January - Orthodox Christmas
Дом моей мечты
Каждому нравится помечтать. Мечта подобна надежде о лучшем. Она помогает нам преодолевать трудности нашей повседневной жизни. Мечта зависит от людей, от их образования, национальности, характера и других вещей. Люди мечтают о том, что у них много денег, семья, дорогой автомобиль. Другие воображают себя президентами каких-либо стран или целой планеты, и т. д.
Я хотел бы рассказать вам о доме моей мечты. Я хотел бы, чтобы мой дом находился на берегу красивой реки с кристально чистой водой, окруженный высокими горами, покрытыми зеленым лесом вечнозеленых деревьев.
Я жил бы там со своей женой и двумя детьми. Я воображаю, что мой дом будет двухэтажным. Возле передней стороны есть фасад с колоннами и ступени, ведущие к входной двери. В моем доме есть также два балкона и терраса. Окна в форме арок. Сквозь них можно увидеть замечательный ландшафт. Вокруг дома много елок и цветов. И можно пройтись в тени этих деревьев и послушать пение птиц.
Входя через переднюю дверь, вы попадаете в большой зал с открытым камином. Одна из дверей ведет в гостиную комнату. Эта комната выходит на юг, так что здесь очень солнечно и открывается прекрасный вид на всю долину. В центре этой комнаты находится толстый персидский ковер.
В этой комнате немного мебели. С левой стороны находится кожаный диван и небольшой столик неподалеку, справа можно увидеть домашний кинотеатр и спутниковый телеприемник. В углу комнаты находятся два кресла. В гостиной комнате мы проводим наши вечера, болтаем друг с другом, дети играют с котенком.
Затем широкая лестница приводит вас на второй этаж, где находятся четыре спальни. Комнаты моих детей действительно большие. Обои очень красочные, ярких цветов. Также здесь есть много игрушек, с которыми они играют.
В подвале находится большой гараж для наших автомобилей. У нас две машины: одна для меня и одна для моей жены.
Позади дома расположен плавательный бассейн, крытый стеклом. Вокруг плавательного бассейна находится несколько пластмассовых стульев. Наш дом выглядит мирным и спокойным, самая тихая комната — мой кабинет. По соседству с кабинетом находится библиотека. Это — огромная комната, в которой находятся тысячи книг по истории, астрономии, физике, научной фантастике, фэнтази, поэзии, и т. д. Кто-то может подумать, что это — антагонизм, потому что все, что мы хотели бы почитать, мы можем получать через Интернет, но я люблю настоящие книги, люблю держать их в своих руках, читать их страница за страницей. Что касается" моих детей, они предпочитают общаться со своими друзьями.
У нас в доме много электрических приборов. Они делают нашу жизнь более комфортной. Также у нас несколько роботов, которые нам помогают. Они заботятся о доме, выращивают овощи в нашем саду и занимаются приготовлением еды. Да, мы любим, чтобы долгой зимой на нашем обеденном столе были зелень и свежие овощи. Наш дом является красивым местом в любое время года. Зимой — тепло и удобно, летом — так много всего интересного вокруг.
2. The Geographical Position of Great Britain (3)
The United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland covers an area of some 244 thousand square miles. It is situated on the British Isles. The British Isles are separated from Europe by the Strait of Dover and the English Channel. The British Isles are washed by the North Sea in the east and the Atlantic Ocean in the west.
The population of Great Britain is about 60 million. The largest cities of the country are London, Birmingham, Liverpool, Manchester, Glasgow and Edinburgh.
The territory of Great Britain is divided into four parts: England, Scotland, Wales and Northern Ireland.
England is in the southern and central part of Great Britain. Scotland is in the north of the island. Wales is in the west. Northern Ireland is situated in the north-eastern part of Ireland.
England is the richest, the most fertile and most populated part in the country. There are mountains in the north and in the west of England, but all the rest of the territory is a vast plain. In the northwestern part of England there are many beautiful lakes. This part of the country is called Lake District.
Scotland is a land of mountains. The Highlands of Scotland are among the oldest mountains in the world. The highest mountain of Great Britain is in Scotland too. The chain of mountains in Scotland is called the Grampians. Its highest peak is Ben Nevis. It is the highest peak not only in Scotland but in the whole Great Britain as well. In England there is the Pennine Chain. In Wales there are the Cumbrian Mountains.
There are no great forests on the British Isles today. Historically, the most famous forest is Sherwood Forest in the east of England, to the north of London. It was the home of Robin Hood, the famous hero of a number of legends.
The British Isles have many rivers but they are not very long. The longest of the English rivers is the Severn. It flows into the Irish Sea. The most important river of Scotland is the Clyde. Glasgow stands on it. Many of the English and Scottish rivers are joined by canals, so that it is possible to travel by water from one end of Great Britain to the other.
The Thames is over 200 miles long. It flows through the rich agricultural and industrial districts of the country. London, the capital of Great Britain, stands on it. The Thames has a wide mouth, that's why the big ocean liners can go up to the London port.
Geographical position of Great Britain is rather good as the country lies on the crossways of the see routes from Europe to other parts of the world. The sea connects Britain with most European countries such as Belgium, Holland, Denmark, Norway and some other countries. The main sea route from Europe to America also passes through the English Channel.
Географическое положение Великобритании (3)
Объединенное Королевство Великобритании и Северной Ирландии занимает территорию около 244 тысяч квадратных миль. Оно расположено на Британских островах. Британские острова отделены от Европы проливами Па-де-кале и Ла-Манш. Британские острова омываются Северным морем на востоке и Атлантическим океаном на западе.
Население Великобритании около 60 миллионов. Самые большие города страны — это Лондон, Бирмингем, Ливерпуль, Манчестер, Глазго и Эдинбург.
Территория Великобритании разделена на четыре части: Англию, Шотландию, Уэльс и Северную Ирландию.
Англия находится в южной и центральной части Великобритании. Шотландия — на севере острова. Уэльс находится на западе. Северная Ирландия расположена в северо-восточной части Ирландии.
Англия — самая богатая, плодородная и наиболее населенная часть страны. На севере и на западе Англии есть горы, но вся остальная часть территории — большая равнина. В северо-западной части Англии много красивых озер. Эта часть страны так и называется — Район озер.
Шотландия —- земля гор. Плоскогорье Шотландии — одно из самых древних в мире. Самая высокая гора Великобритании также находится в Шотландии. Цепь гор в Шотландии называется Грампианскими горами. Самая высокая их вершина — Бен Невис. Это самый высокий пик не только в Шотландии, но и в Великобритании. В Англии есть Пеннины. В Уэльсе — Камбрианские горы.
Сегодня на Британских островах нет больших лесов. Самый знаменитый лес — Шервудский, он расположен на востоке Англии, к северу от Лондона. По преданию, это — пристанище Робина Гуда, знаменитого героя легенд.
На. Британских островах много рек, но они не очень длинные. Самая длинная река в Англии — Северн. Она впадает в Ирландское море. Самая главная река Шотландии — Клайд. На ней стоит Глазго. Многие английские и шотландские реки соединены между собой каналами так, чтобы по воде можно было добраться из одного конца Великобритании в другой.
Длина Темзы — более 200 миль. Она течет через богатые сельскохозяйственные и индустриальные районы страны. Лондон, столица Великобритании, стоит на ней. Темза имеет широкое устье, именно поэтому большие океанские лайнеры могут заходить в Лондонский порт.
Географическое положение Великобритании довольно удачно, так как страна лежит на пересечении морских путей из Европы в другие части света. Море соединяет Британию с такими европейскими странами, как Бельгия, Нидерланды, Дания, Норвегия и некоторыми другими странами. Главный морской путь из Европы в Америку также проходит через пролив Ла-Манш.
3.Cooking and Meals in Ukraine.
People in Ukraine like to eat good and tasty food cooked of fresh product. Fast food is not very popular in Ukraine as Ukrainian women prefer to cook at home. And many of them are real masters at cooking.
Since old time Ukrainian national cooking has been famous for great variety of tasty and useful dishes. Ukrainian women always collected recipes of cooking different dishes. This tradition is kept nowadays as well.
The most popular dish in Ukraine which every Ukrainian lady can cook is borshch. It has up to 20 components. There is a proverb that says: “Each hostess has her borshch” as there is a lot of variants to cook it.
Soups are very popular in Ukraine. And you can find a lot of them in Ukrainian cuisine. The most popular of them are yushka, sherba (fish soup), chicken broth, noodle soup, pea soup, mushroom soup and milk soup. All of them are very tasty.
Ukrainians cook meat in different ways. You will be able to try here cutlets, boiled meat, meat dumplings, fried and roasted meat. People usually have meat as the second course or as main course. As garnish or as a side dish they usually have fried, boiled or mashed potatoes, vegetables cooked in different ways or salads.
There are a lot of dishes cooked from flour. In Ukraine you can try varenyks, pancakes, halushkas and different kinds of pies.Among traditional drinks you will find kvas, uzvar, stewed fruit, juice, sour milk. Sure, tea, coffee and cocoa are also very popular here nowadays.
Traditionally Ukrainian alcoholic drinks are not very strong. They are good wines, honey drinks and beer. Stronger drinks, like horilka, traditionally had herbs and were used in small doses to warm the body but not to make the person drunk.
Люди в Україні подібно, щоб поїсти хорошу і смачну їжу, варену зі свіжого продукту. Фастфуд дуже не популярний в Україні, оскільки Українські жінки вважають за краще варити удома. І багато хто з них - реальні майстри в кулінарії.
Відколи стара годинна Українська національна кулінарія була знаменита великою різноманітністю смачних і корисних блюд. Українські жінки завжди збирали рецепти кулінарії різних блюд. Ця традиція тримається нині також.
Найпопулярніше блюдо в Україні, яку кожна Українська пані може варити, - borshch. Він має аж до 20 компонентів. Є прислів'я, яке говорить: "Кожна хазяйка має вона borshch", як, є багато варіантів, щоб варити це.
Супи дуже популярні в Україні. І ви можете знайти багато їх в Українській кухні. Найпопулярніші від них - yushka, sherba(юшка), курячий бульйон, суп-лапша, суп горошини, грибний суп і молочний суп. Усі вони дуже смачні
4.
Моя кімната невелика, але дуже затишна. Коли прийшов час іти до школи, її впорядковували всією сім'єю. Праворуч від дверей стоїть письмовий стіл. На ньому стоїть письмове приладдя та глобус. Над столом знаходиться невелика книжкова полиця, на якій стоять усі мої підручники та зошити. Ліворуч — моє ліжко. Воно застелене яскравим покривалом, на ньому зручно сидять мої улюблені м'які іграшки.
Тож коли настає день прибирання, я знаю, що мені робити. Насамперед слід витерти від пилу підвіконня, полити квіти. Стерти пил із усіх полиць і зі стільця також, потім поскладати речі на свої місця, взяти пилосос і почистити килим. Коли це робиш систематично, — немає ніяких проблем, немає невдоволення чи небажання прибирати. Моя кімната мені дуже подобається ще тим, що на стелі наклеєні такі дивні шпалери: коли світло вимикається, вони сяють зірками на нічному небі. І мені здається, що я лечу в космосі, махаю всім на прощання рукою і... непомітно засинаю
My room is small, but very comfortable. When time іти to school came, she was put in order by all family. A writing desk stands on the right of doors. Pens and ink and globe stand on him. Above a table there is a small bookshelf all my textbooks and notebooks stand on that. On the left is my bed. It is covered by a bright bedspread, my favourite soft toys sit comfortably on him.
Therefore when the day of cleaning up comes, I know that to do me. First of all it follows to wipe a window-sill from a dust, to pour flowers. To wipe a dust from all shelves and from a chair also, then поскладати things into the places, to take a vacuum cleaner and to clean a carpet. When do it systematic, - there are no problems, there is not dissatisfaction or unwillingness to take away. My room I very like yet that such strange wallpapers are on ceiling glued on : when light is turned off, they shine stars on night sky. And me it seems to that I fly in space, wave to all on farewell by a hand and... unnoticed fall asleep
5.HOLIDAYS IN GREAT BRITAIN
Every country and every nation has own traditions and customs. It's very important to know traditions and customs of other countries. It helps to know more about the history and line of different nations.
English are proud of their traditions and carefully keep them up as I know all English people celebrate Christmas on the 25th of December. It's the season of good will. It's the most beautiful time of the year - the time of love, joy and hopes. Christmas Day is a family holiday. All the people look forward to it, expecting something special. It is the time when all the family gets together round the Christmas tree decorated with toys and sweets. Little children believe that when they are asleep Santa Claus comes with a big bag of toys. They often hang up large stockings for the presents. All families have Christmas dinners. They eat traditional dishes - turkey, duck, pudding. On the New Year's Day they watch the old year out and the new year in.
There are some traditions on New Year's Day. One of them is the old First Footing. The first man to come into the house is very important. The Englishmen believe that he brings luck. This man (not a woman) must be healthy, young, pretty-looking. He brings presents - bread, a piece of coal or a coin. Another best-loved holiday is St.Valentine's Day on the 14th of February - the holiday of love and affection, the day of sending and giving presents to those you love - Englishmen with these word ask to become friends or companion Valentines often are decorated with symbols of love - red hearts and roses, ribbons and laces . In England tradition of celebrating Easter is deep-rooted in the history of the nation . Easter is a church holiday . There is a popular belief that wearing 3 new things on Easter will bring good luck.
Traditionally Easter parades of people in bright new spring clothes are held on this day. Another custom is decorating eggs for children. Eggs are hidden in the yards little children believe that the Easter rabbit comes and leaves eggs for them. Easter candies are maid in the form of eggs, little chickens and rabbits. Halloween is the day or evening before all Saent's Day. Children dress up in Halloween costumes and masks over their faces. They go out into the streets to beg. People give them sweets, cookies and apples. A favourite Halloween custom is to make a jack-o-lantern (the children scrape our a pumpkin and cut the eyes, nose and mouth). They light a candle inside the pumpkin to scare their friends. A few words about superstitions in Britain. The people believe that if they put shoes on the table, they will have bad luck. The English won't kill a spider, especially money spiders (small red ones). This is very unlucky Some animals are also lucky (black cats brihg good luck, white horses are also lucky. The most unlucky thing is to break a mirror. This brings 7 years of bad luck. The number 13 is the most unlucky number especially Combination Friday, the 13th.
According to the Act of Parliament of 1871 there are 4 bank holidays Easter Monday, whit-Monday, Des 26th - Boxing Day. Obher pablic holiday are Good Friday, May Day, Also there is a Pancake Day, April's Fool Day, Mother's Day.
Кожна країна і кожна нація має власні традиції і митницю. Дуже важливо знати традиції і митницю інших країн. Це допомагає знати більше про історію і лінію різних націй.
Англійська мова горді від їх традицій і ретельно тримають їх вище за те, оскільки я знаю, що усі Англійські люди святкують Різдво на 25-ом з грудня. Це - сезон добра буде. Це - пора року - час люблять, радість і надії. День Різдва Христова - сімейне свято. Усі люди чекають з нетерпінням це, чекаючи що-небудь спеціальне. Це - час, коли уся сім'я збирається навколо Різдвяної ялинки прикрасив з іграшками і цукерками. Маленькі діти вважають, що, коли вони - сплячий дід мороз приходить з великою сумкою іграшок. Вони часто вішають трубку великі панчохи для подарунків. Усі сім'ї мають Різдвяні обіди. Вони їдять традиційні блюда - індик, качка, пудинг. На День Нового Року вони остерігаються старого року і новий рік в.
Є деякі традиції на День Нового Року. Один з них - століття First, Йдучи пішки. Перший чоловік, щоб вступити в хату дуже важливий. Англійці вважають, що він приносить щастя. Цей чоловік(не жінка) має бути здоровий, молодий, гарненький-дивлячись. Він приносить є присутнім - хліб, шматок вугілля або монета. Інший перехитрити-любив свято - День St.Valentine на 14-ом з лютого - свято люблять і прихильність, день посилки і надання подає тим, ви любите - Англійці з ними висловлюються прохання до відповідних друзів або компаньйона Valentines часто прикрашаються з символами люблять - червоні серця і троянди, стрічки і шнурки . У англійській традиції святкування паски глибоко укорінене в історії нації . Паска - церковне свято . Є повір'я щастя якого повільно тягнеться паску 3 нових речей принесе.
Традиційно Пасхальні паради людей в яскравому новому весняному одязі тримаються цього дня. Інша клієнтура прикрашає яйця для дітей. Яйця приховані у маленьких дітей подвір'їв вважають, що Пасхальний кролик приходить і залишає яйця для них. Пасхальні цукерки - прислуга у формі яєць, маленьких курчат і кроликів. Хелловін - день або вечір перед Днем усе Saent. Діти, платтяні в костюмах Хелловіну і масках над їх обличчями. Вони пішли у вулиці для прохання. Люди дають їм цукерки, домашнє печиво і яблука. Улюблена клієнтура Хелловіну - зробити jack-o-lantern(діти скребуть нас гарбуз і вирізують очі, ніс і рот). Вони освітлюють свічку усередині гарбуза, щоб налякати їх друзів. Декілька слів про забобони у Британії. Люди вважають, що, якщо вони кладуть взуття на стіл, вони матимуть невдачу. Англійська мова не уб'є павука, особливо павуки(маленький червоний колір ті) грошей. Це дуже нещасливо, Деякі тварини - також удачливий (чорний коти brihg, бажаю удачі, білий
6. Winter Holidays in Ukraine
January - New Year's Day
It is one the most favorite of all holidays in Ukraine. As in Western countries on Christmas Eve, Ukrainians give "New Year" presents, Children receive their presents under the New Year Tree on the morning of the 1st of January. Traditionally just prior to midnight there's a Presidential speech broadcast nationally. When the clock strikes Midnight, people pop open thier champaign bottles and raise a toast. With the first glass they congratulate each other as the clock strikes 12 times and fireworks fill the sky. The week before the New Year is a busy one with shopping, parties at work, decorating pine and fir-trees, and cooking the years most delicious meals. The main folk heroes of this holiday are Father Frost (Did Moroz) and his grand-daughter "Sniguron'ka" (The Snow Girl). The tradition of predicting fortunes on this night is very popular among young people.
A peculiar tradition includes writing down on a piece of paper your wish for the coming year, then dropping it in to your champagne and drinking it as the clock stikes twelve times. Another "fun" folk tradition pacticed mainly in the villages on New Year night is for the unmarried girls to go outside and throw one of thier boots over the Hosts' fence. Whichever way the toe of the boot ends up pointing indicates where the future husband will come from. Nearly all businesses remain closed from December 31st to January 8th.
January - Orthodox Christmas
The period from the 7th until the 14th of January is Saint Christmas week. During this week people go from one house to another, singing songs and wishing good wishes to health, prosperity, etc. and just having a good time. Most usually are dressed in folksy or carnival type costumes. Such activity is called "Kolyaduvannya" and "Schedruvannya". The songs are called "kolyadky" and "schedrivky". When somebody is singing these songs and greeting you, as a rule you should give them sweets or food or drinks or whatever you have as a token of appreciation. It is believed that everything that the people have sung in their Kolyadka and Schedrivka will come true.
Also during the new year holidays, up to the 14th of January it is common for kids (and sometimes adults-in the villages) to go from one house to another wishing the owner of the house new year wishes, new happiness, health, etc. All those wishes are usually said in rhymes and with the spreading of seeds, such as wheat or other grains. This shows a wish of prosperity for the house. This practice is called "Posivannya". Some token, usualy food, drink, sweets, or money, is usualy given in return.
Це одно найбільше фаворита усіх свят в Україні. Як в Західних країнах в переддень Різдва, українці дають новий "рік" є присутнім, Діти отримують свої подарунки під Деревом нового року на ранку 1-го з січня. Традиційно тільки раніше півночі є Президентська мовна передача національно. Коли годинник ударяє Північ, люди несподівано відкривають пляшки thier рівнини і піднімають тост. З першою склянкою вони поздоровляють один одного, оскільки годинник ударяє 12 разів і фейєрверки заповнюють небо. Тиждень перед новим роком є зайнятим з покупками, партії за роботою, прикрашаючи сосну і ялини, і варивши роки найчудовіша їжа. Головні народні герої цього свята - Батьків Мороз(Зробив Мороза) і його внучка "Sniguron'ka"(Снігова Дівчинка). Традиція пророцтва удач на цій ночі дуже популярна серед молоді.
Особлива традиція включає записування на клаптику паперу ваше побажання впродовж майбутнього року, потім забігаючи це до вашого шампанського і п'ючи це як вартовий stikes дванадцять разів. Інший "забавний" народна традиція pacticed головним чином в селах на ночі нового року - для неодружених дівчаток піти і кинутися, один з thier завантажує над загорожею Хазяїв'. Який завгодно шлях палець на нозі черевика закінчує вище за звернення вказує, де майбутній чоловік прийде. Приблизно увесь залишок бізнес-структур закрив від грудня, 31-го до 8-у січня.
7 січня - Ортодоксальне Різдво
Період від 7-го до 14-й з січня не - Святий Різдвяний тиждень. Впродовж цього люди тижня йдуть від однієї хати до іншого, співає пісні і бажаючи хороших побажань до здоров'я, процвітання, і т.п. і тільки добре проводячи час. Звичайніше всього апретують в народному або type костюми карнавалу. Така діяльність є під назвою "Kolyaduvannya" і "Schedruvannya". Пісні є під назвою "Kolyadky" і "schedrivky". Коли хто-небудь співає ці пісні і вітає вас, як правило ви повинні дати їм цукерки або їжу або п'є або чого б ви не мали на знак оцінки. Це покладається, що все, що люди співали в їх Kolyadka і Schedrivka здійснюватиметься.
Також впродовж нових щорічних свят, аж до 14-го з січня зазвичай для дітей(і іноді включений дорослими села) піти від однієї хати до іншого побажання власник домашніх нових щорічних побажань, нового щастя, здоров'я, і т.п. Все ті побажання зазвичай вищезгадані у віршах і з поширенням сім'я, як наприклад пшениця або інші зерна. Це показує побажання процвітання для хати. Ця практика є під назвою "Posivannya". Деякий знак, usualy їжа, п'ють, цукерки, або гроші, - usualy, даний у відповідь.
7. My Family and My Relatives.
Our family is neither large nor small. I have a mother, a father and a sister. We all live together in a three-room flat in one of the industrial districts of Kharkiv. We are an average family.
My father Ihor Ivanovych is 45 years old. He is a tall and well-built man with short black hair and grey eyes. He works as a manager at a big plant. He likes his work and spends most of his time there. By character my father is a quiet man, while my mother is energetic and talkative.
My mother’s name is Olha Petrivna. She is a teacher of music and plays the piano well. My mother always has a lot of work to do about the house and at school. She is a busy woman and we all help her.
My sister’s name is Alla. Like our mother Alla has blue eyes and fair hair. She is a very good-looking girl. Alla is three years younger than me. She is a pupil of the 8th form. She does well at school and gets only good and excellent marks. Literature is her favourite subject and she wants to become a teacher, as well as I do.
Our family is very united. We like to spend time together. In the evenings we watch TV, read books and newspapers, listen to music or just talk about the events of the day. Our parents don’t always agree with what we say, but they listen to our opinion.
All of us like to spend our weekends in the country. We often go to the village where our grandparents live. They are aged pensioners now, but prefer to live in the country. My grand-grandmother is still alive. She lives in my grandmother’s family and is always glad to see us. Her health is poor and she asks us to come and see her more often. I also have many other relatives: uncles, aunts, cousins. We are happy when we are together.
Моя семья
Наша семья является ни большой, ни маленькой. У меня есть мать, отец и сестра. Мы все живем вместе в трехкомнатной квартире в одном из промышленных районов города Харькова. Мы- обычная семья.
Мой отец- Игорь Иванович, 45 лет. Он высокий, хорошо сложенный мужчина с короткими черными волосами и серыми глазами. Он работает менеджером на большом заводе. Он любит свою работу и проводит большую часть своего времени там. По характеру, мой отец спокойный человек, в то время как моя мать энергичная и разговорчивая.
Мою маму зовут Ольга Петровна. Она - учитель музыки, и она хорошо играет на фортепьяно. У моей мамы всегда много работы по дому и в школе. Она занятая женщина, и мы все ей помогаем.
Имя моей сестры- Алла. Как и наша мать Алла имеет голубые глаза и светлые волосы. Она очень красивая девушка. Алла на три года моложе меня. Она - ученица 8-го класса. Она хорошо учится в школе и получает только хорошие и отличные оценки. Литература - ее любимый предмет, и она хочет стать учителем, также как и я.
Наша семья очень дружная. Мы любим проводить время вместе. По вечерам мы смотрим телевизор, читаем книги и газеты, слушаем музыку или просто поговорим о событиях дня. Наши родители не всегда согласны с тем, что мы говорим, но они прислушиваются к нашему мнению.
Мы любим проводить выходные в деревне. Мы часто ездим в деревню, где живут наши бабушки и дедушки. Сейчас они пенсионеры в возрасте , но они предпочитают жить в селе. Моя прабабушка еще жива. Она живет в семье бабушки и всегда рада видеть нас. У неё плохое здоровье , и она просит нас приезжать и навещать ее чаще. У меня также есть много других родственников: дяди, тети, двоюродные братья. Мы рады, когда мы вместе.
8. Picnic. A Walking Tour.
Last time I went on a walking tour was last summer. My friends and I decided to go and find some picturesque place on the bank of the Siversky Donets. You know there is a fine pinewood on its banks.
So we took all necessary things for sleeping and cooking meals with us. We chose a route of our journey and planned our trip. Our rucksacks were rather heavy, but this fact didn’t spoil our journey. As it was a walking tour we got to the place on foot.
We set out early in the morning, the weather was perfect, and we enjoyed the freshness of the air and the silence of the morning. There were some clouds in the sky but soon the wind took them away. We stopped at some fine grove not far from the river. But as there are always a lot of mosquitos at the river — not too close to it. All day long the sun was shining brightly, and we sunbathed and swam in the river, played volleyball and football.
Our first meal in the open air was unusual —it was a bit burnt — but we didn’t pay much attention to it. In the evening we made a fire and sang different songs. One of my friends plays the guitar, and he accompanied us. As soon as we got into our sleeping bags we were fast asleep.
Early in the morning one of us went fishing. Some time later we heard a tremendous splash. We all ran to the river to see what had happened. Our friend saw a huge fish and wanted to catch it with his hands, but fell into the water. We all laughed, and that was the end of his fishing.
The day was not sunny, so we just hired a boat and ran it down the river. We saw a lot of beautiful places, and the nature was magnificent. It was time we went home, but no one wanted to leave. It was an unforgettable journey.
Мой последний поход.
В последний раз я ходил в поход прошлым летом. Мои друзья и я решил пойти и найти живописное место на берегу Северского Донца. Вы знаете, на его берегах есть прекрасный сосновый лес.
И вот, мы взяли все необходимые вещи для сна и приготовления пищи. Мы выбрали маршрут нашего путешествия и спланировали его. Наши рюкзаки были довольно тяжелые, но это не испортило нашего путешествия. Так как это поход, мы добрались до места пешком.
Мы вышли рано утром, погода была идеальной, и мы наслаждались свежестью воздуха и тишиной утра. На небе было несколько туч, но вскоре ветер их развеял. Мы остановились в какой-то красивой роще недалеко от реки. Но, так как всегда у реки всегда много комаров - не слишком близко к ней. Весь день ярко светило солнце, и мы загорали и купались в реке, играли в волейбол и футбол.
Наша первая еда на открытом воздухе, было необычной - мы её немного сожгли, - но мы не уделяли этому особого внимания. Вечером мы разожгли костер и пели разные песни. Один из моих друзей играет на гитаре, и он аккомпонировал нам. Как только мы забралист в спальные мешки, мы крепко уснули.
Рано утром один из нас пошел на рыбалку. Через некоторое время мы услышали огромный всплеск. Мы все побежали к реке, чтобы посмотреть, что случилось. Наш друг увидел большую рыбу, хотел поймать ее руками, но упал в воду. Мы все рассмеялись, и это был конец его рыбалки.
День был несолнечный, так что мы взяли лодку и поплыли вниз по реке. Мы увидели много красивых мест, а также великолепную природу. Пора было возвращаться домой, но никто не хотел уходить. Это было незабываемое путешествие.
9. KYIV - THE CAPITAL OF UKRAINE
Kyiv, the capital of Ukraine, has the population of nearly three million inhabitants and covers over 43 km from east to west and 42 km from north to south.
According to the legend, Kyiv was founded by three brothers — Kyi, Shchek, and Khoryv, — and their sister Lybid. The city was named after Kyi, the eldest brother. The monument erected in their honor stands on the bank of the River Dnipro.
In the late 6th and early 7th centuries the first fortification appeared in the northern section of Old Kyiv Hill. While the court of the princes was located on the hills of Kyiv, the lower part of the city, known as Podil, developed into a busy trading district.
With the establishment of Kyivan Rus' (the 9th century), Kyiv became its capital.
Prince Volodymyr the Great (980—1015) expanded the city. Kyivan Rus' was at its zenith under the rule of Prince Yaroslav the Wise (1036—1054). Monasteries were established and developed into centres of education. Close to 400 churches were built, the most famous of which, Saint Sofia's Cathedral (1037), has survived to this day. The first library was founded on the grounds of the Cathedral.
Today Kyiv is one of the greatest ancient European cities, rich with the monuments of art and architecture. It is a political, scientific, cultural, sports, and industrial centre of modern Ukraine.
Kyiv is a major industrial centre that includes companies specializing in electronics, engineering, aviation, food, and chemical production, etc. Kyiv's economic development has been enriched by its advantageous location along the Dnipro River, which links Kyiv to the Black Sea.
The city has many hotels, cafes, and restaurants with Ukrainian, European, American, and Eastern cuisine to accommodate tourists and business persons. Stadiums, tennis courts, swimming pools, and gyms are also available for you. If you visit Kyiv in late May, you will witness a beautiful festival — "The Days of Kyiv".
Київ — столиця України
Київ, столишо України, населяє близько трьох мільйонів жителів. Він простягається більш ніж на 43 км зі сходу на захід і на 42 км з півночі на південь.
За легендою, Київ заснували три брати — Кий, Щек і Хорив — і їхня сестра Либідь. Місто було назване ім'ям старшого брата Кия. Пам'ятник, зведений на їхню честь, стоїть на березі ріки Дніпро.
Наприкінці VI і на початку VII століть з'явилася перша фортифікаційна споруда у північній частині старої київської гірки. У той час як княже подвір'я знаходилося в районі київських пагорбів, нижня частина міста, відома як Поділ, перетворилася на пожвавлений торговий район.
Після заснування Київської Русі (IX ст.) Київ став її столицею.
Князь Володимир Великий (980—1015) розширив межі міста. Київська Русь була у розквіті в період правління князя Ярослава Мудрого (1036—1054). Були створені монастирі, які перетворилися на центри освіти. Було побудовано близько 400 церков, найвідоміша з яких — Софійський собор (1037) — збереглася до наших днів. Перша бібліотека була створена на території собору.
Сьогодні Київ — одне з найдавніших європейських міст, що багаті на пам'ятки мистецтва й архітектури. Це політичний, науковий, культурний, спортивний і промисловий центр сучасної України.
Київ — великий промисловий центр, де знаходяться компанії, що спеціалізуються в галузях електроніки, машинобудування, авіації, харчової і хімічної продукції тощо. Економічному розвитку Києва сприяло його вигідне розташування вздовж ріки Дніпро, що з'єднує Київ із Чорним морем.
У місті багато готелів, кафе й ресторанів української, європейської, американської і східної кухні до послуг туристів і бізнесменів. У вашому розпорядженні стадіони, тенісні корти, плавальні басейни та спортивні зали. Якщо ви відвідаєте Київ наприкінці травня, ви станете учасником прекрасного фестивалю «Дні Києва».
10. My Native Town/Village.
My native town - Kolomiya
Kolomyia (Ukrainian: Коломия, Polish: Ko?omyja, Russian: Коломыя) is a town and a raion (district) centre in Ivano-Frankivsk Oblast (province) in Ukraine, at the Prut River. It is located at 48° 31? 50? N, 025° 02? 25? E, almost halfways between Lviv and Chernivtsi, in the centre of the historical region of Pokuttya, with which it shared much of its history.
The town has circa 68.000 inhabitants (as of 1993). It is a notable railroad hub, as well as an industrial centre (textiles, shoes, metallurgical plant, machine works, wood and paper industry). It is also one of centres of Hutsul culture.
History
The settlement of Kolomyia was first mentioned in 1241, during the Mongol Invasion of Rus'. Initially part of Kievan Rus', it later belonged to one of its successor states, the principality of Halych-Volhynia. In 1340 it was annexed to Poland by king Casimir the Great, together with the rest of the region of Red Ruthenia. In short time the settlement became one of the most notable centres of commerce in the area. Because of that, the population rose rapidly.
Prior to 1353 there were two parochies in the settlement, one for Catholics and the other for Orthodox. In 1412 king W?adys?aw Jagie??o erected a Dominican order monastery and a stone-built church there. About the same time, the king was forced by the war with the Teutonic Order to pawn the area of Pokucie to the hospodar of Valachia Alexander. Although the city remained under Polish sovereignity, the income of the customs offices in the area was given to Vallachians, after which time the debt was repaid.
Development
In 1424 the town's city rights were confirmed and it was granted with the Magdeburg Law, which allowed the burghers for a limited self-governance. This moved made the development of the area faster and Ko?omyja, as it was called back then, attracted many settlers from many parts of Europe. Apart from the local Ruthenians and Poles, many Armenians, Jews and Hungarians settled there. In 1443, a year before his death, king Wladislaus II of Poland granted the city with yet another privilege which allowed the burghers to trade with salt, one of the most precious minerals of the Middle Ages.
Since the castle gradually fell into dismay, in 1448 king Casimir IV of Poland gave the castle on the hill above the town to Maria, widow of Eliah, voivod of Moldavia as a dowry. In exchange, she refurbished the castle and reinforced it. In 1456 the town was granted with yet another privilege. This time the king allowed the town authorities to stop all merchants passing by the town and force them to sell their goods at the local market. This gave the town additional boost, especially that the region was one of three salt-producing areas in Poland (the other two being Wieliczka and Bochnia, both not far from Krak?w.
The area was relatively peaceful for the last century. However, the vacuum after the decline of the Golden Horde started to be filled with yet another power in the area: the Ottoman Empire. In 1485 sultan Beyazid II captured Belgorod and Kilia, two ports at the northern shores of the Black Sea. This became a direct threat to Moldavia. In search of allies, its' ruler ?tefan cel Mare came to Ko?omyja and paid hommage to the Polish king, thus becoming a vassal of the Polish Crown. For the ceremony, both monarch came with roughly 20 thousand of knights, which was probably the biggest festivity held in the town - ever. After the festivity most knights returned home apart from 3000 under Jan Karnkowski, who were given to the Moldavian prince as support in his battles he won in the end.
Decline
However, with the death of Stefan of Moldova, the neighbouring state started to experience both internal and external pressure from the Turks. In the effect of border skirmishes, as well as natural disasters, the town was struck by fires in 1502, 1505, 1513 and 1520. In 1530 one of Stefan's successors, ?tef?ni??, invaded Poland. Most of Pokucie was captured and looted, including Ko?omyja. The following year hetman Jan Tarnowski recaptured the town and beaten the Moldavians in the Battle of Obertyn, one of the first such victories in the history of the Polish Army. This victory secured the city's existence for the following years, but the Ottoman power grew and the Poland's souther border remained insecure. In the end, in 1589 the Turks crossed the border and seized Ko?omyja almost immediately. All the burghers to take part in the defence were slaughtered while the rest were forced to pay high indemnities.
The town was returned to Poland soon afterwards, but the city's growth lost its momentum. In 1620 another Polono-Turkish war broke out. After the Polish defeat at Cecora, Ko?omyja was yet again seized by the Turks - this time the town was burnt to the ground while all of the burghers were enslaved in a yasir. After the war the area yet again returned to Poland. With the town in ruins, the starosta of Kamieniec Podolski fortress financed its reconstruction - slightly further away from the Prut River. The town was rebuilt, but it never regained its power and remained one of many similar-scaled centres in the area.
Recovery
In the effect of the Partitions of Poland of 1772, Ko?omyja was annexed by Austria. However, as it provided very little profit, it was sold to the castellan of Be?z, Ewaryst Kuropatnicki, who became the town's owner. The magnate financed a new Our Lady's Church, but he lacked finance for speeding-up the city's growth. The prosperity returned to the town in mid-19th century, when it was linked to the world through the Lemberg-Czernowitz railroad. By 1882 the city had almost 24.000 inhabitants, including roughly 12.000 Jews, 6.000 Ruthenians and 4.000 Poles. Until the end of that century, the commerce attracted even more inhabitants from all-over the Galicia. Moreover, a new Jesuit Catholic church was built in Kolomyja, as it was called by German authorities, along with a Lutheran church built in 1874. By 1901 the number of inhabitants grew to 34.188, approximately half of them Jews.
20th century
After the outbreak of the Great War, the town saw fierce fights between the forces of Russian Empire and Austria-Hungary. In the effect of the collapse of Austria-Hungary, both the town itself and the surrounding region became disputed between renascent Poland and Western Ukrainian National Republic. However, during the Polish-Ukrainian War of 1919, it was seized without the fight by forces of Romania and handed over to Polish authorities. After the Polish-Soviet War it remained in Poland as a capital of a powiat within the Stanis?aw?w Voivodship. By 1931 the number of inhabitants grew to over 41.000 inhabitants. The ethnic mixture was composed of Jews, Poles, Ukrainians, Hutsuls, Germans, Armenians and Hungarians, as well as of descendants of Valachians and othernationalities of former Austria-Hungary. With the development of infrastructure, the town became a major railroad hub, as well as the garrison city of the Hutsul Rifle Regiment, probably the only purely-Hutsul military unit in history.
After the outbreak of the World War II of 1939 the town was thought of as one of the centres of Polish defence of the so-called Romanian Bridgehead. However, the Soviet invasion from the east made these plans obsolete and the town was captured by the Red Army. In the effect of the Molotov-Ribbentrop Pact, the town was attached by the Soviet Union to the Ukrainian SSR. In 1940 most of the local Poles were arrested by the NKVD and sent to Gulag system or to various Soviet prisons. In 1941 the town was seized by Nazi Germany. During the German occupation most of city's Jews were murdered by the Germans. Initial street executions of September and October of 1941 took the lives of approximately 500 people. The following year the remaining Jews were massed in a local ghetto and then murdered in various concentration camps, mostly in Be??ec. Several hundred Jews were kept as slave workers in a work camp and then murdered in 1943 in a forest near Szeparowka.
When the Soviet Army drove the Axis forces out, the town with the area was reattached to the Soviet Ukraine and the remaining Poles were expelled to Poland. It now remains a part of Ukraine, independent since 1991.
Kolomyia's Museum of Hutsul Folk Art
The historical traditions of living and creating crafts are collected in Kolomyia's museum of Hutsul folk art. This museum represents woodworks, embroidery, carpeting and closing, ceramics, Easter eggs, glass drawing, works with metal and leather.
The idea of establish museum of Hutsul folk art appears among intelligent people at the end of XIX century. One of the biggest advocate of this idea was Ivan Franko (Ukrainian philosopher,poet, and writer second half of XIX century and begining of XX century). But only in 1926 was made plan to organize the museum, and in 1927 Bolodymyr Kobryns'kyj started to creat it. He was deepest admirer of Hutsul folk art, and he spent a lot of time and money for establishing this museum. Some exhibits were donate by Ukrainian intelligentsia from their own collection and some of them was collected from villages. Only on December 31 1934 museum was officially open.
The museum had a lot difficulties. Because museum was based on donations, there was not enough money for scientific work; museum was open only one day per week. Even in this conditions museum as a cell of Ukrainian culture was not welcome to the Polish government. ( At that time this part of Ukraine was under Polish power). Museum was closed for some time in 1937 and reopen under pressure of public. Many valuable exhibits was destroy during World War II by Nazi. But museum continue to live and develop in present days. At present time museum fills up with new exhibits from the modern artists.
You can see on the picture one part of the museum collection: interior of village house from the middle of XIX century. The house build from wood has the stove made from a ceramic tile, wood bed and cradle with carvings and covered by fabric, and household items as ceramic dishes, hat, sticks, leather bags. The museum has collections: woodcuts, works from metal and leather, ceramics, Easter eggs, glass drawing, embroidery, carpets, clothes and shows evolution of folk art from the end of XVIII century to the present time.
Моє Рідне Міське/Село.
Моє рідне місто - Kolomiya
Kolomyia(Українська мова: Коломия, Полірують: Нокаут?omyja, російська мова: Коломыя) - місто і raion(район) центрують в івано-франківській Області(провінція) в Україні, в Річці лозини. Це розміщується в 48° 31? 50? N, 025° 02? 25? E, майже halfways між Львовом і Чернівцями, в центрі історичного регіону Pokuttya, з яким це розділило багато що з його історії.
Місто має приблизно 68.000 мешканців(як 1993). Це - відомий центр залізниці, також як і індустріальний центр(тканини, взуття, металургійна установка, машинобудівні заводи, деревина і паперова промисловість). Він - також один з центрів культури Hutsul.
Історія
Поселення Kolomyia було уперше згадане в 1241, впродовж Монгольського Вторгнення Rus'. Спочатку частина Київської Русі', це пізніше належало до одного з його подальших станів, князівство Halych-Volhynia. У 1340 це було анексоване в Польщу королем Casimir, Великим, разом з іншою частиною регіону Червоного Ruthenia. У короткому часі поселення стало одним з найвідоміших центрів торгівлі в області. Через це, населення піднялося швидко.
Раніше 1353 там були два parochies в поселенні, один для Католиків і інший для ортодокса. У 1412 king W?adys?ай Jagie??o спорудив Домініканський порядковий монастир і мостити-побудовану церкву там. Про той же час, король був змусив війною з Тевтонським Наказом закласти область Pokucie до hospodar Valachia Олександр. Хоча місто залишилося під Польським sovereignity, доход митних управлінь в області був наданий Vallachians, після якого годинний борг відплатив
Розвиток
У 1424 міські права міста були підтверджені і це було надане з Магдебурзьким Законом, який дозволив обмежене самоврядування бюргерів. Це рухалося зроблено розвитком області швидше і Нокаут?omyja, оскільки це було таким, що називається назад потім, притягнув багато поселенців від багатьох частин Європи. Не кажучи вже про місцевих русинів і Полюси, багато вірмен, Євреї і угорці оселилися там. У 1443, рік перед його смертю, король Wladislaus, II від Польщі, надав місто ще з іншим привілеєм, який дозволив бюргерам торгувати з солі, один з найдорогоцінніших мінералів середніх віків.
Відколи замок був поступово пропащим в розчаруванні, у 1448 короля Casimir IV Польщі дав замок на пагорбі вище за місто до Марії, вдови Eliah, voivod Молдавії як посаг. У обміні, вона відреставрувала замок і зміцнювала це. У 1456 місто було надане ще з іншим привілеєм. Цього разу король дозволив міській владі не зупиняти усім торговцям пройти мимо місто і
Область була відносно мирна впродовж минулого століття. Проте, вакуум після зниження Золотої Орди був запущений бути заповнив ще з іншою потужністю в області: Оттоманська Імперія. У 1485 Beyazid II захопленому Білгороді султана і Kilia, два порти у північних берегів Чорноморського. Це стало прямою загрозою Молдавії. У пошуках союзників, його' правитель ?Кобила tefan буфера переміщуваного зображення прийшла Нокаутувати?omyja і виплатив hommage Польському королеві, отже стаючи васалом Польської Корони. Для церемонії, обидва монархи прийшли грубо з 20 тисячами лицарів, які були ймовірно найбільше свято стримало місто, - коли-небудь. Після найбільше лицарів свята повернений будинок не кажучи вже про 3000 під Яном Karnkowski, хто був наданий Молдавському принцові, оскільки підтримують в його битвах, які він виграв зрештою.
Знизитися
Проте, із смертю Стефана Молдови, сусідня держава була запущена випробувати як внутрішній, так і зовнішній тиск від Турків. У ефекті сутичок межі, також як і природних лих, місто ударили вогні в 1502, 1505, 1513 і 1520. У 1530 один з наступників Стефана ?tef?нікель??, вторгся Польщу. Більшість з Pokucie була захоплена і грабує, у тому числі Нокаут?omyja. Наступний щорічний гетьман Ян Tarnowski узяв назад міський і битий Молдавія у Битві Obertyn, один з першого такі перемоги в історії Польської Армії. Ця перемога захистила існування міста на наступні роки, але Оттоманська потужність росла і польський сильний південний вітер граничать залишається ненадійний. Зрештою, в 1589 Турки перетнули межу і захопили Нокаут?omyja майже безпосередньо. Усі бюргери, щоб взяти участь в захист були влаштовані різанину, при відпочинку були змусив, щоб заплатити високі компенсації.
Місто було повернене Польщі скоро згодом, але зростання міста втратило свою інерцію. У 1620 інша Polono-Turkish війна вибухнула. Після Польської поразки в Cecora, Нокаут?omyja ще знову захопили Турки - цього разу місто було був горілий до землі, поки усі бюргери були поневолені в yasir. Після війни область ще знову повернувся до Польщі. З містом в крахах, starosta фортеці Kamieniec Podolski фінансував свою реконструкцію - злегка далі далеке від Річка лозини. Місто було відновлене, але це ніколи не відновлювало його енергетичний і залишився одним з багатьох подібно-виміряних центрів в області.
Одужання
У ефекті Розділень Польщі 1772, Нокаут?omyja анексувала Австрія. Проте, оскільки це забезпечило дуже маленький прибуток, це продавалося каштелянові Бути?z, Ewaryst Kuropatnicki, хто став власником міста. Магнат фінансував нове Церква Богородиці, але він відчув недолік фінансів для прискорення зростання міста. Процвітання повернулося до міста в mid-19th столітті, коли це було зв'язав зі світом через залізницю Lemberg-Czernowitz. До 1882 місто мало майже 24.000 мешканців, у тому числі грубо 12.000 Євреїв, 6.000 русинів і 4.000 Полюсів. До кінця цього століття, торгівля притягнула навіть більше мешканців скрізь з Galicia. Більше того, нова Ієзуїтська Католицька церква була будувався в Коломиї, оскільки це було таким, що називається по Німецьких повноваженнях, разом з Лютеранською церквою будувався в 1874. До 1901 число мешканців доросло 34.188, приблизно половина їх Євреї.
20-й століття
Після спалаху Великої Війни, місто подивилося жорстоким бореться між силами Російської Імперії і Австро-Угорщини. У ефекті колапсу Австро-Угорщини, як місто безпосередньо, так і навколишній регіон стало обговорюваним між Польщею, що відроджується, і Західною Українською Національною Республікою. Проте, впродовж Польсько-української Війни 1919, це було захоплено без боротьби близько змушує Румунії і передавав, щоб Полірувати владу. Після Польсько-радянської Війни це залишилося в Польщі як столиця powiat в межах Stanis?ай?w Voivodship. До 1931 число мешканців доросло понад 41.000 мешканців. Етнічна суміш була складена з Євреїв, Полюсів, українців, Hutsuls, німці, вірмени і угорці, також як і нащадків Valachians і othernationalities колишньої Австро-Угорщини. З розвитком інфраструктури, місто стало головним центром залізниці, також як і гарнізонним містом Стрілецького Полку Hutsul, ймовірно тільки purely-Hutsul mi
Після спалаху Світової Війни, II від 1939, місто було думкою того, як один з центрів Польського захисту так званого Румунське передмостове Зміцнення. Проте, Радянське вторгнення зі східного боку зробило ці планує застарілим і місто захопила Червона Армія. У ефекті Пакту Molotov-Ribbentrop, місто приклав Радянський Союз до Української РСР. У 1940 більшість з місцевих Полюсів заарештували NKVD і відправилися системі Gulag або до різних Радянських в'язниць. У 1941 місто захопила Нацистська Німеччина. Впродовж Німецької окупації більшість з Євреїв міста убили німці. Початкові вуличні виконання вересня і жовтень 1941 узяв життя приблизно 500 чоловік. Наступний рік Євреї, що залишилися, були масовані в місцевому гетто а потім убиті в різних концтаборах, здебільшого у Бути??ec. Декілька сотень Євреїв трималися як slave працівники в робочому таборі а потім убив в 1943 в лісі біля Szeparowka.
Коли Радянська Армія управляла Віссю витісняє, місто з областю було знову прикріплене в Радянську Україну і Полюси, що залишилися, були вигнані в Польщу. Це зараз залишається частиною України, незалежний починаючи з 1991.
Kolomyia Музей Hutsul Мистецтва Народу
Історичні традиції проживання і створення ремесел збираються в Kolomyia музеї Hutsul мистецтва народу. Цей музей представляє роботи по дереву, вишивання, carpeting і закриття, кераміки, Пасхальні яйця, скляний малюнок, працює з металом і шкірою.
Ідея встановлюють, що музей Hutsul мистецтва народу з'являється серед розумних людей у кінці століття XIX. Один з найбільшого захисника цієї ідеї був Іваном Franko(Український філософ, поет, і половина секунди автора століття XIX і begining століття ОБМАНУ). Але тільки в 1926 був зроблений планують організувати музей, і в 1927 Bolodymyr Kobryns'kyj був запущений до creat це. Він був найглибшим прихильником Hutsul мистецтва народу, і він проводив багато часу і гроші для встановлення цього музею. Деякі експонати були жертвують Українською інтелігенцією від їх власної колекції і деякі з них були стягнуті з сіл. Тільки на музеї 31 1934 грудня був офіційно відкриваються.
Музей мав багато труднощів. Оскільки музей був грунтований на пожертвуваннях, не було досить грошей для наукової праці; музей був відкривають тільки один день за тиждень. Навіть в цьому музеї умов, оскільки осередку Української культури не було ласкаво просимо в Польський уряд. ( У той час ця частина України була під Польською потужністю). Музей був закрив впродовж деякого часу в 1937 і повторно відкривають під тиском громадськості. Багато цінних експонатів був знищують впродовж Світової Війни, II Нацистом. Але музей продовжують жити і розвиватися подарували дні. Нині годинний музей наповнюється новими експонатами від сучасних художників.
Ви можете подивитися на картину одна частина колекції музею : внутрішність сільської хати від середини століття XIX. Хата будуються від деревини зробив піч від керамічної плитки, лісового ліжка і колиски з вирізуваннями і покрився тканиною, і сімейними виробами як керамічні блюда, капелюх, дотримується, шкіряні сумки. Музей має колекції: гравюри на дереві, працює від металу і шкіри, керамік, Пасхальних яєць, скляного малюнка, вишивання, килимів, одяг і показує еволюцію народного мистецтва з кінця століття XVIII до теперішнього часу.
11. Shopping (At the Department Store)
Shopping (1)
When we want to buy something, we go to a shop. There are many kinds of shops in every town or city, but most of them have a food supermarket, a department store, men's and women's clothing stores, grocery, a bakery and a butchery.
I like to do my shopping at big department stores and supermarkets. They sell various goods under one roof and this is very convenient. A department store, for example, true to its name, is composed of many departments: readymade clothes, fabrics, shoes, sports goods, toys, china and glass, electric appliances, cosmetics, linen, curtains, cameras, records, etc. You can buy everything you like there.
There are also escalators in big stores which take customers to different floors. The things for sale are on the counters so that they can be easily seen. In the women's clothing department you can find dresses, costumes, blouses, skirts, coats, beautiful underwear and many other things. In the men's clothing department you can choose suits, trousers, overcoats, ties, etc.
In the knitwear department one can buy sweaters, cardigans, short-sleeved and long-sleeved pullovers, woollen jackets. In the perfumery they sell face cream and powder, lipstick, lotions and shampoos.
In a food supermarket we can also buy many different things at once: sausages, fish, sugar, macaroni, flour, cereals, tea. At the butcher's there is a wide choice of meat and poultry. At the bakery you buy brown and white bread, rolls, biscuits.
Another shop we frequently go to is the greengrocery which is stocked by cabbage, potatoes, onions, cucumbers, carrots, beetroots, green peas and what not. Everything is sold here ready-weighed and packed. If you call round at a dairy you can buy milk, cream, cheese, butter and many other products.
The methods of shopping may vary. It may be a selfservice shop where the customer goes from counter to counter selecting and putting into a basket what he wishes to buy. Then he takes the basket to the check-out counter, where the prices of the purchases are added up. If it is not a self-service shop, and most small shops are not, the shop-assistant helps the customer in finding what he wants. You pay money to the cashier and he gives you back the change.
Покупки (1)
Когда мы хотим что-нибудь купить, мы идем в магазин. В каждом городе есть много разных магазинов. В большинстве из них есть продуктовые супермаркеты, универмаги, магазины мужской и женской одежды, бакалейные, булочные, мясные.
Мне нравится делать покупки в больших универсальных магазинах и супермаркетах. Под одной крышей продаются разные товары, что очень удобно. Универсальный магазин, например, соответствует своему названию. Он состоит из многих отделов: готовая одежда, ткани, обувь, спорттовары, игрушки, посуда, электротовары, косметика, белье, гардины, фотоаппараты, магнитофоны и т. д. Вы можете купить здесь что хотите.
В больших универмагах есть эскалаторы, которые доставляют посетителей на разные этажи. Вещи, которые продаются, лежат на прилавках, чтобы их можно было рассмотреть. В отделе женской одежды вы можете увидеть платья, костюмы, блузы, юбки, пальто, красивое белье и многие другие вещи. В отделе мужской одежды можно выбрать костюмы, брюки, пальто, галстуки и т. д.
В отделе трикотажа можно купить свитера, кардиганы, пуловеры с короткими и длинными рукавами, шерстяные жакеты. В отделе косметики продаются крем для лица, пудра, помада, лосьоны и шампуни.
В продуктовом супермаркете мы можем купить одно временно: сосиски, рыбу, сахар, макароны, муку, крупы, чай. В мясном магазине есть большой выбор мяса и птицы. В булочной мы покупаем черный и белый хлеб, булочки, печенье.
Мы часто ходим еще в один магазин — овощной. Здесь есть капуста, картофель, лук, огурцы, морковь, свекла, зеленый горошек и многое другое. Все продается в расфасованном и упакованном виде. Если вы зайдете в молочный магазин, там вы можете купить молоко, сыр, сливки, масло и другие продукты.
Методы торговли могут различаться. Существуют магазины самообслуживания, где покупатель ходит от прилавка к прилавку, выбирает и кладет в корзину то, что он хочет купить. Затем он несет корзину к контрольному прилавку, где стоимость покупок суммируется. Если же в магазине нет самообслуживания, как в большинстве маленьких магазинов, то продавец помогает покупателю подобрать то, что ов хочет. Вы платите деньги кассиру, а он дает вам сдачу
12.Going to the Theatre.
To begin with I*d like to say that the theatre is a great means of promoting culture among people. It*s often called « the Temple of Art » because it educates, relaxes, entertains and shows us how wonderful the world around us is. There is a great variety of theatres in Moscow and the most difficult things for the theatre - goers is to decide which theatre to go to. Some theatres are more popular with the public than others that*s why it*s almost impossible to get tickets when a good play is on. If you managed to get tickets, you will enjoy the performance from the very beginning to the end.
I*ll never forget my first visit to the Ballshoi Opera House. My friend and I wanted to see the famous ballet the Swan Lake by P.E. Chaikovsky, the great Russian composer. We bought the tickets in advance. It was an evening performance and we came half an hour before the show. We bought a play bill and find out what the cast was. We were glad to know that the leading parts were acted by the talented young dancers. Than my friend and I took our seats in stalls not far from the stage. Though it wasn*t the first night but there was a full audience at the theatre. Soon the lights went down and the curtain went up. As soon as the music started the public cheered enthusiastically and began to applaud.
From the very first minute I was deeply impressed by everything I saw on the stage and followed the play with the great interest. The setting and dancing were exelent. The customs were fine and the scenery and the music were brilliant. The ballet seemed to me as the beautiful fairy tale and the atmosfere was really magical. I couldn*t take my eyes off the stage. After the first act we went to look over the theatre. We saw boxes, the orchestra pit, the dress – circle and the gallery. There were many portraits of opera – singers and the ballet dancers on the walls of the foyer.
I was especially charmed by the « Small Swans* dance ». When the curtain fell of the end of the performance there was a storm of applause. The dancers were presented with flowers. The performance was a great success with the public. In a word my first visit to the Ballshoi Opera House gave me unforgettable impressions!
Щоб початися я*d подібно, щоб сказати, що театр - великий засіб просування культури серед людей. Це*s часто називав " Храм Мистецтва ", тому що він навчає, розслабляється, розважає і показує нам, як дивовижний світ навколо нас. Є велика різноманітність театрів в Москві і найважчих речей для театру - ходаки - вирішити, до якого театру, щоб піти. Деякі театри популярніші з громадськістю, ніж інші, що*s, чому це*s майже неможливий отримати квитки, коли хороша гра є. Якщо ви уміли отримати квитки, ви насолодитеся виконанням дуже, починаючись до кінця.
Я*ll ніколи не забувають мій перший візит до Ballshoi Хати Опери. Мій друг і я захотів побачити знаменитий балет Лебединим Озером P.E. Chaikovsky, великий Російський композитор. Ми купили квитки заздалегідь. Це було виконання вечора і ми прийшли півгодини перед показом. Ми купили рахунок гри і з'ясовують, чим є кидок. Ми були раді знати, що лідируючі частини були діяв талановитими молодими танцівниками. Чим мій друг і я зайняв наші місця в стайнях поблизу від стадії. Хоча це wasn*t перша ніч але була повна аудиторія в театрі. Скоро вогні пішли внизу і завіса піднялася. Як тільки музика була запущена громадськість, що аплодує захоплено, і почав аплодувати.