Методичні вказівки до семінарських занять
Управління освіти і науки
Волинської обласної державної адміністрації
Луцький педагогічний коледж
Циклова комісія викладачів суспільних дисциплін
СОЦІОЛОГІЯ.
Семінарські заняття
Луцьк – 2013
УДК 316
ББК 60.5
С 69
Соціологія. Семінарські заняття : [метод. посіб. для студ. вищ. навч. закладів] / упорядн. Г. І. Єрко. – Луцьк : Луцький педагогічний коледж, 2013. – 48 с.
Рецензенти:
Сальнікова Світлана Анатоліївна – кандидат соціологічних наук, доцент кафедри соціології та соціальної роботи Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки
Ковальчук Ірина Леонідівна – кандидат філософських наук, доцент кафедри соціальної роботи Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна»
У посібнику подаються методичні поради до семінарських занять. Визначено ключові поняття і проблемно-пошукові питання для самостійного опрацювання з урахуванням вимог кредитно-модульної системи навчання і основних соціологічних парадигм. Пропонується література до навчальних тем курсу та критерії оцінювання семінарських занять.
Короткий термінологічний словник розрахований для засвоєння студентами найбільш вживаного понятійно-категоріального апарату.
Для студентів вищих навчальних закладів, викладачів, усіх, хто цікавиться соціокультурними проблемами розвитку суспільства.
Розглянуто на засіданні циклової комісії викладачів суспільних дисциплін Луцького педагогічного коледжу (02.09.2013, протокол № 1)
Рекомендовано до друку науково-методичною радою Луцького педагогічного коледжу (04.09.2013, протокол № 1)
Літературна редакція: Т. Й. Жалко, кандидат філологічних наук, доцент кафедри документознавства та інформаційної діяльності Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна»
© Г. І. Єрко, 2013
© Луцький педагогічний коледж, 2013
ЗМІСТ
| МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ …………... | |
| ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОЧНОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ……… | |
| Змістовий модуль 1. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ТА ЕМПІРИЧНА СОЦІОЛОГІЯ | |
| Семінарське заняття № 1 Тема. ВИНИКНЕННЯ ТА ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ СОЦІОЛОГІЧНОЇ НАУКИ ………………………………………………………………………... | |
| Семінарське заняття № 2 Тема. СУСПІЛЬСТВО ЯК СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА ТА СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ ……………………….. | |
| Семінарське заняття № 3 Тема. МЕТОДИКА І ТЕХНІКА СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ … | |
| Змістовий модуль 2. СОЦІОЛОГІЧНІ ТЕОРІЇ СЕРЕДНЬОГО РІВНЯ | |
| Семінарське заняття № 4 Тема. ЕТНОСОЦІОЛОГІЯ …………………………………………………... | |
| Семінарське заняття № 5 Тема. СОЦІОЛОГІЯ ПРАЦІ ТА УПРАВЛІННЯ …………………………... | |
| Семінарське заняття № 6 Тема. СОЦІОЛОГІЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ ……………………………. | |
| Семінарське заняття № 7 Тема. СОЦІОЛОГІЯ МОЛОДІ ТА СІМ’Ї. ҐЕНДЕРНА СОЦІОЛОГІЯ …... | |
| Семінарське заняття № 8 Тема. СОЦІОЛОГІЯ ОСВІТИ ……………………………………………….. | |
| ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ……………………………………………. | |
| ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ ………………………………………………… | |
| СЛОВНИК СОЦІОЛОГІЧНИХ ТЕРМІНІВ…………………………….. |
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Семінарські заняття – це самостійна творча робота студента з метою вивченню матеріалу теми під керівництвом викладача. Проводиться у формі вільної творчої дискусії, обговорення виступів.
Основною метою семінарського заняття є поширення і поглиблення теоретичних положень теми та формування навичок практичного застосування її теоретичних положень, вміння використання знань, принципів і методів соціології в практичній діяльності.
Семінар дозволяє вирішити наступні проблеми:
1) поглиблення і систематизацію знань студентів;
2) виявлення і заповнення прогалин у знаннях студентів;
3) формування навичок і умінь самостійної роботи з літературою, першоджерелами, уміння аналізувати їх і робити висновки;
4) відкриття можливостей для встановлення тіснішого зв’язку з життям, сучасністю;
5) вироблення в учасників семінару навичок пропагандистської роботи.
Аналіз методичної літератури дозволяє виділити наступні характерні ознаки семінару:
1) поглиблене вивчення студентами літератури та підготовка виступу за темою семінару;
2) колективний розгляд заздалегідь поставлених питань;
3) колективне обговорення доповіді, підготовленої студентом.
Готуючись до семінарського заняття студент повинен:
– ознайомитись зі змістом плану семінару та переглянути конспект прослуханої лекції за певною темою;
– ознайомитись з рекомендованою літературою і прочитати відповідний розділ підручника або навчального посібника, опрацювати додаткову рекомендовану літературу. Робота з науковою книгою вимагає свідомого засвоєння прочитаного, а не механічного заучування. Для цього необхідно усвідомити зміст різних понять, спеціальних термінів, положень, що в свою чергу забезпечує термінологічну обізнаність студента та вироблення навичок логічного мислення;
– здійснити критичний аналіз викладеного матеріалу в опрацьованих джерелах з тієї чи іншої проблеми;
– скласти конспект опрацьованого матеріалу, де зазначити власну точку зору з певної проблеми;
– здійснити самоконтроль через відповідні питання з теми;
– скласти план відповіді на кожне питання плану заняття.
Кожен виступ студента на семінарі з основних питань складаються з наступних елементів:
а) опрацювання наукових та навчальних джерел, у яких висвітлюються запропоновані питання;
б) знання сутності та змісту теорії конкретного питання;
в) реалізація теорії в практичній діяльності;
г) висновки.
На виступ з основного питання надається 10–7 хвилин, на додаткові виступи, пояснення до 3-х хвилин.
Доповідають студенти, у переважній більшості, за власним бажанням.
Для обговорення питань семінару використовуються наступні методи:
– творча, вільна дискусія;
– «круглий стіл», «мозковий штурм»;
– контент-аналіз документів, наукових джерел;
– порівняльний аналіз ефективності теоретичних і методологічних концепцій;
– аналіз результатів тестових опитувань тощо.
Виступаючи на семінарському занятті, студент повинен:
– уникати технічного переказу матеріалу лекції або рекомендованої літератури;
– відповідаючи на питання, розглядати певні положення у розвитку, здійснювати порівняння різних підходів, концепцій;
– показати практичну значущість цих положень;
– інші студенти, присутні на семінарському занятті, повинні брати активну участь в обговоренні проблем, що розглядаються, а в разі неповного або недостатнього висвітлення матеріалу доповнювати відповідь, вступати в полеміку, використовуючи додаткові висновки, факти й цифрові дані.