У професійному боксі кожна ліга (WBC, IBF, WBA, WBO) проводить кваліфікаційні, рейтингові і титульні поєдинки
Поєдинки найвищого ґатунку, це матчі між чемпіонами різних версій (ліг) за титул абсолютного чемпіона.
Боксери-професіонали проводять в середньому від 1-2 до 10-12 боїв на рік. Чим вищий рейтинг боксера, тим менше поєдинків він проводить.
Статути провідних світових боксерських версій передбачають можливість проведення матч-реваншів для чемпіонів світу. Щоб скористатися цією можливістю необхідно включити відповідний пункт до контракту на проведення титульного поєдинку.
Для підвищення економічної ефективності титульних боїв задовго до їх проведення проводиться ретельно розроблена рекламна кампанія.
Система змагань у велосипедному спорті
Найбільшою популярністю у професійному велоспорті користуються шосейні гонки. Вони проводяться з року в рік в одні і ті ж терміни – з початку лютого до кінця жовтня.
Весь календар Міжнародного союзу велосипедистів розбитий на 7 категорій. Провідне місце в ньому посідають три великі багатоденні гонки: "Тур де Франс" (проводиться з 1903 р.), "Джіро Італія" (з 1909 р.) і "Вуельта Іспанії" (з 1935 р.). Наступними за значущістю є змагання чемпіонату світу (проводяться з 1927 р.) та гонки в залік Кубку світу. В останні роки до Кубку світу включено 11 гонок, що проходять у різних країнах з березня по жовтень.
Далі іде шість класів гонок. При цьому у кожному класі є дві категорії змагань – одноденні та багатоденні гонки.
На великі тури, до змагань за "Кубок світу" і гонок 1-го класу допускаються тільки провідні команди, котрі повністю укомплектовані спортсменами-професіоналами (Ердаков, Захаров, 1997). В гонках 2-го класу беруть участь як мінімум 80% професійних команд і не більше 20% непрофесійних команд. В класі гонок номер три - співвідношення 70% до 30% і т.д. У 6-му класі гонок професійні команди практично не беруть участі, окрім деяких велосипедистів-професіоналів, котрі можуть входити до складів змішаних команд.
У залежності від категорії гонки і місця, яке посідає у ній спортсмен, йому нараховуються рейтингові очки (табл. 7.5.). Так, за перемоги у великих турах спортсмени отримують по 300 очок, за перемоги у групових гонках на Іграх Олімпіад і чемпіонатах світу - по 250 очок, за перемоги в індивідуальних гонках на час на Іграх Олімпіад та Чемпіонатах світу – по 180 очок і т.д.
За загальною сумою очок, яку набере велосипедист протягом року, визначається його рейтинг у світовій класифікації. Рейтинг суттєво впливає на суму його зарплати при укладанні чергового контракту.
В контрактах професійних велогонщиків чітко вказуються обов’язкові гонки, у яких вони повинні брати участь. Кожна професійна команда має свої рекламні зобов'язання перед її власником і спонсорами. Тому календар змагань конкретної команди значною мірою зумовлюється вирішенням комерційно-спортивних завдань, що стоять перед нею. Окрім цього, на календар команди можуть впливати і регіональні інтереси. Так, наприклад, для більшості іспанських команд найбільш відповідальним в сезоні є виступ у гонці "Вуельта Іспанії", а для італійських – у гонці "Джіро Італія". Але найбільшою популярністю серед гонщиків і вболівальників користується гонка "Тур де Франс" (Маринов, 1983). Про це свідчить і той факт, що це єдина у світі багатоденна велогонка, за участь у якій необхідно сплачувати грошовий внесок до її оргкомітету. Масштабність
Таблиця 7.5.
Рейтингові очки змагань UСІ з шосейних велогонок
| Міс-це в | Вели-кі | Багатоденні гонки | ЧС1 ІО1 | ЧС2 ІО2 | Одноденні гонки | |||||||||
| гонці | тури | 2.1. | 2.2. | 2.3. | 2.4. | 2.5. | КС | 1.1. | 1.2. | 1.3. | 1.4. | 1.5. | ||
| ЧС1 – Чемпіонат світу – | ||||||||||||||
| групова гонка | ||||||||||||||
| ` 20 | ІО1 – Ігри Олімпіад – | |||||||||||||
| групова гонка | ||||||||||||||
| КС – Кубок світу | ||||||||||||||
| ЧС2 – Чемпіонат світу – | ||||||||||||||
| індивідуальна гонка | ||||||||||||||
| ІО2 – Ігри олімпіад - | ||||||||||||||
| індивідуальна гонка | ||||||||||||||
гонки не має аналогів у велоспорті. До складу акредитованих входить біля трьох тисяч осіб. Гонку висвітлюють понад 500 журналістів газет, журналів, радіо і телебачення. Обслуговують гонку понад 1000 автомобілів і понад 100 мотоциклів. Вона складається з 21-23-х етапів загальною довжиною біля чотирьох тисяч кілометрів. До участі у гонці допускається не більше 200 велогонщиків – в середньому 20-21 команда. Призовий фонд гонки складає 3 млн євро (у 2005 р.), у т.ч. 400 000 євро складає гонорар для переможця у генеральній класифікації (Шевелева, 2005). "Тур де Франс" відзначається високим рівнем організації і широким висвітленням результатів засобами масової інформації. Поряд зі спортивною частиною цієї гонки здійснюється широкий комплекс комерційних заходів. Загальне керівництво гонкою здійснюють два генеральних директори (відповідальний за спортивну програму і відповідальний за комерційну програму), три заступники і міжнародне жюрі у складі президента, членів жюрі та інспектора з медичного контролю.
Велогонка відрізняється високим рівнем матеріально-технічного забезпечення процесу підготовки і проведення змагань. Для оформлення стартового і фінішного містечка виготовлені з легких розбірних конструкцій трибуни для преси, телебачення, глядачів, а також щити для огорожі. Цей інвентар перевозиться з міста до міста і використовується протягом багатьох років.
На гонці "Тур де Франс", як і на інших популярних гонках, присутні представники провідних фірм, які виробляють велосипеди, екіпіровку для велосипедистів та інше спеціальне обладнання. У процесі гонки укладаються угоди на виготовлення і постачання продукції, що пов'язана з велоспортом.
Організатори гонки дбають про широкий комплекс послуг - від якісної і своєчасної інформації до пересувних банків.
Особливо чітко розроблено регламент гонки, що практично повністю запобігає виникненню суперечок. Детально розроблено систему заохочень і покарань. За будь-яке порушення регламенту передбачено грошовий штраф для команди. Гонщикові, котрий припустився порушення, додатково призначається штрафний час. У програмах змагань подаються характеристики всіх етапів, розклад кожного дня змагань, порядок руху транспортних засобів у стартовому та фінішному містечках. На картах-схемах позначені місця проживання, пункти заправки пальним тощо.
Організатори і спонсори гонки встановлюють велику кількість різноманітних заохочувальних грошових призів: за виграш прологу, за перемогу на етапі, володарю жовтої майки лідера на кожному етапі, найактивнішому гонщикові на кожному етапі, кращому гірському гонщикові і т.п. – всього понад 20 заохочень. Окрім грошових винагород спортсмени отримують цінні мистецькі вироби. Кожний переможець прологу, або одного з етапів, нагороджується мистецьким витвором у вигляді карти Франції з масивного срібла з діамантами. Переможець "Тур де Франс" у загальному заліку нагороджується таким же мистецьким витвором, але з масивного золота. Він інкрустований 23-ма діамантами і закріплений на срібному цоколі.