Основні функції сім’ї у суспільстві.
Соціологія вивчає сім’ю як на макро-, так і на мікрорівні. Специфіка цього вивчення полягає в тім, що сім’я на макрорівні розглядається як найдавніший соціальний інститут, що регулює відтворення людини за допомогою відповідних організаційних форм, системи ролей і норм; на мікрорівні – як суттєвий елемент соціальної структури суспільства, малу соціальну групу.
Коли сім’я розглядається як мала соціальна група, то особлива увага звертається на аналіз міжособистісної взаємодії в сім’ї, організацією сімейного життя, групову поведінку.
Аналіз сім’ї як соціального інституту дає можливість визначити функції сім’ї, і з’ясувати, наскільки функціонування сім’ї і спосіб її життя відповідає потребам суспільства.
При цьому вивчаються не конкретні сім’ї, а зразки сімейної поведінки, притаманні певним культурам чи соціальним групам.
У соціологічному плані сім’я виникає з моменту утворення подружньої пари. В процесі свого існування сім’я проходить ряд соціальних і демографічних стадій, послідовність яких складає життєвий цикл сім’ї.
Виділяється різна кількість фаз цього циклу:
1) утворення сім’ї;
2) початок дітонародження – народження першої дитини;
3) завершення дітонародження – народження останньої дитини;
4) порожнє гніздо – вступ в шлюб і виділення із сім’ї останньої дитини;
5) припинення сім’ї – смерть одного із подружжя.
За іншим підходом виокремлюють чотири стадії життєвого циклу сім’ї:
1) «ріст» сім’ї (від моменту вступу в шлюб до народження останньої дитини);
2) стабільність сім’ї (від моменту народження останньої дитини до залишення родини одним із дорослих дітей);
3) зрілість сім’ї (час виходу дітей із сім’ї);
4) «загасання» (від виходу із сім’ї останньої дорослої дитини до смерті подружжя).
Зміст діяльності сім’ї розкривається в її функціях. Під функціями сім’ї розуміють спосіб прояву активності, життєдіяльності сім’ї та її членів.
Оскільки сім’я взаємодіє, з одного боку, із суспільством, а з іншого – з окремими способами (членами сім’ї) то й ті функції, які вона виконує стосовно суспільства, називають суспільними функціями, а ті, які виконуються щодо окремих членів сім’ї, - індивідуальними.
Суспільні функції пов’язані з потребою суспільства в інституті сім’ї, а індивідуальні – з потребами особи, що належить до сімейної групи.
Функції сім’ї історично зумовлені соціально – економічним станом суспільства. Під впливом еволюції суспільства змінюються їх характер та ієрархія.
| Сфера сімейної діяльності | Суспільні функції | Індивідуальні функції |
| Репродуктивна | Біологічне відтворення суспільства | Задоволення потреби в дітях |
| Виховна | Соціалізація дітей і молоді, підтримання безперервності функціонування суспільства | Задоволення потреби в контактах з дітьми, їх вихованні, самореалізації в дітях |
| Соціально – статусна | Передавання певного соціального статусу членам сім’ї, відтворення соціальної структури суспільства | Задоволення потреб у соціальному просуванні |
| Первинного соціального контролю | Відповідальність та обов’язки батьків щодо поведінки дітей, моральна регламентація поведінки членів сім’ї | Формування та підтримання моральних санкцій за порушення норм взаємин між членами сім’ї |
| Сексуальна | Контроль статевої поведінки членів суспільства | Задоволення статевих потреб |
| Духовного спілкування | Розвиток членів сім’ї як особистостей | Духовне взаємозбагачення членів сім’ї |
| Емоційна | Емоційна стабілізація членів суспільства | Емоційна підтримка, задоволення потреб в особистому щасті членів сім’ї |
| Матеріального забезпечення | Матеріальна підтримка неповнолітніх і непрацездатних членів суспільства | Надання матеріальних коштів одними членами сім’ї іншим |
| Господарсько – побутова | Підтримання соціального здоров’я членів суспільства, догляд за дітьми | Надання господарсько – побутових послуг одним членам сім’ї іншим |
| Організації дозвілля | Організація дозвілля членів суспільства | Задоволення потреб у суспільному відпочинку |