Висновки. Сьогодні соціологія знання є загальновизнаною дисципліною, яка вивчає соціальну зумовленість не тільки наукового

Сьогодні соціологія знання є загальновизнаною дисципліною, яка вивчає соціальну зумовленість не тільки наукового, а й будь-яких інших форм знання, поданих як зміст історично зафіксованих форм суспільної свідомості (релігія, політична іде­ологія, правосвідомість, філософія, наука, мисте­цтво).

Ключовою філософсько-методологічною пробле­матикою соціології знання є переосмислена проб­лематика традиційної теорії пізнання (гносеології), відповідно до чого такі гносеологічні категорії, як "суб'єкт" та "об'єкт", розглядають крізь призму понять "суспільство", "спільнота" (наприклад, "на­укова спільнота"), "соціальна група", "клас", "суспільна свідомість", "форма суспільної свідо­мості", "суспільне буття", "соціальна установка", "ціннісний орієнтир" тошо.

Пізнавальними інструментами соціології знання є:

(1) порівняльно-історичний метод пізнання, який передбачає передусім аналіз документальних дже­рел;

(2) побудова типологічних схем з використан­ням структурно-функціонального методу;

(3) дослідження ціннісних орієнтирів соціальних груп, класів;

(4) соціально-психологічне вивчення міжособистісних зв'язків, що визначаються відповідни­ми соціальними установками.

Вибір конкретних емпіричних методик визначено предметною цари­ною та відповідними їй методами.

Контрольні завдання

1. Хто є безпосереднім творцем соціології знання?

2. Хто стоїть біля витоків соціології знання?

3. Який внесок у становлення соціології знання зробили ра­дянські вчені? Хто вони?

4. Схарактеризуйте марксистське тлумачення понять "суспільна свідомість" та "форма суспільної свідомості".

5. Що таке "утопія" та "ідеологія" в інтерпретації К. Мангейма?

РЕКОМЕНДОВАНА Л1ТЕРАТУРА

Брушлинский А. В. Культурно-историческая теория мышления. — М: Высш. шк., 1968. - 104 с.

Выготский Л. С. Проблемы развития психики // Собр. соч.: В 6-ти т. — М.: Педагогика, 1983. — Т. 3. - 368 с.

Корнеев М. Я., Шульц В. П. Критика основных направлений буржуазной социо­логии знания. — Л.: Изд-во Ленинград, ун-та, 1985. — 160 с.

Малкей М. Наука и социология знания: Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1983. — 254 с.

Мангейм К. Идеология и утопия // В кн: Утопия и утопическое мышление: Сборник переводов. — М.: Прогресс, 1991. — С. 113—169.

Мегрелидзе К. Р. Основные проблемы социологии мышления. — Тбилиси: Мецниереба, 1972. — 438 с.

Москвичев Л. Н. Современная буржуазная социология знания. — М.: Мысль, 1977. - 176 с.

Шацкий Е. Утопия и традиция: Пер. с польск. — М.: Прогресс, 1990. — 456 с. Яковлев М. В. Идеология. — М.: Мысль, 1979. — 272 с.