Поняття соціальний інститут та інституціоналізація. функції соціальних інститутів

Соціальний інститут – це сукупність норм, що регулюють певну сферу суспільних відносин. Вживаючи термін «соціальний інститут», найчастіше мають на увазі всякого роду упорядкування, формалізацію суспільних зв'язків і відносин (процес упорядкування і формалізації соціальних зв'язків і відносин називається інституціоналізацією). Умови інституціоналізації:

• постійна і міцна взаємодія між учасниками зв'язків і відносин;

• чітке визначення функцій, прав і обов'язків, що забезпечують взаємодію кожного з учасників зв'язку;

• регламентація і контроль за цією взаємодією суб'єктів;

• наявність спеціально підготовлених кадрів, що забезпечують функціонування соціальних інститутів тощо. Соціальні інститути - це могутні інструменти виживання суспільства, які складалися на протязі тисячолітньої культурної еволюції. Для того щоб існувати, суспільство повинне задовольняти свої фундаментальні потреби. Для цього в суспільстві створені певні соціальні інститути:

· потреба у відтворенні роду (інститут сім’ї і шлюбу);

· потреба в безпеці і соціальному порядку (політичні інститути, держава);

· потреба в забезпеченні засобів існування (економічні інститути, виробництво);

· потреба в передачі знань, соціалізації підростаючого покоління, підготовці кадрів (інститути освіти, науки і культури);

· потреба в рішенні духовних проблем (інститут релігії).

Соціальні інститути виконують наступні функції:

1) функція закріплення і відтворення суспільних відносин. Кожен інститут має систему правил і норм поведінки, що закріплюють, стандартизують поведінку своїх членів. Тим самим забезпечується стійкість соціальної структури суспільства;

2) регулятивна функціяполягає в тому, що функціонування соціальних інститутів забезпечує регулювання взаємин між членами суспільства шляхом вироблення шаблонів поведінки;

3) інтегративна функція містить у собі процеси взаємозалежності і взаємної відповідальності членів соціальних груп;

4) транслююча функція - передача соціального досвіду новим членам суспільства;

5) комунікативна функція виявляється в поширенні необхідної інформації як всередині даного інституту, так і на інші інститути.

15. Дати характеристику соц-класової стуктури сучасного українського суспільства. Елементами суспільства як соціальної системи є соціальні інститути й організації, соціальні спільноти і групи, що виробляють певні соціальні цінності і норми. Тобто вони об’єднані соціальними зв'язками і відносинами і виконують певні соціальні ролі. Усі ці елементи пов'язані між собою і складають структуру суспільства.

Соціальна структура суспільства - це його внутрішній устрій, що складається з певним чином розташованих, упорядкованих елементів, тобто індивідів, взаємодіючих між собою, що займають певні соціальні позиції (статуси) і виконують певні соціальні функції (ролі) відповідно до діючого системи норм і цінностей. При цьому структура суспільства може розглядатися в різних ракурсах, в залежності від підстави виділення структурних частин (підсистем) суспільства.

Так, важливою підставою для виділення структурних елементів суспільства служать природні фактори, що розділили людей за статтю, віком, расовим ознакам. Тут можна виділити соціально-територіальні спільноти (населення міста, регіону і т.п.), соціально-демографічні (чоловіки, жінки, діти, молодь і т.п.), соціально-етнічні (род, плем'я, народність, нація). Також суспільство структуроване і по інших параметрах, які пов'язані з вертикальним розшаруванням людей: у відношенні власності - на заможних і незаможних, у відношенні влади - на керуючих і керованих і т.д.

Кожна особистість займає в суспільстві не одну, а кілька соціальних позицій. Тому неможливо говорити про соціальну структуру в однині. Наприклад, кожен член суспільства повинний мати професію, освіту, місце проживання і т.д. Навіть примітивні племена мають, принаймні, вікову структуру, структуру влади тощо.

Соціальна структура виражає об'єктивний розподіл суспільства на класи, групи, прошарки, указуючи на різне положення людей по відношенню один до одного за численними критеріями.

Соціальні класи - великі групи людей, що розрізняються за своїм місцем в історично визначеній системі суспільного виробництва, відношенню до засобів виробництва, ролі в суспільній організації праці, а отже, за способом одержання і розміром частки суспільного багатства.

Соціальні групи - це відносно стійкі, історично сформовані спільноти людей, що відрізняються по ролі і місцю в системі соціальних зв'язків історично визначеного суспільства.

Становлення соціальної групи - це тривалий і складний процес її соціального дозрівання, що пов'язаний з усвідомленням свого положення, спільності інтересів, цінностей, а також формуванням групової свідомості і норм поведінки. Тобто група стає соціально зрілої, коли вона усвідомлює свої інтереси, цінності, норми, мету і задачі діяльності.

Соціальні прошарки - це соціальні спільноти, які виділяються по одному чи декільком близьким ознакам - доходам, престижу, рівню освіти, культури тощо.

Для соціолога саме цікаве і важливе являє собою аналіз взаємного впливу різних елементів соціальної структури. (Наприклад, залежність рівня освіти від матеріального забезпечення).