Складання кошторисної документації

ТЕМА ЦІНОУТВОРЕННЯ У БУДІВНИЦТВІ

1.1 Основні задачі ринкової системи ціноутворення.

1.2 Складання кошторисної документації.

1.3 Визначення вартості будівництва на різних етапах проектування.

1.4 Методи визначення кошторисної вартості будівництва.

1.5 Види кошторисних нормативів.

1.6 Склад кошторисної вартості будівництва.

1.7 Елементи прямих витрат.

1.8 Загальновиробничі витрати.

1.9 Кошторисний прибуток.

1.10 Види кошторисної документації.

1.11 Види договірних цін на будівельну продукцію.

Основні задачі ринкової системи ціноутворення

Основні задачі ринкової системи ціноутворення і кошторисного нормування в будівництві наступні:

формування вільних (договірних) цін на будівельну продукцію;

визначення вартості будівництва на різних етапах інвестиційного циклу;

забезпечення повного набору кошторисних нормативів (елементних і укрупнених) і різних умов їхнього застосування.

У процесі визначення кошторисної вартості будівництва необхідно забезпечити:

- гнучкий, варіантний підхід до ціноутворення, без твердої регламентації і надмірної централізації;

- дотримання принципу рівноправності учасників інвестиційного процесу, взаємної згоди сторін у ході узгодження договірних цін на будівельну продукцію;

- рекомендаційний характер загальних положень з обліком галузевих і місцевих особливостей здійснення будівництва.

Складання кошторисної документації

Кошторисні нормативи поділяються на такі види:

– загальнодержавні будівельні кошторисні нормативи;

– - відомчі кошторисні нормативи;

– - кошторисні нормативи для окремих будов;

– - індивідуальні кошторисні норми.

Загальнодержавні будівельні кошторисні нормативи обов’язкові для застосування всіма організаціями, установами і підприємствами незалежно від їх відомчої належності і форм власності при визначенні вартості будов (об’єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності.

До відомчих кошторисних нормативів належать кошторисні нормативи, які розробляються в обґрунтованих випадках, коли за прийнятою для спеціалізованого будівництва технологією і організацією робіт витрати трудових і матеріально-технічних ресурсів відрізняються від рівня, прийнятого у загальнодержавних нормах. Ці нормативи застосовуються в тій галузі, для якої вони розроблені.

Індивідуальні ресурсні елементні кошторисні норми розробляються у складі інвесторської кошторисної документації на окремі конструкції та роботи, передбачені в проекті (робочому проекті), за відсутності відповідних норм у чинних збірниках ресурсних елементних кошторисних норм. Ці норми затверджуються у складі проекту (робочого проекту) і застосовуються тільки для будови (об’єкта) за даним проектом.

Усі кошторисні нормативи за ступенем укрупнення поділяються на елементні та укрупнені.

До елементних кошторисних нормативів належать:

– ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи;

– - ресурсні елементні кошторисні норми на монтаж устаткування;

– - ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи;

– - ресурсні елементні кошторисні норми на реставраційно-відновлювальні роботи;

– - ресурсні елементні кошторисні норми на пусконалагоджувальні роботи;

– - ресурсні кошторисні норми експлуатації будівельних машин і механізмів.

До укрупнених кошторисних нормативів належать укрупнені ресурсні кошторисні норми:

– на будівлі і споруди в цілому;

– на частини будівель і споруд, конструкції та види робіт.

Головна функція кошторисних норм — визначення нормативної кількості ресурсів, необхідних для виконання відповідного виду робіт, як основи для наступного переходу до вартісних показників.

У кошторисних нормах враховано повний комплекс операцій, необхідних для виконання визначеного виду робіт в усереднених умовах.

Система ціноутворення в будівництві базується на нормативно-розрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально-технічних ресурсів. Нормативними показниками є ресурсні елементні кошторисні норми. На підставі цих норм і поточних цін на трудові та матеріально-технічні ресурси визначаються прямі витрати у вартості будівництва.

Решта витрат, які враховуються у вартості будівництва, визначається не за нормами, а розрахунково.

До таких витрат належать:

– загальновиробничі витрати;

– кошти на зведення та розбирання титульних тимчасових будівель і споруд або пристосування й використання існуючих та новозбудованих будівель і споруд сталого типу;

– додаткові витрати при виконанні будівельно-монтажних робіт у зимовий період;

– додаткові витрати при виконанні будівельно-монтажних робіт у літній період просто неба при температурі зовнішнього повітря більш ніж +27 град. C;

– інші витрати замовника і підрядних будівельно-монтажних організацій, пов’язані із здійсненням будівництва;

– витрати на утримання служби замовника і авторський нагляд;

– підготовка експлуатаційних кадрів;

– проектні та вишукувальні роботи;

– кошторисний прибуток;

– кошти на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій;

– кошти на покриття ризику всіх учасників будівництва;

– кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами.

Ресурсні елементні кошторисні норми є первинними кошторисними нормативами, призначеними для визначення нормативної кількості ресурсів, необхідних для виконання різних видів будівельних, монтажних, ремонтних і реставраційних робіт, прямих витрат у вартості будівництва, а також для розроблення поточних одиничних розцінок.

Нормативно-розрахунковою базою для визначення прямих витрат на експлуатацію будівельних машин і механізмів, у тому числі заробітної плати робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні цих машин, є:

– кошторисні норми часу роботи будівельних машин і механізмів, наведені в ресурсних елементних кошторисних нормах;

– кошторисні норми ресурсів, необхідних для їх роботи, наведені в ресурсних кошторисних нормах експлуатації будівельних машин і механізмів;

– поточні ціни машино-години, що розраховуються на підставі ресурсних кошторисних норм експлуатації будівельних машин і механізмів.

Форми кошторисної документації дозволяють складати її в певній послідовності, поступово переходячи від дрібних до більш крупних елементів будівництва, що являють собою вид робіт (витрат): об’єкт — пусковий комплекс — черга будівництва — будівництво (будова) в цілому.

Для визначення кошторисної вартості будівництва проектованих підприємств, будівель, споруд або їх черг складається інвесторська кошторисна документація таких видів:

Локальні кошториси є первинними кошторисними документами і складаються на окремі види робіт та витрат по будівлях і спорудах або по загальномайданчикових роботах на підставі обсягів, що визначилися при розробленні робочої документації (робочих креслень). Локальні кошторисні розрахунки складаються також на окремі види робіт та витрат по будівлях і спорудах або по загальномайданчикових роботах замість локальних кошторисів у тих випадках, коли обсяги робіт і розміри витрат остаточно не визначилися і підлягають уточненню.

Об’єктні кошториси об’єднують у своєму складі на об’єкт у цілому дані з локальних кошторисів. Об’єктні кошторисні розрахунки об’єднують у своєму складі на об’єкт у цілому дані з локальних кошторисних розрахунків і локальних кошторисів та підлягають уточненню.

Кошторисні розрахунки на окремі види витрат складаються у тих випадках, коли необхідно визначити, як правило, в цілому по будові кошти, необхідні для відшкодування тих витрат, що не враховані кошторисними нормативами (наприклад: компенсації в зв’язку з вилученням земель під забудову; витрати, пов’язані із застосуванням пільг і доплат, встановлених урядовими рішеннями, отриманням архітектурно-планувальних завдань, технічних умов, експертних висновків тощо).

Зведені кошторисні розрахунки вартості будівництва підприємств, будівель, споруд (або їх черг) складаються на основі об’єктних кошторисів, об’єктних кошторисних розрахунків і кошторисних розрахунків на окремі види витрат.

Зведення витрат — це кошторисний документ, що об’єднує зведені кошторисні розрахунки вартості будівництва.

Зведення витрат складається у випадках, коли одночасно з будівництвом виробничих об’єктів передбачається будівництво об’єктів житлово-цивільного призначення або бази будівельної індустрії, профтехучилищ, профілакторіїв, об’єктів підсобного сільського господарства та побутового обслуговування населення, міського наземного пасажирського транспорту, доріг, шляхопроводів та подібних інженерних споруд, а також об’єктів, будівництво яких здійснюється за рахунок коштів на виробниче будівництво.

Виходячи зі згаданих принципів групування, локальний кошторис на:

– “будівельні роботи” може мати розділи: земляні роботи;

фундаменти; стіни; каркас; перекриття; балкони та лоджії; перегородки; сходові марші та площадки; підлоги; дах і покрівля; віконні заповнення і балконні двері; дверні заповнення; внутрішнє опорядження; зовнішнє опорядження; вбудовані меблі; інші роботи; інші розділи;

– “спеціальні будівельні роботи” може мати розділи:

фундаменти під устаткування; спеціальні основи; канали і приямки; обмурування, футерування та ізоляція; хімічні захисні покриття тощо;

– “внутрішні санітарно-технічні роботи” може мати розділи:

водопровід; каналізація; опалення; вентиляція та кондиціонування повітря тощо;

– “монтаж устаткування” може мати розділи: монтаж технологічного устаткування; технологічні трубопроводи; металеві конструкції (пов’язані зі встановленням устаткування) тощо.

У зведених кошторисних розрахунках вартості виробничого та невиробничого будівництва кошти розподіляються по таких главах:

Глава 1 Підготовка території будівництва

Глава 2 Основні об’єкти будівництва

Глава 3 Об’єкти підсобного та обслуговувального призначення

Глава 4 Об’єкти енергетичного господарства

Глава 5 Об’єкти транспортного господарства і зв’язку

Глава 6 Зовнішні мережі та споруди водопостачання, каналізації, теплопостачання і газопостачання

Глава 7 Благоустрій та озеленення території

Глава 8 Тимчасові будівлі і споруди

Глава 9 Інші роботи і витрати

Глава 10 Утримання служби замовника і авторський нагляд

Глава 11 Підготовка експлуатаційних кадрів

Глава 12 Проектні та вишукувальні роботи

Крім того, після підсумку глав 1 — 12 враховуються:

– кошторисний прибуток;

– кошти на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій;

– кошти на покриття ризику всіх учасників будівництва;

– кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами;

– податки, збори, обов’язкові платежі, встановлені чинним законодавством і не враховані складовими вартості будівництва.

До глави 1 “Підготовка території будівництва” включаються кошти на роботи і витрати, пов’язані з відведенням та освоєнням території, що забудовується. У главі 1 враховуються також витрати на підготування майданчиків для розміщення і будівництва тимчасових будівель та споруд.

До глави 2 “Основні об’єкти будівництва” включається кошторисна вартість будівель, споруд та видів робіт основного призначення.

До глави 3 “Об’єкти підсобного та обслуговувального призначення” включається кошторисна вартість об’єктів підсобного та обслуговувального призначення: для промислового будівництва — будівлі ремонтно-технічних майстерень, заводоуправлінь, естакади, галереї, складські приміщення тощо; для житлово-цивільного будівництва — господарські корпуси, прохідні, теплиці в лікарняних і наукових містечках, сміттєзбиральники тощо, а також вартість будівель і споруд соціальної сфери, призначених для обслуговування працюючих (окремо збудовані поліклініки, їдальні, магазини, об’єкти побутового обслуговування населення, інші об’єкти), розташовані в межах території, відведеної для будівництва підприємств.

У тому випадку, коли розробляється окремий проект (робочий проект) із зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва таких об’єктів, як котельня, лінія електропостачання, теплові мережі, благоустрій, дороги та інші, що, як правило, включаються до глав 3 — 7 зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва до комплексного проекту, кошторисна вартість цих об’єктів включається до глави 2 як основні об’єкти.

До глав 4 — 7 включаються об’єкти, перелік яких відповідає найменуванням глав.

До глави 8 “Тимчасові будівлі та споруди” включаються кошти на зведення та розбирання титульних тимчасових будівель і споруд, необхідних для забезпечення виробничих потреб будов, а також для розміщення й обслуговування працівників будівництва.

До глави 9 “Інші роботи і витрати” включаються кошти на покриття витрат замовника і підрядних будівельно-монтажних організацій, а також на окремі види робіт, що не враховані в кошторисних нормативах. Указані кошти визначаються в цілому по будові.

Приблизний перелік цих витрат наведено в додатку Б.

До глави 10 “Утримання служби замовника і авторський нагляд” кошти в поточному рівні цін, призначені на:

– утримання служби замовника (включаючи витрати на технічний нагляд);

– проведення авторського нагляду проектними організаціями.

До цієї ж глави включаються кошти на проведення геодезичних спостережень за переміщенням і деформаціями будівель і споруд, витрати замовника, пов’язані з проведенням тендерів, введенням об’єкта в експлуатацію, та на формування страхового фонду документації України.

Витрати, пов’язані з проведенням тендерів, визначає замовник.

До глави 11 “Підготовка експлуатаційних кадрів” включаються кошти на підготовку експлуатаційних кадрів для підприємств, що будуються заново.

До глави 12 “Проектні та вишукувальні роботи” включаються:

– кошторисна вартість проектно-вишукувальних робіт;

– кошторисна вартість експертизи проектно-кошторисної документації;

– витрати, пов’язані з випробуванням паль (та частина робіт, що виконується проектно-вишукувальними організаціями).

Головні фактори зниження собівартості продукції:

1) підвищення технічного рівня виробництва;

2) поліпшення організації праці і виробництва;

3) зміна обсягу і структури продукції.