Розділ 11. соціологія освіти і науки
Об’єкт і предмет соціології освіти. Функції освіти. Роль освіти і науки в сучасному світі. Загальна і порівняльна характеристика освіти в передових країнах та Україні. Демократизація, гуманітаризація та гуманізація освіти. Міжнародна освітня мобільність, необхідність перманентної освіти. Соціальні вимоги до освіти. Соціальні функції науки. Науково-технічна революція та її наслідки. Роль науки в розвитку суспільства. Соціальна відповідність науки.
Соціологія освіти — галузева соціологічна дисципліна, предметом якої є освіта як соціальний інститут, її взаємодія з іншими інститутами і суспільством загалом, а також соціокультурні процеси в сфері освіти.
Початок її становлення пов’язаний з творчістю Е. Дюркгейма у Франції, Г. Спенсера — в Англії. Поштовх її розвитку в США дали наукові дослідження Д. Уорда (1841 — 1913 рр.) “Динамічна соціологія” (1883 р.) і Д. Дьюї (1859 — 1952 рр.) “Школа і суспільство” (1899 р.).
Освіта як соціальний інститут відповідає за своєчасну та адекватну підготовку людей до повноцінного функціонування в суспільстві. Система освіти — не єдиний, але надзвичайно важливий чинник соціалізації людей. Осягненню суті та специфіки освіти як соціального інституту сприяє з’ясуванню її специфічних рис, до яких належать:
— соціально значущі функції навчання і виховання, підпорядковані суспільним потребам;
— форми закладів освіти, їх певна організація і становище в суспільстві;
— групи осіб, які професійно забезпечують функціонування освіти, певний статус цих осіб у суспільстві;
— регулятори функціонування закладів освіти і суб’єктів освітянської діяльності (законодавчі і нормативні акти про освіту, кваліфікаційні характеристики, контрольні установи і т. ін.);
— спеціальні методи освітянської діяльності — навчання, виховання;
— свідомо поставлені цілі;
— планомірна, систематична реалізація процесу свідомої соціалізації;
— певний зміст освіти — наявність навчальних програм і планів, відповідне дозування матеріалу;
— ефективність освітянської діяльності у формуванні багатьох психічних рис людини, розвитку її мислення;
— використання освіти як механізму запобігання соціально небажаних видів поведінки;
— зорієнтованість освітньої діяльності в майбутнє, заангажованість на формування передумов реалізації цього майбутнього.
Система освіти — соціальний інститут, який специфічними методами реалізує процес соціалізації людей, передусім підростаючого покоління (підготовку і залучення до життя суспільства через навчання і виховання).
На рубежі ХХІ ст. чітко окреслилися головні тенденції оновлення освіти:
— демократизація всієї системи навчання і виховання;
— підвищення фундаментальності освіти;
— гуманізація та гуманітаризація освіти, використання найновіших технологій навчання;
— інтеграція різних форм і систем освіти як на національному, так і на світовому рівнях.
Провідна ідея реформи освіти — розвиток її за принципом безперервності, що передбачає постійне поповнення та оновлення знань людини, її духовне вдосконалення від раннього дитинства до старості.
Ключові поняття:
Соціологія освіти, система освіти, реформа освіти.
СЕМІНАР 11. Соціологія освіти
1. Об’єкт і предмет соціології освіти.
2. Загальна характеристика системи освіти як соціального інституту.
3. Освіта як засіб розвитку людини.
4. *
*Питання (проблема) на самостійний вибір студента за даною темою.
Теми рефератів:
1. Характеристика системи освіти в Україні.
2. Методи соціологічного вивчення ефективності освіти.
3. Соціальні типи студентів.
Додаткова література
1. Астахов В.І. Вища школа України. — Харків, 1991.
2. Бестужев-Лада И.В. К школе XXI в.; размышления социолога. — М., 1983.
3. Герасина Л.М. Современная школа в условиях реформации образования. — Харьков, 1993.
4. Герасіна Л.М. Оновлення сучасної вищої школи в контексті глобальних проблем освіти. — Харків, 1994.
5. Культура, образование, развитие индивида. — М., 1990.
6. Нечаев В.А. Социология образования. — М., 1992.
7. Философия образования для XXI века. — М., 1992.
Методичні рекомендації
Освіта у будь-якому суспільстві відіграє важливу і відповідальну роль. Успіхи в науково-технічних і соціальних галузях насамперед залежать від рівня і стану освіти. Освічена людина потребує до себе іншого ставлення і сама навколо себе стверджує іншу соціально-психологічну атмосферу. Ніяку цивілізовану або правову державу побудувати неможливо, якщо сама держава і суспільство не дбають про постійне зростання рівню освіти.
Освіта має цілу низку важливих функцій. Але насамперед це - виховання, формування, соціалізація та селекція. Тут слід підкреслити, що селекційна функція не діє у повному обсязі у нашому суспільстві.
Основні поняття і терміни: освіта, система освіти, соціальні функції освіти, гуманізація і демократизація освіти, соціальні вимоги до освіти, перманентна освіта, освіта як соціокультурний інститут.
Провідна мета семінару: на основі матеріалу лекції і літератури до семінару студентам слід визначити проблеми сучасної освіти. Спираючись на свій життєвий досвід окреслити шляхи подолання глибокої кризи освіти, зробити порівняльну характеристику освіти у різних країнах, та ролі освіти у подолані кризи сучасного українського суспільства.
Проблеми освіти, її організації безпосередньо торкаються саме студентської молоді, тому буде доцільним ще до семінару провести невелике соціологічне дослідження, яке допоможе більш конкретно відповісти на ті чи інші питання, а також може поширити коло питань з ініціативи самих студентів.
Перехід до ринкових відносин, будування правової держави, виникнення недержавних закладів навчання, впровадження плати за навчання і таке інше можуть і повинні стати предметом обговорення на цьому практичному занятті.
Не викличе заперечень обговорення стилю викладання, принаймні, соціології, відносин між студентами та викладачами, студентами та адміністрацією. Бажано підготувати якісь конкретні пропозиції, які б були спрямовані на активізацію процесу навчання.