Специфіка вживання частин мови у ділових документах

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ № 7

Тема: морфологічні норми

Кількість годин: 1

Актуальність теми:У кожній певній соціальній групі існують свої норми літературної мови, способи вираження форм мовних засобів, що є своєрідним еталоном спілкування. Певною мірою культура мови є виявом соціального життя людей і несе на собі печатку національної своєрідності.

Студенти повинні:

знати особливості вживання іменників, прикметників, числівників, дієслів та прийменників у професійному спілкуванні;

вміти доречно добирати граматичні форми іменників; правильно вживати форми прикметників у діловому спілкуванні; правильно записувати цифрову інформацію; використовувати дієслівні форми та прийменникові конструкції у професійних текстах.

Зміст теми (план оволодіння темою):

1. Специфіка вживання частин мови у ділових документах.

2. Правопис відмінкових закінчень іменників ІІ відміни у родовому відмінку (стор 100-101) .

3. Числівники у діловому мовленні, написання цифрових даних у професійних документах ( стор. 164-172).

4. Прийменники у професійному мовленні. Прийменник по в діловому мовленні.

Теоретичний мінімум з теми:

Специфіка вживання частин мови у ділових документах

Частини

Мови

Іменник: 1. У ділових документах на позначення осіб за професією вживаються іменники чоловічого роду: завідувач Чернишова; Зарахувати О.Панову на посаду лаборанта. 2. На позначення осіб за місцем проживання або роботи вживаються аналітичні форми: не заводчани, сільчани, а працівники заводу, мешканці села. 3. Однина іменників може вживатися на позначення множини, якщо предмети не можна перерахувати або нема одиниці виміру: отримали партію дитячих костюмів, урожай вишні здано на завод. 4. Іменники, що позначають речовину, можуть набувати форм множини: На складі можна придбати мінеральні води, мастила. 5. Варіантові закінчення у Д.в. іменників однини вживається на позначення фізичної або юридичної особи для розрізнення відмінків (родового і давального), а також з метою стилістичного розмежування слів: (кому?) деканові (чого?) факультету, заводові потрібно, Тарасові Шевченку. Прикметник: 1. У діловому стилі переважають відносні прикметники, бо вони не мають ступенів порівняння і не виражають суб’єктивні оцінки (золотий, дощовий). 2. Якісні прикметники вживаються в аналітичній формі, щоб уникнути суб’єктивної забарвленості тексту: найповніший - більш повний.

Числівник: 1. Простий кількісний числівник відтворюється у ділових паперах словами, якщо нема одиниці виміру (дві книги, але: 7 центнерів сіна. 2. Складні і складені числівники записуються цифрами, крім випадків, коли з них починається речення: Із 25 жовтня, але: Першого жовтня почи-нається опалювальний сезон. 3. Порядкові числівники записуються цифрами з додаванням закінчень, якщо цифри арабські (радіоприймач 1-го класу), і цифрами, якщо цифри римські (радіоприймач І класу). 4. Складні слова, перша частина яких числівник, записуються комбіновано (100-процентний). 5. Цифри, починаючи з тисячі, відтворюються у тексті ділових документів комбіновано: (475 тисяч). 6. Сума грошей у документах записується цифрами і дублюється словами: 1000 (одна тисяча) грн. 7. Приблизна кількість відтворюється словами до, понад, зверх, більше, менше. Займенник: Особовий займенник, як правило, у документах не використовується (крім документів щодо особового складу). Дієслово: 1. Уживання дієслова у першій чи третій особі множини має значення поза часовості: Дирекція просить. 2. Недоконаний вид утворюється складеними формами: Будуть здійснювати. 3. Наказовість передається за допомогою інфінітива або безособови форм: надати допомогу, забороняється.