Організаційно-методична частина програми. Проблема визначення вибірки, методів дослідження та звітності

Гіпотези в соціологічному дослідженні, їх наукова обгрунтованість

Важливим складовим елементом теоретико-методологіч-ного розділу програми конкретного соціологічного дослідження є розробка та формулювання робочих гіпотез.

Гіпотеза - це обґрунтоване наукове припущення для пояснення відношень, фактів, явищ, які безпосередньо не спостерігаються. У процесі дослідження гіпотеза має бути чи підтвердженою, чи спростованою. Гіпотези, що підтвердилися під час дослідження, стають теорією, збагачують науку новими знаннями та можуть бути використані у практичній діяльності. Якщо гіпотеза виявилася спростованою, це не означає, що дослідження було марним. Отримані знання можуть стати поштовхом до формування нових гіпотез або для розробки нових напрямків дослідження.

Розрізняють такі основні процедури побудови гіпотез: висунення гіпотез, формування гіпотез та їх перевірка.

Гіпотези розробляються у два етапи: у процесі розробки програми, а також після "пілотажу" - пробного дослідження, коли гіпотези уточнюються, корегуються, доповнюються чи висуваються нові.

Вимоги, котрим повинна відповідати гіпотеза:

• гіпотеза не може містити понять, які не мають емпіричних індикаторів (тобто попередньо непроінтерпретованих), інакше вона не може бути перевіреною;

• гіпотеза не повинна суперечити отриманим раніше знанням і встановленим фактам;

• гіпотеза має бути простою та не містити умов і припущень, які утруднюють її розуміння;

• гіпотеза повинна бути такою, що перевіряється за сучасного рівня знань та методичних можливостей;

• гіпотези в дослідженні мають бути об'єднані в систему доведень висунутого пояснення.

Гіпотези класифікують за різними підставами. Так, виходячи із завдань дослідження, розрізняють основні й неосновні гіпотези; за ступенем узагальненості виокремлюють висхідні гіпотези та гіпотези-наслідки; за порядком висунення розрізняють первинні та вторинні гіпотези; за змістом гіпотези можуть бути описові, пояснювальні й гіпотези на прогноз.

Гіпотетичне знання має ймовірний характер і потребує всебічного обгрунтування та перевірки, що й має бути досягнуто в процесі емпіричного соціологічного дослідження.

Організаційно-методична частина програми. Проблема визначення вибірки, методів дослідження та звітності.

Методична частина програми має на меті організацію і впорядкування методів збирання, аналізу первинної соціологічної інформації, описання методичних і технічних прийомів, які використовуватимуть для здобуття соціологічної інформації, необхідної для перевірки загальної концепції дослідження. При цьому найчастіше застосовують такі терміни: первинна соціологічна інформація, метод, методика, техніка, процедура.

Первинна соціологічна інформація — дані, отримані під час соціологічного дослідження, які підлягають подальшій обробці й узагальненню.

До них належать відповіді респондентів, нотатки спостерігача у картках спостереження, матеріали, здобуті шляхом аналізу документів, цифровий матеріал тощо.

Метод — головний спосіб, який дослідник застосовує для збирання, обробки та аналізу даних.

Методика — послідовна і взаємозалежна сукупність технічних прийомів, операцій, пов´язаних із конкретним методом.

Техніка — сукупність спеціальних прийомів для ефективного використання певного методу.

Передбачає прийоми, які сприяють підвищенню надійності первинної інформації, проведення за потреби якісного і кількісного вирівнювання (ремонту) вибірки.

Процедура — загальна система дій дослідника, засоби організації та проведення дослідження, послідовність операцій тощо.

Оскільки соціологічне дослідження охоплює значну кількість операцій, конкретних процедур, специфічних технологій, важливо, щоб усі вони були чітко визначені, детально описані, логічно взаємопов´язані. Цьому сприяє робочий план, який розробляють поряд з програмою та організаційно-методичним планом соціологічного дослідження. Завдання його полягає у впорядкуванні відповідно до програми основних етапів, термінів дослідження, використання матеріальних і людських ресурсів. Робочий план передбачає такі види робіт:

— обговорення і затвердження програми та інструментарію дослідження;

— розробку проекту вибірки і схеми її коригування;

— складання інструкцій для групи, яка збиратиме первинну інформацію;

— тиражування методичного матеріалу та інструментарію для проведення пілотного (пробного) дослідження;

— проведення пілотного (пробного) дослідження, спрямованого на опанування методики збору первинних даних, випробування розробленого інструментарію;

— аналіз результатів пілотного (пробного) дослідження, внесення за його результатами коректив у програму, методичні документи та інструментарій;

— тиражування методичного матеріалу та інструментарію для проведення масового збирання соціологічної інформації;

— формування групи збирання первинної інформації та проведення відповідного інструктажу;

— остаточне вирішення організаційних питань щодо проведення масового дослідження;

— проведення польового дослідження для отримання первинних даних;

— складання інструкції щодо підготовки первинної інформації до обробки (перевірка зібраного матеріалу, редагування, кодування тощо);

— розробку аналітичних завдань для комп´ютера;

— введення первинної інформації до комп´ютера та її обробку;

— побудову таблиць, проведення математичних обчислень, перевірка гіпотез, проведення математичних розрахунків із застосуванням різних видів аналізу — регресійного, факторного, кластерного тощо;

— аналіз результатів дослідження і підготовку попереднього звіту;

— обговорення попереднього звіту, його висновків і рекомендацій;

— доопрацювання і затвердження остаточного звіту про дослідження, впровадження вироблених рекомендацій.

Для забезпечення своєчасного виконання цих робіт робочий план також встановлює строки й осіб, відповідальних за проведення дослідження.