Охарактеризуйте основні організаційні форми роботи паблік рилейшнз.

Охарактеризуйте зв'язки з громадськістю як галузь наукового знання та сфера практично-прикладної діяльності.

Зв'язки і громадськістю - це система теоретичних знань та практики їх застосування, що відображають ті комунікаційні процеси в суспільстві, які спрямовані на встановлення взаєморозуміння між різними соціально організованими суб'єктами та громадськістю.

Статус зв'язків з громадськістю не має сьогодні однозначної оцінки. Існують 3 підходи до визначення місця зв’язків з громадськістю в сучасній системі знань:

· сфера практично-прикладної діяльності

· частина тих чи інших наук

· самостійна, автономна наукова галузь

Представниками першого підходу паблік рилейшнз розглядається лише як сфера практично-прикладної діяльності, що ґрунтується на досягненнях багатьох наук і має за мету гармонізацію відносин між різними соціально-організованими суб'єктами та громадськістю. Зрозуміло, ті, хто так оцінює ПР, трактують сутність зв'язків з громадськістю також неоднозначно.

Є думка, що паблік рилейшнз - це новий напрям маркетингу, який можна вважати важливою складовою маркетингових комунікацій. Оскільки маркетингова діяльність охоплює всі сфери життя суспільства, вважається, що паблік рилейшнз проникає в них саме як частина (або функція) маркетингу. Зв'язки з громадськістю іноді ототожнюють з рекламою і розглядають лише як специфічний рекламний засіб.

Другий підхід пов'язаний з наданням зв'язкам з громадськістю певного наукового статусу. Згідно з цим зв'язки з громадськістю є частиною тих чи інших наук. Можна назвати близько десятка наук, які претендують на "приєднання" проблематики ПР до себе. Це і соціологія, і соціальна психологія, і теорія менеджменту, і теорія комунікації, й інші науки. Як і попередній підхід, подібні трактування позбавляють зв'язки з громадськістю певної самостійності й вимагають їхнього розгляду лише через призму інших наук. Хоча тут статус паблік рилейшнз "зростає" - вона розглядається вже не просто як практична діяльність, а як науково-практична сфера суспільного життя.

Найвище оцінюють статус зв'язків з громадськістю в сучасному суспільстві вчені, що розглядають їх як самостійну, автономну наукову галузь, яка має власний об'єкт і предмет, описує соціальну реальність своїми категоріями, використовує достатньо своєрідні методи наукового пізнання та впливу на соціальну практику.

Цей підхід не суперечить тому, що паблік рилейшнз мають розгалужені та міцні зв'язки з іншими науками, які також вивчають комунікаційні процеси та прагнуть впливати на них.

Розглядаючи цей, третій, підхід до оцінки місця та статусу зв'язків з громадськістю, необхідно зазначити, що в його межах також існує певна різноманітність трактувань. Погоджуючись у цілому з науковою автономністю паблік рилейшнз, окремі практичні працівники звужують предмет зв'язків з громадськістю. Дехто зводить їх до функції іміджмейкерства і фактично ототожнює ПР з іміджелогією в науці та з іміджмейкерством на практиці. Дехто практично-прикладний аспект зв'язків з громадськістю ототожнює лише з прес-посередництвом. Зрозуміло, що функції іміджмейкерства і прес-посередиицтва є важливими і необхідними в ПР-діяльності, проте вона ними не вичерпується. Вона набагато ширша і різноманітніша.

Кожен з перелічених підходів має місце в сучасному суспільстві й обумовлює місце відповідної дисципліни в навчальних планах спеціальностей, з яких ведеться підготовка спеціалістів різних напрямів. Кожне трактування зумовлює свою логіку навчальної дисципліни "зв'язки з громадськістю".

Охарактеризуйте основні організаційні форми роботи паблік рилейшнз.

Комунікатор у системі зв'язків з громадськістю - це та чи інша організація, яку можуть представляти

а) спеціалізовані служби або організації зі зв'язків з громадськістю;

б) посадові особи, які реалізують окремі заходи програми зв'язків певної організації з громадськістю (керівники організації або її підрозділів, секретарі, торгові представники, персонал підприємств).

Існує чотири основні організаційні форми діяльності системи зв'язків з громадськістю, які використовуються в практиці різних країн.

Організаційні форми діяльності системи зв'язків з громадськістю

· Власна служба організації

· Консультативна форма

· Індивідуальна форма

· Змішана форма

Однією з найпоширеніших форм діяльності системи ПР є створення власної служби зв'язків з громадськістю або використання посади штатного спеціаліста з паблік рилейшнз.

Така форма організації зв'язків з громадськістю дає:

1. Власна служба обходиться дешевше, ніж використання послуг консультантів у разі систематичної та різноманітної діяльності.

2. Вважають, що співробітники таких служб, будучи частиною організації, проявляють більшу зацікавленість справами та значно більше поінформовані, ніж консультанти, які тимчасово працюють в організації.

3. Існує думка, що власні фахівці користуються більшою довірою громадськості (особливо внутрішньої громадськості), оскільки часто ототожнюються з управлінською командою організації і є учасниками підготовки та прийняття управлінських рішень. Можна вважати, що більшість учених і практиків уже не сумніваються в тому, що організація власних структур ПР є невід'ємною частиною управління фірмою, засобом, який дозволяє донести її корпоративні цінності до широких кіл громадськості, потенційних споживачів, партнерів, світового співтовариства.

Друга з організаційних форм роботи системи зв'язків з громадськістю – це зовнішнє консультування. Організації чи установи, які потребують налагодження зв'язків з громадськістю, можуть звернутися до спеціалізованих фірм чи агентств, які займаються ПР.

Така форма організації зв'язків з громадськістю має як певні переваги, так і деякі недоліки.

Позитивні сторони:

· із зменшенням обсяг)" послуг плата за їх надання може бути зменшена (у власних службах це не завжди можливо);

· спеціалізована установа зв'язків з громадськістю має колективний досвід, який варто використовувати насамперед у складних ситуаціях;

· консультанти агентства незалежні (зрозуміло, відносно, оскільки залишається фактор: хто платить, той і замовляє музик)') і можуть бути об'єктивнішими і рішучішими в діях, оскільки їх менше хвилює незадоволення керівництва чи думка персоналу організації;

· організація завжди може в разі незадовільного виконання функції припинити дію контракту і звернутися до іншого агентства, іншого фахівця.

Негативні сторони:

· зовнішнє консультування знижує оперативність інформування;

· недостатні знання повсякденної діяльності можуть знижувати й ефективність діяльності;

· плинність кадрів, яка майже завжди супроводжує зовнішнє консультування (сьогодні агентство доручило одному працівникові виконувати контракт, іншого разу - іншому і т.д.), не дозволяє повністю дотримуватися спадкоємності форм і методів діяльності.

Вважають, що до такої організаційної форми насамперед звертаються невеликі та середні установи та організації. Їм економічно невигідно утримувати штатних працівників. Вони змушені постійно або періодично співпрацювати з фірмами чи агентствами ПР. Проте навіть ті організації чи установи, які мають власні служби зв'язків з громадськістю, можуть час від часу звертатися до послуг консультантів (це і буде так звана змішана організаційна форма).