Перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів

Якщо в магістерській дисертації вжита специфічна термінологія (наприклад, абревіатурні або скорочені назви кодексів, законів чи інших нормативно-правових актів, органів державної влади тощо), а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення та таке інше, то їхній перелік може бути поданий у магістерській дисертації у вигляді окремого списку.

Перелік треба друкувати двома колонками, у яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа – їхню детальну розшифровку.

Якщо в магістерської дисертації спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення та таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їхню розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

Основна частина

Основна частина магістерської дисертації містить вступ, певну кількість (як правило, 3-5) розділів та висновків із них, а також висновки (загальні).

Вступ, кожний розділ та підрозділ, висновки починають із нової сторінки.

У вступі необхідно розкрити актуальність теми її значущість для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, обґрунтувати доцільність проведення дослідження. Показати зв’язок вибраного напрямку досліджень із планами науково-дослідних робіт випускової кафедри, із галузевими та (або) державними планами та програмами. Обов’язково зазначити номери державної реєстрації науково-дослідних робіт, а також і роль автора у виконанні цих науково-дослідних робіт.

Для спеціальності 8.03040101 “Правознавство” формулювання наступне: Магістерську дисертацію виконано відповідно до плану наукових досліджень правничих кафедр ФСП НТУУ “КПІ” за темою “Правове регулювання суспільних відносин в умовах демократизації Української держави та інтенсифікації застосування інноваційних технологій в економічній сфері” (протокол № 2 від 20.09.2010 р.).

Вступ, який розміщується з нової сторінки, повинен включати в себе:

Ø обґрунтування актуальності теми;

Ø оцінку сучасного стану розробленості проблеми на основі аналізу вітчизняної і зарубіжної наукової літератури із зазначенням провідних напрямів, вчених і спеціалістів у даній предметній галузі;

Ø характеристику основної мети і задач магістерської дисертації;

Ø характеристику об’єкту та предмету дослідження;

Ø характеристику методології та методів дослідження

Ø визначення наукової новизни одержаних результатів

Ø визначення практичного значення одержаних результатів;

Ø відомості про апробацію результатів дослідження;

Ø кількість публікацій за темою магістерської дисертації;

Ø інформацію про структуру магістерської дисертації, її загальний обсяг, кількість використаних джерел та додатків.

У першому розділі на підставі огляду літератури за темою магістерської дисертації розкривають стан наукової проблеми (задачі). Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, магістрант повинен визначити ті питання, що залишились невирішеними, а, отже, визначити своє місце в розв’язанні проблеми. Необхідно закінчити цей розділ коротким резюме стосовно доцільності проведення дослідження, обґрунтуванням вибору об’єкта і предмета дослідження, формулюванням мети та завдань дослідження. Загальний обсяг першого розділу не повинен перевищувати 20 % обсягу основної частини магістерської дисертації.

У наступних розділах, як правило, обґрунтовують вибір напрямку досліджень, наводять методи вирішення завдань дослідження та їхні порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення дослідження, розкривають гіпотези, що розглядаються.

В інших розділах із вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми. Магістрант повинен давати оцінку повноти розв’язування поставлених завдань, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтування потреби додаткових досліджень, негативні результати, які обумовлюють необхідність припинення подальших досліджень.

Між структурними частинами роботи повинен просліджуватися чіткий логічний зв’язок, тобто розділи мають бути пов’язані між собою та починатися з короткого опису питань, що розкриваються в даному розділі в їхньому взаємозв’язку з попередніми та наступними розділами.

Наприкінці кожного розділу обов’язково формулюють висновки зі стислим викладенням наукових і практичних результатів тієї частини дослідження, що була розглянута в розділі. У висновках не слід переказувати те, що було зроблено в розділі, а сформулювати те, що з цього випливає.

Висновки

Висновки є завершальною та особливо важливою частиною магістерської дисертації, що має продемонструвати результати дослідження, ступінь реалізації поставленої мети та завдань. У висновках проводиться синтез усіх отриманих результатів дослідження та їхнє співвідношення із загальною метою та завданнями магістерської дисертації.

У висновках формулюється наукова проблема, що вельми тісно пов’язується з назвою магістерської дисертації, метою роботи і основними науковими положеннями, що захищаються в магістерській дисертації. Це ніби наукова “формула”, згусток отриманої наукової новизни. Зазвичай, формулювання висновків починається так: “У магістерській дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукового завдання (або наукової проблеми), що виявляється в...”. Далі треба вказати, якою саме є наукова проблема або завдання, як вона вирішена і для чого в кінцевому розумінні (прикладному плані) вона призначена. Варто ще раз підкреслити, що часто плутають формулювання наукового завдання або проблеми з кінцевими прикладними результатами виконаної роботи.

Викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані в магістерській дисертації, які повинні містити формулювання розв’язаної наукової проблеми (задачі), її значення для науки та практики. У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів.

На підставі отриманих висновків у роботі можуть надаватися рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів. У рекомендаціях визначають необхідні, на думку автора, подальші дослідження проблеми; подають пропозиції щодо ефективного використання результатів дослідження (наприклад, щодо вне6сення змін та доповнень до чинного законодавства).

Висновки краще представляти у вигляді послідовно пронумерованих абзаців. При цьому кожен абзац має містити окремий завершений логічно висновок чи рекомендацію.