І рівень. Конструювання явища «насильства над дітьми в сім’ї» працівниками соціальних служб та специфіка відображення цього феномену у публікаціях ЗМІ міста Львова

Програма соціологічного дослідження

До бакалаврської роботи

на тему: «Насильство над дітьми в сім’ї як соціальна проблема

Сучасної України ( у розумінні працівників соціальних служб

та у висвітленні ЗМІ )»

І. Методологічна частина

І.1. Проблемна ситуація

Насильство над дітьми в сім’ї — розповсюджене явище в сучасних українських родинах. Кожна п’ята дитина в Україні страждає від порушення своїх прав з боку батьків, кожна третя — від старших братів та сестер[1]. На облік в органах внутрішніх справ у 2006 році поставлено 2,5 тис. осіб, які вчиняють насильство[2]. Але це тільки ті особи, на яких були офіційно подані скарги.

Певною мірою насильство в сім’ї досліджується у вітчизняній соціологічній літературі, але існує ще багато нез’ясованих аспектів цього явища, а саме, вивчення насильства над дітьми в сім’ї як феномену повсякденного соціального буття. Нез’ясованим у теоретичних розробках залишається також питання про межу між правомірним примусом та насильством.

Для здійснення соціологічного дослідження нами були обрані такі джерела, як друковані матеріали та дописи ЗМІ, а також інтерв’ю з соціальними працівниками. Журналісти, які пишуть про проблеми насильства у сучасних українських мас-медіа, володіють запасом соціологічно важливої інформації про конкретні випадки насильницьких актів, мають можливість систематичного збирання та узагальнення такого роду інформації і, відтак, їхні публікації здійснюють вплив на формування громадської думки з цього питання. Працівників соціальних служб можна вважати не лише дотичними до обраної нами проблеми, але й справжніми експертами з різноманітних аспектів вчинення насильства над дітьми у сім’ях. Саме ці міркування й зумовили обрання нами об’єктів дослідження за критерієм носія проблеми.

Сім’я — основна структурна одиниця суспільства, де відбувається первинна соціалізація дітей. Моделі поведінки у своїй родині вони перенесуть у власні сім’ї. Тому обране для аналізу явище є важливим не лише в теоретичному, але і в практичному значенні. Соціологічне дослідження дасть змогу усвідомити суть, міру та скерованість відображення феномену у друкованих ЗМІ, розкрити особливості розуміння вказаного явища соціальними працівниками, що безпосередньо працюють зі скривдженими дітьми. Дослідження також є важливим для юридичних практик. Можливо, вдасться з’ясувати, які служби та організації беруть відповідальність за скривджених дітей, виявити різницю між застосуванням насильства у цілях виховання та невмотивованим насильством. Це, у свою чергу, дозволить краще зрозуміти суть феномену сімейного насильства, вдосконалити систему законодавства, що скероване на превенцію насильства над дітьми в сім’ї.

І.2. Тема.Таким чином,виходячи з опису проблемної ситуації,тема соціологічного дослідження може бути сформульована наступним чином:Конструювання явища «насильства над дітьми в сім’ї» працівниками соціальних служб та специфіка відображення цього феномену у публікаціях ЗМІ міста Львова

І.3. Цілі (Мета)

1. Визначити, як розуміють та оцінюють явище «насильство над дітьми в сім’ї» працівники соціальних служб.

2. З’ясувати типові особливості відображення явища «насильство над дітьми в сім’ї» у друкованих ЗМІ.

3. Здійснити порівняльний аналіз одержаних результатів та синтезувати соціологічну інформацію з метою подальшого використання положень, принципів і рекомендацій у фаховій діяльності соціальних працівників та журналістів, які займаються висвітленням проблем сімейного насильства взагалі та насильства над дітьми зокрема.

І.4. Завдання

До цілі 1

1. З’ясувати найбільш розповсюджені інтерпретації поняття «домашнього насильства над дітьми в сім’ї» працівниками соціальних служб, визначити їх ієрархію та встановити домінуючу інтерпретацію цього явища.

2. Спираючись на досвід фахівців з соціальної роботи, визначити, якою мірою це явище легітимоване в сучасному українському суспільстві.

3. Дослідити місце і роль вказаного феномену у символічному універсумі українського суспільства з точки зору соціальних працівників.

4. Дослідити рівень стурбованості соціальних працівників інтеграцією зазначеного явища у сучасне українське суспільство та міру впливу соціальних працівників на регулювання громадської думки щодо вказаного феномену.

5. З’ясувати механізм конструювання явища насильства над дітьми в сім’ї працівниками соціальних служб.

До цілі 2

1. Визначити тлумачення поняття домашнього насильства у публікаціях місцевих друкованих ЗМІ.

2. Визначити, чи існує змістовий підтекст у повідомленнях друкованих ЗМІ про вчинення насильства над дітьми в сім’ї та його явна чи прихована (латентна) оцінка.

3. Визначити, які державні органи найчастіше вказуються у публікаціях при відображенні явища насильства над дітьми в сім’ї, а також їх політику щодо реакції на цей феномен.

4. Дослідити механізм конструювання явища насильства над дітьми в сім’ї у матеріалах друкованих ЗМІ.

До цілі 3

1. Встановити можливості та межі використання компаративного аналізу одержаної соціологічної інформації.

2. Визначити особливості відображення феномену «насильства над дітьми в сім’ї» у громадській думці об’єктів дослідження (джерела виникнення, види, фактори, причини, форми суспільної реакції).

3. Здійснити порівняльний аналіз та синтезувати одержані за допомогою методів контент-аналізу та дискурс-аналізу результати з метою їх використання в соціальній практиці.

1.5. Об’єкт дослідження(за критерієм носія проблеми):діти у віці до 14 років, що зазнали насильства у сім’ї.

Об’єкт дослідження(за загальною проблемою):явище насильства над дітьми у сім’ях як продукт соціальних відносин певного суспільства.

І.6. Предмет дослідження:характерні риси відображення феномену «насильства над дітьми в сім’ї» та ставлення до них (явне і латентне) працівників соціальних служб та журналістів вказаних видань.

І.7. Інтерпретація понять (теоретична)

Дослідження опирається на теорію Лукмана Т. та Бергера П. про конструювання соціальної реальності. Знання про феномен насильства є повсякденним знанням працівників соціальних служб. Журналісти конструюють і відображають феномен у своїх публікаціях. Нам треба дослідити, на основі яких значень, понять і смислів відбувається конструювання феномену насильства над дітьми в сім’ї цими групами респондентів.

Насильство — це умисні дії однієї або кількох осіб, що спричиняють шкоду іншій особі, порушують її права та свободи і відбуваються в умовах значної переваги сил тих, хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, що страждає від цих дій[3].

Жорстокі методи виховання передбачають застосування будь-яких видів насильства і є надмірним покаранням за певний вчинок чи для досягнення вимоги.

Жорстока поведінка — поняття ширше за насильство, бо не завжди умисне, свідоме, може не зачіпати права і свободи дітей, але може не задовільняти при цьому потреби і інтереси, виражається у грубій формі[4].

Сім’я — інституціоналізована спільнота,що складається на основі шлюбу та породженій ним спільній правовій і моральній відповідальності батьків за здоров’я дітей, їхню соціалізацію та виховання[5].

Діти — згідно законодавства України, діти — особи, які не досягли 18-річного віку.

Легітимація (пояснення, виправдання) полягає в тому, щоб зробити явище суб’єктивно та об’єктивно можливим на інституціональному рівні[6]. Легітимація дає уявлення про те, чим є ті чи інші явища і чому люди повинні поступати так, а не інакше.

Символічний універсум — матриця всіх соціально об’єктивних і суб’єктивно реальних значень[7].

І.8. Операціоналізація понять(здійснена автором у трьох можливих різновидах: текстовому (1.8.1.), табличному(1.8.2.) і схематичному (1.8.3.).

1.8.1. Текстова операціоналізація понять

І рівень. Конструювання явища «насильства над дітьми в сім’ї» працівниками соціальних служб та специфіка відображення цього феномену у публікаціях ЗМІ міста Львова.

ІІ рівень, перша частина

ІI.1. Механізм конструювання явища соціальними працівниками = на 3-му рівні розбивається на:

ІІІ рівень

ІІІ.1.1. Фактори, що сприяють вчиненню насильства =на 4-му рівні розбиваються на:

ІУ рівень

ІV.1.1.1.Об’єктивні = на 5-му рівні розбиваються на:

V.1.1.1.1. Історичні

V.1.1.1.2. Соціокультурний чинник

V.1.1.1.3. Економічний стан суспільства

IV.1.1.2. Суб’єктивні = на 5-му рівні розбиваються на:

V.1.1.2.1. Рівень/міра соціалізації батьків

V.1.3.2.2. Емоційний стан батьків/родичів

V.1.1.2.3. Перебування у середовищі, де постійно спостерігається насильство

V.1.1.2.4. Стереотипи щодо виховного впливу жорстоких методів виховання

V.1.1.2.5. Кризові явища у сім’ї (алкоголізм/наркоманія,тощо)

III.1.2. Можливі причини вчинення насильства =на 4 рівні розбиваються на:

ІУ рівень =НЕ розбивається на 5 рівень; кінець операціоналізації

IV.1.2.1. Погана поведінка дитини

IV.1.2.2. Психологічний стан кривдника

IV.1.2.3. Матеріальний стан кривдника

IV.1.2.4. Непередбачувані ситуації (трагедія у сім’ї, розлучення, стан алкогольного чи наркотичного сп’яніння)

III.1.3. Види насильства =на 4 рівні розбиваються на:

ІУ рівень

IV.1.3.1. Психологічне насильство = на 5 рівні розбивається на:

V.1.3.1.1. Погрози

V.1.3.1.2. Крик

V.1.3.1.3. Лайка

V.1.3.1.4. Докори

V.1.3.1.5. Замикання в кімнаті

V.1.3.1.6. Ігнорування

IV.1.3.2.Фізичне насильство= на 5 рівні розбивається на:

V.1.3.2.1. Шарпання

V.1.1.2.2. Стусани

V.1.1.2.3. Ляпаси

V.1.1.2.4. Удари підручними засобами

V.1.1.2.5. Кидання

V.1.1.2.6. Обмеження в їжі

IV.1.3.3. Сексуальне насильство= на 5 рівні НЕМАЄ поділу на складові; кінець операціоналізації

IV.1.3.4. Економічне насильство= на 5 рівні розбивається на:

V.1.3.4.1. Відмова у найнеобхіднішому

V.1.3.4.2. Псування особистих речей

III.1.4. Ознаки насильства =на 4 рівні розбиваються на:

ІУ рівень

IV.1.4.1 Фізичні = на 5 рівні розбиваються на:

V.1.4.1.1. Синці

V.1.4.1.2. Подряпини

V.1.4.1.3. Струс

V.1.4.1.4. Переломи

IV.1.4.2. Психологічні = на 5 рівні розбиваються на:

V.1.4.2.1. Страх, переляк

V.1.4.2.2. Замкнутість

III.1.5. Дійові особи =на ІУ рівні розбиваються на:

ІУ рівень = на 5 рівні НЕ розбиваються на складові; кінець операціоналізації

IV.1.5.1.Батько

IV.1.5.2. Матір

IV.1.5.3. Інші діти в сім’ї

IV.1.5.4. Бабусі-дідусі

IV.1.5.5. Брати-сестри

ІІ рівень, друга частина