числі виробництву енергії шляхом використання води, течій і вітру;

юрисдикцію, передбачену відповідними положеннями цього Закону та нормами міжнародного права, щодо створення і використання штучних островів, установок і споруд, здійснення морських наукових досліджень, захисту та збереження морського середовища;

інші права, передбачені цим Законом, іншими законодавчими актами України та загальновизнаними нормами міжнародного права.

8. Дайте визначення континентального шельфу.

Континентальний шельф - поверхня і надра морського дна підводних районів, що прилягають до узбережжя або до островів України, але знаходяться за межами територіального моря до глибини до 200 м або за цією межею до такого місця, де глибина вод, що його покривають, дає змогу добувати (розробляти) природні багатства цих районів.

9. Що таке угода про розподіл продукції? Особливості її укладення.

ЗУ Про угоди про розподіл продукції

Стаття 4. Визначення угоди про розподіл продукції

Відповідно до угоди про розподіл продукції одна сторона - Україна (далі - держава) доручає іншій стороні - інвестору на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр та ведення пов'язаних з угодою робіт, а інвестор зобов'язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції.

Р.S. закон про розподіл продукції це є закон про угоди про розподіл продукції

Порядок укладення угоди про розподіл продукції визначається статтями 8—15 Закону про розподіл продукції

У частині 2 статті 8 Закону про розподіл продукції безпосередньо названі суттєві умови угоди про розподіл продукції. Невід'ємною частиною угоди про розподіл про­дукції є додатки, на які сторони по­силаються в тексті угоди, зокрема, вичерпний перелік встановлених правил, норм, стандартів ведення робіт, пов'язаних із користуванням надрами, охороною довкілля, вико­ристанням і переробкою мінераль­ної сировини, розрахунки, плани, переліки, програми, таблиці тощо, а у разі потреби — висновки експертів (акти експертиз), науковців і фахівців, залучених до розроблення проекту угоди.

Якщо учасником угоди про роз­поділ продукції є іноземний інвестор, він зобов'язаний протягом трьох мі­сяців з дня укладення угоди про роз­поділ продукції зареєструвати своє представництво на території України.

Проект угоди про розподіл про­дукції розробляється протягом трьох місяців з дня офіційного опубліку­вання результатів конкурсу та реє­струється Міжвідомчою комісією. Проекти угод про розподіл продукції підлягають обов'язковій державній експертизі. Міжвідомча комісія не пізніше трьох місяців з дня реєстра­ції проекту угоди про розподіл про­дукції надає інвестору висновки, зауваження, результати проведених експертиз або нову редакцію угоди, на підставі чого інвестор повинен доопрацювати проект угоди чи під­готувати свої висновки, зауваження до нового проекту угоди. З питань, що не були узгоджені сторонами протягом шести місяців від дня ре­єстрації першого варіанта проектуугоди, за ініціативою однієї із сторін і за її рахунок може бути проведена додаткова чи повторна експертиза. Рішення про підписання угоди з боку держави приймається кабінетом Мі­ністрів України за наявності рішення Міжвідомчої комісії та погодження з органом місцевого самоврядування. Підписання угоди здійснюється уповноваженими представниками сторін угоди протягом одного тижня з дня прийняття відповідного рішен­ня Кабінету Міністрів України.

Строк дії угоди про розподіл про­дукції визначається сторонами, однак не може перевищувати п'ятдесяти ро­ків від дня її підписання, однак може бути продовжений. Продовження або дострокове припинення дії угоди про розподіл продукції підлягає держав­ній реєстрації в порядку, визначеному для реєстрації угоди. Державна реє­страція укладеної угоди про розподіл продукції провадиться Міжвідомчоюкомісією в порядку, визначеному ка­бінетом Міністрів України.

Основні вимоги до виконання угоди про розподіл продукції вста­новлені статтями 16—36 Закону про розподіл продукції. До моменту розподілу продукції в пункті виміру право власності на всю виробле­ну за угодоюпродукцію належить державі. Вироблена продукція роз­поділяється щоквартально (роз­рахунковий період), якщо інше не передбачене угодою про розподіл продукції, а відповідне коригуван­ня з урахуванням обсягів видобутку (вище або нижче норми) за квартал переноситься на наступний роз­рахунковий період. Щоквартальна частка компенсаційної продукції не може перевищувати сімдесяти від­сотків загального обсягу виробленої в розрахунковий період продукції до повного відшкодування витрат інвестора. Жодна із сторін угоди про розподіл продукції не має права розпоряджатися виробленою про­дукцією до її розподілу за угодою без письмового погодження з інши­ми сторонами угоди.

ВИРІШИТИ ЗАДАЧІ

Житель міста ПустомитиГригорчук на належній йому ділянці розпочав будівництво колодязя, маючи на меті використовувати підземні води для побутових і господарських потреб за допомогою спеціального технічного приладу (від центрового насоса). Під час проведення вказаних робіт його відвідав інспектор територіальної інспекції гірничого нагляду, який, перевіривши умови та характер проведення робіт, виніс постанову про їх припинення та наклав на Григорчука адміністративний штраф у розмірі 500 гривень, зазначивши, що останній порушив вимоги чинного законодавства.

Григорчук оскаржив цю постанову до суду з вимогою усунення перешкод у користуванні природними ресурсами та стягнення збитків, заподіяних йому незаконним рішенням. Окреслити коло суспільних правовідносин; дати характеристику правовідносинам, що склалися; вирішити справу

Відносини, що виникли : 1) суспільні відносини у сфері користування надрами для видобування підземних вод

Стаття 21КУПН Надання надр у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу

Надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Ст..47 ВК Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.

Тому, на мою думку,в даному випадку особа повинна була одержати дозвіл на видобування такої криниці. Самовільне викопування її та забір з неї води із застосуванням технічних пристроїв є порушенням законодавства.

Виробниче об'єднання "Сірка" повернуло підприємству "Нове життя" 10 га землі, які були вилучені у підприємства декілька років тому. Підприємство відмовилось прийняти земельну ділянку, мотивуючи свої дії тим, що на ній не була проведена належним чином рекультивація, верхній шар ґрунту знищений. Що таке рекультивація земель? Яким нормативним актом передбачено обов’язковість її проведення? Які обов'язки користувачів надр встановлені у законодавстві? Як вирішити справу?

1) Стаття 166 ЗКУ

Рекультивація порушених земель - це комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель.

2) Земельний кодекс України (ст..166) Землі, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та у гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, підлягають рекультивації.

РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР П О С Т А Н О В А від 14 липня 1976 р. N 327 (зі змінами від 1991) Про рекультивацію земель, збереження і раціональне використання родючого шару ґрунту при розробці родовищ корисних копалин і торфу, проведенні геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт

підприємства, організації та установи, які розробляють родовища корисних копалин і торфу, проводять геологорозвідувальні, вишукувальні, будівельні та інші роботи на наданих їм у користування сільськогосподарських землях або лісових угіддях, зобов'язані коли мине потреба в цих землях за свій рахунок приводити їх у стан, придатний для використання в сільському, лісовому або рибному господарстві, а при виконанні зазначених робіт на інших землях - у стан, придатний для використання їх за призначенням.

3)Ст.. 24 КУПН Користувачі надр зобов'язані:

1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;

2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;

3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;

4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;

5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

4) На мою думку, справу слід вирішити наступним чином:

Земельний кодекс передбачає наступне:

Стаття 211. Відповідальність за порушення земельного законодавства

1. Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення:

ж) непроведення рекультивації порушених земель;

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А від 17 грудня 2008 р. Про визначення розміру збитків, завданих унаслідок непроведення робіт з рекультивації порушених земель

Установити, що збитки, завдані власникам та користувачам земельних ділянок унаслідок непроведення рекультивації вираховуються за формулою

Зр = ВК * с/100 * т/12

де Зр - розмір збитків, гривень; ВК - кошторисна вартість комплексу робіт з рекультивації порушених земель відповідно до робочого проекту землеустрою щодо рекультивації порушених земель, гривень; Т - період, на який затримано виконання передбачених зазначеним проектом робіт, місяців; С - облікова ставка Національного банку, встановлена на дату визначення розміру збитків, відсотків.