Організаційно-технічні заходи.
Розділ 3. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях.
Вступ.
Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, в її основі якої лежать відповідні законодавчі та інші нормативні акти, які регламентують та обумовлюють необхідні умови для збереження здоров’я, життя і працездатності людини в процесі праці. Власне знання та дотримання цих норм дає нам можливість ефективно та безпечно здійснювати трудову діяльність, яка полягає, у нашому випадку, в написанні дипломної кваліфікаційної роботи. Безпека життєдіяльності та охорона праці під час написання дипломної роботи в основному стосується праці в приватних офісних та аудиторних приміщеннях, що, зокрема, пов’язані з роботою на персональному комп’ютері, ноут- та нетбуках, ксероксах, принтерах та сканерах. Під час роботи із зазначеними технічними засобами важливо дотримуватись відповідних організаційно-технічних та гігієнічно-санітарних вимог, що забезпечують високу продуктивність та безпеку такої діяльності.
Аналіз стану умов праці.
3.1.1. Характеристика виробничого середовища та чинників трудового процесу.
Робота соціолога носить в основному теоретичний, аналітично-пошуковий та суспільно-гуманітарний характер. Зазвичай теоретично-аналітичні роботи студентів відбуваються в кабінетах, де вони виконують дослідження, опрацьовують результати польових досліджень, здійснюють теоретичні та аналітичні розрахунки, опрацьовують результати експериментів, а на завершення здійснюють оформлення дипломної (кваліфікаційної) роботи. Зазвичай такими приміщеннями є особисті кімнати студентів, бібліотеки та читальні зали, університетські аудиторії, комп’ютерні класи та інтернет-кафе. Площу приміщень, в яких розташовують персональні комп’ютери, визначають згідно з чинними нормативними документами з розрахунку на одне робоче місце, обладнане ПК: площа такого приміщення повинна бути не менше 6,0 м2. За жодних умов безперервна робота з ПК не повинна перевищувати чотири години, щогодини необхідно робити 15 хвилинні перерви.
Моя робота над дипломом в основному була сконцентрована в межах мого домашнього офісу, площа якого 12 м2, а також на кафедрі історії та теорії соціології, в аудиторії, площа якої є 48 м2. Об’єм приміщення в домашньому офісі був не менше 20 м3 на одну особу, однак аудиторних об’єм аудиторного приміщення в університеті інколи був недостатнім для ефективної діяльності, відчувалась нестача свіжого повітря, адже в ньому доволі часто перебувало понад 30 осіб. Зазвичай освітлення було достатнім та правильно спрямованим на робоче місце, якщо не вдавалось спрямувати природне денне світло на робоче місце використовувались люмінесцентні лампи, що забезпечували потрібне розсіяння світла. Однак, робоче місце, обладнане персональним комп’ютером, було розташоване так, що важко було уникнути попадання в очі прямого світла як контрового до підсвітки екрану мого персонального комп’ютера, що створювало надмірну яскравість та зайвий раз подразнювало сітківку ока. Вентиляція в аудиторії на кафедрі була недостатньо ефективною, особливо в зимовий період, або протягом гарячих осінніх чи весняних днів, що створювало умови для скупчення та застою повітря. Температура в приміщенні також часто відхилялась від допустимих меж, особливо в зимовий період, коли аудиторні класи прогрівались неналежним чином, інколи позначки могли опускатись нижче 18°С, а протягом гарячих весняних днів піднімалася вище 26°С.
3.1.2. Опис трудового процесу.
Робота відбувалась в основному у сидячій формі, що полягала в обробці та аналізі інформації за комп’ютером. Робоче місце в домашньому офісі було облаштоване недостатньо належним чином, що не дозволяло до кінця підтримувати оптимальну робочу позу. Щодо ергономічних характеристик ступні ніг часто втомлювались, оскільки не було належної відстані між підлогою та сидінням крісла, також була відсутня підставка для ніг, крісло не було підйомно-поворотним, тобто таким, що регулюється за висотою, кутом нахилу спинки, а також – повна відсутність підлокітників. Регулювання кожного параметра має бути незалежним, плавним або ступінчатим, мати надійну фіксацію. Лікті та зап’ястя знаходились під правильним кутом до робочої поверхні стола та клавіатури комп’ютера. Негативним моментом під час роботи було те, що периферійні пристрої, такі як принтер та сканер були розташовані в сусідній кімнаті, що створювало певні незручності із перенесенням робочого ноутбука до сусіднього приміщення.
Зоровий аналізатор перебував у постійному напружені, оскільки вся робота над дипломом проходила перед монітором комп’ютера. Психофізіологічна напруженість праці була достатньо високою, оскільки первинна обробка інформації потребувала уважності та високої зосередженості, вторинний аналіз матеріалів вимагав високої інтелектуальної та розумової діяльності, що інколи призводило до психологічного та фізичного виснаження. На жаль не вдавалось робити регулярні перерви, проте режим відпочинку для мене переважно був сконцентрований на зміні інтелектуальної діяльності на фізичну, скажімо, за наявної можливості здійснювала прогулянки на свіжому повітрі.
3.1.3. Аналіз методів дослідження, обладнання та характеристика речовин.
Основний метод дослідження – написання аналітичних текстів за допомогою комп’ютерного обладнання, використання сканерів, ксероксів та принтерів для розмноження аналітичних текстів.
Варто зазначити, що при роботі на ксероксах або сканерах слід уникати попадання на сітківку очей променів кварцових ламп, оскільки це може викликати хворобу очей. Я старалась обмежувати контакт із цими периферійними пристроями, лише за виникненням потреби використовувала ці технічні засоби.
Для мене є важливо зберігати чистоту клавіатури персонального комп’ютера. Я здійснювала її регулярну чистку, оскільки від контакту з руками на бокових поверхнях клавіш накопичуються велика кількість шкідливих речовин та розмножуються бактерії, зокрема, відомі випадки зараження побутовим сифілісом в комп’ютерних клубах та кафе м. Львова власне через безпосередній контакт з клавіатурою. Дезінфекцію комп’ютерної техніки здійснювала спеціальними антисептичними серветками, які продаються в комп’ютерних магазинах. Також корисним було періодичне продування клавіатури потужними та концентрованим струменем повітря із балончика, що також продається в комп’ютерних магазинах.
Стосовно пороху на полицях, книжках, робочих поверхнях столів, на системному блоці та моніторі комп’ютера – у випадку, якщо він довго не прибирався, може містити високу концентрацію шкідливих речових, які можуть викликати алергічну реакцію або й отруєння у випадку попадання в систему травлення. У зв’язку з цим я щотижня здійснювала вологе прибирання домашнього офісу.
Ще одне шкідливе джерело – це тонери картриджів, якими заправляють принтери та ксерокси, які є дуже високотоксичні, тому заміну старого картриджу на новий слід виконувати в захисній санітарній масці та в гумових чи поліетиленових рукавицях, які після вживання слід відразу утилізувати. Після проведення заміни картриджа залишки тонера на поверхнях пристрою слід витерти вологою серветкою, а саме приміщення добре провітрити. У зв’язку з цим заміну картриджів я здійснювала, використовуючи відповідні професійні сервісні служби.
Моїм персональним комп’ютером був ноутбук, тому під час його використання я розташовувала його на твердій гладкій поверхні аби уникнути перегрівання, оскільки в мене вже був необачний досвід розташування ноутбука на м’якій поверхні дивану, що спричинило його сильне нагрівання і як наслідок призвело до його тимчасової непрацездатності.
Організаційно-технічні заходи.
3.2.1. Організація робочого місця і роботи.
Оскільки основним інструментом під час написання дипломної роботи є персональний комп’ютер студента, то конструкція робочого місця користувача ПК або ноут- чи нетбука має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками:
· ступні ніг — на підлозі або на підставці для ніг;
· стегна — в горизонтальній площині;
· передпліччя — вертикально;
· лікті — під кутом 70-90° до вертикальної площини;
· зап’ястя зігнуті під кутом не більше 20° відносно горизонтальної площини;
· нахил голови — 15-20° відносно вертикальної площини.
Відповідно, якщо користування ПК є основним видом діяльності, то ПК і його периферійні пристрої (принтер, сканер тощо) розміщується на основному робочому столі, як правило, з лівого боку. Якщо використання ПК є періодичним, то він, як правило, розміщується на приставному столі, переважно з лівого боку від основного робочого столу. Рекомендованим також є при постійному користування комп’ютером періодичне звертання до сервісних центрів за допомогою із чищення внутрішніх поверхонь комп’ютерної техніки, оскільки занадто висока концентрація пилу та інших речовин в середині комп’ютерів може викликати коротке замикання та пожежу або й вибух.
Не рекомендується протирати поверхні рідкокристалічних моніторів будь-якими синтетичними розчинниками, оскільки це руйнує одномірність поверхонь та понижує чіткість зображення. Краще його протирати або легким содовим розчином, або вище згаданими спеціальними серветками.
В межах правильної організації режиму роботи та відпочинку потрібно робити щогодинні 15 хвилинні перерви, безперервний об’єм роботи за комп’ютером не повинен перевищувати 4 години протягом однієї доби. Також важливо проходити медичні огляди для користувачів персональних комп’ютерів та ноут- нетбуків, наприклад, на предмет гостроти зору, й, за необхідності, використовувати фахово підібрані окуляри.
Важливим моментом організації роботи із виконання дипломної кваліфікаційної роботи студентом є проведення науковими керівниками двох інструктажів з питань охорони праці: вступного (про загальні питання охорони праці) та первинного (спеціалізовані – відповідно до робочого місця). Також такі інструктажі мають проводитися представниками кафедри безпеки життєдіяльності та фіксуватись у відповідних журналах обліку. Інструктажі дадуть змогу студентам дізнатись про рівень заходів та засобів, що є необхідними для безпечної та ефективної роботи.
3.2.2. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці.
Параметри мікроклімату у приміщеннях повинні забезпечувати комфортне самопочуття організму. Тому у приміщеннях, де відбувається процес написання диплому, повинна бути надійна система кліматичного контролю. Зокрема температура повітря у приміщенні повинна коливатись від 20 до 25 градусів із позначкою плюс, найоптимальніша вологість повітря – 40- 60%. Щодо освітлення, то, очевидно, найкращим є денне, природне світло. Попадання світла на робоче місце необхідно облаштувати із лівого боку, а також необхідно уникати попадання в очі прямого контрового світла стосовно екрану комп’ютера, що негативно впливає на зір. Найкращим є використання світильників із регуляцією інтенсивності та напряму освітлення. Також важливо контролювати шум під час роботи над дипломною-кваліфікаційною роботою, оскільки шум як стрес-чинник є загальнобіологічним подразником, який негативно впливає на всі органи і системи організму. У разі тривалого систематичного впливу шуму може виникнути патологія з переважним ураженням слуху, центральної нервової і серцево-судинної систем. Рівень шуму, що супроводжує роботу користувачів персональних комп’ютерів, що, фактично, і є основою при написанні роботи, повинен коливатись у межах 50–65 дБА. Саме такий показник є оптимальним для зосередженої та ефективної роботи. Необхідно регулярно провітрювати приміщення, що забезпечить доступ свіжого повітря, яке здатне збагачувати киснем дихальну систему людини.
Варто також мати на увазі, що якщо порох на полицях, книжках, робочих поверхнях столів, на підлозі, на системному блоці та моніторі комп’ютера довго не прибирався, то він може містити високу концентрацію шкідливих речових, які можуть викликати алергічну реакцію або й отруєння у випадку попадання в систему травлення. Рекомендація – щотижня – вологе прибирання приміщення.
Клавіатуру персонального комп’ютера необхідно регулярно чистити, оскільки від контакту з руками на бокових поверхнях клавіш накопичуються велика кількість шкідливих речовин та розмножуються бактерії, зокрема, відомі випадки зараження побутовим сифілісом в комп’ютерних клубах та кафе м. Львова власне через безпосередній контакт з клавіатурою. Рекомендація – регулярно чистити будь-які поверхні комп’ютерної техніки спеціальними антисептичними серветками, які продаються в комп’ютерних магазинах. Також корисним є періодичне продування клавіатури потужними та концентрованим струменем повітря із балончика, що також продається в комп’ютерних магазинах.
3.2.3. Заходи щодо безпеки під час виконання дипломної (кваліфікаційної) роботи.
Необхідно правильно розміщувати персональний комп’ютер, а також згідно вище наведених норм ергономічно облаштовувати особисте робоче місце. Дотримання цих правил дозволить ефективно та результативно побудувати робочий процес, який буде безпечним для життя та здоров’я. Розміщення ноут- чи нетбука та периферійних пристроїв повинно бути електробезпечним для експлуатації. Всі зовнішні електромережі повинні бути надійно захищеними від прямого контакту із людиною, для цього в сучасних умовах існують різноманітні захисні конструкції, покришки, які блокують такі небезпечні контакти. Слід також дбати, щоб електромережі, до яких під’єднуються ПК та інші електронні пристрої, були заземлені у відповідності до існуючих конструктивних та будівельних стандартів. Усі з’єднувальні кабелі, які є за межею внутрішньостінових розводок, мають бути у вільному, не скрученому чи заплутаному стані, не натягненими як струна та нічим не придавленими.
Необхідно слідкувати, щоб не залишити увімкненими електроприлади після закінчення роботи, проводити регулярні перевірки стану електромереж, а також обмежувати кількість підключення потужної техніки до єдиного джерела електрики.