Правила зберігання легкозаймистих та вогненебезпечних речовин

Вогненебезпечні речовини - це речовини та матеріали, які здатні до самозаймання (початок горіння без впливу джерела запалювання), а також займання від джерела запалювання і самостійного горіння після його вилучення. До них належать всі органічні речовини.

Легкозаймисті речовини - це переважно рідини, які мають температуру спалаху, що не перевищує 61⁰С (ацетон, етиловий спирт).

Горючі рідини ті, які мають температуру спалаху понад 61⁰С (формалін та інші).

Легкозаймисті і горючі рідини можуть зберігатись в аптеках, якщо їх загальна кількість не перевищує 100кг. При цьому, спирти, ефіри та інші вогненебезпечні рідини зберігаються тільки в окремих захищених від пожежі (вогнестійких) приміщеннях і в металевій тарі.

В аптеках одночасно може зберігатись не більше 2-х балонів з киснем. Балони зберігають у вертикальному положенні надійно закріплені. З метою попередження вибуху забороняється доторкатись до кисневих балонів предметами, які контактували з маслами. Поряд з балонами не повинно бути масел, ганчірок від масла та інших предметів, які можуть сприяти вибухам.

У робочі приміщення аптек вогненебезпечні та вибухонебезпечні речовини доставляються тільки в таких кількостях, які необхідні для роботи. У випадку розливу легкозаймистих речовин виключаються всі нагрівальні прилади. Забруднене місце засипається піском, який потім забирається дерев’яною лопаткою.

Реактиви і матеріали, які при контакті між собою можуть утворювати вибухонебезпечні концентрації чи самозайматись, зберігаються окремо у відповідній упаковці та вогнетривкій тарі.

На банках, бутлях та іншій упаковці з хімічними реактивами повинні бути чіткі написи із вказанням їх найбільш характерних властивостей «Вогненебезпечне», «Хімічно активне» тощо.

У всіх випадках спільне зберігання легкозаймистих, вогненебезпечних і вибухо­не­без­печних речовин з кислотами і лугами категорично забороняється.

Протипожежний режим територій аптечних закладів.

Територія повинна бути чистою від сміття та інших відходів, які підвищують небезпеку виникнення загорянь і сприяють розповсюдженню вогню.

На території аптечних закладів повинно бути не менше 2-х під’їздів для автотранспорту. Стоянка автотранспорту повинна бути не ближче 10 метрів від аптеки.

При ремонті під’їзних доріг, шляхів сполучення між будівлями установ, який перешкоджає руху пожежного транспорту, адміністрація лікувальних та навчальних закладів повинна повідомити про це пожежну охорону.

На стінах будівель, стовпах, опорах повинні бути покажчики найближчих джерел водопостачання, пожежних гідрантів тощо. Букви наносяться великих розмірів флюоресцентою фарбою, щоби забезпечити їх видимість у темноті.

Під’їзні шляхи до місця, де розташовується пожежний інвентар, завжди повинні бути вільні.

Організаційно-технічні заходи з забезпечення пожежної безпеки в аптечних закладах вкючають:

1. Організаційні заходи пожежної безпеки, що передбачають організацію пожежної охорони на об’єкті, проведення навчань з питань пожежної безпеки, застосування наочних засобів протипожежної пропаганди та агітації, організацію ДПД, проведення перевірок стану пожежної безпеки приміщень, будівель та об’єкту в цілому.

2.Технічні заходи пожежної безпеки - сувере правил і норм, визначених чинними нормативними документами при реконструкції та технічному переоснащенні приміщень, будівель та об’єктів, експлуатації чи можливому переобладнанні опалення, електромереж, освітлення, вентиляції тощо.

3. Заходи режимного характеру , що передбачають застосування відкритого вогню у недозволених місцях та куріння, регламентацію пожежної безпеки при проведенні вогневих робіт та ін.

4. Експлуатаційні заходи. Вони включають своєчасне проведення профілактичних оглядів, випробувань, ремонту використовуваних приладів та обладнання, а також інженерного господарства (електромереж, електроустановок, вентиляції, опалення).

В закладах охорони здоров’я власних пожежних підрозділів немає. Вся робота по виконанню правил пожежної безпеки, а у випадку пожежі, і її гасінню до прибуття пожежної команди очолюється і організується керівником установи.

Відповідальність за забезпечення пожежної безпеки в аптечних закладах покладається на керівника. Керівник зобов’язаний:

- розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки;

- розробляти і затверджувати положення, інструкції, пам’ятки та інші нормативні акти, що діють у межах підприємства і здійснювати постійний контроль за їх дотриманням;

- забезпечувати дотримання протипожежних вимог, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;

- організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки;

- утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв’язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

- здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж;

- проводити службові розслідування випадків пожеж.

Керівник установи також затверджує плани евакуації людей та матеріальних цінностей на випадок пожежі.

Інструкції, пам’ятки, плани евакуації доводяться до відома всіх співробітників лікувальних та аптечних закладів.

Один раз на рік в лікувальних та аптечних установах проводяться тренування і навчання з пожежної безпеки. Вони включають:

- повідомлення керівника та відповідальну особу;

- виклик пожежної служби. При цьому необхідно назвати адресу об’єкту, вказати кількість поверхів, місце виникнення пожежі, наявність та кількість людей, повідомити своє прізвище;

- оповіщення персоналу, відвідувачів про пожежу;

- використання первинних засобів пожежогасіння для локалізації пожежі, збереження матеріальних цінностей;

- евакуацію відвідувачів, персоналу та матеріальних цінностей.

Після навчання проводиться аналіз дій кожного підрозділу закладу та розробляються заходи щодо усунення виявлених недоліків.

Керівник установи призначає особу, відповідальну за пожежну безпеку в кожному відділенні, підрозділі, кабінеті. В кінці робочого дня вони перевіряють протипожежний режим на об’єкті, а також справність засобів пожежогасіння.

Провізор (фармацевт), що заступає на чергування, повинен перевірити комплектність і придатність вогнегасників, засобів зв’язку, сигналізації і зробити про це запис в журналі.

Всі особи, яких приймають на роботу, проходять інструктажі з правил пожежної безпеки:

1. Первинний інструктаж включає питання щодо дотримання загальних правил пожежної безпеки і використання засобів пожежогасіння та зв’язку.

2. Повторний – проводиться з працівниками безпосередньо на робочому місці. Він включає питання щодо дотримання пожежної безпеки в даному відділенні, кабінеті, лабораторії тощо.

3. Спеціальний інструктаж - проходять особи, які допущені до роботи з легкозаймистими рідинами, киснем, горючими речовинами.

У випадку виникнення пожежі в аптечних закладах одночасно повинні проводитись:

- виклик пожежної служби;

- гасіння джерела займання;

- евакуація людей та матеріальних цінностей.

В коридорах аптечних не повинно бути предметів, які б перешкоджали руху людей під час евакуації.

У всіх аптечних установах передбачаються евакуаційні шляхи та виходи.

Евакуаційними вважаються виходи, які забезпечують безпечну відстань людей від вогню та продуктів горіння.

Евакуаційними виходами являються:

- двері з приміщень першого поверху, які ведуть безпосередньо назовні чи через коридор, вестибюль, сходову клітку назовні;

- виходи з приміщень інших поверхів, які ведуть в коридор на сходову клітку, перший поверх і назовні;

- виходи, які ведуть з одних приміщень в інші і далі в коридор та на вулицю.

На кожному поверсі повинно бути не менше двох евакуаційних виходів.

Шляхи евакуації - коридори, проходи, вестибюлі, сходи. Ліфти не відносяться до шляхів евакуації, так як під час пожежі вони можуть не функціонувати через відсутність електропостачання, виходи з ладу автоматики тощо.

Мінімальна ширина дверей для евакуації повинна бути не менше 0,8 м, а висота дверей і проходів на шляху евакуації - 2 м.

Для успішної евакуації на кожному поверсі встановлюються спеціальні покажчики напрямку руху - стрілка з напрямком виходу (®), на виході - табличка «Вихід» ( вона повинна світитись у вечірній і нічний час).

Двері, для успішної евакуації людей, повинні відкриватись у напрямку виходу з будівлі. Запасні ключі від дверей повинні знаходитись у чергових.

Ні в якому разі не можна наглухо забивати двері, призначені для евакуації.

На евакуаційних шляхах підлога не покривається речовинами, які при горінні виділяють токсичні речовини і багато диму. Всі шляхи евакуації повинні мати штучне освітлення, в тому числі, автономне.

Крім того у багатоповерхових будівлях для евакуації передбачаються зовнішні пожежні драбини.

Плани евакуації персоналу, відвідувачів.

Для організованої евакуації в аптечних закладах, керівником розробляється і затверджується детальний план евакуації людей і майна.

План евакуації включає:

1.Заходи з своєчасного оповіщення про пожежу (посадові особи, відповідальні за повідомлення в найближчу пожежну частину, керівництва).

2.Шляхи евакуації відвідувачів, персоналу(відповідальний за евакуацію на кожному шляху).

3.Порядок і послідовність евакуації майна (яке майно, куди евакуюється, відповідальний).

4.Заходи та засоби гасіння пожежі до прибуття пожежників.

План евакуації складається з двох частин.

1.Текстова - містить інструкції про дії конкретної посадової особи при пожежі, їх послідовність, порядок їх виконання, тощо.

2.Графічна - в ній схематично зображені маршрути руху. Напрямки евакуаційних шляхів показані стрілками(®) . Схематично зображені кімнати, коридори, балкони, сходи, зовнішня пожежна драбина та ін.

На плані вказуються основні і запасні шляхи евакуації. Перший позначається суцільною зеленою лінією, другий - пунктиром зеленого кольору. Вказуються пожежні крани, вогнегасники, телефони та ін.

План складається в двох екземплярах, затверджується завідувачем аптеки і видається наказ про впровадження його в дію.

При вивчені плану, відповідальні особи ознайомлюються зі своїми обов’язками по проведенню евакуації. Після цього проводяться навчання по відпрацюванню практичних дій. 1 екземпляр плану евакуації зберігається, 2 - вивішується на видному місці (схематична частина плану евакуації) в кожному відділенні, лабораторії тощо.

Розподіл обов’язків та дії працівників аптечних закладів на випадок пожежі.

Відповідальний за пожежну безпеку чи особа, яка виявила пожежу повинна негайно повідомити про це в чергову пожежну частину, керівника та начальника ДНД. Далі він виконує вказівки пожежних та керівника, а при його відсутності самостійно приймає рішення по гасінню пожежі.

Керівник здійснює загальне керівництво по ліквідації пожежі, при необхідності приймає рішення про евакуацію людей та майна.

Начальник ДНД до прибуття пожежних організовує і проводить гасіння пожежі.

персонал повинен чітко знати свої обов’язки та дії на випадок пожежі.

Завідувач аптекою ставить до відома начальника пожежної частини про наявність та кількість сильнодіючих, наркотичних, легкозаймистих та вибухонебезпечних речовин.

У всіх приміщеннях перед евакуацією необхідно виключити електроприлади, світло, газ. Виходячи з приміщення працівники закривають вікна і двері, щоб обмежити поступлення свіжого повітря.

Успіх боротьби з пожежею у значній мірі залежить від того, наскільки швидко буде виявлена пожежа (від її початку) та повідомлено про це в пожежну охорону і від швидкості прибуття пожежників до місця події. Тому всі установи повинні бути забезпечені засобами зв’язку.

З метою раннього виявлення займань приміщення лікувальних, аптечних установ та навчальних закладів обладнуються пожежною сигналізацією та оповіщення. Оповіщення про пожежу повинно забезпечувати, у відповідності з розробленими планами евакуації, передачу сигналів по всьому будинку (споруді). Кількість динаміків (оповісників) вибирається таким чином, щоби забезпечити доходження чіткого сигналу до всіх приміщень, де перебувають люди.

Найчастіше використовують наступні пристрої оповіщення про пожежу:

1. Автоматичний плавкий оповісник. В ньому металеві пружини спаяні легкоплавким сплавом. При підвищенні температури сплав розплавляється, пружини розходяться і замикають сигнальне коло, далі включається звукова сирена. До аналогічного результату приводить викривлення пластинок біметалевого оповісника при підвищеній температури. Після припинення пожежі його робота відновлюється. Вказані пристрої спрацьовують при критичній температурі (на 20⁰С вище від нормальної робочої).

2. Фотоелектричний оповісник (фотореле) спрацьовує внаслідок затемнення димом світлового променю, спрямованого на фотоелемент.

3. Швидкореагуючий іонізаційний оповісник. Принцип роботи заснований на тому, що дим проникає в камеру зі штучно іонізованим повітрям та збільшує опір струму іонізації внаслідок чого спрацьовує реле сигналізації.

Вказані системи оповіщення під’єднуються до телефонних ліній через релейну приставку і таким чином сигнал повідомлення поступає в пожежну частину.

Вибір системи оповіщення залежить від типу приміщення , наявності вибухо - та пожежонебезпечних речовин, площі приміщення, кількості поверхів тощо.

Оповісники, як правило, закріплюються на стелі, вони повинні підтримуватись в чистоті і робочому стані.

Біля кожного телефонного апарату встановлюють табличку з вказанням номеру, за яким необхідно дзвонити у випадку пожежі.

Оповіщення персоналу лікувальних, аптечних та навчальних закладів про випадок пожежі, як зазначалось вище, проводиться світловою сигналізацією (червоні лампи на робочому місці) або через систему мовного оповіщення - гучномовці.

Методи і засоби пожежогасіння (первинні засоби).

Необхідно пам’ятати, що горіння речовини припиняється при:

1. Охолодженні горючої речовини до температури, нижчої ніж температура її займання.

2. Значному зниженні концентрації кисню в повітрі зони горіння.

3. При припиненні надходження горючої речовини в зону горіння.

Для ліквідації невеликих осередків займань, а також до прибуття пожежних команд в лікувальних, аптечних закладах, навчальних чи інших установах використовують первинні засоби пожежогасіння.

Пожежний інвентар та інструменти, а також вогнегасники розміщуються на спеціальних пожежних стендах. Такі стенди встановлюють на території об’єкту з розрахунку один стенд на 5000 м². На видних місцях території закладу встановлюють відповідні знаки, що вказують місцезнаходження пожежного стенду чи вогнегасника.

До первинних засобів пожежогасіння відносять ручний пожежний інвентар: а) пожежний інструмент - гаки, ломи, сокири, лопати. З їхньою допомогою проникають в зону горіння; б) бочки з водою та пожежні відра; в) гідропульти - насоси ручної дії - струмінь води під тиском направляють в зону горіння; г) ящики з піском; д) вогнегасники.

По типу вогнегасіння їх поділяють на пінні, газові і порошкоподібні.

1. Пінні. А) Вогнегасник хімічний пінний (ВХП-10) призначений для гасіння легкозаймистих та горючих рідин які горять на відкритій поверхні, а також твердих горючих матеріалів та речовин. Діючою речовиною в цих вогнегасниках є вуглекислий газ (СО₂). Довжина струменю піни від вогнегасника досягає 8 м, а тривалість роботи 60-65 с. Б) вогнегасник повітряно-пінний (ВПП-5, ВПП-10, ВПП-100) - галузь застосування також, як і вогнегасника хімічно-пінного. Необхідно пам’ятати, що піна є електропровідною. Тому ними не можна гасити електрообладнання, що знаходиться під напругою. Крім того, їх не використовують для гасіння спиртів, калію, натрію, магнію так як з піни при високій температурі виділяється водень. Окрім зазначеного необхідно враховувати, що піна псує обладнання.

2. Газові. Вуглекислотні вогнегасники(ВВ) - ВВ-2, ВВ-5, ВВ-8, ВВ-25 - використовуються для гасіння невеликих пожеж всіх видів загорання, в тому числі, електроприладів під напругою. Вони містять стиснену рідку вуглекислоту, яка виходить через патрубок, що розширюється. При цьому температура рідкої вуглекислоти знижується до мінус 70⁰С і нижче. Тому при експлуатації вказаних вогнегасників забороняється торкатись руками патрубка, через можливе обмороження. Утворюється тверда вуглекислота, котра при випаровуванні охолоджує горючу речовину та ізолює її від кисню повітря. Довжина струменю досягає 4 м, а час дії вогнегасника становить 30- 40 с. Ці вогнегасники не можна використовувати для гасіння спиртів, ацетону та інших речовин, які руйнують вуглекислоту, а також для речовин, що можуть горіти без доступу кисню (магній, перекиси та ін.).

3. Порошкові –ВП-1, ВП-2, ВП-5, ВП-10. Дані вогнегасники містять вуглекислу соду та інші галоїдовані вуглеводи. Порошок під дією високої температури розкладається з виділенням СО₂. Вони є універсальними і характеризуються широким діапазоном застосування. Їх використовують також для гасіння лужних та лужноземельних металів.

Вибір типу та необхідної кількості вогнегасників для оснащення приміщень проводиться з урахуванням їх вогнегасної спроможності, площі приміщень, категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою, а також класу можливої пожежі.

Засоби пожежогасіння в приміщеннях розташовують відповідно до вимог «Правил пожежної безпеки в Україні» - на висоті 1,5 м від підлоги і на відстані 1,2 м від краю дверей при їх відкриванні. Користуватись необхідно відповідно до інструкції. Особа, яка відповідає за протипожежний режим , контролює забезпеченість об’єкту цими засобами та їх готовність до роботи.

Місце розміщення вогнегасників повинно виключати попадання на них прямого сонячного світла, опалювальних та нагрівальних приладів. В холодний період року їх заносять у приміщення.