Програма соціологічного дослідження. Грецьке слово «емпірія» переводиться українською мовою як «досвід»
РОЗДІЛ IV
ОРГАНІЗАЦІЯ, ПІДГОТОВКА І ПРОВЕДЕННЯ ЕМПІРИЧНОГО
СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Грецьке слово «емпірія» переводиться українською мовою як «досвід». Емпіричні
дослідження, отже, наукові досвіди. Їх проводять не тільки природничі науки, але і
соціологія. Соціологічні досвіди часто називають конкретними соціологічними досл
ідженнями, тому що вони пов’язані з вивченням конкретних соціальних проблем.
Емпіричні соціологічні дослідження дають матеріал не тільки для теоретичних узагальнень,
але і для формулювання рекомендацій, реалізація яких покликана вирішити
вивчену проблему практично. Політологи і політики, юристи і керівники, філософи
і теологи, філологи і журналісти, економісти і бізнесмени, психологи і педагоги,
історики, культурологи і діячі культури, соціальні працівники і всі інші фахівці соц
іогуманітарного профілю – активні споживачі інформації, вироблюваної шляхом
проведення емпіричних соціологічних досліджень. Використовуючи її, вони вирішують
свої професійні проблеми як практичного, так і теоретичного характеру. Тому їм
потрібно знати як соціологічні дослідження організуються і проводяться, що вони
можуть дати, а чого дати не можуть, наскільки їм можна вірити, які їх можливості й
обмеження, коли доцільно проводити емпіричні соціологічні дослідження, яким чином
вони використовуються в практичній роботі.
Форми організації емпіричних соціологічних досліджень
У сучасній Україні
Соціологічні дослідження можуть проводитися за: а) ініціативою і на засоби
самого дослідника (скажімо, при його роботі над дисертацією); б) планом роботи
соціологічних служб підприємств, управлінських структур, банків, політичних
партій і інших організацій, що мають у своєму штаті соціологів; в) планом діяльност
і соціологічних лабораторій, кафедр, факультетів університетів, які фінансуються
з державного бюджету; г) замовленням керівників організацій, що не мають
своїх соціологічних служб, або приватних осіб. Оскільки ви в майбутньому
можете стати замовником того чи іншого соціологічного дослідження, слід розглянути
питання про те, в яких випадках бажано звертатися до послуг соціологівемп
іриків.
По-перше, у ситуації вашої випадкової діяльності, якщо вона пов’язана з вивченням
актуальних соціальних явищ і процесів, а тому має потребу в соціологічному
підкріпленні чи експертуванні.
Юрій М.Ф. Соціологія
По-друге, у випадку вашої майбутньої суспільно-політичної й управлінської
діяльності, необхідності розробки і коригування суспільно-політичних програм, прийняття
управлінських рішень, що впливають на соціальну поведінку людей, соціальні
спільності і групи.
По-третє, якщо ви станете керівником якої-небудь організації чи трудового колективу,
який входить у неї. Цей випадок розглянемо докладніше, тому що керівники
організацій мають потребу в соціологічних послугах найчастіше і з багатьох причин.
Назвемо головні з них:
а) необхідність реформування організації, з’ясування найбільш доцільних шляхів
і методів цього реформування. Успіх нової реорганізації визначається тим, наскільки
люди, життєдіяльність яких реформується, розуміють і приймають її необхідність.
Соціологічні дослідження здатні виявити ступінь прийняття намічуваної реоргані-
зації різними категоріями працівників, ті нововведення, що приймаються чи відкидаються
більшістю. Це дозволяє підвищити обґрунтованість заходів, реалізація яких
забезпечує коригування і виконання плану реформування організації;
б) потреба у вивченні конкретних соціальних явищ, що виявляються в органі-
зації і викликають тривогу її керівників. Ці явища можуть бути різними: масові порушення
трудової дисципліни, підвищена плинність кадрів, конфлікти між керівником
і підлеглими, незбалансованість дій різних підрозділів організації тощо. Соціолог
ічні дослідження розкривають причини прояви цих явищ, механізми і тенденцій
їх розвитку, можливості мінімізації їх негативних наслідків;
в) впровадження в організації якого-небудь нововведення (нової техніки, форми
оплати праці, управлінської технології, змін рекламної діяльності, складу постачальник
ів, дилерів, номенклатури продукції, цін її реалізації та іншої інновації). В усіх
цих випадках важливо керуватися не тільки техніко-технологічними і фінансово-економ
ічними, але і соціологічними розуміннями. Недооблік останніх – причина невдач
багатьох нововведень, резонних у всіх відносинах, крім соціологічного;
г) кризова ситуація організації, коли вона виявляється перед вибором одного вар
іанта подальшої поведінки з багатьох можливих альтернатив. Кваліфіковані соціологи
володіють знаннями й уміннями, що дозволяють зіставити наслідки всіх можливих
варіантів подальшого розвитку організації, дати відповідні поради і рекомендац
ії;
д) потреба вдосконалення роботи з персоналом і соціально-психологічним кліматом
в організації. За допомогою соціологічних методик можна докладно вивчити особист
існі якості персоналу, стилі керівництва і стилі підпорядкування, що склалися у
всіх структурах організації, виявити неофіційних лідерів трудових колективів, їх роль
у колективі, багато інших факторів усередині і міжколективних взаємин, розробити
програму діяльності адміністрації з персоналом організації;
е) необхідність управління соціальними конфліктами в організації, що виявляються
у формах бойкоту керівників підлеглими, страйків, мітингів, демонстративних
голодувань, блокування транспортних магістралей, узяття керівників у заручники
тощо. Запобігання крайнім проявам протестної поведінки, своєчасне вирішення
конфліктів – актуальна проблема практично всіх трудових колективів сучасної Укра
їни. Вирішити її без допомоги соціології, без знання закономірностей виникнення,
перебігу і подолання соціальних конфліктів неможливо. Соціологічні дослідження
дають таку інформацію, яка може бути використана замовником для управління
конфліктами, зниження напруги конфліктності, проведення переговорів з конфлік189
Розділ IV. Організація, підготовка і проведення емпіричного соціологічного дослідження
терами, знаходження взаємоприйнятого виходу з трудових, виробничих і інших
конфліктів організації;
ж) нестаток у з’ясуванні причин, з яких товари чи послуги організації не мають
належного попиту. Такі дослідження називаються маркетинговими, але за суттю
своєю є емпіричними соціологічними.
Сучасне соціальне життя в Україні дуже динамічне і нестабільне. Кожний новий
день ставить перед усім суспільством, державою, організаціями, трудовими колективами,
бізнесменами і політиками нові проблеми. Тому передбачити всі можливі випадки
потреби соціологічних досліджень неможливо.
З чого починається підготовка замовленого емпіричного соціологічного дослідження?
Як правило, з пошуку замовником (зацікавленою у проведенні цього дослідження
особою) придатного виконавця (дослідницької групи). Підсумком перебування
виконавця і переговорів між ним і замовником є укладання договору про проведення
науково-дослідної роботи (НДР). У ньому формулюється тема дослідження, її об’єкт,
предмет і терміни виконання, визначаються взаємні зобов’язання сторін, зокрема
фінансові, містяться реквізити договірних юридичних осіб. За бажанням замовника
чи виконавця текст типового договору може бути розширений за рахунок включення
в нього формулювань цілей і завдань дослідження, умов застосування штрафних
санкцій і іншого. Договір набирає сили після його підписання представниками замовника
і виконавця, скріпленого печатками відповідних юридичних осіб. Дата підписання
договору, як правило, означає дату початку дослідження, точніше – розробки
дослідницької програми.
Ініціатором укладання договору на проведення НДР може бути не тільки замовник,
але і виконавець. У такому випадку підставою для укладання договору виступає
заздалегідь розроблена соціологами дослідницька програма, погоджена з замовником
і затверджена ним. Сказане заслуговує на особливу увагу в силу того, що останнім
часом з’явилося чимало людей, що видають себе за соціологів, але фактично ними не
є. Відрізнити несоціологів від справжніх кваліфікованих фахівців можна не стільки
за наявністю в них відповідних дипломів, скільки за якістю дослідницької програми.
У наш час, на жаль, диплом соціолога можна купити. Але купити уміння розробляти
розумну програму емпіричного соціологічного дослідження неможливо. Це уміння
дається тільки в підсумку багаторічного навчання, виступає найпершим відмітним
критерієм фахівця в галузі соціології.
Помітимо, що обидва варіанти укладання договору замовника з виконавцем припускають
наявність дослідницької програми. При першому варіанті ця програма,
щоправда, розробляється після підписання договору, але слугує обов’язковим доповненням
до нього. Чому програмі емпіричного соціологічного дослідження приділяється
настільки велика увага? Що вона собою являє? На основі чого замовник-несоціолог
може оцінити якість дослідницької програми соціологів? Відповідь на ці запитання
дамо далі.
Програма соціологічного дослідження
Справжнє соціологічне дослідження з будь-якої теми починається з розробки
його програми і проводиться в повній відповідності з положеннями, зафіксованими
в ній. Істинність сказаного не заперечується, а підтверджується фактами збору соціо190
Юрій М.Ф. Соціологія
логічної інформації, які ще зустрічаються у вітчизняній практиці без попереднього
пророблення відповідних дослідницьких програм. Такі факти свідчать про соціолог
ічний непрофесіоналізм, виражають, як правило, перші спроби залучення до соціолог
ії осіб, що не отримали фахової освіти. Іншими словами, різного роду опитування,
що проводяться без ретельно підготовленої дослідницької програми, не є соціологічними
дослідженнями. Вони профанують соціологію, дозволяють спекулювати на її
авторитеті, тим самим підриваючи його. Більш того, висновки і рекомендації, отриман
і на основі безпрограмного застосування методів збору соціологічної інформації,
не можуть бути досить достовірними, а тому їх впровадження в практику загрожує не
вирішенням, а збільшенням соціальних проблем.
Дослідницькою програмою називають спеціально розроблений науковий документ, що
містить опис головних передумов даного наукового дослідження. Оскільки передумови
емпіричного соціологічного дослідження мають теоретико-методологічний і процедурно-
методичний характер, то дослідницька програма складається, як мінімум, із
двох основних розділів (частин).