Строката трава і накопичення надлишку води

Плямистий колір газону може бути спричинений надлишком дощової води, що недостатньо відводиться з газону а також надмірно ущільненим ґрунтом. Грибкові інфекції та ціанобактерії часто стають неприємними наслідками перебування газону в таких умовах. Землю необхідно розпушити, щоб уможливити стікання надлишку води.

Ділянки рослин починають жовтіти і відмирати. Це схоже на таку хворобу газону, як фузаріоз (її ще називають сніговою пліснявою) . Для лікування газону необхідно обробити поверхню спеціальним засобом - «Фунгіцид», так само потрібно провести аерацію грунту(рис. 4.3).

Рис.4.3. Фузаріоз на газонному покритті

Поява червоно-рожевих розгалужених грибків ниток на газонної трави. Це, безсумнівно, хвороба газону, звана «Червона нитка» («Laeti-saria fuciformis»). Для лікування газону необхідно частіше підгодовувати газон, а так само проводити якісну аерацію грунту(рис. 4.4).

Рис. 4.4. Ураження газону грибком

Ще однією причиною поразки газону «червоною ниткою» може бути надлишок вологи, тому створіть дренаж на ділянці.

На газоні утворюється борошниста роса - білий наліт на листках газонної трави, який надалі тягне за собою засихання рослин(рис. 4.5). Що б вилікувати газон обробити уражену ділянку фунгіцидом і підгодовуйте рослини добривами з фосфором і калієм (в осінній період).

Рис. 4.5.Ураження газону борошнистою росою

Полив газонів

Існує два основних види систем поливу – автоматичний і крапельний. Автополив використовують, найчастіше, для зрошення великих газонів. Автоматичні системи поливу є складні конструкції, що включають поливальні головки, які перед поливом висуваються над поверхнею землі і розбризкують воду на певну відстань. Крапельний полив відрізняється від автополиву тим, що він представляє собою особливу систему шлангів з отворами, які заглиблені в землю. Крапельний полив можна використовувати для різних типів посадок, для живоплотів, в тому числі. Системи автополиву і крапельний полив універсальні, їх можна використовувати на різних типах ділянок.

Для поливу запроектованого газону пропонуємо використати систему автополиву.

Переваги автополиву

Система автоматичного поливу (автополив) – це інженерно-технічний комплекс, який забезпечує автоматизоване, безперебійне та автономне зрошення заданих площ. Автоматичний полив має безліч плюсів:

• системи поливу прості в експлуатації і дуже надійні (деталі в них виготовляються з полімерів);
• в залежності від погодних умов, встановлюється витрата води і час поливу;
• дощовики з'являються над поверхнею тільки під час роботи, і не помітні в інший час;
• за допомогою датчиків вологості можна визначати, коли потрібно здійснювати полив (система реагує на погодні умови, і в дощ полив здійснюватися не буде);
• автоматичний полив зручний тим, що він економить кошти, електрику і воду;
• кут поливу можна встановити таким чином, що будуть поливатися тільки необхідні об'єкти, а не те, що їх оточує.

Робота систем поливу залежить від типу форсунок. Роторні форсунки (вода виходить у вигляді струменя, яка рухається по колу) застосовують для поливу великій території газонів, там, де немає щільних посадок, вони охоплюють велику ділянку (від 8 до 15 м). Форсунки віялового типу (вода розбризкується в різні сторони) забезпечують делікатне зрошення рослин, так як натиск води менше, ніж при використанні роторних форсунок. Однак радіус дії у них менше, ніж у роторів. За допомогою віялових форсунок поливають квітники. Баблери використовують для поливу прикореневій системи чагарників і крупномірів; в тому числі, баблери застосовують для поливу молодих рослин, які потребують рясного поливу для активного зростання. Всі типи форсунок відрізняються один від одного тим, що вода в них подається з різною силою і під різним кутом, дозволяючи розкидати воду або на велику відстань, або здійснювати спрямований полив.

Складові частини систем автополиву
Системи автополиву включають в себе наступні базові частини: поливальні головки(рис 4.6), електромагнітні клапани, пульт управління, метеодатчики, підземний трубопровід, гідророзетки (водні розетки або гідранти), насосну станцію, накопичувальну ємність.

Рис. 4.6. Поливальні головки

Поливальні головки вибирають виходячи з розмірів ділянки. Для великих ділянок (газонів, спортивних майданчиків) – роторні та імпульсні поливальні головки. Поливальні головки знаходяться під землею, а при подачі тиску штоки з форсунками висуваються на висоту від 5 до 30 см.

Електромагнітні клапани також встановлюються під землею в спеціальних коробках і потрібні для включення і виключення подачі води в певну зону поливу з пульта управління. Вибирають і розміщують клапани, враховуючи розрахунок необхідної кількості води і розташування рослин.

Пульт управління сконструйований на основі мікропроцесора, який і керує всією системою по заданій Вами команді. Він подає сигнали електромагнітним клапанам відповідно до графіка, по черзі включаючи зони поливу.

Метеодатчики реагують на опади або перезволоженого повітря, тому автоматичний полив не буде працювати в дощ. Можна встановити датчики, які реагують на зниження температури або посилення вітру, або встановити свого роду міні-метеостанції, які поєднують у собі різні види датчиків.

Підземний трубопровід закладають на глибині 20-30 см. Труби роблять з ПНД, вони бувають різного діаметра.

Гідророзетки (водні розетки, гідранти) встановлюють для швидкого підключення до води

Автоматична насосна станція і накопичувальна ємність встановлюються при недостатньому тиску і кількості води у місцевій системі водопостачання. Насоси підбираються, враховуючи навантаження на них та інші характеристики. Обсяг накопичувальних ємностей повинен відповідати споживання води системою автоматичного поливу.

Установка систем автополиву
Встановлюючи автополив, потрібно враховувати кілька важливих деталей. По-перше, системи поливу рослин потрібно внести на креслення ділянки та обдумати їх розташування заздалегідь(рис.4.7).

Рис. 4.7. Система авто поливу в дії

Це потрібно для того, щоб згрупувати системи поливу у відповідності з типами посадок. Об'єднувати системи поливу ділянки можна групами (як можна ближче один до одного) або лініями (там, де проходять труби), або можна комбінувати системи автоматичного поливу. Це зручно на однорідних ділянках Ні в якому разі не можна об’єднувати віялові і роторні системи поливу в одну зону. Хоча з точки зору монтажу це найпростіший і дешевий варіант, не підключайте різні види поливу до однієї труби. У той час, за який роторні системи здійснять полив, віялові системи заллють територію.

По-друге, поливальні головки потрібно розташовувати так, щоб сектора поливу перекривалися, тому що частина землі, розташована найближче до них, поливається менше далеких ділянок.

По-третє, потрібно приділяти увагу розташуванню комунікацій. Всі складові систем автоматичного поливу не повинні кидатися в очі або порушувати дизайн ділянки. Роботи з монтажу систем поливу полягають в наступному: прокладка траншей, монтаж трубопроводів і дощовиків, монтаж блоків автоматики і напірного вузла і пуско-наладки.