Поняття про бухгалтерський баланс. Його побудова
План
1. Поняття про бухгалтерський баланс. Його побудова
2. Господарські операції і їхній вплив на статті балансу
3. Поняття про рахунки бухгалтерського обліку
4. Суть подвійного запису
5. Синтетичний і аналітичний облік
6. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку
7. План рахунків бухгалтерського обліку
8. Узагальнення даних поточного обліку
Поняття про бухгалтерський баланс. Його побудова
Для оперативного керування підприємством необхідно мати точні дані про стан і наявність господарських засобів підприємства і за рахунок яких джерел ці засоби надходять на підприємство. Такі дані одержують при складанні бухгалтерського балансу.
Бухгалтерський баланс – це спосіб економічного групування засобів підприємства за складом і розміщенням, і джерелами утворення на визначену дату в узагальненій формі вимірювання.
Згідно ПСБО затверджено Указом Мінфіну №87 від 31.03.1999р.і зареєстровано в Міністерстві юстиції України №396 від 21.06.1999р. ”Положення (стандарт) бухгалтерського обліку –2 (баланс)”.
Цим положенням визначені зміст і форма Балансу і загальні вимоги розкриття його статей.
За формою бухгалтерський баланс – це таблиця, що складається з двох частин: одна частина - актив, у ній відображені дані про наявність і стан господарських засобів підприємства за їхнім складом і призначенням; інша частина - пасив, у ній відображені дані про види і розміри джерел формування господарських засобів.
У бухгалтерському балансі всі господарські засоби підприємства і джерела їх формування об'єднані в економічно однорідні групи , що називаються статтями балансу. Статті балансу мають загальну назву, окремий код, їх записують окремими сумами. Усі статті бухгалтерського балансу поділяють на :
- активні (ті , що розміщено в активі балансу);
- пасивні (ті, що розміщено в пасиві балансу);
Активні - основні засоби, запаси, грошові кошти, розрахунки з дебіторами.
Пасивні – статутний капітал, прибуток, кредити банку, кредиторська заборгованість.
Деякі статті Балансу мають складну побудову, тобто вони складаються з декількох рядків. До них належать основні засоби, нематеріальні активи і дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги. По них указують первісну вартість об'єктів, їхній знос і залишкову вартість об'єкта на дату складання балансу.
Однорідні за економічним змістом статті бухгалтерського балансу об'єднані в групи. У бухгалтерському балансі, який складають сьогодні, виділяють такі групи статей: запаси, дебіторська заборгованість по розрахунках, грошові кошти і їхні еквіваленти, поточні зобов'язання по розрахунках.
Однорідні за економічним змістом статті і групи балансу поєднують у розділи. У відповідності зі стандартом, актив балансу складається з чотирьох розділів :
1.Необоротні активи
2.Оборотні активи
3.Витрати майбутніх періодів
4.Необоротні активи та групи вибуття
Пасив балансу складається з п'яти розділів:
Власний капітал
1.Забезпечення майбутніх витрат і платежів
2.Довгострокові зобов'язання
3.Поточні зобов'язання
4.Доходи майбутніх періодів
Основна важливість бухгалтерського балансу полягає в рівності двох його підсумків, тобто валюта балансу по активу повинна дорівнювати валюті балансу по пасиву.
Підсумок по усіх чотирьох розділах активу і по п'ятьох розділах пасиву встановлює показник валюти балансу, тобто існує показник валюти балансу по активу і показник валюти балансу по пасиву.
Валюту балансу одержують підсумовуванням показників усіх статей за винятком даних контрактивних і контрпасивних рахунків (наприклад, знос основних засобів, знос нематеріальних активів, неоплачений капітал).
У бухгалтерському балансі підприємства України подають дані про наявність господарських засобів і джерел їх формування на початок звітного року і на кінець звітного періоду, тобто на кінець першого кварталу , першого півріччя, дев'яти місяців і на кінець звітного року.
2. Господарські операції і їхній вплив на статті балансу
Під впливом господарських операцій, що відбуваються на підприємстві, змінюється наявність і стан господарських засобів і джерел їх формування. У зв'язку з цим відбуваються зміни даних окремих статей бухгалтерського балансу.
Усі господарські операції, що викликають зміни в балансі підприємства, розділяють на 4 типи:
1.Операції першого типу – здійснюють зміни тільки в активі балансу, тобто одна стаття активу балансу збільшується, а інша зменшується на ту саму величину. Валюта балансу після здійснення такої операції залишається без зміни (початковий підсумок дорівнює кінцевому). Наприклад, отримано в касу з поточного рахунку 1 тис. грн. Після здійснення такої операції активна стаття (каса) збільшується на 1 тис. грн., а активна стаття (поточний рахунок) зменшується на 1 тис. грн.
2. Операції другого типу – викликають зміни тільки в пасиві балансу, тобто одна стаття пасиву збільшується, а інша зменшується на ту саму величину. Валюта балансу після здійснення такої операції також залишається без змін. Наприклад, утриманий із заробітної плати працівників підприємства прибутковий податок у сумі 100грн. У результаті здійснення такої операції пасивна стаття (розрахунки з бюджетом) збільшується на 100 грн., а пасивна стаття (розрахунки по оплаті праці) зменшується на 100 грн.
3.Операції третього типу – викликають зміни і в активі, і в пасиві балансу. Тобто одна стаття активу й одна стаття пасиву балансу збільшуються на ту саму величину. В результаті здійснення такої операції валюта балансу збільшується на суму здійсненої операції. Наприклад, на поточний рахунок отримано короткострокову позику банку в сумі 5 тис. грн. У результаті цього збільшується активна стаття (поточний рахунок) на 5 тис. грн. і зростає пасивна стаття (короткострокові кредити банку) також на 5 тис. грн. Валюта балансу зросла на 5 тис. грн.
4.Операції четвертого типу – також викликають зміни і в активі, і в пасиві, але в результаті їхнього здійснення значення статей зменшуються, тобто одна стаття активу й одна стаття пасиву зменшуються на одну і ту величину. Валюта балансу після здійснення такої операції зменшується. Наприклад, перерахований з поточного рахунка податок у бюджет у сумі 200 грн. У результаті здійснення такої операції активна стаття (поточний рахунок) і пасивна (розрахунки з бюджетом) зменшуються на 200 грн. Валюта балансу також зменшується на 200 грн.
Якщо позначити актив - літерою А, пасив – літерою П, суму операцій – літерою С, збільшення – знаком “+”, а зменшення – знаком “-“, ці чотири групи схематично будуть мати такий вигляд:
I. А+С-С=П
II. А=П+С-С
III. А+С=П+С
IV. А-С=П-С
3. Поняття про рахунки бухгалтерського обліку
Рахунки бухгалтерського обліку — це спосіб групування об’єктів бухгалтерського обліку, з метою відображення стану і змін господарських засобів, джерел їх утворення та господарських процесів.
Схематично рахунок бухгалтерського обліку можна показати у вигляді таблиці, поділеної на дві протилежні частини — ліву і праву.
ЛІВА—ДЕБЕТ (ДТ)
ПРАВА—КРЕДИТ (КТ)
Двостороння будова рахунку пояснюється тим, що під впливом господарчих операцій в об’єктах бухгалтерського обліку може відбуватися два види змін — збільшення або зменшення.
На рахунках бухгалтерського обліку відображають зміни у складі об’єктів бухгалтерського обліку. Підсумок змін за певний період називається — оборотом.
Зміни, відображені за ДТ рахунка, називаються дебетовим оборотом, за КТ — кредитовим оборотом.
Порядок записів на конкретних рахунках залежить від того, який об’єкт обліковують. Цим визначається характер рахунків. Залежно від об’єктів, відображених на рахунках, рахунки бувають:
активними,
пасивними,
активно-пасивними.
Активниминазиваються рахунки, які призначенні для відображення змін у складі господарчих записів.
На пасивних рахунках відображають зміни у складі джерел утворення господарчих засобів.
На активно-пасивних рахунках відображають господарські засоби і джерела утворення господарчих засобів.
Рахунок може мати залишок — Сальдо. Сальдо може бути початковим (на початок звітного періоду) і кінцевим (на кінець звітного періоду).
На активному рахунку сальдо (початковий і кінцевий) визначають за ДТ рахунку.
Збільшення господарських засобів відображають за ДТ, а зменшення за КТ.
Сальдо кінцеве активного рахунку розраховують за формулою
С– до(КА) = С– до(ПА) +ДТ – КТ , де
С– до(КА) – сальдо кінцеве активного рахунку,
С– до(ПА) - сальдо початкове активного рахунку.
Активний рахунок
ДТ КТ
| С– до на початок місяця | |
| Збільшення ГЗ (+) | Зменшення ГЗ (-) |
| Оборот по ДТ | Оборот по КТ |
| С– до на кінець місяця |
Пасивний рахунок
ДТ КТ
| С– до на початок місяця | |
| Зменшення ДГЗ (-) | Збільшення ДГЗ (+) |
| Оборот по ДТ | Оборот по КТ |
| С– до на кінець місяця |
У пасивному рахунку Сальдо початкове або кінцеве відображають за КТ.
Збільшення джерел господарчих засобів відображають за КТ, а їх зменшення ДТ.
С– до(кінцеве пасивне) = С– до(початкове) + КТ – оборот ДТ.
На Активно – Пасивному рахунку кінцеве Сальдо по ДТ і КТ рахунку визначають по даним аналітичного обліку.
Є формула для перевірки правильності визначення Сальдо:
| (на кінець міс.по Дт) |
| (на кінець міс.по Кт) |
| (на початок міс.по Кт) |
| (на початок міс.по Дт) |
Активно – пасивний рахунок
ДТ КТ
| С– до на початок місяця (наявність ДТ заборгованості) | С– до на початок місяця (наявність КТ заборгованості) |
| Збільшення ГЗ (ДТ заборгованість) (+) Зменшення ДГЗ (КТ заборгованість) (-) | Зменшення ГЗ (ДТ заборгованість) (-) Збільшення ДГЗ (КТ заборгованість) (+) |
| Оборот по ДТ | Оборот по КТ |
| С– до на кінець місяця |
4. Суть подвійного запису
Спосіб відображення господарчих операцій на рахунках бухгалтерського обліку називається подвійним записом.
Суть подвійного запису полягає в тому, що кожну господарчу операцію відображають не менше, як на двох рахунках. За ДТ одного рахунка і КТ другого, і обов’язково в однаковій сумі.
Рахунки, на яких відображають господарські операції, називають кореспондуючими, а зв’язок між цими рахунками – кореспонденцією.
Визначення кореспондентських рахунків і суми, яка на них відображена, називають бухгалтерською проводкою.
Бухгалтерські проводки бувають прості і складні.
Простою називається бухгалтерська проводка, де кореспондуються не більше 2-х рахунків.
Складні бухгалтерські проводки, де кореспондується більше 2-х рахунків, (один за ДТ, інший за КТ) або (кілька за ДТ, і один за КТ).
При цьому сума за ДТ рахунку (рахунків) повинна дорівнювати сумі, відображеній за КТ рахунків (рахунку), тобто не повинен бути порушений принцип подвійного запису.
При складанні бухгалтерських проводок необхідно використовувати наступну схему:
1) визначити характер операції (які об’єкти обліку змінюються);
2) визначити характер рахунків (активні, пасивні, активно-пасивні);
3) визначити характер зміни (збільшення , зменшення);
4) визначити кореспонденцію рахунків.
5. Синтетичний і аналітичний облік
В управлінні господарською діяльністю підприємства використовують як узагальнюючу, так і деталізовану інформацію про об’єкти бухгалтерського обліку, тому залежно від ступеня деталізації інформації бухгалтерські рахунки поділяють на: синтетичні, аналітичні, субрахунки.
Синтетичними називаються рахунки, що дають узагальнені показники, про господарчі засоби, джерела їх формування і господарчі процеси, за економічними однорідними групами в грошовому виразі.
Аналітичні - деталізований зміст синтетичних рахунків за окремими видами господарчих засобів, джерел їх формування і господарчих процесів.
Проміжне місце між синтетичними і аналітичними рахунками займають субрахунки, з їх допомогою здійснюють:
— додаткове групування даних аналітичного обліку для узагальнення даних в межах певного синтетичного рахунку,
— деталізацією сум, які обліковують на синтетичних рахунках
На синтетичному рахунку і субрахунку об’єкти відображають тільки в грошовому вимірнику.
На аналітичних рахунках об’єкти бухгалтерського обліку, зокрема з обліку товарно-матеріальних цінностей, відображаються як у натуральному, так і у грошовому вимірниках.
Не всі синтетичні рахунки можна поділити на субрахунки і аналітичні рахунки. Окремі синтетичні рахунки не мають субрахунків, а мають аналітичні рахунки.
Між синтетичним рахунком, його субрахунком і аналітичним рахунками існує взаємозв’язок:
1) сума записів на субрахунках дорівнює запису на синтетичному рахунку до якого вони відкриті;
2) сума записів на аналітичних рахунках дорівнює записам на субрахунках або синтетичному рахунку, до якого вони відкриті.
Відображення об’єктів на синтетичному рахунку називається синтетичним обліком.
Відображення об’єктів на аналітичних рахунках називається аналітичним обліком.
6. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку
Рахунки є засобом групування поточного обліку і контролю засобів, запасів, грошових коштів, розрахунків, джерел.
Групування господарчих засобів та їх джерел, господарчих процесів та їх результатів здійснюється відповідно до їх економічного змісту. Всі рахунки за змістом можуть бути зведені у відповідні групи і види. Економічний зміст рахунків є основою побудови всієї системи рахунків бухгалтерського обліку й найважливішою ознакою їх класифікації.
Класифікація бухгалтерських рахунків за економічним змістом показує, що обліковується на даному рахунку, які об’єкти бухгалтерського обліку відображені в ньому, тобто надає відомості, що характеризують стан і зміни однорідних об’єктів.
Бухгалтерські рахунки за своїм економічним змістом складаються з таких груп:
1) рахунки для обліку господарчих засобів (ресурсів);
2) рахунки для обліку джерел утворення господарчих засобів.
Рахунки для обліку господарчих засобів (ресурсів) складаються з рахунків, на яких обліковані основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи, і рахунків, на яких обліковані кошти, рахунки та інші активи.
Класифікація бухгалтерських рахунків за їх призначенням і структурою відображає зміст записів на дебеті, кредиті рахунку і залишку (сальдо), тобто показує, для яких потреб призначені ті чи інші рахунки і як вони побудовані. За цією класифікацією виділяють 5-ть груп:
1. Основні.
2. Операційні.
3. Регулюючі.
4. Результативні.
5. Позабалансові.
1-а група: Основні рахунки, до складу яких належать інвентарні , рахунки власного капіталу та рахунки розрахунків. Інвентарні рахунки використовуються для обліку майново-матеріальних цінностей і готівкових коштів. Рахунки власного капіталу використовують для обліку джерел власних засобів підприємства. Рахунки розрахунків використовуються для обліку розрахункових, кредитних і господарсько-правових відносин підприємства з іншими підприємствами, організаціями, особами.
2-а група: Операційні рахунки, використовуються для обліку витрат, визначення собівартості. Операційні витрати – це витрати, пов’язані з діяльністю з реалізації продукції та управлінням підприємством. Операційні витрати, як правило, поділяють на адміністративно-управлінські, витрати на збут та витрати, пов’язані з науково-дослідними та конструкторськими роботами.
Адміністративно-управлінські витрати – це витрати, пов’язані з управлінням підприємством як цілісним комплексом.
Калькуляційні рахунки використовуються для підсумків різних витрат і виявлення собівартості за операціями заготівлі матеріалів, виробництва продукції, виконання будівельних робот і так далі.
3-я група: Регулюючі рахунки, призначені для уточнення, корегування оцінки засобів, коштів, які обліковуються на інвентарних рахунках капіталу і рахунках розрахунків.
Залежно від того, збільшує чи зменшує регулюючий рахунок оцінку, вказану в основному рахунку, розрізняють: додаткові, контрарні рахунки.
Додаткові - завжди збільшують оцінку основного рахунку. Якщо основний рахунок буде активним, то додатковий також буде активним і навпаки.
Контрарні - уточнюють оцінку основного рахунка в бік зменшення і в балансі відображаються з знаком “ - ”. Якщо основний рахунок, буде активний, то контрарний – пасивним.
4-а група: Результативні рахунки, поділяються на: фінансово-результативні, розподільчі.
Фінансово – результативні рахунки призначені для обліку прибутків і збитків. На них відображаються кінцеві, підсумкові фінансові результати господарської діяльності підприємства. На дебеті показуються збитки. На кредиті показуються прибутки.
Розподільчі рахунки - використовуються для виявлення розміру витрат і доходів кожного звітного періоду окремо і рівномірного розподілу цих витрат у відповідному періоді. Ці рахунки використовують для обліку витрат у поточному звітному періоді за рахунками майбутніх звітних періодів і доходів, одержаних у поточному періоді, але тих, що належать до доходів майбутніх звітних періодів.
5-а група (клас 0): Позабалансові рахунки, це рахунки, на яких обліковуються цінності, що тимчасово знаходяться у підприємстві й не належать йому. На позабалансових рахунках операція відображається тільки на дебеті, або тільки на кредиті.
7. План рахунків бухгалтерського обліку
План рахунків бухгалтерського обліку — це систематизований перелік найменувань і кодів рахунків та субрахунків бухгалтерського обліку, що використовується для відображення діяльності підприємства, установи, організації.
План рахунків бухгалтерського обліку затверджено наказом Міністерства Фінансів України № 291 від 30.11.99. (зареєстровано в Міністерстві Юстиції України №892 / 4185 від 21.12.99). В плані рахунків за десятковою системою наведені коди (номери), й найменування синтетичних рахунків (рахунків 1-го порядку) і субрахунків (рахунків 2-го порядку).
Першою цифрою коду визначено клас рахунків.
Другою – номер синтетичного рахунка.
Третьою – номер субрахунку.
Нові синтетичні рахунки можуть уводитись до плану рахунків Міністерством Фінансів України за відповідними клопотаннями щодо бухгалтерського обліку специфічних операцій. Субрахунки використовуються підприємствами, виходячи з потреб управління, контролю, аналізу й звітності та можуть ними доповнюватися введенням нових субрахунків із затвердженням кодів субрахунків.
8. Узагальнення даних поточного обліку
Окремий рахунок містить інформацію, що характеризує кожний об'єкт. Зокрема періодично виникає потреба в узагальненій інформації про об'єкти обліку, взаємозв'язку між ними. Для цього використовують таблиці певної форми, що називаються відомостями.
Є три види відомостей: оборотні відомості, сальдові відомості, шахові (шахматні) відомості.
Оборотна відомість складається за рахунками як синтетичного, так і аналітичного обліку. Оборотна відомість за рахунками синтетичного обліку (таблиця 1) за звітний період складається одна, в ній узагальнюють дані за всіма синтетичними рахунками.
Таблиця 1 - Оборотна відомість за рахунками синтетичного обліку
| Шифр рах. | Назва рахунку | Сальдо на 1.01 | Оборот за місяць | Сальдо на 1.02 | |||
| Дебет | Кредит | Дебет | Кредит | Дебет | Кредит | ||
| Основні засоби | |||||||
| РАЗОМ | ∑1 | ∑2 | ∑3 | ∑4 | ∑5 | ∑6 | |
| 1 пара | 2 пара | 3 пара | |||||
| ∑1=∑2 | ∑3=∑4 | ∑5=∑6 |
Для оборотної відомості за синтетичними рахунками характерні три пари рівностей:
1) рівність підсумків сальдо початкового за дебетом і кредитом рахунків; це випливає з рівності активу і пасиву балансу;
2) рівність підсумків дебетових і кредитових оборотів на рахунках; це
випливає із суті подвійного запису;
3) рівність підсумків сальдо кінцевого за дебетом і кредитом рахунків; ця рівність випливає із 2-х попередніх.
Оборотні відомості за рахунками аналітичного обліку (таблиця 2) складаються за допомогою всіх аналітичних рахунків, відкритих до одного субрахунку або до одного синтетичного рахунку.
Таблиця 2 - Оборотна відомість за рахунками аналітичного обліку матеріальних цінностей
| № з/п | Назва аналітичного рахунку | Од. виміру | Ці-на | Залишок на початок місяця | Надійшло | Витрачено | Залишок на кінець місяця | ||||
| К-ть | Сума | К-ть | Сума | К-ть | Сума | К-ть | Сума | ||||
| Мука 1 сорт Мука 2 сорт | |||||||||||
| РАЗОМ | X | X | X |
Підсумкові дані цих відомостей звіряють із даними відповідно субрахунку чи синтетичного рахунку.
Сальдові відомості (таблиці 3,4) складаються за даними синтетичних і аналітичних рахунків. В них відображається сальдо на початок кожного звітного періоду. Перевірку підсумкових даних здійснюють за таким же принципом, як і в оборотних відомостях.
Таблиця 3 - Сальдова відомість за рахунками синтетичного обліку
| Шифр рахунку | Назва рахунку | Сальдо на1.01 | Сальдо на1.02 | …… | Сальдо на1.01 | ||||
| Дебет | Кредит | Дебет | Кредит | Дебет | Кредит | Дебет | Кредит | ||
| Запаси | |||||||||
| РАЗОМ |
Таблиця 4 - Сальдова відомість за рахунками аналітичного обліку матеріальних цінностей
| № з/п | Назва аналітичного рахунку | Одиниця виміру | Ціна | Залишок на 1. 01 | Залишок на 1.02 | ……….. | Залишок на 1.01 | ||||
| К-ть | Сума | К-ть | Сума | К-ть | Сума | К-ть | Сума | ||||
| РАЗОМ | X | X | X | X |
Шахові відомості (таблиця 5) складаються тільки за рахунками синтетичного обліку, в них відображено сальдо початкове, обороти за місяць, сальдо кінцеве.
Таблиця 5 - Шахова відомість.
| К-т Д-т | ....... | Разом по дебету | ||||||
| ..... | ||||||||
| Разом по кредиту |
Всі рахунки в цій відомості записані двічі, раз по вертикалі (рахунки, що дебетують), другий раз - по горизонталі (рахунки, що кредитують).
Кожну господарську операцію відображають на перетині дебетуючих і кредитуючих рахунків. Підсумок записів по горизонталі на певному рахунку становить його дебетовий оборот, а підсумок записів по вертикалі на певному рахунку - його кредитовий оборот. З допомогою шахової відомості контролюють не тільки дотримання принципу подвійного запису, а й правильність кореспонденцій рахунків.
Питання для самоперевірки до теми №3
1. Дайте визначення бухгалтерського балансу.
2. Будова бухгалтерського балансу.
3. Чим зумовлена рівність підсумків активу і пасиву балансу?
4. На які типи поділяються господарські операції залежно від змін, які вони викликають в складі засобів підприємства та джерела їх формування?
5. Охарактеризуйте кожен тип господарських операцій.
6. Дайте визначення рахунків бухгалтерського обліку.
7. Які рахунки називають активними, а які – пасивними?
8. Яка будова активних і пасивних рахунків?
9. Які рахунки називають аналітичними, а які – синтетичними?
10. Як класифікуються рахунки бухгалтерського обліку?
11. У чому полягає суть подвійного запису операції на рахунках?
12. Яке значення подвійного запису?
13. Що розуміють під бухгалтерською проводкою (записом)?
14. Які бухгалтерські проводки називають простими, а які – складними?
15. Що розуміють під кореспонденцією рахунків?
16. Що розуміють під Планом рахунків?
17. Яке значення плану рахунків?
18. Принципи будови Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій.
19. В яких відомостях проводиться узагальнення даних поточного обліку?