Класифікація напрямів і видів оздоровчої аеробіки

Оздоровча аеробіка – це загальне поняття всього сучасного світу, що визначається руховою активністю оздоровчої спрямованості та включає більше двохсот різних видів аеробіки. У літературі існують різні тлумачення класифікації напрямів і видів оздоровчої аеробіки. Це пояснюється постійною зміною пріоритетів у виборі інструктором використання на практиці різних засобів аеробіки та прагненням тих, хто займається, до поліпшення оздоровчих послуг. Різноманітність видів аеробіки уможливлює заняття нею великої кількості населення. Заняття аеробікою ефективно впливають на різні системи організму, приносячи максимальний ефект оздоровлення організму в цілому.

На думку спеціалістів, класифікувати види оздоровчої аеробіки слід таким чином, щоб при постійній зміні й доповненні новими технологіями зберігалася стійкість моделі, структури цієї класифікації. Тобто, коли апробуються новітні види аеробіки, їх потрібно визначати за раніше встановленими спрямуваннями (блоками). Наприклад: афро-джаз – танцювальна аеробіка; боді памп – силова аеробіка тощо (табл. 1).

Таблиця 1

Напрями та види аеробіки

Напрям оздоровчої аеробіки	Вид оздоровчої аеробіки
Класична аеробіка (базова)	Super low impact, non impact («безударна»)
Low impact («низькоударна»)
High impact («високоударна»)
High/low impact (комбінована)
Танцювальна аеробіка	Фанк, хіп-хоп
Латина, сальса
Сіті-джем, стріт джем
Бейлі денс, орієнтал
Джаз модерн
Афро-джаз
Боді балет
Танго
Рок-н-рол
Силова аеробіка	Скульптура тіла, шейпінг
Каллонетик(а)
Терра-аеробіка
Боді памп (боді бар, флексі бар)
Боді блейд
Шейпінг-тренінг
Інтервальне тренування
Боді контрол
Слім-джим (бодістайлінг, бодіформінг)
Боді денс
Ловер боді
Аппер боді
Фіт прес
Хелсі бек
Аеробіка з психічно-регулюючою спрямованістю (специфічний напрям)	Стретчинг
Пілатес
Йога
Тайчі
Аеробіка з елементами бойових мистецтв	А-бокс
Тай-бо
Кі-бо
Аеробоксінг
Каратробіка
Бодікомбат
Аеробіка у водному середовищі	Аква-аеробіка, гідро-аеробіка
Аква-гімнастика
Аква-стретчинг
Аква-боксінг
Аква-джогінг, аква-білдинг
Аеробіка з використанням різного знаряддя	Степ
Фітбол
Слайд
Собкор
Кенгуру-аеробіка (XO-Lopers)
Босу
Циклічні види аеробіки	Сайкл (спінінг)
Аеробіка зі скакалкою
Кросробіка
Розглянемо основні найбільш використовувані напрямки та види оздоровчої аеробіки. Класична (базова) аеробіка – «абетка» аеробіки, основа усіх її видів і напрямів. Цей напрям оздоровчої аеробіки найбільш розроблений, стійкий, з чітко регламентованою системою, змістом якої є загальнорозвивальні і гімнастичні вправи, спеціальні елементи аеробіки та їх модифікації. Основне призначення цього виду – розвиток витривалості, підвищення функціональних можливостей кардіореспіраторної системи. Спеціалісти визначають деякі типи занять класичної аеробіки, які розподіляють за різним ступенем навантаження: 1. Super low impact, non impact («безударна») – коли вся площина стопи хоча б однієї ноги постійно знаходиться в контакті з опорою, тобто рухи виконуються тільки у вигляді кроку. 2. Low impact («низькоударна») – коли хоча б одна нога під час контакту з опорою виконує пружинні рухи в гомілкостопному суглобі. 3. High impact («високоударна») – характеризується безопорною фазою та складається з елементів бігу і стрибків. 4. High/low impact (комбінована) – це найбільш поширений у практиці оздоровчої аеробіки вид навантаження, який поєднує в собі: low – безпеку та high – інтенсивність. Наприклад, виконується в межах однієї вправи три кроки і один стрибок, а також протягом усієї програми поєднуються окремі серії low і high impact. Танцювальна аеробіка – напрям оздоровчої аеробіки, змістом якої є танцювальні рухи на основі базових кроків. Специфічна риса цього напряму – використання засобів, які відповідають певному жанру. Важливою особливістю її є застосування під час занять великої кількості музичних інтерпретацій у поєднанні з виконанням специфічних рухів, які відрізняються за технікою. Залежно від стилю танцю, який використовується, розрізняють наступні види аеробіки: Фанк, хіп-хоп, кардіо-фанк, стріт-денс, модерн-денс – специфічний вид танцювальної аеробіки, у якому поєднуються прості та переважно складні рухи, що відображають стиль сучасних танців фанк, хіп-хоп. Латина, сальса, самба – вид танцювальної аеробіки з елементами латиноамериканських танців. Сіті-джем, стріт-джем – це заняття, яке охоплює складні хореографічні сполучення танцювального характеру, у процесі вивчення вони об’єднуються в композиції за типом довільних вправ. Бейлі денс, орієнтел – клас танцювальної аеробіки, в основу якого покладено варіації східних танців, наприклад, «танець живота». Джаз, модерн – енергійний і стильний клас танцювальної аеробіки, що передбачає виконання амплітудних пластичних рухів, які повністю відображають характер джаз-музики. Афро-джаз, афро-аеробіка – клас танцювальної аеробіки з елементами народних африканських танців. Боді балет – вид танцювальної аеробіки, що характеризується поєднанням елементів базової аеробіки та класичного танцю (балетного екзерсису). Танго-аеробіка – вид танцювальної аеробіки, у якому застосовуються варіації основних рухів і па латиноамериканського танцю танго. Рок-н-рол аеробіка – енергійний, розважальний клас танцювальної аеробіки, який передає стрибковими швидкими рухами стиль рок-н-ролу. Рівер денс – клас танцювальної аеробіки з використанням елементів ірландських танців. Взагалі, дотримуючись принципів класичної аеробіки, фахівець, який володіє гарною фантазією, може поєднати з аеробікою майже всі відомі танці: українські та російські народні, американський кантрі тощо. Силова аеробіка – один із напрямків оздоровчої аеробіки, в основу якого покладено синтез використання засобів силового тренування: кондиційної гімнастики, атлетичної гімнастики та бодібілдингу. Така аеробіка спрямована на покращення форм і будови тіла, тобто корекцію фігури. На заняттях широко застосовують різне обладнання: гантелі, штанги, еспандери тощо. Зміст силової аеробіки складають наступні види: Скульптура тіла, шейпінг, боді-шейпінг – комплексна система фізичних навантажень, що складається з двох частин: у першій застосовують окремі методики, мета яких полягає в адаптації організму до фізичного навантаження, підвищення показників тренованості, а також контролю ваги; друга частина включає методи та засоби, які застосовують у бодібілдингу, тобто гармонійній будові тіла та корекції фігури. Каллонетик(а) – силовий клас аеробіки, основу якого становлять вправи статичного характеру та в подальшому вправи на розтягнення різних груп м’язів. Терра аеробіка (тераробіка) – силова аеробіка з використанням гумового джгута (террабанда), яка впливає на розвиток усіх груп м’язів тулуба, рук та ніг. Варіацією цього виду аеробіки є заняття з еспандером або з гумовою стрічкою. Боді памп, памп аеробіка – це силова аеробіка атлетичної спрямованості з використанням штанги різної ваги, яка особливо популярна у чоловіків. Існують різновиди програм з використанням різної модифікації штанги: боді бар – із застосуванням штанги помірної ваги у вигляді гімнастичної палиці; флексі бар – із використанням гнучкої штанги для балансування та вібрації рухів. Також у практиці силової аеробіки широко застосовують ще гантелі, додаткове обтяження на руки і ноги, медичні м’ячі тощо. Боді блейд – новий вид силової аеробіки з використанням гнучких мечів. Боді контрол – силове тренування з використанням ручного інвентарю. Шейпінг-тренінг – сполучення класичного шейпінга з елементами хореографії. Інтервальне тренування – силове тренування з чергуванням навантаження та відпочинку залежно від підготовки тих, хто займається. Слім-джим, бодістайлінг, бодіформінг – це система вправ, що поєднує елементи класичної аеробіки, шейпінга, каллонетики, бодібілдингу та хореографії. Боді денс – новий вид аеробіки, який синтезує силову та танцювальну аеробіку. Крім цього у практиці силової аеробіки виділяють окремі програми, які зазвичай виступають цілісним складником шейпінг-тренування: ловер боді (спрямоване на розвиток нижньої частини тіла), аппер боді (для розвитку верхньої частини тіла), фіт-прес (окремо для розвитку м’язів живота), хелсі бек (заняття для корекції постави, укріплення м’язів спини та профілактики захворювань хребта) тощо. Аеробіка психічно-регулювальної спрямованості– призначена для розвитку окремих функцій організму й концентрації уваги. Вона будується на основі вправ, що розвивають гнучкість і рухомість суглобів, координацію рухів, також активно застосовують дихальні вправи, прийоми релаксації і медитації. Вправи можуть носити статичний, динамічний, активний і пасивний характер. Цей напрям аеробіки складається з наступних видів: Стретчинг – система вправ, спрямована на вдосконалення гнучкості та розвитку рухомості в суглобах. Комплекси вправ на гнучкість застосовують протягом окремого заняття або під час занять різної спрямованості (класичної аеробіки, аква-аеробіки тощо), у вигляді окремих вправ або сполучень: - у підготовчій частині заняття (попередній стретчинг); - в основній частині заняття силової спрямованості; - у заключній частині заняття (активний і пасивний стретчинг). Пілатес – клас оздоровчої аеробіки, який покликаний підтримувати тонус м’язів, координацію, грацію та пластику рухів, а головне, зміцнювати м’язи, при цьому не допускаючи їхнього дисбалансу. Пілатес створювався на основі поєднання західних і східних концепцій щодо діяльності м’язового апарату; він дозволяє з’єднати в єдине ціле розум, тіло та подих. Різновиди пілатесу: класичний (базовий), атлетичний та хореографічний. Фітнес-йога, йога-аеробіка – ефективна програма тренування для фізично активних людей, яка допомагає знайти гармонію між тілом і розумом. В основі цих занять лежать вдало поєднані статичні та динамічні пози, дихальні вправи, вправи на розтягнення та розслаблення м’язів, спрямовані на пошук рівноваги різних енергетичних потоків у тілі тих, хто займається. Йога-аеробіка – комплексний вид, де асани поєднуються з елементами класичної аеробіки або кондиційної гімнастики. Основа йога-аеробіки базується на двох напрямах: східному – де головною концепцією є «дух і тіло, тренування тіла для духу»; та європейсько-американському, означеному як «у здоровому тілі – здоровий дух». Фітнес-йога визначається також як активна йога, де асани чітко побудовані в блоки (сполучення) та виконуються безперервно під повільний темп музики релаксаційного характеру. Тайчі – клас оздоровчої аеробіки з елементами китайської дихальної гімнастики у-шу, який складається з повільних безперервних рухів, що формують поставу та координацію. Існує кілька підвидів цієї гімнастики, але ціль їхня одна – підтримка міцного здоров’я та продовження життя. Аеробіка з елементами бойових мистецтв.Сьогодні існують різні назви занять оздоровчої аеробіки, під час яких використовують елементи бойових мистецтв: тайбо, кібо, А-бокс, аеробоксінг, каратробіка тощо. Поява цього напряму аеробіки пов’язана з таким різновидом, як А-бокс (бокс-аеробіка), програму якого складали елементи бойових мистецтв і боксу. На сьогодні в практиці проведення цих занять найчастіше застосовують комплексну програму бодікомбат. Бодікомбат – ефективний засіб тренування усіх частин тіла, кардіо-респіраторної системи, що сприяє розвиткові витривалості, сили, координації та швидкості рухів. Програму занять розроблено на основі найефективніших технік цілої низки протиборств: карате, кікбоксінга, тайчі та таеквандо. Існують три причини, які дають підстави вважати ці заняття чудовим засобом оздоровчого тренування. По-перше, це новий стиль виконання аеробних вправ, а також виконання різних варіацій рухів та їх комбінацій. По-друге, це можливість для людини здобути, окрім оздоровлення організму, ще й навички самозахисту. По-третє, програма є засобом фізичної підготовки. Заняття з використанням бойових мистецтв будується за принципами оздоровчої аеробіки з застосуванням специфічної техніки виконання вправ: ударів ногами та руками, стрибків, кидків, підсічок, падінь, загально-розвивальних вправ і, безперечно, базових рухів оздоровчої аеробіки. Цей напрям оздоровчої аеробіки є найефективнішим засобом позбавлення надлишкової ваги тіла, але для ефективності занять і безпеки тих, хто займається, слід володіти деякими руховими навичками і фізичною підготовленістю. Аеробіка у водному середовищі.Найчастіше в літературних джерелах зустрічається така назва цього напряму оздоровчої аеробіки: аква-аеробіка, гідро-аеробіка. Залежно від застосування різних засобів тренування, тобто спеціального інвентарю та техніки виконання вправ, розрізняють наступні види: аква-гімнастика, аква-стретчинг, аква-боксінг, аква-джогінг, аква-білдинг. Аква-аеробіка– заняття у водному середовищі з використанням спеціального обладнання. Це безпечний вид оздоровчої аеробіки і для звичайних людей, і осіб підвищеного ризику: вагітних, похилого віку, фізично ослаблених, інвалідів. Досягнутий у процесі водного тренування позитивний результат залежить від подолання опору води при виконанні рухів, що призводить до комплексної дії на зміцнення м’язів і зв’язок, тренування швидкісно-силових можливостей, розвиток витривалості і гнучкості, збільшення та рухливості грудної клітини, формування правильної постави й загалом стрункої фігури. Вправи аква-аеробіки мають свою специфіку. Їх виконують під музику і не в залі. Глибина басейну або природного водного середовища повинна мати два рівні: мілкий і глибокий. Залежно від глибини басейну і характеру вправ, що виконуються на заняттях аква-аеробіки, широко використовується різне обладнання (предмети): жилети, пояси, манжети, весла, гнучкі циліндри (нудли), гантелі, планки, диски, м’ячі, рукавиці, ласти. Аеробіка з використанням різного знаряддя.Аеробіка з використанням різного знаряддя присутня в силовому та циклічному напрямках аеробіки. Але відмінність цього напряму полягає в тому, що людина взаємодіє безпосередньо з опорою на предмет і вправи виконує ациклічно. Спеціальне знаряддя урізноманітнює проведення занять. Степ – заняття оздоровчої аеробіки з використанням спеціальної степ-платформи з регульованою висотою (10–15–20–25 см). Висота платформи залежить від вибору інтенсивності заняття, що, в свою чергу, дозволяє відвідувачам з різною фізичною підготовкою одночасно займатися степ-аеробікою. Цей вид аеробіки відзначається збалансованим, помірно ударним, але високо інтенсивним навантаженням, що дозволяє досягти гарної фізичної форми без сильної ударної дії на опорно-руховий апарат. Степ-аеробіка відмінно розвиває рухові якості, координацію рухів, тренує кардіореспіраторну систему. В основі степ-аеробіки лежить переважно хореографія класичної (базової) аеробіки, однак це не виключає можливості застосування деякої танцювальної стилізації рухів, елементів силової аеробіки та поєднання з іншими комбінованими видами. Фітбол (резіст-а-бол, бодібол) – клас оздоровчої аеробіки з використанням великих за розміром спеціальних силіконових м’ячів діаметром 45–95 см, здатних витримувати вагу до 300 кг. Заняття фітбол-аеробіки дозволяють здобути гарну фізичну форму, покращити самопочуття при дисфункціях хребта, при варикозному розширенні вен, покращити роботу серцево-судинної системи та вегето-судинної системи, сприяють розвитку рівноваги, координації, гнучкості, укріпленню м’язів усього тіла, особливо спини і сідниць. Зміст програми фітбол-аеробіки будується за принципами класичної та силової аеробіки. Вправи виконуються по-різному: у русі, тримаючи м’яч у руках; сидячи на м’ячі або опираючись на нього різними частинами тіла; у партері при постійному контакті з м’ячем. Ці заняття широко використовують у програмі прикладної аеробіки, наприклад, для розвитку вестибулярного апарату спортсменів різних видів спорту (велосипедистів, парашутистів), для лікування людей із захворюваннями хребта, опорно-рухового апарату тощо. Фітбол рекомендований для занять вагітним жінкам (з помірною інтенсивністю). Слайд – один із видів оздоровчої аеробіки із застосуванням спеціального обладнання – полімерної дошки та спеціального взуття (шкарпеток). Заняття слайд-аеробіки проводять за двома напрямами: атлетичний, який орієнтований на спорт-тренування, та ритмічний, спрямований на виконання комбінації з танцювальною стилізацією рухів. Вправи виконуються з імітуванням рухів на ковзанах, лижах або роликах. Основним типом цих рухів є переміщення тіла за рахунок ковзання вперед, назад та боком (у ліву та в праву сторону). Ці заняття – ефективний засіб покращення роботи серцево-судинної системи, розвитку витривалості, спритності, рівноваги і координації рухів, а також зміцнення м’язів ніг, особливо привідних і відвідних (внутрішньої та зовнішньої поверхні стегна). Собкор (кор-аеробіка, кор борд) – вид оздоровчої аеробіки із застосуванням пластикової платформи (дошки), яка балансує у всі боки та обертається довкола своєї осі. Цей вид аеробіки розвиває відчуття рівноваги й координації, сприяє розвиткові та укріпленню різних за величиною груп м’язів тулуба, особливо ніг. Кенгуру-аеробіка (кенгуробіка, кенгу-джампс) – вид оздоровчої аеробіки із використанням спеціального взуття на пружинах (XO-Lopers). Заняття з таким пристроєм знижує ударність на суглоби за рахунок амортизації. Ці заняття є високоінтенсивними за рахунок підвищеної тонізації всього тулуба, особливо ніг. Кенгуру-аеробіка розвиває координацію, спритність, відчуття рівноваги, вносить елементи гри та розваги. Босу – новий вид оздоровчої аеробіки із застосуванням спеціального пристрою – напівсфери, яка має стійку, плоску, круглої форми опору та випуклу силіконову поверхню. Вправи ідентичні до тих, що застосовують у степ-аеробіці та собкорі, але мають свою специфіку, пов’язану з нестійкою поверхнею предмета (балансу). Заняття на босі – нестандартний засіб тренування, що добре розвиває витривалість і спритність, покращує відчуття рівноваги, зміцнює м’язи нижніх кінцівок. Циклічна аеробікавключає такі види, як сайкл, кенгуру-аеробіка, аеробіка зі скакалкою, кросробіка. Цикл передбачає повторення рухів. Цей напрям оздоровчої аеробіки виступає як початковий, навіть класичний засіб тренування ще з часів досліджень Кенета Купера. При проведенні циклічних видів аеробіки велике значення має робота інструктора, його емоційність, голос, команди – адже саме він налаштовує тих, хто займається, на заняття та виконання фізичних вправ. На практиці в циклічних видах аеробіки застосовують енергійну музику та відеоролики із зображенням бігу лісовим масивом, біля водоймища тощо. Сайкл (сайклінг, спінінг, RPM) – вид циклічної аеробіки на спеціальному стаціонарному велотренажері. Вправи виконують в основному сидячи на велосипеді, крутячи педалі, окрім розминки та частково заминки. Сайкл-аеробіка добре розвиває кардіореспіраторну систему, зміцнює м’язи ніг, але ті, хто займається цим видом аеробного тренування, повинні володіти високою фізичною підготовкою. Аеробіка зі скакалкою – високоінтенсивний вид циклічної аеробіки з використанням скакалки. Передбачає виконання вправ переважно стрибкового характеру; сприяє розвитку координації рухів, покращує стан серцево-судинної та дихальної системи. Кросробіка – заняття циклічною аеробікою на бігових доріжках. Залежно від фізичної підготовленості тих, хто займається, індивідуально підбирають програму занять, яку програмують у пам’ять комп’ютера кардіо-тренажера. Аеробіка – відносно новий напрям оздоровчої фізичної культури, що стрімко розвивається. Незважаючи на здобуті знання та досвід у цій сфері діяльності, спеціалісти мають широкий простір для подальшого вивчення аеробіки, а саме: вдосконалення методики організації та проведення занять. Найбільший внесок у дослідженні ефективності та популярності оздоровчої аеробіки зробили американські і європейські науковці. Для покращення цієї оздоровчої системи в нашій країні слід проаналізувати весь передовий світовий досвід, розробки вітчизняних фахівців та реалізувати набуті знання в практичній діяльності, тобто покращити освіту майбутніх спеціалістів і створити якісні умови для розвитку фітнес-індустрії в Україні.