Об'єкт і предмет соціології

Об'єктом соціологічного пізнання є сучасне суспільство (дана реальність, яка є певним фрагментом об'єктивного світу).

Як і будь-яка наука, соціологія володіє власним предметом і конкретними методами дослідження і займає в системі наукового знання чітко визначене місце. Предмет соціології – це зв'язки і відносини між людьми: суспільство як цілісний організм, його властивості, сторони, соціальні механізми його функціонування і розвитку.

Ряд соціологів (зокрема, польський вчений Ян Щепанський) вважає, що предметом соціологічних досліджень є явища і процеси виникнення різних форм суспільного життя, структури та різновиди різних форм людських спільностей, сили, які об'єднують та руйнують ці спільності, зміни та перетворення, що в них відбуваються. Зарубіжні автори по-різному висловлюються щодо предмета соціології, але найбільш загальноприйнятим є розуміння, що соціологія – це наукове дослідження суспільства та соціальних відносин, і воно опирається на дані або факти реального світу.

На думку вітчизняних соціологів, соціологія як наука вивчає реальну суспільну свідомість, у всьому її суперечливому розвитку - діяльність, поведінка людей, які виступають як втілення потреб, інтересів, цінностей, знань, установок, зафіксованих у реальній свідомості, та умови, в яких розвиваються та здійснюються реальна свідомість, діяльність і поведінка людей.

Соціологія вивчає суспільні системи в їх функціонуванні та розвитку. Суспільство настільки складний об'єкт, що одній науці його вивчити не під силу. Внутрішній світ людини вивчає психологія. Поведінку людини в безпосередньому середовищі вивчає соціальна психологія - стик соціології та психології. І, звичайно, соціальний психолог нездатний пояснити причини змін у суспільному житті. Залежно від сфери діяльності людини, кожна суспільна наука вивчає цю сферу: політика - політична наука, економіку – політична економія, культурний розвиток - культурологія, правову діяльність - правові науки, історичний розвиток – історія і т. д. Але в цих науках є щось спільне, а саме: вони вивчають діяльність людини, суспільства.

Представники різних наук по-різному сприймають один і той же об'єкт. Так, якщо взяти сім'ю чи будь-яку організацію, колектив як об'єкт аналізу, то, скажімо, економіста, передусім, цікавитиме її бюджет – доходи-витрати; юриста – права та обов'язки кожного члена сім'ї чи колективу; демографа – дітність, статево-вікова структура сім'ї; психолога – різні типи особистості, мотиви; політолога – сприйняття політичних процесів, ставлення до них і т. ін. І тільки соціолог візьме всі ці чинники до уваги в їх сукупності і поставить ключове фундаментальне питання: "яка згуртованість цієї групи, як і чому вона існує?". Соціологія розглядає таку групу як систему, цілісний організм з різних позицій.

Специфіка соціальних відносин полягає в тому, що вони виступають суттєвим аспектом всіх видів суспільних відносин: економічних, політичних, ідеологічних і т. д. На відміну від більшості наук, що вивчають окремі підструктури суспільства, окремі види відносин, соціологія вивчає суспільство як цілісність, як цілісний функціонуючий соціальний організм, що розвивається.

Поняття "суспільство" на побутовому рівні асоціюється із поняттями: країна, держава, суспільство. Але ці поняття слід розрізняти. Країна - це частина світу або територія, окреслена певним кордоном, яка користується державним суверенітетом. Держава – це політична організація даної країни, яка вимагає певного типу режиму влади. Суспільство – соціальна організація певної країни, основою якої є соціальна структура.

Суспільство - це продукт взаємодії людей, і мета соціолога - отримати достовірну істинну картину його, виявити та вивчити сучасні наявні та потенційні суспільні проблеми з метою їх подальшого вирішення. Сучасне суспільство - це, свого роду, система, яка складається із окремих рівнів соціальних груп та їх зв'язків, і розглядається з таких позицій:

■ фундаментальний рівень формування організації суспільства - це людство в цілому, яке складає свої інтереси як єдина цивілізація;

■ соціальні інститути - стійкі, організовані форми спільної діяльності людей;

■ класи, групи, спільності, верстви, кола;

■ рівень окремого індивіда, особи, оскільки для соціології сама особистість є предметом вивчення – як суб'єкт та об'єкт соціальних відносин.

Всі вони пов'язані з різними сферами суспільних відносин (економічною, політичною, культурною тощо).

На рис. 1 Соціальні рівні суспільства у сферах суспільних відносин.

Як вже вказувалось, соціологія виділяє і вивчає соціальні відносини між людьми та групами, що діють у даній сфері. Соціальна група являє собою зв'язок індивіда та суспільства. Один і той же індивід входить у різноманітні соціальні групи, націю, трудовий колектив і т. ін. Він займає в них різне становище і виконує різні ролі. Перерозподіл та комбінування статусів та ролей здійснюється завдяки специфічній, соціальній якості, "володарем" та "носієм" якої є індивід - особа.

Суть «індивід - особа» характеризується сукупністю соціальних відносин. Звідси випливає, що, розглядаючи соціальну сферу, соціологія розглядає разом з тим і особу, її потреби, інтереси, цінності, позиції, її багаточисленні зв'язки з іншими індивідами, її спосіб життя.

Наявність взаємодії людей, взаємовідносин, взаємодіючих груп є основою для "побудови" визначення терміна "соціальне".

"Соціальне" - від латинського "socialis" - спільний, товариський, суспільний, – центральна категорія соціології. "Соціальне" означає не що інше, як певну якість, характеристику, яка окреслює та ідентифікує взаємодію різних усуспільнень людей, спосіб цієї взаємодії.

В широкому розумінні, соціальне означає все те, що належить до суспільства взагалі, на відміну від природного.

У вузькому розумінні, соціальне означає сторону суспільних відносин, із котрих складається суспільство і стосується відносин людей один до одного і до суспільства.

Категорія соціальне відображає особливу об'єктивну та суб'єктивну реальність, яка створюється людьми безпосередньо через буття в спільнотах. Ця реальність поєднує в собі риси, дії, вчинки людей, взаємини між ними, речі, норми, цінності, знаки, символи, смисли та їх значення. Можна виділити кілька основних рис, що характеризують специфіку соціального:

■ це загальна якість, яка притаманна різним групам індивідів і є результатом інтеграції ними тих чи інших якостей суспільних відносин;

■ воно відображає взаємне становище індивідів та їх груп;

■ воно є результатом сумісної діяльності різних індивідів, що проявляється в їх спілкуванні та взаємодії;

Треба додати, що соціологія, вивчаючи суспільне життя в тих чи інших його формах та сферах, не обмежується описом та поясненням процесів соціального розвитку. Вона аналізує та вказує шляхи планомірної, цілеспрямованої дії на ці процеси. В цьому виражається практична спрямованість соціологічної науки, тобто її зверненість до конкретних соціальних проблем, які підлягають вирішенню шляхом соціального планування та соціального управління. Цей специфічний "управлінський" ракурс соціологічної науки виражається у виробленні науково обґрунтованих прогнозів та практичних рекомендацій.