Змiнювання i творення слiв

Прочитати. Виписати окремо спiльнокореневi слова та рiзнi форми одного слова. У чому вiдмiннiсть мiж рiзними формами слiв та спiльнокореневими словами?

Встала й весна, чорну землю сонну розбудила... (Т.Шевченко.) Веснянки - пiснi на честь приходу весни. Навеснi пробуджується земля, оживає природа. Звичай водити хороводи, забавлятись присвяченими веснi iграми подекуди зберiгся до наших днiв. У першому весняному мiсяцi березнi випiкалося печиво у формi пташок, тому що весну, за уявленням наших предкiв, приносили на крилах птахи. (З пiдручника.) Ой весно, весно, що ти нам принесла? (Нар. творч.)

Утворити рiзнi форми поданих слiв. До кожного слова дiбрати спiльнокореневi (усно).

Земля, читати, розумний.

Вiд яких слiв утворенi поданi слова? Записати цi слова на мiсцi крапок.

Школяр - ... . Вимова - ... . Пiдлiток- ... .

Вiд поданих слiв утворити новi, записати їх, визначити твiрнi основи.

Лiс, степ, клас, писати, батько, визначати.

Переписати, на мiсцi крапок вставляючи пропущенi букви. Вiд яких слiв утворенi видiленi слова? Визначити в них твiрнi основи.

М..донос в..сняний ро..почався нинi. (С.Жупанин.) Коли квiт..нь з водою, то трав..нь з травою. (Нар.творч.) Упали пр..морозки раннi на молоду оз..мину. (Д.Загул.) Над ставком ш..роководим, пос..ред очер..тiв, там комар, славетний лицар, пiд л..стом з..леним ж..в. (Б.Грiнченко.) У ч..стiм полi, в полi на ро..доллi, де колосочки проти сонця жмуряться, В..рнигора, В..рнивода й В..рнидуб - три в..летнi - зiбралися i журяться. (Л.Костенко.)

ОСНОВНI СПОСОБИ СЛОВОТВОРЕННЯ В УКРАЇНСЬКIЙ МОВI

До поданих слiв дiбрати слова з твiрними основами. За допомогою яких значущих частин слова утворилися поданi слова?

... - прийти ... - лiсник

... - записати ... - шахтар

... - премудрий ... - українець

... - пiдснiжник

... - навушник

... - доземний

Вiд поданих слiв утворити нові слова префiксальним способом.

Гарний, розумний, летiти, казати, робити.

Вiд поданих слiв утворити слова суфiксальним способом.

Київ, Полтава, верба, клен, рiка, сад.

Словниковий диктант. Визначити спосiб творення поданих слiв. Позначити словотворчi префiкси та суфiкси.

Прибережний, надднiпрянський, пiднебесний, щоденник, пiдвiконня, записка, вiдставник, беззубий, пiдлiток.

Вибiрковий диктант. Виписати слова, утворенi безсуфiксальним способом.

За лебединим за тужливим криком злiтаю я i пiднiмаюсь в вись. (О.Iсаченко.) Хмара на сонце налине на мить, i похмурнiє грозово блакить. Не цвiте черемха, i пташок не чуть, крутиться у полi снiжна каламуть. (В.Сосюра.) Аж ось уже осiнь, немов з-помiж криги - мiж хмар пробивається синь з високостi... (М.Косякевич.) По полю нiч, по полю тiнь iде, по полю бродять тихi перегуки... (М.Рильський.) Сльози лице окропили, мов лагiдь Днiпра. (Б.Олiйник.) Та хто би мiг мене почути в таку безлюдну ранню рань? (М.Корпанюк.)

Вiд поданих слiв утворити слова безсуфiксальним способом.

Молодий, юний, мiцний, запливати, обстрiляти, насипати, запливати, перекладати, занепадати, мазати, переїздити, нестримний (нестрим), щемiти (щем), записати, заявити, захищати.

Вiд поданих пар слiв утворити слова способом складання.

Чорне море, зорi падають, вода грає, карi очi, чорнi брови, повний вид, сiм струн, три поверхи, два яруси, трусити землю, варити сталь, робити хлiб.

Пояснювальний диктант. Слова, утворенi способом складання, пiдкреслити.

I у Великдень вiльна та ясна воскресне в своїй славi Україна! (Д.Горiшнiй.) Засiває поле хлiбороб, припада душею до землi. (Ю.Воропай.) Бере у руки тiсто неня i чародiйство наближа. (С.Мордач.) Зазира в вiкно до мене бiлолиций з високостi... (Б.Грiнченко.) Та верби похилилися додолу, червонi ружi зблiдли на виду, бо вже погналось перекотиполе за лiтом - по гарячому слiду... (Л.Костенко.) Срiбнолистая осика загадалася, мовчить... (С.Черкасенко.) I кожна мить чекає зорепаду. I кожна вiть шукає свого саду. (I.Вовк.) Сплелось в один зелений дах дубiв високе верховiття. (Д.Фалькiвський.)

Визначити спосiб творення поданих слiв. Яку рису людської вдачi увиразнює кожне слово?

Добродiй, паливода, здiймиголова, верховода, пустобрех, дурносміх, перекотиполе, пустоцвiт.

Прочитати. Визначити, якими частинами мови є видiленi слова в поданих реченнях.

Сам старий Днiпро синiв унизу... Старий увiйшов до хати, помолився до образiв i глянув на онучку. (П.Кулiш.) Снiг на верхiв’ї узгiр’я блищить так яскраво, що видається не раз, мов займаються раптом вогнi вартовi. (Леся Українка.) I бродить мiсяць над домами, неначе срiбний вартовий. (В.Сосюра.) Кошовий отаман вiд iменi сiчового товариства вступав у дипломатичнi стосунки з iноземними державами, затверджував обраних або призначених козакiв на посади, розподiляв землi мiж куренями. (З книги "Як козаки воювали"). Од козачої вiдваги втiк паша, як битий лис. Кошовий обняв Нетягу: "Добре, сину, потрудивсь!" (Б.Олiйник.)

З поданими словами усно скласти речення так, щоб вони виступали то прикметниками, то iменниками.

Знайомий, вiйськовий, черговий, колискова, пальне.

Попереджувальний диктант. Визначити, якими частинами мови є видiленi слова.

Послiдовним прихильником теорiї спадковостi був генiальний вчений, академiк Микола Вавилов.(З журн.) Командуючий розумiв, що наступ розгортається. (Григорiй Тютюнник.) Приїжджих було двоє - оператор кiно та працiвник iсторичного музею. Шпаки навчились за вiйну багато дечого: iмiтувати кулемети, свист мiн, передражнювати стогiн поранених. (Ю.Яновський.) Я поглядом окину пережите... (М.Лукiв.) Сумнi й похмурi перехожi байдужо брук блискучий топчуть. (Т.Угрин.) Не живе ледачий, де кипить робота. (А.Малишко.) Слова вiдлiтають, написане залишається. (Античний вислiв.) Осiдлав князь Гвидон коня, гукнув провожатого i помчав. Вiзьмеш з гаманця золотий, а замiсть нього з’явиться iнший. Розумний не все каже, що знає, а дурний не все знає, що каже. (Нар.творч.)

Записати народнi прислiв’я, на мiсцi крапок вставляючи потрiбнi слова. Якими частинами мови цi слова є у реченнях? Вказати антонiми.

За одного ... двох небитих дають. ... бачить поночi бiльше, як ... вдень. ... вiд чужого щастя сохне. Два ... ... не переважать. ... не подивує, ... не побачить.

Для самоконтролю.Битого. Письменний, неписьменний. Заздрiсний. Хитрих, мудрого. Розумний, дурний.

ЗМIНИ ПРИГОЛОСНИХ ПРИ ТВОРЕННI СЛIВ:

IМЕННИКIВ З СУФIКСОМ -ИН(А) ВIД ПРИКМЕТНИКIВ

НА -СЬКИЙ, -ЦЬКИЙ

Прочитати прикметники та утворенi вiд них iменники. Якi змiни приголосних звукiв вiдбулися при твореннi? Записати пари слiв, пiдкреслити букви, що позначають звуки, якi чергуються.

Батькiвський - Батькiвщина

київський - Київщина

черкаський - Черкащина

донецький - Донеччина

прилуцький - Прилуччина

вiнницький - Вiнниччина

Переписати. Вiд яких прикметникiв утворенi видiленi iменники? Визначити в них твiрнi основи та словотворчi суфiкси. Позначити орфограми.

Є на Українi, серед милої Полтавщини, багатої на гарнi куточки, чудовий краєвид! (Олена Пчiлка.) Звенигородщина - спiвучий куток України... (С.Васильченко.) Вже в бубни Черемош гуде, цвiте Гуцульщина квiтками. (Олександр Олесь.) Донеччино моя, моя ти Батькiвщино! (В.Сосюра.) На весь свiт уславилися тканi на Кролевеччинi рушники. (З журн.)

Вiд поданих прикметникiв утворити iменники з суфiксом -ин-.

Канiвський, овруцький, кагарлицький, львiвський, миколаївський, дрогобицький, галицький, лохвицький, хортицький.

Вибiрковий диктант. Виписати слова з орфограмою "чч - щ в iменниках з суфiксом -ин(а)". Чергування яких приголосних вiдбулося при твореннi виписаних слiв вiд прикметникiв?

Козацьке вiйсько вже посувало просто у Туреччину, вели його полковники хоробрiї. (Марко Вовчок.) Про Жовтiї Води i про Корсунщину дiтям сни чуднiї сняться... (П.Кулiш.) Кожне поселення козацьке у Побужжi та Iнгулеччинi ставало серйозною перепоною на шляху татарської кiнноти. (А.Дрофань.) Мов той орел, лiтав Богун по Київщинi й Брацлавщинi... (А.Кащенко.) Бiлоцеркiвщина, Переяславщина, Фастiвщина (колись полковi i сотеннi) мають значнi, не розробленi, золотi копалини бiографiй славетних людей, причетних до цих мiсцевостей. (З журн.)

Словниковий диктант.

Нiмеччина, Угорщина, Словаччина, Туреччина, Житомирщина, Рiвненщина, Харкiвщина, Чигиринщина, козаччина, вояччина, панщина, крiпаччина, Уманщина, Миргородщина.

Диктант з коментуванням.

І. Люблю тебе, слов’янщино зелена, тумани вiльх, ялинок веретена, берiзок сiтi, глоду вiражi. (Д.Павличко.) Хмельниччиною скрiзь по Вкраїнi запахло. (П.Кулiш.) Гетьман Сагайдачний не тiльки давав вiдсiч нападникам, а й переносив вiйськовi дiї на територiю султанської Туреччини (З пiдр.). Бiля Тернiвщини теж степи, але там вони в латочках нив... (О.Гончар.) Полiщук я. Все життя Полiщини, наче сонце в краплi, - у менi. (М.Сингаївський.)

ІІ. Сниться синя Синюха і верби над плесом, вольний вітер Херсонщини… (Є.Маланюк). Я хочу буть терпким, як яблуко, зелене яблуко з твоїх садiв, Червоноградщино... (Л.Первомайський.) Головним районом розселення української дiаспори в Словаччинi є Пряшiвщина (З пiдр.). Ой горе нам на Гетьманщинi, надокучила вража панщина! (Нар.творч.)

ЗМIНИ ПРИГОЛОСНИХ ПРИ ТВОРЕННI СЛIВ: