s UEsBAi0AFAAGAAgAAAAhADj9If/WAAAAlAEAAAsAAAAAAAAAAAAAAAAALwEAAF9yZWxzLy5yZWxz UEsBAi0AFAAGAAgAAAAhAA+cnMyVBAAAOSIAAA4AAAAAAAAAAAAAAAAALgIAAGRycy9lMm9Eb2Mu eG1sUEsBAi0AFAAGAAgAAAAhAL0VZt3gAAAACQEAAA8AAAAAAAAAAAAAAAAA7wYAAGRycy9kb3du cmV2LnhtbFBLBQYAAAAABAAEAPMAAAD8BwAAAAA= " o:allowincell="f">
| Заключний (результативний) |
| -обробка, аналіз, узагальнення інформації -розробка рекомендацій -складання звіту |
| -консультація інтерв’юерів, анкетерів -визначення маршрутів руху -збір інформації |
| -визначення цілей, завдань -розробка програми -складання смети затрат -розробка інструментарію -відбір одиниць вибіркової сукупності -пілотажне дослідження |
Різновиди КСД
| Залежно від статусу замовника та оплати праці |
| Залежно від об’єкту дослідження |
Програма соціологічного дослідження – науковий документ, який регламентує всі етапи, стадії підготовки, організації та проведення соціологічного дослідження
Вибірка – це метод дослідження, за яким із загальної вивчаємої (генеральної) сукупності однорідних одиниць відбирається певна його частина (вибіркова сукупність) і тільки ця частина підлягає обстеженню.
Репрезентативність – принцип тотожності сформованої моделі досліджуваного об’єкта параметрам (критеріям) генеральної сукупності
Структура програми КСД
| 1. Формування та обгрунтування проблеми дослідження |
| 2. Визначення об’єкту та предмету КСД |
| 3. Попередній системний аналіз об’єкту дослідження |
| 5. Логічний аналіз основних понять КСД |
| 6. Формулювання основних і додаткових гіпотез КСД |
| 7. Визначення завдань дослідження |
| 1. Складання робочого плану КСД |
| 2. Аналіз методів збору первинної інформації |
| 3. Обгрунтування структури інструментарію |
| 4. Визначення схеми обробки первинної соціологічної інформації |
| 5. Визначення одиниць вибіркової сукупності |
Метод (від грецького methodоs – шлях до чогось) – це спосіб одержання вірогідних соціологічних знань; сукупність застосовуваних прийомів, процедур і операцій для емпіричного і теоретичного пізнання соціальної реальності.
Опитування – метод збору соціологічної інформації про досліджуваний об’єкт під час безпосереднього (інтерв’ю) чи опосередкованого (анкетування) соціально-психологічного спілкування соціолога і респондента (опитуваного) шляхом реєстрацій відповіді респондентів на сформульовані соціологом питання, які випливають з цілей і завдань дослідження.
Запитання анкети - висловлювання розраховане на одержання інформації, що дає змогу операціоналізувати ознаки певного соціального явища.
Класифікація соціологічних методів збирання первинної
Інформації
| Метод | Аналіз документів | Спостереження | Опитування | Соціальний експеримент |
| Об’єкт | Документи | Процеси, явища, факти відносин, взаємозв’язків, взаємодій. | Працівники | Форми і методи розв’язання соціологічних проблем. |
| Предмет | Соціальні факти зафіксовані документально | Факти реальної поведінки | Факти свідомості,-думки, мотиви, інтереси, почуття | Соціальні факти, цілеспрямовано змінювані у процесі дослід-ження |
| Спосіб | Традиційний – якісний, формалізо-ваний, кількісний | Включене – невключене Вільне – стандартизоване Систематичне – епізодичне Польове – лабораторне Контрольоване – неконтрольоване | Анкетування, інтерв’ю Соціометрія Експертиза Тести | Натуральний – мислений Лабораторний – польовий та ін. |
Класифікація запитань анкети
| запитання-шкали (визначають інтенсивність цікавлячої ознаки |
| - індекси – (для групування респондентів при аналізі) |
| - воронки –( поступове розгортання запитання від загального до конкретного) |
| прямі – (безпосередньо про соціальний факт) |
| напівзакриті (комбінація закритих і відкритих питань |
| відкриті (вільне викладення відповіді на питання) |
| закриті ( з переліком усіх можливих відповідей на питання) |
| про знання або інформованість |
| про факти, дії в минулому і сучасному |
| буферні (- для відокремлення окремих тематичних блоків) |
| для зняття конвенціональних обмежень |
| "провокуючі" – ( для отримання спонтанних відповідей) |
| "фільтри"-( для визначення некомпетентних респондентів) |
| контрольні - (для оцінки правдивості відповідей респондентів) |
| лонтактні - ( для встановлення контакту з респондентом) |
Структура анкети
| Блок1. Містить прості питання, нейтральні за змістом (крім пізнавальної мети, вони забезпечують полегшене входження респондентів у процес опитування, пробуджують їх зацікавлення, формують психологічну установку на співробітництво з дослідниками, вводять у коло обговорюваних проблем) |
| Блок2. Містить складні питання, які потребують аналізу і роздумів, активізації пам'яті, підвищеної зосередженості й уваги. Саме тут міститься ядро дослідження, збирається основна Sг-а інформація. |
| Блок3. Містить контрольні запитання для уточнення і поглибленого отриманої інформації, а також заключні питання, які повинні бути достатньо простими, знімати психологічну напругу у респондентів, дати можливість їм відчути, що вони брали участь у важливій і потрібній роботі |
| Заключна частина "Паспортичка", або блок із питаннями, що розкривають соціально-демографічні, професійно-освітні, етнічні, культурні та інші характеристики респондентів (стать, вік, сімейний стан, місце проживання, ставлення до релігії, національність, рідна мова, освіта, професійна підготовка, стаж роботи тощо) |
| Вступна частина Містить звернення до респондентів з коротким викладом теми, мети завдань опитування, назвою організації або служби, яка його проводить, із інструкціями щодо процедури заповнення анкети, із вказанням на анонімність опитування, використання його результатів лише з науковою метою. |
Соціологічне інтерв’ю – (від англ. Interview- бесіда, зустріч) метод збору соціслогічної інформації, що ґрунтується на вербальній соціально-психологічній взаємодій між інтерв’юером і респондентом з метою одержання даних, які цікавлять дослідника.
Питальник – документ, у якому сформульовані згруповані питання за темою, передбачено місце для записів відповідей на них.
Документ це засіб закріплення різним способом на спеціальному матеріалі інформації щодо фактів, подій, явищ об'єктивної дійсності й розумової діяльності людини.
Соціометричне опитування – один із різновидів опитування, який використовують для вивчення внутрішньо-колективних зв’язків шляхом виявлення стосунків між членами колективу.
Соціоматриця – це таблиця, у якій в рядках розміщують відповіді кожного із членів групи.
Соціометричний індекс – число обрань певного виду, поділене на загальну кількість можливих обрань даного типу.
Важливіша особливість емпіричного соціологічного дослідження полягає в тому, що використовуються специфічні методи збирання інформації, що дозволяє вести якісний аналіз соціальних проблем.
Виділяють чотири основних методи
емпіричного соціологічного дослідження:
- аналіз документів;
- спостереження;
- опитування;
- соціальний експеримент.
Соціологічне вимірювання – процедура, за допомогою якої об’єкти вимірювання (люди, колективи, умови праці та інше), які розглядаються як носії певного співвідношення, відображуються в математичній системі з відповідними відношеннями між її елементами.
Шкала – послідовний ряд чисел (континіум), якому приписуються певні ознаки соціальних факторів та явищ.
| ШКАЛИ І ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКИ |
| ШКАЛА | ОПИС ШКАЛИ | ВІДНОШЕННЯ ЯКІ ЗАДАНІ НА ШКАЛІ | ДОПУСТИМА СТАТИСТИКА |
| Номінальна (найменувань) | Використання чисел або символів тільки для класифікації об’єктів | 1. Еквівалентність | Частота, Q, мода міри взаємозалежності, Ф, r – Пірсона; Н – ентропія, Т – Чупрова; К – Крамера |
| Порядкова | Ієрархічна підпорядкованість об’єктів одного класу з об’єктами інших класів | 1. Еквівалентність 2. “Більше, ніж…” | Медіана, міри взаємозалежнос-ті: rs - Спірмена, Г – Кендела |
| Інтервальна | Значення відстані між двома будь-якими числами на шкалі (в доповнення до порядкової шкали) | 1. Еквівалентність 2. “Більше, ніж…” 3. Відношення між двома інтервалами | Середне арифметичне, r – Пірсона; R – множинні коефіцієнти кореляції; всі відомі операції з натуральними числами |
| Відношень | Незалежність відношення будь-яких двох точок шкали від одиниць виміру (інтервальна шкала + нулева точка) | 1. Еквівалентність “Більше, ніж…” 2. Відношення між двома інтервалами 3. Відношення між будь-якими двома шкальними значеннями | |
Попереднє упорядкування первинних даних здійснюється головним чином за допомогою :
а) статистичного групування;
б) складання статистичних таблиць.
Статистичний ряд – результат групування одиниць спостереження за будь-якою ознакою.
Невпорядкований ряд
| Рівень освіти (класи) – х | 10, 5, 7, 8, 10, 10, 10, 8 |
Ранговий ряд
| Рівень освіти (класи) – х | 5, 7, 8, 8, 10, 10, 10, 10 |
Варіаційний ряд
| Окремі означення ознак (хі) | 5 6 7 8 9 10 |
| Частота (nі) | 1 0 1 2 0 4 |
| Об”єм сукупності (всього полов) | |
