Розділ 10. організація та проведення соціологічного дослідження громадської думки

Висока динамічність сучасних соціально-економічних і полі­тичних процесів, спрямування переважної більшості досліджень на одержання інформації про реакції як усього населення, так і окремих соціально-демографічних груп на ті чи інші управлінські рішення висунули на перший план два порівняно нових для практики вітчизняної соціології типи досліджень: оперативні дослідження та експрес-опитування. Ці типи досліджень засто­совуються переважно для вивчення громадської думки. Різниця між ними та відмінність їх від традиційних соціологічних дослі­джень полягає у термінах проведення. Для оперативного дослі­дження час від початку дослідження до завершення його вимі­рюється тижнями, для експрес-опитувань — днями.

Чим викликана така оперативність у вивченні громадської думки? По-перше, інтенсивність і тривалість громадської думки з будь-яких питань (тобто її реакція на ці питання) залежать переважно від актуальності та злободенності явищ і проблем, що вивчаються. Звичайно ці проблеми вимагають швидкого реагу­вання. По-друге, громадська думка — досить динамічне та рух­ливе явище. Це стосується не тільки проблем, актуальних на той чи інший момент часу, а й "вічних". Таким чином, вимога опера­тивності означає одночасне або майже одночасне вивчення всіх

виділених об'єктів спостереження, а дослідники повинні макси­мально скоротити час, протягом якого відбуватиметься збиран­ня емпіричної інформації. По-третє, саме за громадською думкою міцно закріпилися такі стереотипні визначення, як "барометр ставлення населення...", "індикатор громадської оцінки..." тощо. Це зумовило потребу проведення різноманітних досліджень гро­мадської думки, що, у свою чергу, сприяло зростанню кількості фірм та організацій, які проводять опитування населення. Не­обхідність прийняття управлінських рішень з урахуванням гро­мадської думки і характеру можливої реакції населення на при­йняття тих чи інших рішень — ще один чинник, що визначає важливість оперативних досліджень.

Перелічені характеристики громадської думки дають підста­ви стверджувати, що цінність інформації про стан її тим більша, чим оперативніше здійснюються весь цикл вивчення громад­ської думки та окремі його етапи. У розв'язанні цієї проблеми провідну роль відіграють методи проектування соціологічного дослідження.

Розглянемо організаційну структуру соціологічного досліджен­ня. Вона відображає певну послідовність дій дослідника, які за­безпечують розв'язання поставлених завдань. Процес будь-якого соціологічного дослідження можна розбити на кілька етапів. У соціологічній літературі висловлюються різні думки щодо кіль­кості та назв таких етапів. На нашу думку, найоптимальнішою при розгляді проблем проектування соціологічного дослідження є схема, що містить шість етапів: 1) теоретичний аналіз (розроб­ка програми та проекту дослідження); 2) формування вибірко­вої сукупності; 3) відбір методів збирання первинної соціологіч­ної інформації та методичне забезпечення соціологічного дослі­дження; 4) польові дослідження (збирання первинної соціологіч­ної інформації); 5) обробка первинної соціологічної інформації; 6) аналіз та узагальнення матеріалу.

Продемонструємо на прикладі так званих теоретичних і при­кладних досліджень різницю й особливості організації досліджень на окремих етапах. Насамперед зазначимо істотні відмінності між цими дослідженнями (розглянути такі відмінності досить важливо, оскільки оперативні дослідження й експрес-опитування є різновидами прикладного соціологічного дослідження).

Теоретичні дослідження, як правило, зорієнтовані на вивчен­ня соціальних механізмів функціонування того чи іншого явища та аналіз чинників, які його зумовлюють, а прикладні — на статистичний опис та соціальну діагностику явищ, що цікавлять дослідника. Прикладне дослідження зосереджене на самому об'єкті, теоретичне ж вивчає всю систему, в якій цей об'єкт фун­кціонує. У ньому трактування об'єкта і предмета є значно шир­шим, ніж у прикладному, оскільки дослідників цікавить уся су­купність зв'язків та взаємовідносин, у які цей об'єкт включений. Відповідно специфіка об'єкта вивчення певним чином відбива­ється як на методиці дослідження, так і на обсязі та особливо­стях формування вибіркової сукупності. Перевірка спрямова­ності та структури досліджуваних зв'язків та відносин (за умови досить високої значущості відмінностей) потребує вибірки значно більшого обсягу, ніж при вивченні тенденцій розвитку об'єкта. Відповідно змінюється стратегія соціологічного дослідження, а отже, і його структура. Так, на організацію та проведення теоре­тичного дослідження витрачається, як правило, 2—3 роки. При­кладні ж соціологічні дослідження проводяться протягом місяців, оперативні соціологічні дослідження — за кілька тижнів, експрес-опитування — протягом кількох днів. Тому від багатьох етапів, обов'язкових у теоретичних дослідженнях, доводиться відмовля­тися у прикладних: значно менше часу витрачати на розробку програми дослідження — за звичаєм дослідники обмежуються розробкою лише окремих блоків соціологічної програми (фор­мулюванням мети, завдань та основних робочих гіпотез до­слідження).