Предмет і функції етносоціології

Етносоціологія є порівняно молодою спеціальносоціологічною наукою, що виникла на межі етнографії та соціології.

Термін етносоціологія складається з двох слів різного походження: етнос (від грец. – народ) і соці ологія (від лат. – суспільство і грец. – вчення).

Етносоціологія –наука, що досліджує походження, суть і функції різноманітних етнічних спільнот з метою виявлення основних тенденцій їх утворення, розвитку та взаємозв’язків з іншими етносами, а також механізми їх входження у систему соціальних відносин.

Для етносоціології етнічні і національні спільноти є складними соціальними системами, що динамічно розвиваються у взаємозв'язку з динамікою соціальної структури суспільства, з політичними, економічними, соціокультурними процесами, які відбуваються у суспільстві. Етносоціологія досліджує також особливості етнічної ідентифікації людей, соціальну зумовленість національної свідомості і міжнаціональних взаємин.

Термін "етносоціологія" впроваджений у науковий обіг зарубіжної соціології ще у 30-х рр. XX ст.

Саме тоді у західній соціології починає свою роботу перша когорта етносоціологів, яка акцентувала свою увагу переважно на етнічних процесах в доіндустріальних та примітивних суспільствах. Але з часом виявилося, що індустріалізація та пов'язані з нею урбанізація і зростання впливу засобів масової комунікації не змінюють значення і ролі етнічності. Навпаки, вони посилюють прагнення людей до збереження етнічної самототожності. Утворення багатонаціональних держав не означає етнічного нівелювання і повної асиміляції етнічних груп, а навпаки, вони посилюють боротьбу за рівний доступ до соціальних і культурних благ, за досягнення рівноправного статусу у такому суспільстві, за врахування прав національних меншин.

Предметометносоціології є взаємозв'язок загальних соціальних явищ і процесів з явищами та процесами етнічними.

Об'єктометносоціології – особливості етнічних виявів соціального.

Найважливіші проблеми, які вивчає етносоціологія:

– динаміка розвитку основних етнічних груп як всередині тої чи іншої країни, так і в діаспорі;

– темпи соціальних переміщень в етнічних групах;

– внутрішня і зовнішня міграція етнічних груп і національних меншин;

– тенденції розвитку внутрішньосімейних стосунків;

– напрямки змін у використанні мови титульної нації, мов національних меншин та мов діаспори різноманітними соціальними групами;

– процеси взаємодії сучасної і традиційної етнічно-національної культури;

– роль традицій у політичному житті і соціальній поведінці, процесах модернізації, постіндустріальному розвитку;

– міжкультурні взаємодії представників різних етнічних і національних груп;

– зростаюча роль релігії у житті суспільства взагалі та окремих його етнічних спільнот;

– формування етнічної самосвідомості, національних інтересів, вироблення національної ідеї;

– розвиток націоналізму;

– виникнення та розв'язання міжетнічних конфліктів, послаблення міжетнічної напруги.

Етносоціологія має свою внутрішню структуру і поділяється на соціологічні субдисципліни, які вивчають певні етнічні спільноти – племена, народності тощо. Серед них особливе місце займає соціологія нації.

Предметом дослідження соціології нації є:

– соціальні, економічні, політичні, духовні взаємовідносини між націями та національними меншина Етносоціологія має свою внутрішню структуру і поділяється на соціологічні субдисципліни, які вивчають певні етнічні спільноти – племена, народності тощо. Серед них особливе місце займає соціологія нації.

Предметом дослідження соціології нації є:

– соціальні, економічні, політичні, духовні взаємовідносини між націями та національними меншинами як в окремих багатонаціональних державно-територіальних утвореннях, так і у федеративній державі;

– процеси формування і розвитку національних спільнот і груп, зміни в їх складі, відмінності у способі життя та культурних проявах;

– сфера міжнаціональних напруг і конфліктів.

Роль етносоціології вбачається у виявленні таких точок напруги і недопущенні міжнаціональної конфронтації; в разі ж виникнення міжнаціональних конфліктів соціологи допомагають знайти шляхи їх мирного розв'язання, полагодження міжнаціональних стосунків.

З наведеного видно, що етносоціологія покликана виконувати важливі соціальні функції у суспільстві. Серед таких функцій виділимо наступні:

Функції етносоціології:

-теоретико-пізнавальна (одержання знань про розвиток етнічно-національних спільнот у сучасних умовах, з'ясування їх місця і ролі у суспільному розвитку, виявлення впливу соціуму на етнічні спільноти і групи);

-описово-інформаційна (здійснення систематичного опису і накопичення матеріалу про етнонаціональні спільноти і групи);

-функція соціального планування (планування розвитку різноманітних сфер життєдіяльності нації та національних меншин, сприяння планомірному розвитку титульної нації й інших етнічних груп, забезпечення умов для всебічної реалізації національних інтересів як всередині країни, так і за її межами);

-прогностична функція (розробка науково обгрунтованих прогнозів про тенденції розвитку етнонаціональних спільнот і груп в майбутньому);

-критична (критичний аналіз теоретичних положень і практика регулювання етнонаціональної політики);

-світоглядна (формування національної свідомості й культури, етнополітичної орієнтації та поведінки);

-інтеграційна (інтегрування знань, набутих іншими соціогуманітарними науками щодо етнонаціональних процесів).