Особливості методики тренувальної роботи з юними гімнастами
Проблема початкової підготовки, ранньої спеціалізації гімнастів до цього часу ще не розв'язана. Тому останнім часом вона стала предметом дискусій і глибокого дослідження практиками, ученими – педагогами, фізіологами, психологами, лікарями.
Узагальнення досвіду спеціалістів гімнастики і результати наукових досліджень дали змогу визначити три етапи підготовки юних гімнастів. Суть їх полягає в масовому охопленні учнів і виявленні їх нахилів на першому етапі навчання (7-8 років для дівчаток і 8-9 років для хлопчиків); розвиток здібностей і сприяння біологічному дозріванню (10-12 років) – на другому; оволодіння майстерністю гімнастичних вправ (14-17 років) – на третьому етапі. Така багаторічна система підготовки гімнастів побудована на закономірностях і особливостях фізичного, фізіологічного і психологічного розвитку дітей. Відомо, що період росту протікає не рівномірно, а стрибкоподібно.
Завдання першого етапу зводяться до зміцнення здоров'я, гармонійного розвитку організму, формування правильної постави, виявлення нахилів, природних здібностей до гімнастики, сприяння всебічного розвитку рухового апарата. Для розв'язання цих завдань треба створити якнайсприятливіші умови, правильні, науково обґрунтовані режими навчання і тренувань. Успішна початкова підготовка здійснюється при плануванні 2-3-х занять на тиждень по 2 год кожне. Основними засобами занять переважно повинні бути ходьба, біг, лазіння по гімнастичній стінці, по канату, подолання перешкод, акробатичні вправи (півшпагати, шпагати, містки, перекиди, перевороти, вправи з хореографії). Можна також використовувати вправи на гімнастичних приладах, маючи на увазі не вузьку спеціалізацію, а загальний фізичний розвиток дітей, але уникати вправ у чистому упорі (більше використовувати вправи в змішаних висах і упорах). Заняття мають бути ігрового характеру.
З перших занять слід виховувати в учнів старанне ставлення до тренувань, любов до гімнастики, звичку додержувати певного режиму. Від цього значною мірою залежать спортивні успіхи юних гімнастів.
Часто тренери не додержують цих вимог початкової підготовки і «натаскують» учнів на розряд, не створюючи доброї бази у фізичній і технічній підготовці, яка б дала змогу юному гімнасту
в майбутньому досягти високої спортивної майстерності. Бувають випадки, коли здібні гімнасти, не набувши потрібного рухового запасу в період початкової підготовки, не оволодівши певною «школою» рухів, так і залишаються другорядними спортсменами.
На другому етапіпідготовки стоять ширші завдання щодо розвитку функціональних можливостей, сили, гнучкості, стрибучості, координації рухів. Тепер потрібна серйозна хореографічна й акробатична підготовка. У цей період юні гімнасти оволодівають основами техніки гімнастичних вправ. Кількість тренувальних занять збільшується до 4-5 на тиждень. Тривалість занять становить 2,5-3 год. Питома вага загальної фізичної підготовки зменшується. Набагато більше уваги звертають на спеціальну підготовку, значне місце в заняттях займають спеціальні вправи. На цьому етапі головним завданням є навчити гімнастів різноманітних структурних груп, дати їм великий руховий запас, створити «шко-лу» рухів, на базі яких вони змогли б успішно оволодіти згодом складнішими гімнастичними вправами і досягти високої спортивної майстерності.
Слід постійно розвивати творче ставлення учнів до вдосконалення., допомагати знайти свій стиль, розкрити характерні природні рухові особливості та здібності і всіляко їх розвивати. Організм дітей цього віку ще не пристосований до тривалого фізичного напруження, тому його треба уникати в заняттях. У цей період успішно розвиваються такі якості, як швидкість, спритність і гнучкість. Кінець цього етапу збігається з початком статевого дозрівання дівчат. Тому під час занять з дівчатами треба бути особливо обережним у доборі засобів і методики навчання та тренування. Треба якнайкраще додержуватись принципу індивідуального підходу. Правильне визначення завдань на цей період і вибір засобів їх реалізації безпосередньо залежить від того, як тренер знає своїх учнів.
Третій етаппідготовки гімнастів характеризується дальшим розвитком і вдосконаленням функціональних можливостей, оволодінням більшим обсягом складних рухових структур, обов'язковою і довільною програмою, участю в змаганнях різних масштабів. Кількість занять на тиждень збільшується до 5-6 раз, а тривалість – до 3-3,5 год. Збірні колективи, які складаються з підготовлених і здібних спортсменів, тренуються тепер по 2 рази на день. Тривалість кожного заняття залежно від завдань – від 1,5 до 3,5 год. Хоч у цьому віці (14-17 років) ріст і розвиток організму ще не припиняються, проте він набуває нових особливостей, які дають змогу витримувати велике тренувальне навантаження. Останніми роками спостерігається тенденція до збільшення тренувальних навантажень при роботі з дітьми 12-13 років. Але це треба робити дуже обережно під постійним лікарським контролем.
Підлітковий вік характеризується великими індивідуальними особливостями, які треба враховувати на тренувальних заняттях, щоб добитися якнайкращого ефекту.
З 16-річного віку, коли природний розвиток сили досягає достатньо високого рівня, можна збільшити інтенсивність тренувань, але з урахуванням індивідуальних особливостей.
ЛЕКЦІЯ № 2
ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ ЗМАГАНЬ З ГІМНАСТИКИ
1. Види змагань.
2. Підготовка і проведення змагань.
3. Техніка суддівства.
4. Характеристика правил змагань.
5. Особливості проведення змагань в школі.
Література:
1. Правила соревнований по спортивной гимнастике мужских и женских видов.
2. Жалій А.А., Палига В.Д.Гімнастика. - К: "Вища школа", 1975.
3. Палыга В.Д. Гимнастика.. – М.: "Просвещение" 1982.
4. Гавердовский Ю.К., Смолевский В.М. Спортивная гимнастика. – К.: "Олимпийская литература", 1999, с. 392-403.
5. Меньшиков Н.К. Гимнастика с методикой преподавания. – М.: “Просвещение”, 1990, с. – 215-222.
Питання, що виносяться на самостійне опрацювання студентів
1.Характеристика класифікаційних правил з спортивної гімнастики категорії “А” і “Б”.
2.Методика оцінки виступу гімнаста
3.Групи складності гімнастичних вправ та їх характеристика.
Класифікація змагань
Достатньо повну класифікацію змагань по їх ознаках приводить А.А.Тер-Ованесян (1978), яку в додатку до гімнастики можна інтерпретувати таким чином.
Змагання можна розрізняти по таких критеріях:
• за значенням (підготовчі і основні);
• по масштабах (районні, міські, регіональні, Олімпійські ігри);
• по вирішуваних завданнях (контрольні, класифікаційні, відбіркові, показові);
• по характеру організації (відкриті, закриті, традиційні, матчеві, кубкові і тому подібне);
•за формою заліку (особисті, командні, особисто-командні);
•по вікових категоріях учасників (дитячі, юніорські, для дорослих, для ветеранів);
•по статі (серед чоловіків або жінок);
• по професійній орієнтації учасників (шкільні, студентські і ін.);
• для груп з відхиленнями в стані здоров'я (для слабозрячих і сліпих, для глухонімих, ампутантів тощо).
Існує багато типів змагань, зокрема що поєднують в собі декілька ознак, перерахованих вище.
Наприклад, чемпіонат світу в передолімпійському році є| головною подією року, одночасно особисто-командними відбірковими змаганнями для участі в Олімпійських іграх, з обмеженням учасників за віком – не молодше 14 років. Шкільні змагання можуть бути районного або міського масштабу, класифікаційними (з присвоєнням спортивних розрядів), традиційними, такими, що проводяться із заліком по вікових категоріях з виявленням переможців в молодшій, середній і старшій групах учасників. Все це важливо мати на увазі, оскільки підготовка до кожного змагання або серії змагань не може бути аморфною. Вона підпорядкована конкретному завданню, а зміст відображає специфіку майбутніх виступів.
Підсумовуючи цей розділ, приведемо схему, в яку вкладаються всі випадки участі гімнастів в змаганнях різного типу.
По цілях і задачах змагання розділяються на допоміжні і основні.
Допоміжні змагання проводяться для перевірки готовності гімнастів і підведення їх до основних змагань на проміжних етапах підготовки. Гімнасти можуть змагатися не за повною програмою змагання.
Підготовчі змагання направлені на адаптацію спортсменів до умов боротьби змагання, відробляння тактичних варіантів (Платонов, 1986, 1996). Створюються умови для суперництва всередині тренувальних груп.
Контрольні змагання ставлять завдання перевірки готовності гімнастів в тому або іншому виді програми, виді багатоборства. Програма контрольних змагань може відрізнятися від вимог правил офіційних змагань і пропонується гімнастам у вигляді спеціальних вимог і нормативів. Для гімнастів високої кваліфікації деякі офіційні змагання також можуть бути контрольними.
Змагання, що підводять, найчастіше моделюють основні змагання, готують гімнастів до конкретних стартів.
Підготовчі змагання і контрольні, як правило, не бувають офіційними. Їх результати розцінюються як навчально-тренувальні показники поточної підготовки.
Основні змагання – цільові, підсумкові, кульмінаційні, такі, що вінчають цикл підготовки гімнастів.
Відбіркові змагання проводяться, як правило, за програмою майбутніх головних змагань. По їх підсумках комплектується склад учасників головних змагань. Тому вони дуже відповідальні і спортсмени готуються до них часто з більшою напруженістю, чим до фінальних головних змагань.
Головні змагання дозволяють гімнастові проявити себе повною мірою, завоювати найпрестижніші титули, підвищити свій рейтинг, зміцнити спортивний авторитет. Природно, на кожному етапі багаторічної підготовки головними змаганнями будуть відносно доступні рівню підготовленості гімнастів змагання «місцевого» масштабу.
Допоміжні змагання плануються в підготовчому періоді і на початку змагального періоду, у міру готовності гімнастів. Основні змагання завершують цикл підготовки, і якщо рік ділиться на два або три макроцикли, то їх загальна кількість досягає 5-7 в рік.
Якщо в роботі з новачками і гімнастами молодших розрядів змагання не дуже часто, то у міру зростання майстерності значення практикування змаганнь значно зростає.
2. За формою заліку змагання бувають: а) особисті; б) командні; в) особисто-командні; г) колективні.
В особистих змаганнях визначається лише особиста першість кожного гімнаста. У командних змаганнях, навпаки, виявляють лише місця команд. В особисто-командних змаганнях визначаються і особиста, і командна першість. У колективних змаганнях, які йдуть до заліку колективу, беруть участь кілька команд.
3. За масштабами і представництвом змагання можуть бути:
а) територіальні (районні, міські, обласні, республіканські, все- союзні);
б) відомчі (ДСТ «Авангард», «Буревісник», «Спартак» та ін., а також відомств «Динамо», «Трудові резерви», спортивних клубів Радянської Армії).
Змістом змагань з гімнастики є обов'язкові вправи Єдиної класифікаційної програми, що затверджується Міжнародною федерацією гімнастики, а також довільні вправи, які складають самі гімнасти з урахуванням трудності і композиції, визначених правилами змагань. В окремих випадках ці вимоги передбачені положенням про проведення змагань. Такі застереження, як правило, стосуються особистих змагань на вищому рівні, на яких виявляють найсильніших гімнастів (кубки, конкурси, огляди та ін.).
Обов'язкова програма складається з найпоширеніших, так би мовити, класичних вправ. Тому обов'язкова програма спрямовує навчально-тренувальну роботу гімнастів у всій країні. Довільна програма сприяє дальшому розвитку творчої думки в пошуках нових складніших і оригінальних вправ.
У гімнастиці в основному змагаються в багатоборстві, до якого входять: у чоловіків – 6 видів: вільні рухи, махи на коні, перекладина, бруси, кільця, опорні стрибки; у жінок – 4 види: вільні рухи, різновисокі бруси, колода, опорні стрибки.
У конкурсах на найважчі і найоригінальніші довільні вправи змагання проводять лише з окремих видів багатоборства.
Характерною рисою змагань з видів гімнастичного циклу є методика суддівства і система оцінки виконання вправ. У змаганнях з гімнастики оцінюють не кількісні величини (наприклад, за часом), а якість виконання вправ. Це значно ускладнює процес суддівства, яке має суб'єктивний характер. Кожний суддя має свої уявлення про ідеальне виконання тієї чи іншої вправи. Тому навіть при бездоганному виконанні вправи судді можуть давати різні оцінки. З цього випливає, що судді повинні глибоко знати техніку суддівства, таблиці розцінки гімнастичних елементів, шкали зниження оцінки за допущені помилки тощо.
Вимоги до організації і проведення змагань
Щоб виконати численні завдання, які стоять перед спортивними змаганнями, до їх організації і проведення ставлять великі вимоги. Організація, яка проводить змагання, і суддівська колегія повинні подбати про те, щоб змагання пройшли на високому організаційному і спортивно-технічному та методичному рівні, щоб кожний учасник міг показати найвищі для своїх можливостей результати, глядачі мали справжню насолоду від змагань, щоб у кожного з них з'явилося бажання до систематичних занять фізичними вправами.
Змаганням передує велика і копітка підготовча робота. Усю цю роботу можна розділити на три етапи.
Перший етап включає:
а) визначення дати і місця проведення змагань; б) розробку і затвердження положення про змагання; в) затвердження оргкомітету або відповідальної особи і головної суддівської колегії або головного судді (залежно від масштабу змагань).
Для підготовки і проведення змагань призначають оргкомітет (голову та належну кількість членів) і головну суддівську колегію (головного суддю і його заступників). Головний суддя входить до складу оргкомітету. Оргкомітет і головна суддівська колегія безпосередньо керують підготовкою і проведенням змагань.
Для розв'язання всіх питань, пов'язаних з підготовкою і проведенням змагань великого масштабу, при оргкомітеті створюють кілька комісій: мандатну, культурно-масову, лікарську, господарсько-технічну і суддівську.
Мандатна комісія починає свою роботу на міжміських змаганнях у день приїзду учасників. Вона перевіряє правильність оформлення документів, передбачених положенням про змагання (заявки, документу з фотокарткою, який засвідчує особу, свідоцтво про народження, студентського або учнівського квитка, залікової книжки або табеля про успішність, квитка члена ДСТ, класифікаційного квитка та ін.). Мандатна комісія може вимагати особистої присутності кожного учасника. Голова мандатної комісії доповідає про наслідки роботи комісії на спільному засіданні оргкомітету і головної суддівської колегії разом з представниками.
Культурно-масова комісія забезпечує культурне оформлення і здійснення всіх заходів, пов'язаних з підготовкою і проведенням змагань. Вона розгортає широку інформацію про змагання по радіо, телебаченню, афішами тощо, готує і видає бюлетені, програми, квитки учасників змагань та інші документи, оформлює місця змагання плакатами, лозунгами тощо. Вона також організовує і проводить екскурсії для учасників по місцях бойової і трудової слави, ознайомлює їх з визначними місцями міста, де проводяться змагання. Після закінчення змагань ця комісія організовує показові виступи кращих спортсменів.
Господарсько-технічна комісія забезпечує зустріч і приймання команд, розміщує учасників, домовляється з відповідними організаціями про їх харчування, забезпечує їх транспортом для перевезення до місця змагань.
Ця комісія повинна забезпечити також відправку команд після закінчення змагань, про що заздалегідь домовляється з транспортними організаціями. Господарсько-технічна комісія допомагає суддівський і культурно-масовій комісії в підготовці місця змагання, придбанні потрібних матеріалів і устаткування.
Лікарську комісію створюють у тих випадках, коли передбачено проведення науково-дослідницької роботи. В усіх інших випадках змагання обслуговують лікар і медична сестра.
Суддівська комісія (або головна суддівська колегія) входить до складу оргкомітету. Керує нею головний суддя. Суддівська комісія відповідає за весь хід змагань. Схему організації великого змагання з усім обслуговуючим і суддівським апаратом, а також з приміщеннями та устаткуванням, показано на мал. 203.
На другому етапі підготовки до змагань виконується робота:
а) повністю комплектується склад суддівської колегії;
б) належним чином готуються місця для проведення змагань;
в) розробляється і затверджуються графік проведення змагань;
г) подається попередня інформація про змагання та інші види роботи.
Для того щоб змагання пройшли чітко, організовано і без затримок, треба створити відповідні умови. Слід підготувати допоміжні приміщення для перевдягання, для загальної та індивідуальної розминки учасників змагань тощо.
Загальна зайнятість кожного учасника змагань залежить від багатьох причин: від кількості команд, їх кількісного складу, організації розминки на кожному виді багатоборства тощо. Команди треба складати так, щоб вони за кількісним складом були рівні і мали не більш як вісім членів. Оптимальним кількісним складом команди є п'ять-шість осіб. Треба добиватись, щоб в одному потоці загальна кількість команд не перевищувала кількості видів багатоборства (у жінок – 4 команди, у чоловіків – 6 команд). Наявність зайвої команди, так званої «вихідної», створює несприятливі умови для чіткого проведення змагань, призводить до додаткової затрати часу.
При складанні графіка змагань треба враховувати норми витрати часу. Учасникові змагання на кожному виді багатоборства для опробування згідно з правилами змагань дають 30-40 сек. Але досвід показує, що практично для цього треба відводити до 60 сек. Певної кількості часу залежно від виду багатоборства потребують обов'язкові і довільні вправи. Так, наприклад, вправи на брусах, на перекладині або на коні з ручками тривають від 15 до 25 сек, а вільні вправи або вправи на колоді – від 60 до 105 сек. Крім того, слід ураховувати час, який витрачається на перехід команд від одного до іншого виду змагань, на виставлення оцінок, записування їх до протоколу тощо.
У середньому на учасника змагань на одному виді багатоборства витрачається від 2 до 2,5 хв. Виходячи з цього, неважко визначити час для кожного потоку змагань.
До підготовчої роботи також входять чітке планування і регламентація роботи суддів. Ураховуючи те, що суддівство змагань з гімнастики потребує великого напруження й уваги, роботу суддів доцільно планувати так, щоб вони судили не більш як два потоки підряд.
У чіткому проведенні змагань велику роль відіграють підготовка місця для них, розташування приладів, підготовка місць для суддівських бригад, головної суддівської колегії, секретаріату, судді-інформатора, представників команд тощо. Спортивні прилади треба розставити так, щоб учасників змагань могли добре бачити судді і глядачі.
Секретаріат завчасно підготовляє всю документацію: робочі протоколи змагань, таблиці для обліку особистої і командної першості, пов'язки або нагрудні значки для осіб, що обслуговують змагання, грамоти або дипломи, жетони чи медалі для нагородження переможців, обробляє заявки, що надійшли від організацій. Крім того, він виконує інші види підготовчої роботи, яка передує безпосередньому проведенню змагань.
Третій етап підготовки змагання починається за 1-2 дні до відкриття змагань і включає такі види роботи:
а) налагодження контакту між головною суддівською колегією і учасниками змагань через представників і тренерів команд;
б) уточнення іменних заявок, остаточне комплектування команд, потоків і виконання графіка проведення змагань;
в) заповнення робочих і зведених протоколів;
г) складання розкладу опробування приладів і доведення його до відома всіх учасників змагань;
д) проведення наради головної суддівської колегії з представниками і тренерами команд;
е) остаточне комплектування суддівських бригад, проведення нарад у суддівських бригадах, пробне практичне суддівство під час опробування приладів.
У цей час у роботу включається оглядова комісія. Вона перевіряє роботу суддівських бригад і призначає спостерігачів на окремих видах багатоборства.
Під час підготовки і проведення змагань організація, яка відповідає за змагання, і головна суддівська колегія за основу беруть такі документи:
1. Єдину класифікаційну програму з гімнастики, що визначає зміст обов'язкових для всіх учасників змагань вимог (залежно від рівня підготовленості).
2. Правила змагань, що являють собою документ, яким повинні керуватися всі учасники змагань і судді.
3. Положення про змагання, яке складає організація, що його проводить.
Проведення змагань
Змагання проводять у заздалегідь визначений положенням день. Конкретний час їх початку визначає головний суддя. Як правило, змагання мають починатись урочистим парадом усіх учасників. Але, якщо учасників дуже багато, змагання можна починати в ранкові години до офіційного відкриття, у таких випадках у першій половині дня згідно з графіком відбуваються змагання в кілька потоків і на стику денної та вечірньої змін проводиться парад відкриття змагань – урочисто, з підняттям прапора. Право підняти прапор надається переможцям особистої першості минулого року. Якщо вони з якихось причин відсутні, то прапор можуть піднімати капітани команд-переможців.
Головний суддя повинен чітко керувати всім процесом змагань, стежити за суворим виконанням правил учасниками і суддями.
За технічне обслуговування змагань відповідає комендант або один із заступників головного судді. Вони забезпечують установлення приладів, готують магнезію, каніфоль, суддівські папки, секундоміри або спеціальні годинники тощо. У чіткому проведенні змагань значна роль відводиться судді при учасниках (на змаганнях великого масштабу ці функції виконує один із заступників головного судді). Він шикує учасників і змагань для участі в урочистому відкритті або закритті змагань, виводить команди на парад та до місця змагань тощо.
У проведенні змагань великого значення набуває інформація про їх хід. Для цього використовують зведені таблиці, радіо, електротабло. На великих змаганнях проводять також пресконференції, виступи учасників транслюють по телебаченню. Ці заходи відіграють велику роль у справі пропаганди видів спорту гімнастичного циклу. В забезпеченні чіткості інформації про хід змагання надзвичайно важливу роль відіграє оперативність роботи головного секретаря і його апарату. Після закінчення змагань головна суддівська колегія підбиває їх підсумки, проводить парад закриття, на якому оголошують переможців командної й особистої першості і нагороджують переможців. Прапор опускають переможці особистої першості серед жінок і чоловіків.
КЕРІВНІ ДОКУМЕНТИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗМАГАНЬ
Основними документами, якими користуються організація, що проводить змагання, суддівська колегія і всі учасники змагань, є:
1. Положення про змагання,
2. Правила змагань,
3. Єдина класифікаційна програма.
Положення про змагання
Для проведення будь-якого змагання організація, яка його проводить, складає положення. У положенні висвітлюють усі питання, що стосуються змагань. Воно має бути гранично чітким і зрозумілим для учасників змагань, представників і суддів.
Положення затверджує керівний орган тієї організації, що проводить змагання. Після затвердження жодного пункту положення змінювати не можна. Оскільки положенням визначається зміст і характер змагання, його треба складати заздалегідь (щонайменше за три місяці до їх початку) і розіслати в усі організації та колективи.
Положення про змагання складається з таких пунктів:
1. Мета і завдання змагання.
2. Терміни і місце його проведення.
3. Керівництво змаганням.
4. Організації і учасники змагання.
5. Програма змагання.
6. Порядок і умови визначення особистої і командної першості.
7. Умови і порядок нагородження переможців особистої і командної першості.
8. Умови прийняття учасників змагання (для міжміських змагань).
9. Терміни подачі попередніх і остаточних заявок. Завданнями змагання можуть бути: а) підбивання підсумків
навчально-тренувальної роботи з гімнастики за певний період у колективі, місті, республіці і т. д.; б) виявлення найсильніших гімнастів і команд; в) відбір учасників для комплектування збірних команд, для участі в змаганнях вищого масштабу; г) популяризація і дальший розвиток гімнастики.
Місце проведення змагання вибирають залежно від його масштабу. Але при цьому слід пам'ятати, що воно має бути достатньо просторим, обладнаним відповідними приладами, мати допоміжні приміщення (роздягальні, душові, кімнати для суддівської колегії тощо), місця для глядачів і відповідати санітарно-гігієнічним вимогам. На міжміських змаганнях треба враховувати можливості розміщення учасників змагання, їх харчування і культурного обслуговування.
Стосовно керівництва змагання положення визначає: на кого покладається відповідальність за підготовку і проведення змагання, хто контролює цю роботу. Це може бути відповідна федерація гімнастики (міська, республіканська і т. д.), добровільне спортивне товариство, відділ народної освіти, спортивний клуб тощо. Безпосереднім проведенням змагань керує головний суддя.
Пункт «Організації і учасники змагань» дуже важливий. У ньому визначають, кого допустити до змагання, які організації, який повинен бути склад команд, з яких спортивних розрядів гімнасти мають право змагатися, вік учасників та ін.
Програма змагання визначає його зміст. Програмою може бути Єдина класифікаційна програма з гімнастики, затверджена Всесоюзною федерацією гімнастики і Всесоюзним комітетом по фізичній культурі і спорту, довільна програма, яку складає кожний гімнаст у відповідності з вимогами правил змагання, або спеціально розроблена програма для масових змагань.
Порядок і умови визначення переможців передбачають систему заліку і виявлення переможців особистої і командної першості. Особисту першість визначають за найбільшою сумою балів у багатоборстві. Якщо в змаганнях беруть участь гімнасти різних розрядів, то для стимулювання вищих розрядів при визначенні командної першості встановлюють поправочні коефіцієнти. Останніми роками їх почали передбачати в правилах змагань. Різниця між найближчими розрядами не повинна перевищувати 0,05 бала. Командну першість визначають за найбільшою сумою всіх залікових учасників після перемноження їх на поправочний розрядний коефіцієнт.
У пункті «Умови і порядок нагородження» передбачають, чим нагороджуються переможці особистої і командної першості. Переможці особистої першості можуть бути нагороджені за найбільшу суму балів у багатоборстві, а також за найкращий результат в окремих видах багатоборства. Це має бути передбачено положенням.
Положення передбачає умови прийняття учасників змагання (час приїзду команд і відповідальних за розміщення учасників, їх харчування та ін.).
Обумовлені також строки подавання попередніх і остаточних заявок. У попередніх заявках, поданих заздалегідь, зазначають лише кількісний склад команди і підтверджують згоду на участь організації в змаганнях. За цими даними організатори можуть визначити кількість учасників змагання, приготувати місця для їх розміщення і харчування, розрахувати склад суддівської колегії і розв'язати інші питання, пов'язані з підготовкою змагань. Остаточні іменні заявки подають напередодні змагань. Змінювати склад команд можна лише в окремих випадках і до початку змагань. Учасника, який вибуває в ході змагань (навіть з поважних причин), не можна замінювати іншим. Форма іменної заявки подана на табл. 1.
Таблиця 1
Заявка
від--------------- -для участі в змаганнях
| № | Прізвище, ім'я (повністю) | Стать | Рік народження | Розряд | Тренер | Віза лікаря |
| 1. | Гончаренко Віктор | чол. | м/спорту | Петров Н. І. |
| (підписи) |
Керівник організації Представник команди-
Лікар-
(печатка)
Правила змагань
Правила змагань є державним документом, яким визначаються всі вимоги, що стосуються гімнастів і суддів. Ними керуються всі гімнасти і судді. Це створює належні умови для об'єктивної оцінки якості виконання вправ будь-якого гімнаста. Правила розкривають різні питання організації і проведення змагань, зокрема питання, що стосуються прав та обов'язків учасників, суддів, містять вимоги щодо суддівства обов'язкових і довільних вправ, класифікацію помилок і шкалу зниження балів за них, а також вказівки щодо складання довільних вправ і таблицю для визначення трудності елементів по видах багатоборства.
Таким чином, правила змагань з гімнастики є програмно-методичним документом, що дає можливість гімнастові заздалегідь знати всі вимоги, поставлені до нього, про техніку виконання вправ і величину зниження оцінки за допущені помилки.
Правила змагань визначають і такі питання, як вік учасників, допустима тривалість змагань, порядок проведення фіналів, користування поправочними коефіцієнтами, порядок визначення переможців та ін.
Класифікаційна програма
Класифікаційна програма також є одним з керівних документів, яким користуються всі учасники змагань і суддівська колегія. Класифікаційна програма є обов'язковою програмою для всіх гімнастів Радянського Союзу. Цю програму, складену, як правило, на 4-5 років, затверджують Всесоюзна федерація гімнастики і Комітет по фізичній культурі і спорту. Класифікаційна програма з спортивної гімнастики – це певна система підготовки гімнастів, починаючи з наймолодших і закінчуючи кандидатами у майстри спорту. Програму для майстрів спорту затверджує Міжнародна федерація гімнастики. Матеріал класифікаційної програми має певну послідовність і ускладнюється від розряду до розряду. Зміст програми має відповідати віковим і статевим особливостям гімнастів.
Класифікаційна програма всіх розрядів складається з багатоборства – чотири види у жінок і шість видів – у чоловіків.
ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ СУДДІВ І УЧАСНИКІВ ЗМАГАНЬ
До складу суддівської колегії входять: головний суддя, його заступники, головний секретар і секретарі, старші судді (арбітри), судді, суддя при учасниках, суддя-інформатор, суддя-хронометрист, оглядова комісія, лікар і комендант. Керують роботою суддівської колегії головний суддя і його заступники. Головну суддівську колегію призначає відповідна президія колегії суддів. Під час проведення змагань гімнасток суддями мають бути жінки, а змагання гімнастів обслуговують судді-чоловіки.
Склад суддівської колегії за кількістю і кваліфікацією залежить від масштабу змагань і рівня спортивно-технічної підготовленості гімнастів (табл. 2). Наприклад, у змаганнях майстрів спорту головний суддя має бути не нижче республіканської категорії.
Головний суддя очолює суддівську колегію і відповідає за підготовку та проведення змагань у відповідності з правилами і Положенням.
Він повинен:
а) перевіряти готовність місця для змагання;
б) провести інструктаж суддів перед початком змагань;
в) стежити за правильним ходом змагань;
г) забезпечити широку інформацію про хід змагань;
д) скласти і здати звіт про змагання в організацію, яка його проводила;
е) провести після змагань заключну нараду з суддями й оцінити роботу кожного судді;
ж) дати письмову характеристику кожному судді.
Головний суддя визначає і контролює роботу коменданта змагань і обслуговуючого персоналу, дає дозвіл кореспондентам фотографувати учасників змагань і брати в них інтерв'ю на місцях змагань та ін. Головний суддя наділений великими правами. Він може:
а) дозволити додаткову спробу, коли щось перешкодило учасникові (незалежно від нього) виконати вправу;
б) зменшити або збільшити одну з оцінок, якщо розбіжність в оцінках більша від допустимої;
в) переставляти суддів у ході змагань;
г) усувати суддів, які допускають грубі помилки;
д) забороняти або тимчасово припиняти змагання, коли щось заважає нормальному їх проведенню;
е) звільняти від змагань учасників, представників або тренерів за грубе порушення правил поведінки та ін.
Рішення головного судді остаточні.
Заступники головного судді працюють за його вказівками. Під час відсутності головного судді його функції виконує один із заступників.
Головний секретар керує роботою секретаріату, перевіряє заявки на учасників, готує протоколи змагань, веде облік особистої і командної першості, дає відомості для судді-інформатора, готує матеріали для засідання суддівської колегії, складає звіт про змагання тощо.
Старший суддя (арбітр) керує роботою суддівської бригади певного виду багатоборства, стежить, щоб суддівство відповідало вимогам правил змагань. Він перевіряє, як установлено прилад, записує оцінки суддів у протокол і виводить остаточний бал. Під час відкритого суддівства старший суддя дає сигнал для показу оцінок. При недопустимій розбіжності в оцінках суддів старший суддя збирає бригаду, щоб з'ясувати причину цього явища. Якщо бригада не дійшла згоди, старший суддя звертається за консультацією до головного судді. Після закінчення змагань старший суддя дає письмову характеристику на кожного суддю своєї бригади.
Судді безпосередньо оцінюють якість виконання вправ гімнастами у відповідності з правилами змагань. Кожний суддя самостійно оцінює роботу гімнаста, враховуючи техніку і клас виконання вправ, а в довільних вправах, крім техніки, ще й трудність та композицію вправ.
Суддя при учасниках шикує учасників, виводить їх на парад або до місць змагань, стежить за їх дисципліною, за пересуванням команд від одного виду змагань до іншого, не допускає до місць змагання учасників і тренерів, одягнених не за формою.
Суддя-інформатор дає широку інформацію про хід змагання, оголошує результати особистої і командної першості, пояснює глядачам окремі пункти правил та положення про змагання, а також подає деякі відомості про окремих гімнастів, з історії гімнастики тощо.
Лікар змагань входить до складу суддівської колегії на правах заступника головного судді по медичній частині. Він перевіряє наявність медичної документації, провадить лікарські спостереження за учасниками змагань, стежить за додержанням санітарно-гігієнічних вимог, забезпечує медичну допомогу при травмах, захворюваннях та в інших випадках. Після закінчення змагань лікар подає звіт про медично-санітарне їх обслуговування. Без присутності лікаря змагання починати не можна.
Комендант змагань забезпечує господарсько-технічне обслуговування. Він готує місця до змагань, розставляє прилади, забезпечує оформлення місця змагання лозунгами, плакатами, стежить за тим, щоб біля гімнастичних приладів були магнезія, каніфоль, наждачний папір, рушники, столи, стільці для суддів та ін.
Комендант відповідає за підготовку допоміжних приміщень: роздягалень, душових, кімнат для суддів і секретаріату тощо. Для обслуговування змагань виділяють бригаду робітників, яка працює під керівництвом коменданта.
Кожний учасник змагань згідно з правилами має право на опробування приладу протягом 30-40 сек, звернутися до старшого судді через капітана команди або тренера, а в головну суддівську колегію – через представника.
Учасник змагання може виступати по своєму розряду або на розряд вище, а також користуватися своїми накладками, магнезією, каніфоллю тощо. Учасник, який не підтвердив присудженого розряду протягом двох років, виступає на розряд нижче. Учасник повинен суворо додержуватися всіх пунктів і вимог правил змагань, бути за 30 хв готовим до змагань, одягнутим і взутим у відповідну гімнастичну форму, мати емблему свого колективу і номер (якщо цього вимагає положення). Спортсмен, який увійшов у фінальну шістку в окремому виді багатоборства, обов'язково повинен виступити. Звільнити його може лише головна суддівська колегія.
Капітаном команди вибирають одного з членів цієї команди самі учасники на загальних зборах гімнастів. Він повинен користуватися авторитетом серед своїх товаришів і бути прикладом для них у поведінці, у ставленні до тренувань і змагань. Бажано, щоб він мав найвищі спортивні досягнення, був скромним і принциповим. На змаганнях капітан стежить за дисципліною в команді і в разі потреби звертається до старшого судді, керує порядком під час опробування приладу і під час змагань.
Представник є керівником команди і відповідає за неї. Він має право звертатися з усіх питань, що стосуються змагань, до головної суддівської колегії, подавати протест, якщо допущено якісь порушення правил. Він повинен знати правила і положення про змагання, стежити за точним виконанням усіх вимог і розпорядку змагань учасниками команди. Представник є зв'язуючою ланкою між учасниками і головною суддівською колегією. Усі вказівки головної суддівської колегії він доводить до відома учасників, забезпечує своєчасну явку команди на змагання, стежить за дисципліною і порядком у команді. Представникам команд забороняється перебувати на місці змагання. Для них відводять спеціальне місце.
Тренер команди забезпечує страхування гімнастів на тих видах, на яких це дозволено правилами, і може звернутися до старшого судді за поясненням з питань оцінки того чи іншого гімнаста. Тренер, хоч і перебуває біля своєї команди, не має права підказувати або подавати сигнал учасникові під час виконання вправи. Він повинен бути вдягненим у спортивну форму і мати емблему свого колективу.
Техніка суддівства
| Категорія помилок | Суть помилок | Зниження оцінки, в балах |
| Дрібні | Недостатня виразність, неправильне положення голови, рук, кистей, ніг, носків, відсутність легкості, недостатність амплітуди, не досить м'яке приземлення | 0,1 |
| Ссередні (значні) | Невпевненість, напруженість, значне згинання рук, ніг, тулуба, розведення ніг, затримка темпу, втрата рівноваги, сходження з місця під час приземлення, виконання силових елементів незначним ривком і навпаки та ін. | 0,2-0,3 |
| Ггрубі (великі) | Велике згинання рук, ніг, тулуба, зупинка в темпових вправах, падіння, додаткова опора, виконання силових елементів темпом і навпаки, у статичних елементах – зупинка менше половини потрібного часу тощо. | Від 0,4 до 1,0. В опорних стрибках – до 2,5 |
Спортивні досягнення гімнастів оцінюють у балах за якість виконання вправ. Максимальна оцінка – 10 балів. Знижують оцінку залежно від того, які допущено відхилення від правильного виконання вправи. Кожну вправу треба виконувати бездоганно, без помилок, без порушення структури елемента, із збереженням відповідної постави, з широкою амплітудою, чітко і легко, упевнено й виразно.
Обов'язкові вправи учасники змагання повинні виконувати так, як це передбачено класифікаційною програмою. У довільних вправах треба додержуватись вимог щодо трудності і композиції складання вправ.
Початком виконання вправи є основна стійка, яку гімнаст займає перед підходом до приладу. З цього часу судді починають судити. В опорних стрибках початком вправи буде момент дотикання ногами до містка. Закінченням вправи вважається основна стійка після приземлення. За всі відхилення у виконанні вправ, а також за невиконання спеціальних вимог щодо трудності і композиції складання комбінацій відповідно знижують оцінку. У спортивній гімнастиці прийнята класифікація помилок за категоріями і відповідне зниження за них балів (табл. 3).
Може трапитись, що спортсмен під час виконання елемента допустив послідовно або одночасно кілька помилок. За такі помилки в одному елементі (крім опорних стрибків) зниження оцінки не може перевищувати 1 бала. Під час виконання обов'язкових вправ за невиконання якогось елемента знімають його вартість, але не менш як на 1 бал. За надання учасникові змагань допомоги оцінку знижують також на 1 бал, як за падіння. Якщо гімнастові допомагав тренер, але він усе-таки впав, то знімають лише 1 бал. В елементах, які вважаються невиконаними, додатково за помилки, допущені під час його виконання, бали не знімають.
Кожний суддя підраховує всі помилки, допущені гімнастом під час виконання вправи, ураховуючи помилки композиції і враження від виконання, віднімає їх суму від 10 балів і таким чином оцінює виступ гімнаста. Остаточну оцінку виводять так: при п'яти суддях беруть середню оцінку, крайні відкидають (у жінок виводять середнє арифметичне з трьох середніх оцінок); при чотирьох суддях беруть середнє арифметичне з двох середніх оцінок, при трьох суддях – середню оцінку, а крайні відкидають, при двох суддях – середнє арифметичне. При середній оцінці 9 балів і вище розбіжність не повинна перевищувати 0,3 бала, від 8 до 9 балів – 0,5 бала, при оцінці нижче 8 балів – до І бала.