Передумови виникнення соціології.

2. Сучасна західна соціологія.

3. Основні парадигми і напрями сучасної соціології.

4. *

*Питання (проблема) на самостійний вибір студента за даною темою.

Додаткова література

1. Боргош Ю. Фома Аквинский. — М., 1976.

2. Введение христианства на Руси. — М., 1987.

3. Голосенко Й.А. История социологии как научная проблема // Социол.исслед. — 1975. — № 1.

4. Горфункель А.Л. Философия эпохи Возрождения. — М., 1980.

5. Грушевский М.С. Звичайна схема “руської” історії й справа раціонального укладу історії східного слов’янства // Літер. Україна. — 1991. — 30 травня.

6. Захарченко М.В. Становление социальннх исследований в условиях рабовладельческого общества // Методологические проблемы обществознания. — К., 1980.

7. История буржуазной социологии ХІХ — І пол. ХХ в. — М., 1979.

8. История общественной мысли. — М., 1972.

9. Кампанелла Т. Город солнца. — М., 1954.

10. Кассиди Ф.Х. От мифа к логосу. — М., 1972, — гл. ІІ., § 1-3.

11. Литвинов В.Д. Ідеї раннього просвітництва у філософській думці України. — К., 1984

12. Макиавелли Н. Князь // Соч. —М.-Л., 1984.

13. Микль-Хорке Г. Социология: исторический контекст и проекты социологических теорий // РЖ серия ІІ. — 1991. — № 1. — С. 31-38.

14. Нарис історії філософії на Україні. — К., 1966.

15. Нарский И.С. Западно-европейская философия ХУII в. — М., 1974. — с. 163-181.

16. Попович М.В. Мировоззрение древних словян. — К., 1985.

17. Сайко С.П. Диалектика эмпирического й теоретического в истории познания. — Алма-Ата, 1975, С. 10-46.

18. Соколов В.В. Средневековая философия. — М., 1979, — С. 51-55, 72-84.

19. Тошенко Ж.Т. Возможна ли новая парадигма социологического знання? // Социол.исслед. — 1991. — № 7. — С. 17-25.

20. Штомпка М. Много социологии для одного мира // Социол. иссл. — 1991, — № 2. — С. 13-23.

21. Щепанський Я. Элементарные понятия социологи. — М., 1969. — С. 8-15.

22. Ядов В.А. Размышления о предмете социологии // Социол.исслед. — 1990. — № 2. С. 3-16.

Розділ 2. Соціологія як наука про суспільство

Структура соціологічного знання і місце в ній історії соціології. Об’єкт і предмет історії соціології. Особливості історичного розвитку соціологічного знання. Специфіка синкретичного суспільствознавства. Взаємозв’язок еволюції соціологічного знання з культурними традиціями.

Предмет соціології

1. Закони і закономірності функціонування і розвитку особистості, соціальної групи і суспільства в цілому.

2. Соціальне життя суспільства, тобто взаємодія соціальних суб’єктів по проблемах, пов’язаних з їхнім соціальним статусом, роллю, соціалізацією.

Суспільство як цілісна соціальна реальність

Об’єкт соціології

Об’єктивні соціальні явища суспільства

Емпірична реальність

Цілісний розвиток і функціону-вання суспільства

Структура соціологічної системи знання

Загальна соціологічна теорія

Спеціальні соціологічні теорії, які вивчають окремі спільноти

Спеціальні соціологічні теорії, які вивчають життєдіяльність спільноти в окремих сферах

Спеціальні соціологічні теорії, які вивчають окремі елементи соціального механізму

Теорія, методика, техніка конкретних соціологічних досліджень

соціологія міста соціологія побуту соціологія

соціологія села соціологія освіти активності

етносоціологія економічна соціологія соціологія організації

соціального контролю

Зв’язок соціології з іншими науками

Соціальна статистика	Забезпечує інформаційну базу для оперативного аналізу змін у соціальних відносинах і процесах, забезпечує надійний прогноз соціального розвитку суспільства.	С О Ц І О Л О Г І Я
Соціальна психологія	Забезпечує знання у галузі психоаналізу і деяких розділів психіатрії. Наявність спільних проблем дослідження (інтереси, соціальні установки та цінності, орієнтації, думки, настрої людей).
Математика	Дає можливість аргументувати і пояснити закономірності між соціальними явищами, спираючись на математичні знання і методи, зокрема, на закон великих чисел, константні залежності, зумовлює появу нових методологічних і світоглядних уявлень про суспільство.
Історія	Як історія, так і соціологія мають справу, з одного боку, з наявністю в суспільстві об’єктивних, незалежних від волі й свідомості людей, закономірностей, які детермінують зміст, характер і напрям його розвитку, а з другого боку, з існуванням неповторних явищ і процесів, які не можуть бути причиною пояснення, але мають закономірний характер, суттєво впливають на суспільство, його історію.
Юриспруденція	При вивченні міжкласових відносин, соціологія дій мас та особистостей, соціологія спирається на дані правових наук, в полі зору яких-юридичні норми, що законодавчо закріплюють певні відносини між класами та регулюють соціальну поведінку людей
Зв’язок соціології з іншими науками потрібно розглядати швидше крізь призму тенденцій до інтеграції, зближення і об’єднання. Нині переважаючою стає тенденція до комплексного, всебічного дослідження явищ і процесів суспільного життя, до спільного дослідження з точки зору декількох наук, до комбінування, поєднання їх пізнавальних можливостей.

Функції		Направлення
1. Теоретико-пізнавальна		Накопичення знань, їх систематизація, формування найповнішої картини відносин і процесів у сучасному світі.
2. Критична	Оцінка світу, що пізнається з позицій інтересів особи, людини.
3. Описова	Опис, нагромадження дослідницького матеріалу у вигляді аналітичних записок, різних наукових звітів, статей, книг.
4. Інформаційна	Збирання, систематизація та нагромадження соціологічної інформації, одержаної в результаті досліджень (її використовують соціологи, органи управління, засоби масової комунікації).
5. Прогностична	Створення умов свідомого вироблення і здійснення науково обгрунтованої перспективи розвитку особистості, спільності, соціальної групи, суспільства.
6. Світоглядна	Забезпечення наукової дискусії з іншими концепціями, поширення наукової ідеології, формування у широких верств населення соціального стилю мислення, підготовка компетентних спеціалістів.

Ключові поняття:

Соціологія, соціальне, об’єкт соціології, предмет соціології, соціологічні методи, міжпредметні зв’язки.

СЕМІНАР 2.

1. Поняття, функції і методи соціології.

2. Об’єкт, предмет і закони соціології.

3. Соціологія в системі соціальних наук.

4. Структура і рівні соціологічного знання.

5. Основні соціологічні парадигми.

6. *

*Питання (проблема) на самостійний вибір студента за даною темою.

Теми рефератів:

1. Дискусії в соціологічній науці про предмет соціології.

2. Прикладні дослідження в соціології.

3. Значення соціологічних знань у сучасному суспільстві.

4. *

*Питання (проблема) на самостійний вибір студента за даною темою.

Додаткова література

1. Дюркгейм Р. Соціологія і соціальні науки // Філософська і соціологічна думка. — 1992. — № 5.

2. Мечников Л.И. Цивилизация и великие исторические реки. — М. 1921.

3. Новые направления в социологической теории. — М., 1978.

4. Новые тенденции в теоретической социологии США. // Общественные науки за рубежом. Философия и социология. — М., 1989. — № 4.

5. Проблемы теоретической социологии. — СП-б.: “Петрополис”, 1994.

6. Смелзер Н. Социология: Пер. с англ. — М, 1994.

7. Современная западная социология: классические традиции и поиски новой парадигмы. — М., 1990.

8. Современная западная социология: Словарь. — М., 1990.

9. Современная социальная теория: Бурдье, Гидденс, Хабермас. — Новосибирск: Из-во НГУ, 1995.

10. Социологическая теория сегодня. — Киев, 1994.

11. Социологический справочник. — К., 1990.

12. Танчер В.В. Методологический кризис современной буржуазной социологии. — Киев, 1985.

13. ТернерДж. Структура социологической теории. — М., 1985.

Методичні рекомендації

Готуючись до семінару, слід крім вказаної літератури відшукати нову інформацію; монографії, статі у періодичних виданнях, т. ін. з питань, що пропонуються розглянути на цьому практичному занятті. Це слід робити, готуючись і до інших семінарів, при написанні доповідей та рефератів.

Треба засвоїти основні поняття: соціологія, об’єкт соціології, предмет соціології, соціологічні методи, система знань, міжпредметні зв’язки.

Основна мета семінару полягає в тому, щоб усвідомити поняття “соціологія”, функції і методи соціології, об'єкт, предмет і закони соціології.

Аналізуючи основні соціологічні парадигми треба дати характеристику економічних, політичних, соціальних та культурологічних досягнень того часу.

Враховуючи свою майбутню спеціальність, студент може більш уваги приділити зв’язку соціології саме з тією наукою, яка є основною для його спеціальності. Наприклад, соціологія і історія, соціологія і право, соціологія і економіка, соціологія мови і т. ін.

Напередодні семінару можна провести невелике соціологічне опитування серед студентів, які ще не вивчали соціологію, які вивчають її, а також серед тих, що вже прослухали курс цієї науки. Питання до такого опитування, обробка результатів та їхній аналіз є творчим завданням для студентів.