Структура соціологічного знання
Тема: Соціологія як наука
План
1. Місце і роль соціології в системі суспільствознавства. Предмет і об'єкт соціології.
2. Структура соціологічного знання.
3. Закони, методи і категорії соціології.
4. Функції соціології.
5. Значення вивчення соціології.
Місце і роль соціології в системі суспільствознавства. Предмет і об'єкт соціології
Наука – це система абстрактних знань, створених теоретичним шляхом на підставі аналізу фактів, явищ і процесів за їх специфічними ознаками, встановлення між ними зв’язків, їх функціонування і розвиток.
Сучасні наукові дисципліни можна поділити на чотири основні групи: природничі; технічні; гуманітарні; соціальні.
Природничі науки вивчають природу, технічні – світ техніки, гуманітарні – (від лат. humanitas – людська природа, освіченість) – світ самої людини, то соціальні (від лат. socialis – товариський, громадський, суспільний) – вивчають сумісне життя в суспільстві.
Кожна із соціальних наук (крім соціології) займається якоюсь окремою сферою суспільного життя: економіка досліджує → господарське життя (виробництво, послуги, розподіл, споживання тощо), політологія → сферу політики, історія → процес розвитку суспільства, педагогіка → проблеми навчання і виховання.
Вперше поняття соціології було введено у середині ХІХ ст. французьким фылософом Огюстом Контом.
Соціологія – це наука про суспільство як єдину цілісну соціальну систему, соціальні відносини між людьми, а також вплив цих відносин на формування людини, на її свідомість і поведінку.
Основними задачами соціології є:
- з’ясування напрямку і того, яким чином суспільство впливає і визначає поведінку людей;
- яким чином із опитування, окремих людей отримати соціальний портрет типового представника тієї чи іншої соціальної групи.
Особливість соціології як науки полягає в тому, що її об’єкт і предмет не співпадають.
Об’єкт соціології –це суспільство як цілісна соціальна реальність.
Предмет соціології – окремі сфери суспільного життя.
Центральним поняттям соціології є поняття соціального.
Соціальне – це сукупність тих чи інших властивостей і особливостей соціальних відносин, які виявляються в конкретних умовах між індивідами і спільностями в процесі сумісної діяльності.
Соціальне явище або процес виникає тоді, коли поведінка навіть одного індивіда підпадає під вплив іншого або групи (спільноти) незалежно від того, чи присутні фізично індивід або спільнота.
Соціологія досліджує саме загальні якості будь-якого вияву соціальності.
Структура соціологічного знання
Структура соціологічного знання – це система взаємопов’язаних уявлень, понять, поглядів, теорій соціальних процесів різних рівнів.
Особливістю структури соціологічного знання є те, що вона є не просто певною сукупністю наукових понять про соціальні явища і процеси, а певною упорядкованою системою знань про суспільство як соціальний організм.
Соціологія – наука багаторівнева. Вона уявляє собою єдність абстрактних і конкретних форм, макро- і мікротеоретичних підходів, теоретичного і емпіричного знання.
Будівля соціологічної науки складається з п'яти поверхів:
– на самому верхньому розташована наукова картина світу (філософські передумови),
– на четвертому – загальна теорія, яка вмішує категорії самого абстрактного рівня,
– на третьому – окремі, або спеціальні теорії – формалізовані, конкретні моделі соціальних процесів.
– на другому поверсі – емпіричні дослідження – порівняльні, великомасштабні дослідження, які відповідають самим суворим вимогам науки і сприяють зростанню нового знання. Вони обслуговують три верхніх поверхи. Їхнє призначення – не тільки зібрати інформацію й опрацювати факти, а й забезпечити перевірку теорії.
– на нижньому поверсі знаходяться прикладні дослідження – маломасштабні, які повинні вивчити конкретну соціальну проблему й розробити практичні рекомендації для її вирішення.
До прикладної соціологи відносять усі політичні опитування, вивчення суспільної думки, маркетингові дослідження, ділову гру тощо.
Чотири верхніх поверхи соціологічної будівлі займає фундаментальна соціологія, а останній, п'ятий – прикладна. І якщо фундаментальні соціологічні дослідження мають за мету розвиток і удосконалення наукових уявлень про вивчаємий предмет, то прикладні дослідження присвячуються вирішенню будь-якої конкретної соціологічної проблеми.
Три верхніх поверхи займають теоретичні знання, а два нижчих називають емпіричними знаннями.
Загальносоціологічні теорії, спираючись на соціальну філософію, торкаються, як правило, глибинних, сутнісних моментів розвитку того чи іншого суспільства (історичного процесу в цілому) і місця в ньому людини..
Галузеві соціологічні теорії, або просто галузеві соціології – галузі соціологічного знання, які постають на межі між соціологією та іншими науками: економікою, правознавством, політологією, наукознавством. Галузевими називають економічну соціологію, соціологію політики, соціологію культури, соціологію медицини та деякі інші соціологічні дисципліни.
В сучасній соціології виділяють декілька груп соціологічних теорій.
По-перше, спеціальні соціологічні теорії, які вивчають основні форми і види людської діяльності (соціологія відпочинку, праці, побуту).
По-друге, спеціальні теорії, які виникають на межі соціології та гуманітарних наук (соціологія права, економічна соціологія, соціологія політики, соціологія культури, соціологія релігії тощо).
По-третє, теорії, які характеризують соціальну структуру суспільства, її елементи та взаємодію між ними (соціологічні теорії класів та соціальних груп, соціологія міста та села).
По-четверте, спеціальні соціологічні теорії, які вивчають діяльність соціальних інститутів (соціологія управління, організації, соціологія сім'ї, соціологія освіти, науки тощо).
По-п’яте, теорії відхилення поведінки і аномальні явища та ін.