Анаеробні можливості організму, методи їх оцінки. Статеві та вікові особливості

Анаеробні можливості хар-ся потужністю і ємністю.

Потужність – можл.зусилля за мінімальний проміжок часу.

Ємність – хар-ся кисневим боргом і вмістом молочної кислоти.

Методи дослідження потужності:

- тест Маргарія (піддослідний має стати з 6м до сходів розбіг., на 3сек секундомір включається на 9-ій виключається)

W= Pxh /t

- ергометричний тест Волкова і данилова теж без розбігу.

Методи дослідження ємності:

- кисневий борг визнач.методом Дугласа Холдінга з використанням снімка Дугласа і газового аналізатора

- вміст молочної кислоти визн.біохімічним методом в сечі або в крові.

Аеробні можливості організму, методи їх оцінки, статеві та вікові особливості.

Інтегральним показником аеробних можл.є МПК.

Є прямі і непрямі методи визн.МПК.

Суть прямого методу зводиться до того, що піддослідний виконує роботу на велоергометрі заданої потужності має за плечима снімок Дугласа із загубником в роті. Після виконання роботи необхідно провести газовий аналіз снімка із використ.газового аналізатора.

До непрямих методів відносять:

- визначення по таблицях, за формулами (за Картманом і за Фоксом), за

Фізіологічна характеристика втоми, фази та теорії втоми. Фізіологічне значення втоми. Особливості розвитку втоми у дітей та підлітків.

Втома – це тимчасове зниження фіз. працездатності після довготривалої чи інтенсивної фізичної чи розумової роботи.

Значення втоми:

- прискорює процеси відновлення

- має охоронне значення ( запобігає перевтомі )

- кожен раз тренуючись до втоми – підвищується натренованість

- розкриваються резервні можливості

Фази втоми:

1. Прихована ( характеризує зовнішні ознаки )

- почервоніння або блідість

- потовиділення

- порушення координації

- змінюється довжина кроку

- з’являється тремор кінцівок

2. Явна некомпенсована ( хар. внутрішні ознаки)

- різке підвищення ЧСС, АТ, ЧД

- енергії затрачаємо набагато більше ніж потрібно, ККД – низький

3. Відмова від роботи

4. Смерть від втоми

Теорії виникнення втоми:

1. Центрально – нервові теорії ( Сєченов, Павлов ) – втома нервових центрів головного мозку.

Полягає у втомі головного мозку внаслідок великої кількості імпульсів від пропріорецепторів ( рухового апарату )

1. Периферичні теорії:

- вичерпання енергетичних ресурсів: АТФ, креатин фосфат, жирів, вуглеводів.

- забруднення продуктами метаболізму: мол. к-та і т. д.

- задушення внаслідок кисневого боргу

- отруєння: продуктами розладу білків ( кенотоксидами: амік, сечовина, креатинін )