Головне i залежне слова у словосполученнi
Прочитати. Вказати речення i словосполучення, пояснити вiдмiннiсть мiж ними.
Пiсню калинову я складаю знову.
Мелодiйна пiсня.
Каштанiв жовтий лист прощально одшумiв.
Лист каштана.
З поданих слiв утворити словосполучення, визначити в кожному головне й залежне слово. Як установлюють змiстовий зв’язок мiж головним та залежним словами? Як здiйснюється граматичний зв’язок? Кiлька утворених словосполучень ввести у самостiйно складенi речення (усно).
Осiннiй, сонце; холодне, дощ, темний, хмари; по, рухатися, небо; вiкна, по, стукотiти, налетiти, рвучко; всмiхатися, невесело.
Якi з поданих сполучень слiв є словосполученнями? Свою думку обгрунтувати.
Золотисте листя, шумлять дерева, дощ i вiтер, стовбур дуба, березове гiлля, сосни i ялини, наблизитись до лiсу, вийти на галявину, роздивлятися захоплено, всмiхатися радiсно, сосновий бiр, прощатися з теплом, дерева i кущi, лiс замрiявся.
З поданих речень виписати 4-5 словосполучень. Визначити в них головне й залежне слово.
У вереснi жовкне й осипається листя дерев. Тоненька берiзка тихо й задумливо завмерла на галявинi. Скоро вона попрощається з своїм золотим листячком. Мiцний i кремезний дуб роздивляється її спiвчутливо.
Прочитати. Вказати словосполучення непоширенi й поширенi.
Осiннiй сад, сон гiллястої яблунi, повнi яблук вiдра, соковитi грушi, медвяний запах плодiв, обважнiлi гiлки, братися до роботи, працювали охоче, пам’ятний день осенi.
Диктант з коментуванням. Виписати 2-3 словосполучення, зробити їх синтаксичний розбiр.
Осiннiй вiтер одгуляв, затих. Стоїть берiзонька у iскрах золотих. Красива осiнь вишиває клени червоним, жовтим, срiбним, золотим. Шипшина важко вiддає плоди. Вона людей хапає за рукава. (З творiв Л.Костенко.) Вишиває осiнь по канвi зеленiй золотi квiтки. Квiти оживають, iз дерев спадають жовтi нагiдки. (Олександр Олесь.)
РЕЧЕННЯ, ЙОГО ГРАМАТИЧНА ОСНОВА.
РЕЧЕННЯ З ОДНИМ ГОЛОВНИМ ЧЛЕНОМ
( загальне ознайомлення)
Прочитати речення. Чим вiдрiзняються вони вiд словосполучень? Визначити граматичну основу кожного речення, назвати пiдмет i присудок. На що вказує пiдмет? Що виражає присудок?
Повела житами стежка неширока. (В.Симоненко.) Я iду у полi стежкою вузькою. Мрiйно i далеко простяглась вона. (В.Сосюра.)
Переписати. Пiдкреслити в кожному реченнi граматичну основу. У яких реченнях – два головних члени, у яких – один?
Ще прохолодно пахне м»ята. Ранкова ластівка літа. (Л.Талалай.) Віє туманами з лугу. Пахне барвінком нічним. (А.Михайлевський.) Чорна смородина. Мальви. (А.Михайлевський.) Сміються у полі мальви (Г.Світлична.)
Пояснювальний диктант. У кожному з речень визначити й підкреслити головні члени речення. Вказати речення, граматична основа яких складається з пiдмета i присудка, та речення з одним головним членом. Пiдкреслити в реченнях граматичнi основи.
Столiттями тривала боротьба українського народу за власну державнiсть. (З пiдручн.) Наллємо серце наше вщерть до краю рiдного любов’ю. (С.Черкасенко.) Любов. Працелюбнiсть. Людянiсть. Будемо триматися цього батькiвського кореня. (М.Стельмах.) Люблю легенди нашої родини... (Л.Костенко.) Скiльки понаписувано вiршiв! Та не в кожнiм свiтиться душа. (М.Левицький.) В кiмнатi тихо. I прозоро пливуть думки мої яснi. (В.Сосюра.)
Диктант з коментуванням. Визначити й пiдкреслити граматичнi основи ре-чень. Вкахати речення з одним головним членом.
По шумi денних голосiв на серцi тихо, сумно, чисто. (М.Рильський.) I немов здригнулась моря глибина. Мрiють кипариси. Мiсяць.Тишина. (В.Сосюра.) Нiч i море. Мiсячна дорога стелеться вiд берега до Бога. (М.Лукiв.) Зелено, любо усюди! (Олександр Олесь.) Кинем об землю ми лихом, гризотою! (С.Черкасенко.)
ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА МЕТОЮ ВИСЛОВЛЮВАННЯ
(РОЗПОВIДНI, ПИТАЛЬНI, СПОНУКАЛЬНI).