СОЦІОЛОГІЯ / СОЦІОЛОГІЯ - ГІДЕНС ЕНТОНІ. Чим пояснити той факт, що за останні двісті років, тобто в новітній період, відбулося таке надзвичайне прискорення темпів соціальних змін?
Чим пояснити той факт, що за останні двісті років, тобто в новітній період, відбулося таке надзвичайне прискорення темпів соціальних змін? Це складне питання, однак неважко визначити деякі його чинники. Не дивно, що ми можемо класифікувати їх за критеріями, подібними до факторів впливу на соціальні зміни впродовж усієї історії, за винятком того, що ми віднесемо вплив фізичного довкілля до загальної ролі економічних чинників.
Вплив економіки
З-поміж економічних впливів чільне місце посідає вплив промислового капіталізму. Капіталізм докорінним чином відрізняється від попередніх систем, оскільки вимагає безперервного розширення виробництва та постійного нагромадження багатства. У традиційних виробничих системах рівні виробництва були досить стабільними, оскільки прив'язувалися до звичних купівельних потреб. Капіталізм сприяє постійному оновленню технології виробництва, процесу, до якого все більше залучається наука. Показники технологічних інновацій, впроваджених у сучасній промисловості, значно перевищують ті, що існували за будь-якого попереднього економічного ладу
Вплив науки й технології на спосіб нашого життя може значною мірою диктуватися економічними чинниками, але він виходить за межі економічної сфери. І наука, і технологія, впливаючи на політичні й культурні фактори, самі зазнають їхнього впливу. Наприклад, розвиток науки й техніки допоміг створити такі сучасні форми комунікації, як радіо й телебачення. Як ми пересвідчилися, електронні форми комунікації призвели в останні роки до змін у політиці. Радіо, телебачення та інші електронні мас медіа теж формують наші думки та почуття щодо навколишнього світу.
Вплив політики
Другим найголовнішим чинником змін у новітній період виступають політичні події. Боротьба між країнами за розширення своїх територій, нагромадження багатства та перемоги у війні зі своїми конкурентами в останні два-три століття були спонуками до змін. Політичні зміни в традиційних цивілізаціях зазвичай були справою панівної еліти. Наприклад, управління країною переходило від однієї аристократичної родини до іншої, тимчасом як для більшості населення життя минало без особливих змін. Інша річ — сучасні політичні системи, коли діяльність політичних лідерів та урядовців повсякчас позначається на житті головної маси населення. Ухвалення політичних рішень на внутрішньому та міжнародному рівнях сприяє соціальним змінам і спрямовує їх більшою мірою, ніж за попередніх часів.
За останні два або три століття політичні події, безперечно, вплинули на економічні зміни, водночас останні позначилися на політичному житті. Зараз уряди відіграють важливу роль у стимулюванні (іноді й гальмуванні) темпів економічного зростання, а у всіх промислових країнах спостерігається істотне втручання держави у виробництво, причому уряд є найбільшим роботодавцем.
Важливу роль також відіграють військова влада та війна. Військова потуга країн Заходу дозволяла їм впливати, починаючи з XVII століття, на всі континенти світу і неабияк сприяла глобальному поширенню західних стилів життя. У XX столітті, внаслідок обох світових війн, було спустошено багато країн, що вимагало відбудови і призвело до значних змін у владних структурах, наприклад, у Німеччині та Японії після другої світової війни. Навіть у країнах-переможницях, таких як Сполучене Королівство, внаслідок впливу війни на економіку відбулися істотні внутрішні зміни.
Вплив культури
Серед культурних чинників впливу на процеси соціальних змін сучасності два з них — розвиток науки та секуляризація думки — зробили свій внесок у критичний та інноваційний характер сучасного світогляду. Ми вже не вважаємо звичаї і традиції прийнятними лише через їхню давнішню авторитетність. Навпаки, наш спосіб життя все більше вимагає "раціональної" основи. Наприклад, при проектуванні лікарні зазвичай керуються не традиційними уподобаннями, а тим, щоб вона відповідала своїй функції — забезпечити ефективне лікування хворих.
Крім способу нашого мислення, змінився й зміст наших думок. Ідеали самовдосконалення, свободи, рівності та демократичної участі є значною мірою досягненнями останніх двох-трьох століть. Ці ідеали послужили посиленню процесів соціальних і політичних змін, включаючи й революції. Ці ідеї не можуть прив'язуватися до традиції, а, радше, передбачають постійний перегляд способів життя з метою гуманістичного вдосконалення. Попри своє західне походження, вони стали справді універсальними та глобальними в своєму застосуванні, сприяючи змінам у більшості регіонів світу.