Чоловік і жінка в християнстві
Християнство як егалітарна концепція. Н.Чухим, В.Суковата відзначають привабливість раннього християнства завдяки ґендерному егалітаризмі й проголошенні соціальної рівності для всіх груп населення, незалежно від раси, мови, статі та віку. Враховуючи історичні та соціокультурні умови появи християнства, воно було значно прогресивнішим за іудейську та античну традицію саме завдяки ідеї рівності усіх перед Богом. По-перше, саме поняття «віри» в релігії є ґендерно-нейтральним і більшість світових релігій насамперед вважали, що спасіння і духовне відродження через віру є рівним і доступним будь-якій людині, незалежно від статі. Підтвердження цьому знаходимо у Посланнях Апостола Павла: «Кожен, хто вірує в Нього, не буде засоромлений» (Рим. 10:11) та «Чоловік бо невіруючий освячується в дружині, а дружина невіруюча освячується в чоловікові» (1 Кор: 7:14). По-друге, рівень духовної зрілості також не ставиться в залежність від статі. Р.Айслер, аналізуючи постать Ісуса Христа, який вільно спілкувався з жінками (що само собою у ті часи вважалося єрессю), проголошував загальну духовну рівність. Дослідниця вважає, що вчення Ісуса містило гіланічний погляд на людські стосунки, як реальна альтернатива системі, що ґрунтується на підкоренні однієї половини людства іншою. Окрім того, Христос ніколи не стверджував, що жінка духовно нижча за чоловіка. Навпаки Ісус проповідував швидше «жіночі чесноти», такі як милосердя, співчуття, поступливість, прощення, ніжність, добро, любов, аніж такі «чоловічі чесноти», як жорстокість, агресивність, зверхність тощо. Про духовну рівність читаємо також у Посланні Апостола Павла: «Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, - бо всі ви один у Христі Ісусі!» (Гал: 3:27-28). Водночас досить дивно звучать слова сучасного православного мислителя В.Легойди: «Християнство вперше подивилось на жінку як на людину … нерівну чоловікові, але й не менше цінну для Бога» і далі «рівність ціннісна не означає рівності функціональної, не стирає різницю - і це важливо … інакше християнські установки можуть бути … легко витлумачені в дусі «войовничого фемінізму». Звідси зрозуміло, як утверджується нерівність у соціальному житті, не дивлячись на проголошену християнством духовну рівність. По-третє, і 10 заповідей, і зміст Нагірної проповіді, і відповідальність за гріхи стосується усіх віруючих, незалежно від статі. По-четверте, 2 таїнства, що найпершими увійшли в християнський культ (хрещення і причастя) визнаються й до сьогодні майже усіма християнськими конфесіями і також стосуються кожної людини. Отож підтверджень щодо ґендерної симетрії як у християнському вченні, так і у християнській практиці більше, ніж можна було б очікувати.
Участь жінок і чоловіків у ранньому християнстві. Окрім духовної рівності перші християни в рівній мірі отримали можливість активного служіння в общинах. О.Ленцевич [13] відзначає, що чи не вперше релігія, її священні тексти, культова практика проявили настільки значний інтерес до жіночої частини світу, в якому головувала чоловіча домінанта. Про це є чимало свідчень у Біблії: «Із ним Дванадцять були, та дехто з жінок…: Марія Магдалина, і Іванна, і Сусанна, і інших багато, що маєтком своїм їм служили» (Лк: 8:1-3), а в іншому вірші (Лк: 10:38–42) мова йде про відкрите включення жінок до числа співрозмовників Ісуса Христа. Серед послідовниць Христа в Діяннях Апостолів знаходимо Тавіту (9:36), Лідію (16:14). У Посланні Апостолів (1 Кор: 1:11) читаємо про Церкву в будинку Хлої. Про дияконису Фіву, «служебницю Церкви в Кенхреях», розповідає Павло (Рим: 16:1-2): «вона опікунка була багатьом і самому мені». Тут же (16:3-15) знаходимо інформацію про Прискіллу й Акіллу, Марію, Трифену й Трифосу, Персиду, матір Руфа і мою, Юлію, сестру Нірея та ін., «що багато попрацювали в Господі». У Діяннях Апостолів (2:17-18) визнається, що жінки можуть пророкувати: «…Я виллю від Духа Святого на всяке тіло, - і будуть пророкувати сини ваші і ваші доньки».
В усіх Євангеліях є свідчення про особливе ставлення Ісуса Христа до Марії Магдалини, яка була присутня при найважливіших подіях при житті та після Його смерті (Мф: 27,28; Мк: 15,16; Лк: 8,24; Ін: 19,20). У гностичному Євангелії від Філіпа (55) читаємо: «Інші учні, які бачили Його люблячим Марію, сказали Йому: Чому ти любиш її більше всіх нас? Спаситель відповів їм: Чому не люблю я вас, як її?». Їй першій Він з’явився після воскресіння. У Євангелії від Марії йдеться про дискусію між Марією Магдалиною та апостолом Петром, який обурюється тим, що до неї першим приходив воскреслий Спаситель: «Невже говорив Він з жінкою таємно від нас? Він віддав їй більшу перевагу, ніж нам?» (18). На що Левій відповів, заспокоюючи Петра: «Якщо Спаситель знайшов її достойною, хто ж ти, щоб відкинути її? Ось чому Він любив її більше за нас» (19) [за 18]. Цей діалог підтверджує особливу роль жінки у ранньому християнстві, а також проливає світло на пізніший вислів Павла щодо мовчання жінок (I Тим: 2:11-12) і пояснює, чому Євангелія від Філіпа та Марії не стали канонічними. Разом із тим, у 1969 році Ватикан визначив Марію Магдалину як апостола Ісуса, яка першою відчула Його присутність після воскресіння.
До періоду I-II століть відносять створення перших жіночих організацій при християнських общинах, які жінки досить часто очолювали. До їхніх функцій належала турбота про соціально незахищених. У періоди гонінь на християн жінки нарівні з чоловіками терпіли тортури, переслідування, вигнання [19; 20]. Однією із форм служіння жінок також було мучеництво, яке уявлялось християнами як прямий шлях до особистого спасіння та чернецтво, що стало останньою у ранньому християнстві формою офіційного клерикального служіння жінок у церкві, яка дійшла до нас [13]. Тому не дивно, що в тій часи християнство виявилось особливо привабливим саме для жінок, оскільки дало їм можливість різностороннього духовного та соціального служіння.
Тестові завдання(взірець):
1. Чи в християнстві дозволяється розірвання шлюбу…
А) Так
Б) Ні
В) Інколи
2. Які з 10 Заповідей регулюють шлюбно-сімейні відносини...
А) 3 і 4
Б) 6 і 9
В) 5 і 7
3. Шлюб - це...
А) ритуал
Б) обряд
В) Таїнство
4. Назвіть гріхи проти Шостої і Дев’ятої Божих заповідей