Ольга павленко абетка-ярмарок

AНДРІЙКІВ АПЕТИТ

— Ах, ароматна Аллина акація! — ахкала Андрійкові Анничка. — А адоніс, а айстри, а айва! Ах! Андрійко — анітелень.
— А аби ананас, апельсин, алича або абрикоси? Андрійку?!
— Атож!

БИЧОК — БІЛИЙ БОЧОК

Біг бичок — білий бочок. Біг, брикав, буцався. Бачить: Бориско біля баюри байдики б'є. Бичок Бориска — буц! Бориско — беркиць! Бовть! Брьохкається, бідолаха! Блимнув бичок: біжить бабка Борискова.
— Бабко, бичок б'ється! — бідкається Бориско.
— Безсовісний бицюро, — безчестить бабка бичка, — бузувіре, бешкетнику! Бач, Бориска б'є, бандит білобокий!
— Буде Бориско байдики бити — буду Бориска буцати! — безстрашно бекнув бичок — білий бочок.

ВМІЙ ВГАМУВАТИСЯ

Вчора Варвара варила вареники.
Вечеряти вкликала внука Валерика.
Весело взявся Валерик вминати,
Вишні в варениках вихваляти.
Вісім вмолов — втомився. Вмолов вісімнадцять — вдавився. — Врятуйте! — волає. — Води! Вмираю!
Валерика відливали.
Валерика врятували.
Він виправдовувався: "Вибачте, винен..."
Вперіщив Валерика Варварин віник.
Вчила Варвара вертлявого внука:
Вмій вгамуватися вчасно, вреднюко!

ГОРЕ-ГОСТІ

Гусакові горе — грип.
Гуде голова, горло горить.
Гріє гусак грілку, гріється. Гуска голосить...
— Годі голосити, господинько, — гусак гримає. — Ген гості гукають.
Гусакові гості: голуб-гудун, галка-говоруха, гордий грак-грамотій, горобець-горопаха.
Гайда гусака гуртом ганити.
— Грип — горе?! — горлає грак. — Ганьба! Гарячим горохом грійся, гусаче!
— Гірчичниками, — голуб гуде.
— Горіхи, горіхи гризи! — галка гукає.
— Галушки гарячі гарно грип гонять, — горобчик гомонить.
— Горобина гарніше!
— Горицвіту гілочку!
— Гарбузи!.. Годину горлали.
— Го-го-го-о-о-о-оді! — гусак гогоче. — Голова гуде!..
— Геть. голодранці! — гонила гостей гнівна господиня. — Годі галасувати! Гусакові горе — грип! ...Гріє гусак грілку, гріється.

ҐАВИН ҐВАЛТ

Ґава ґарбала ґрунт.
Ґазда ґаву — ґирлиґою!
— Ґвалт! Ґуля! — ґвалтувала ґава. — Ґиґну!..

ДІДОВІ ДИНІ

Доскоцький Дмитрик давно додивлявся до дідових динь.
— Дурнику, — докоряв дід Данило, — діждешся, достигнуть — допадешся! Дині добірні, дубівки — довіку дякуватимеш.
Дмитрик думав, дивився — довго дожидати. Діждався доброї днини, добрався до дідових динь. Добув добрячий десяток, дременув друзям дарувати. Друзі дякували. Дмитрик думав: "Дізнається дід Данило — досхочу духопеликів дасть". Дід Данило дізнався. ...Дає драла Дмитрик, дід доганяє, довгого дрючка держить.
Добіг Дмитрик додому, дрижить, діда дожидає. Друзі допікають:
— Добренькі дідові дині, Дмитрику?..

ТАКЕ...

Загадка

Таке мале, таке смішне. Пухнате, біле, бородате Навмисне перейме мене, Обійде, озирне, нюхне, Брикне, ображене неначе, Заплаче:
— Ме-е-е!...

ЄХИДНИК

— Євгенку, Євка є?
— Немає, — єхидничає Євгенко.
— Євко, Євгенко є?

ЖУРАВЛИХА ЖУРИТЬСЯ

Жовторотий журавлик жадібно жував жувачку. — Журавлику, — журилася журавлиха, — жувачку жуєш? — Жалюгідний! Жуй жучків, журавлину, жабку жирненьку жуй. Жувачку жують жевжики. Журавлеві жевжиком жити? Жах!

ЗАПІКАНКА ЗАЧЕКАЄ

Задумала зозуля збіжжя засіяти.
Задумати — задумала, зараз зробити забажала.
Злітала за зозулем, запропонувала.
Зозуль задумався.
— Зажди, зозулько, зятя закличу. Зять знаючий, зуміє зміркувати.
Зять зміркував:
— Зарано. Зима заходить. Зачекайте, заким зазеленіє.
— Зачекаймо, зачекаймо! — зозуль зрадів. Зійшла зима, зазеленіло.
— Засіваймо! — зозуля зозулеві.
Зозуль зашкрябав загривок.
— Знаєш, зозулько, збіжжя зачекає. Збираймося зілля заготовляти.
Закликали зятя.
— Зілля? — здивувася зять. — Зілля зелене, зачекайте, заким зацвіте.
— Звичайно, зачекаймо! — зозуль зрадів. Зацвіло зілля. Знову зозуля зачіпає зозуля. Зозуль завовтузився:
— Зілля зачекає, зозулько. Зроби зараз, зозулястенька, запіканочку з зозулинця.
— Запіканочку? — здивувалася зозуля. — 3 зозулинця? Зараз? Зачекало збіжжя, зачекало зілля — запіканочка завжди зачекає.

РОЗМОВЛЯЛИ ЯГОДИ

Казали ягоди калини:
— Коли були ми молодими,
Ми білосніжними були.
Вітри квітками колихали,
Пелюстки бджоли цілували,
Дощами хмари поливали —
Ми стигли, рум'янішали.
Посохли трави, квіти щезли,
Ми задубіли, ми замерзли,
Ми думали: померли ми...
Коли морози повтікали,
Ми, навпаки, смачними стали,
Аби пташинки ласували
Мороженими ягідьми.

ІЛЮСТРАТОРИ

Індіанець і індієць,
І індус, і італієць,
Іскра, іграшка, іржа,
Іван-чай, інжир, ішак,
І індик, і індичата
"І" ідуть ілюструвати

ЇЖАК-ЇЗДОВИЙ

Їжак їздовий, їжаченята їжака їдьма їдять:
— Їдьмо!..

ЙОЙКАЛО

— Йой-йой-йой! — йойкає Йосип.
— Йо-о-о-оду!..

КОТИК-КУНЯЙЛО

Котику, кінчай куняти:
Каруселі коник крутить,
Кришечки клює когутик,
Купаються каченята,
Квасять кролики капусту,
Каже казочку Катруся,
— Котику, кінчай куняти!

Липовий лин

Летить ліском лунка луна:
— Ледащо лис ловив лина-а-а!..
Лукаво лопотіли липи:
— Ловив лина?
Ледащо?
Липа!

ЛІТО-ЛІТЕЧКО

Літо.
Літають ластівки, лелеки.
Лужок лагідний-лагідний. Лошачкові легко, любо, лоскітно. Ловко ловить лепеху, листячко, ласує.
Літепло ласкаво лататтю листочки леліє. Лозняк лопотить.
Лебедиця лебедяткові лебедить:
"Люлі-люлі, любесеньке..."

МУРЧИНІ МРІЇ

Маринка Мурці малювала.
Маринці Мурка муркотала:
— Малюй м'якеньку милу мишку,
Млинців, мур-мур, маленьку миску,
Морозиво молочне, маслечко —
Малюй мені, Маринко, Масничку!

НОСИК-НИШПІРКА

Наталоччин носик настирливо нишпорив, нипав, нюшив.
Нічого не надибав. Нудно Наталі. Настрій нікудишній. Насурмонилась, на носик нарікає.
Носик набурмосився:
— Ниєш, ниєш. нічого не надумаєш! Ніде ніколи не нюшитиму.
Налякалася Наталя: навіщо нарікала? Нарвала нарцисів.
— На, носику, нюхай.
Незабаром ніч Наталю наполохає.

ОГІРОК ОСОРОМИВСЯ

Обережно оглядаючись, опецькуватий огірок огудиною обвивав огорожу: обридло огинатися обабіч овочів.
Обснував, одпочив, оддихався, охайно обсмикнув огудину, оглянув околицю.
— Оце округа! — оторопів. — Овочі, очерет. Онде отара ожинник обгризає. Отамечки осинчак, опеньками оброслий. Ого! Отут оселюся!
Обжився. Обігрівся. Осовів.
Обвалився. Огудина обірвалася.
Одлежався. Ожив. Обтрусився. Озирнувся.
— Оце оказія! — охає. — Отак оганьбитися!

ПЕТРУСЕВА ПРИГОДА

Простував Петрусь пішки полем. Перепинило Петруся перекотиполе. Перепинило.
Постояло.
Подивилося. Потім повз Петруся прудко покотилося.
Петрусь перепудився, перелякався! Перетремтів.
Поміркував.
Повагався. Потім помчався підстрибці полем — Перелякувати перекотиполе.

РЕДИСЧИН РУШНИК

Рожевощока редиска розшивала розкішний рушник. Рушник ряснів рястом, рожами, ромашками, резедою. Руденький Рижик радісно роздивлявся редисчину роботу.
— Разюче рукоділля! — розхвалював. Редиска розчулено рум'янилась. Раптом різко розреготалося рябе Рило.
— Рох-рох! — реготало. — Рятуйте, рох, репну, регочучи! Рушник розхвалює, розумака рудий! Рох-рох-рох! Редиска розплакалась. Рижик розхвилювався.
— Рота роззявляєш, рохкало рябе? — розгнівався руденький. — Роздивись раз-разечком рідні ракотиці! Роками ріпиця росте! Рілля ріллею!
Рило розсміялося:
— Розслухай раніше, розумні речі розказую. Рушник — розкіш. Редиско. Розшивай рядна, рогожі. Ряскою, рибою, раками розмалюй!
— Рогожі радується. Рило рилом, — рішив розстроєний Рижик.

САЛО — СОЛОДШЕ

Смагляву суничку
Склювала синичка.
— Суничка солодка? —
Спитала сорока.
— Солодше сало,
—Синичка сказала.

ТИКВОЧЧИНІ ТУРБОТИ

Товстенька тіточка Тиквочка торгувала тарілками. Та тарілки ті такі тарахкотючі: товчуться, тиняються, торохкотять!
— Тихо, тарахкала, — терпляче товмачить Тиквочка. — Таж тріснете, торохтійки!
Тарілки тільки тішаться: тарабанять, танцюють, тусаються. Такий тарарам творять! Тиквочка тремтить, тривожиться, то ту, то ту тарілку тримає...
Тут-таки три тонісінькі тарілочки тільки трісь-трісь-трісь!!!
Тепер тихо.
Траур.

УЛЯНКА-УКРАЇНОЧКА

Улянка уранці умилась, убралась, Узяла узулася, уперезалась, Устигла умить уквітчатись уміло — Усякі узори убір умаїли.
Улянку-унучку уздріне Улас:
— Утішна унучечка удалась! Улянку Улас улещає — Угорками угощає.

ФАКІРОВІ ФОКУСИ

Фея — фабрику фарбує,
Футболіст — фотографує,
Фінішують — фуражири.
Фікус фиркає фіранці,
фітькає флакон фіалці, —
Файні фокуси факіра.

ХВАЛЬКОВИТИИ ХОВРАШОК

Хукне холод-хуліган —
хрущ ховається.
хмарка хнюпиться,
хміль-халамидник ходором ходить!..
Хитрий ховрашок - хутенько хутром хвалитися:
— Хіба холодно?

ЦАПКОВА ЦУКЕРКА

Цибулі цапок цурався. Цікавився цілющою цитриною. Цілився, цибав, цупив.
— Цукерка! — цямкав цвітом...
...Цього цапка ціпком цьвохкали.

ЧАЮВАННЯ

Чорнодзьоба чаєчка частенько чекала чорногуза чаювати.
Чорногуз чепурився: чистив червоні чобітки, чесав чубчика. Чемно чалапкав чагарником.
Чаєчка частувала чебрецевим чаєм, чорницями.
— Чудовий чай! — чула чаєчка. — Частуйся чорними черешнями, чарівнице!.

ШПАЧОК-ШКОЛЯРИК

Шпетить шпак шпачиху шпарко:
— Швидше ший шпачкові шапку,
Шортики, штанці, шкарпетки,
Шароварики, штиблетики,
Шубку, шарфики шовкові
Ший, шановна! Швидко — школа.

ЩАСЛИВІ ЩИГЛИКИ

Щебетливий щиглик щоранку щедрував щиглисі щонайдзвінкішу щедрівку.
Щиглиха щасливо щулилася, щоразу щедро щипала щигликові щонайсмачніший щавель:
— Щедруй ще що-небудь, щебетунчику!

КАРАСЬ

Андрусь, Івась, Олесь, Юрась
Надумались купатись.
— Дивись! — кричить Юрась. — Карась!
Мабуть, кортить пійматись!
Андрусь, Івась, Олесь, Юрась
Пірнають, ловлять, місять грязь.
Карась дививсь, крутивсь, дражнивсь,
Всміхнувсь, тріпнувсь, подавсь кудись.
Лишень почулось звідкілясь:
— Пійматись? Зась!

ЮВЕЛІР-ЮВІЛЯР

Скоромовка
Ювелір Юлій Юрійович — ювіляр.

ЯРМАРОК

Ялинові яхти, ягоди ялівцю, яснобокі яблука, ящики яєчок, ядерний ячмінь, ярина!.. Ягнята ячать, янтар яріє!.. Язиканять, якають, ябедничають!.. Ятки, ятки, ятки!.