Лексичні та графічні скорочення
Лексичні скорочення (абревіатури) функціонують як самостійні слова. Графічні ж скорочення не є словами й використовуються лише на письмі. На відміну від лексичних вони обов'язково розшифровуються та читаються повністю.
Лексичні скорочення бувають декількох типів:
1. Ініціальні (абревіація)- утворені з початкових букв слів, що означають поняття; вони, у свою чергу, поділяються на:
а) буквені - читаючи їх, треба вимовляти букви: КБ, ЖБК, ХГЗ та ін.;
б) звукові - читаючи їх, вимовляють звуки: ЗАГС, ЦУМ, Ту-154, Ан-24 та ін.;
в) буквено-звукові (змішані) - частина слова вимовляється за буквами, частина - звуками: ЖЕК, ТЕЦ та ін.
2. Складові скорочення - утворені з частин складів слів: завгар, техред, лінкор, міськком, Харзеленбуд та ін.
3. Частково скорочені слова - утворені з частини або частин слів і повного слова: Донвугілля, Татнафта, госпрозрахунок, рембаза та ін.
4. Відсікання (усічення): зал., зав., пом., акад., доц. та ін.
5. Телескопічні скорочення - утворені з початкової та кінцевої частини складових слів: рація (із ра[діостан]ція), біоніка (із біо[логія] та [електро]ніка) й ін.
6. Змішаного типу (комбіновані): НДІторгмаш, ХарБТІ й ін.
Розрізняють декілька типів графічних скорочень:
- крапкові: ст., див., їм. та ін.;
- дефісні: з-З, б-ка, ш-т та ін.;
- скіснолінійні (дробові): р/р, а/с (крапка не ставиться);
- нульові (курсивні) - на позначення фізичних, метричних величин, валют та ін. лише після цифрових назв: 2 хв, 47 кг, 250 г, 400 грн та ін. (крапка не ставиться);
- комбіновані: півд.-зах., півн.-схід. та ін.
Графічні скорочення, як правило, не подвоюються, виняток становлять рр. (роки).
У документах припускається використання лише загально-нормативних графічних скорочень, зафіксованих у державних стандартах та словниках.
Не можна перевантажувати текст графічними скороченнями, наприклад: НП, що сталася на ПУ півд.-схід, міської РМС через порушення ПТБ інженером Ковтуном В. С.
Не можна скорочувати:
1) імена та імена по батькові (крім ініціалів): не Мих. Серг. Грушевський, а М. С. Грушевський (як виняток - з однаковими прізвищами: Гр. Тютюнник - Григір, бо є Григорій Тютюнник);
2) псевдоніми: не Ж. Занд, а Жорж Занд, не Л. Українка, а Леся Українка, не П. Мирний, а Панас Мирний;
3) подвійні прізвища: не Б.-Хом'як, а Богачевська-Хом'як; не Ж.-Стоша, а Жукевич-Стоша; не К. -Яценко, а Кучук-Яценко
З найпоширенішими скороченнями ви зможете ознайомитися на стор. 222 підручника Українське ділове мовлення Л.М. Паламар, Г.М. Кацавець.
Література:
1. Гуць М.В., Олійник І.Г., Ющук І.П. Українська мова у діловому спілкуванні: Навчальний посібник / М.В.Гуць, І.Г.Олійник, І.П.Ющук. – К.: БІНОВАТОР, 2005. – 352 с. – (Серія «Ділова людина»).
2. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спілкування: Навч. посібн. / З. Мацюк, Н. Станкевич. – К.: Каравелла.
3. Методичні рекомендації до курсу «Українська мова за професійним спрямуванням» / Уклад. С. І. Єрмоленко. – Мелітополь
4. Українська мова за професійним спрямуванням. Практикум/ Т.В.Симоненко, Г.В. Чорновол – К: Академія, 2012.
5. А.М. Медвідь. Практикум з ділової української мови - К: Здоров’я, 2002
6. Г.Г. Кисіль, О.Ф. Чорногуз. Професійне мовлення медиків – К: Медицина, 2012
Питання та завдання для самоперевірки
- Що таке графічні скорочення і від чого їх слід відрізняти?
- За якими правилами скорочуються іменники?
- Які слова не можна скорочувати?
Завдання 1.Прочитайте слова, поясніть уживання великих літер у складноскорочених словах та абревіатурах.
РНК, СНІД, ООН, Укрголовмедтехніка, медпрактика, меддокументація.
Завдання 2.Утворіть складноскорочені слова від повнозначних слів, дотримуючись моделей творення абревіатур.
Санітарно-епідеміологічне відділення, Міністерство охорони здоров’я України, Організація українських націоналістів, завідувач відділення, медичний університет, медична книга, універсальний магазин.
Завдання 3. Визначте графічні скорочення й абревіатури; поясніть між ними різницю.
БЦЖ, медінститут, ЖЄЛ, медпрацівник, УЗД, і т.ін., обл.., ДНК, УВЧ, лікнеп, АСК.
Завдання 4. Вивчіть напам’ять подані нижче скорочення
aa=ana – рівними частинами, порівну
ad us. int = ad usum internum - для внутрішнього уживання
ad us. ext.= ad usum externum - для зовнішнього уживання
ad us. propr. = ad usum proprium – для власного уживання
D. = Da, detur, dentur – дай, видай
D. t. d. = Dentur tales doses – дай таких доз
D.S. = Da, Signa або Detur, Signetur - дай, зазнач
Div. in p. aeq. = Divide in partes aequales – поділи на рівні частини
Rp = Repetatur - повтори
gtt. = gutta - крапля
s. = sive, seu - або
tabl. = tabulettae - таблетки
T-ra = Tinctura - настоянка
Ung. = Unguentum – мазь