Докладний переказ тексту розповiдного

ХАРАКТЕРУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПРЕДМЕТА

МАТЕРIАЛ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

Пiдготовчу роботу слiд розпочати з визначення учнями теми та основної думки прочитаного вчителем тексту. Пiсля з’ясування значення слiв, що перебувають у пасивному словнику дiтей (незнайомих їм слiв у текстi переказу бути не повинно), п’ятикласники мають визначити стиль тексту та обгрунтувати свою думку, а також з’ясувати, якi типи мовлення поєднуються в текстi, пояснити, як практично вiдрiзнити опис вiд розповiдi. З’ясувавши, який саме предмет описано в текстi, учнi пригадають, що є "вiдомим", а що "новим" у реченнях опису предмета. Пiсля колективного складання плану тексту переказу (план обов’язково записується на дошцi, школярi переписують його до зошитiв) варто звернути увагу п’ятикласникiв на те, який з пунтiв плану вiдповiдає описовi предмета.

Пiсля останнього читання вчителем тексту школярi приступають до самостiйної роботи над переказом на чернетках. Переказувати усно текст перед письмовою роботою не варто, оскiльки це займає чимало часу й вiддаляє школярiв вiд вихiдного тексту - вони, по сутi, будуть змушенi писати "переказ переказу".

Романовi яблука

На Спаса в Тернiвщинi храмовий празник. Зрання вже весело заливаються дзвони.

Дядько Роман виходить з двору з великим вузлом. Ми лежимо край степової дорiжки, i серця нашi калатають. Дядько повагом iде стежкою, вiн удає, що зовсiм не помiчає хлоп’ячих голiв у полинi.

Ось дядько зупинився бiля межового стовпчика, шугнув рукою у вузол. З’являється ... яблуко, та яке! Червонощоке, свiже, велике, просто мов сонце вранiшнє! Дядько Роман поклав яблуко на стовпчик i далi пiшов. Наблизився до другого стовпчика, i на стовпчику враз спалахнуло жарким рум’янцем яблуко!

Коли дядько Роман зникає за пагорбом, ми зриваємось, мчимося вiд стовпа до стовпа, схапуємо яблука.

Вони нiби не на деревi виросли, вони нiби з неба! Складаємо по два кулачки докупи, примiряємо, а дядькове яблуко бiльше. А пахне як! Духмянощами сонця i землi дихає на нас. Спiле-спiлiсiньке! Барву дала йому природа - пiд цвiт зорi.

А коли яблука не стане, ще й тодi чути, як пахне вiд нього долоня, райським чимось пахне...(За О.Гончаром, 157 сл.)

Завдання

· Пояснити значення слiв та словосполучень: Спас (одне з найбiльших християнських свят, на знак вдячностi Боговi за те, щодав змогу закiнчити справу - виростити урожай, тому цього дня у храмi святять яблука), храмове свято (вiдзначення того християнського свята чи дня того Святого, на честь якого освячено мiсцеву церкву), межовий стовпчик.

· Дiбрати синонiми до слiв мчати, хапати, шугнути.

· На дошцi записати: Спас, храмове свято, Тернiвщина, зрання, межовий стовпчик, червонощоке, рум’яне, духмянощi.

· Написати докладний переказ, замiнивши першу особу на третю (вони, хлопчики, дiти).

Орiєнтовний план

1. Храмовий празник у Тернiвщинi.

2. Дядько Роман виходить з вузлом.

3. Нiби не помiчає хлоп’ячих голiв.

4. Червонощоке яблуко на межовому стовпчику.

5. I на другому стовпчику спалахнуло яблуко.

6. Дiти зриваються з мiсця.

7. Яблука нiби не з дерева, а з неба.

8. Довго чимось райським пахне долоня.

Блакитний алмаз

У природi трапляються кольоровi алмази: блакитнi, рожевi, жовтi. Один з блакитних алмазiв пов’язують з iменем вiдомого мореплавця Васко да Гами.

Якось славетний мандрiвник прогулювався палубою та милувався коштовним каменем. Алмаз було вправлено у важкий золотий перстень. Камiнь було ретельно огранено. Така обробка мала назву "троянда", алмазовi вона надавала особливої краси. Блискучi гранi сяяли, здавалось, що алмаз свiтиться з середини.

Цiєї митi повз капiтана проходив кок, пiдсковзнувся та штовхнув його. Сепресердя капiтан замахнувся на матроса. Перстень зiскочив з пальця i впав у океан. Тут розiгрався шторм, i капiтановi нiколи було розбиратися з винуватцем прикрої подiї.

Через чотири роки каравели Васко да Гами знову опинилися на тому ж мiсцi. Кок готував снiданок для команди. В однiй з макрелей, що їх спiймали матроси, вiн знайшов капiтанiв перстень!

Так, перстень був той самий! Але його прозора колись "троянда" стала блакитною! Так подiяла на алмаз морська вода за тi роки, що вiн лежав на океанському днi. (За Р.Валаєвим, 152 сл.)

Завдання

· Дiбрати синонiми до слiв ретельно, спересердя, зiскочив (пальця), прикрий.

· Записати на дошцi: мореплавець Васко да Гама, ретельно огранено, обробка "троянда", кок, каравела, макрель.

· Написати докладний переказ.

Орiєнтовний план

1. Кольоровi алмази в природi.

2. Мореплавець милується алмазом.

3. Обробка "троянда" надавала алмазовi особливої краси.

4. Прикра подiя на палубi.

5. Через чотири роки на тому самому мiсцi.

6. Що знайшов кок у макрелi.

7. Як подiяла морська вода на колись прозору "троянду".

Київськi каштани

Як багато рослин прикрашає столицю України! I все ж Київ називають мiстом каштанiв. Це напрочуд гарне дерево стало його символом.

Настає весна. Пригрiває сонце, тепло швидко пробуджує дерева вiд зимового сну. Прокидаються i розлогi каштани. Дерево викидає невеличкi зеленi листочки. Вони спершу нiби в’ялi, якiсь поморщенi. Поступово листя набирає сили, росте, перетворюється на пишнi вiяла. Невдовзi серед зелених вiял спалахують бiлi пiрамiдальнi свiчки квiту.

Якщо подивитися на кремовi квiтки уважно, можна помiтити на них барвистi плями. Забарвлення цих плям змiнюється. Спершу вони жовтi, потiм починають рожевiти, i, нарештi, стають червонястими. Iншим стає i ледь вловимий аромат квiтiв.

У змiнi забарвлення i пахощiв каштанового цвiту переконливо проявилася мудрiсть природи. Змiна кольорiв - своєрiдний сигнал для комах. Якщо погасло забарвлення квiточок, послабився запах, то нектар у них закiнчився. Летiть, комахи, далi, шукайте поживу в iншому мiсцi!

У Києвi росте до десятка форм каштанiв. Особливо гарнi дерева з кулястими та колоновидними кронами.(За С.Iвченком, 150 сл.)

Завдання

o Пояснити значення слiв символ, пiрамiдальний, колоновидний, кулястий.

o Дiбрати синонiми до слiв аромат, барвистий, розлогий.

o Написати докладний переказ.

Орiєнтовний план

1. Київ - мiсто каштанiв.

2. Як прокидаються каштани навеснi.

3. Барвистi плями на кремових квiтках.

4. У змiнi забарвлення - мудрiсть природи.

5. Якi каштани ростуть у Києвi.

Дуб

Лiто. Сонце сипле з неба вогнем, але веселi й крикливi хлоп’ята не вiдчувають спеки. Вони забавляються в холодку. В саду дерев багато, зiлля всякого, i бiгати є де.

Як люблять дiти бiгати й бавитись в тiм саду! Тут росте величезний, грубий i дуже гiллястий дуб. Вiн, немов зелена кругла баня, виднiється здалеку над селом.

Дуб росте бiля самої дороги, пiдпирає плiт. До його стовбура, мов дiти до батька, туляться широколистi лопухи, кропива та подорожник.

Мiсце пiд дубом гладко витоптане. Тут хлоп’ята люблять ховатися, мов пiд безпечну стрiху, вiд дощу. Тут нiхто їх не сварить за крик або бiганину. (За I.Франком, 100 сл.)

Завдання

o Пояснити значення слiв баня (сферична покрiвля, купол), безпечний.

o Дiбрати синонiми до слiв затiнок, плiт, бавитися, тулитися.

o Написати докладний переказ.

Орiєнтовний план

1. Хлоп’ята не вiдчувають спеки.

2. Як люблять дiти бавитися в саду!

3. Величезний гiллястий дуб бiля дороги.

4. Дерево пiдпирає плiт.

5. Мiсце перед дубом.

ОСОБЛИВОСТI ОПИСУ ТВАРИНИ

Прочитати. З’ясувати, якi типи мовлення поєднано в текстi.Виписати речення, в яких описано тварину. Позначити в них "вiдоме" та "нове".

З кухнi вийшла Хiвря. Це була руда, як вогонь, кiшка з бiлими лапками. Хiвря потягнулась i обережно стрибнула на тахту.

Хiвря - бабусина кицька. Її часто просили в позичку сусiди, бо не давала попуску мишам. Коли бабусю забирали з села, Хiврi вдома не було. Бiльше пiвроку вона тинялась по городах, по сусiдах. Потiм поїхали копати картоплю й знайшли кiшку. Коли Хiврю привезли, вона була худюща, голова, як дитячий кулачок, сама довга, вузька, неначе щука. Тепер кiшка вгодована, хвiст в неї пухнастий, шерсть блискуча.

Дуже важко звикала Хiвря до мiської квартири. Скрадалася, наче тiнь. Майне по кiмнатi й сховається за шафу. Потiм призвичаїлась.

За Ю.Мушкетиком.

МАТЕРIАЛ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

Важливо вiдразу пояснити п’ятикласникам вiдмiннiсть мiж описом та характеристикою тварини. Скласти опис тварини - значить передати її ознаки, передати те, що людина сприймає зором, слухом, дотиком i т.iн. Описуючи тварину, ми говоримо про її зрiст (розмiр), масть (забарвлення), форму тулуба, писка, форму та колiр очей, вух, хвоста, шерсть або шкiру тощо. Зрозумiло, що не буде зайвим згадати i про найхарактернiшi риси вдачi тварини (спритна, енергiйна, млява, сонна). Але захоплюватися розповiддю про її вiрнiсть людинi, винахiдливiсть або хитрiсть пiд час полювання тощо нiяк не слiд, бо таким чином вiдбувається пiдмiна опису тварини розповiддю про поведiнку тварини або її життя.

Потрiбно нагадати учням, що опис тварини, як i опис будь-якого предмета, може бути складений як у художньому, так i в науковому стилях.

Прочитати. Довести, що подане висловлювання є описом. Визначити стиль висловлювання, свою думку обгрунтувати. У чому полягає вiдмiннiсть мiж науковим та художнiм описами тварин?

Видра має довге тiло (1м 20см), довгий хвiст (40 см), короткi ноги, круглу голову з чорними очима, темно-буру лискучу шерсть на спинi та з бокiв i срiблясто-сiру на нижньому боцi шиї i на животi. Коли тварина рухається по сушi, переднi i заднi лапи її сходяться, i все тiло вигинається дугою вверх.

З довiдника.

Прочитати уривки. Визначити їх стиль, свою думку обгрунтувати.

І.Очi в пацюка були як блискучi намистинки. Сiрi, цупкi вуса рвучко сiпалися. Чорний хвостяра нагадував гумовий шнур.

ІІ. Як голубий вогник, промайнула в повiтрi галаслива сойка. Вона вмостилася на гiлцi, схилила маленьку голiвку i з цiкавiстю втупилася в мене неклiпним поглядом.

ІІІ. Табунець струнких козуль з маленькими гострими рiжками вихором промчав мимо. Яскраво-рудi, вони майнули, мов iскорки полум’я, мiж крислатими зеленими деревами.

Прочитати. Визначити стиль тексту, свою думку обгрунтувати. Написати переказ опису тварини.

Мишко

Бугай вирвався з загону, де тримав його господар., i посунув селом. Нiчого надто страшного в цiм не було б, якби усi хазяї мали путнi загороди. Мишковi було досить пiдсунути роги пiд паркан, мотнути головою, i вся загорожа падала в нього за спиною.

Мишко мало був схожий на своїх побратимiв, якi падають на бiлий пiсок на iспанських коридах. Там вони якiсь малорослi. Мишко ж належав до українських сиеповикiв, був рослий, з величезною головою. В його чорних очах була якась страшна темнота. Мiцнi роги були розкинутi конусами. Важив Мишко шiстдесят пудiв.

Кузьмi Григоровичу довелося озброїтись хитрощами. Крiзь жердини, з яких були збитi ворота, вiн просунув стебло кукурудзи. Стеблину умисне надломив, щоб аромат свiжого соку запаморочив бугаєвi голову. Тодi руку iз стеблом повiв над тинами, ще й хвiртку вiдчинив. Звертай, Мишку, додому!

Що то людський розум та спритнiсть! Шiстдесят пудiв мускулатури дали обвести навколо пальця! Мишко опинився в своєму закутку. (За I.Сенченком.)

Завдання

Пояснити значення слiв корида, конус, пуд.

Орiєнтовний план опису тварини

1. Чим Мишко не схожий на iспанських побратимiв.

2. Сiрий український степовик з великою головою.

3. У чорних очах - страшна темнота.

4. Роги розкинутi конусами.

5. Скiльки важив бугай.