Тема 3. Поняття та ознаки злочину
Соціальна природа злочину. Залежність поняття злочину від соціально-економічних відносин, існуючих у суспільстві на тому чи іншому етапі розвитку. Історично мінливий характер поняття злочину. Криміналізація і декриміналізація суспільно небезпечних діянь.
Визначення поняття злочину: 1) формальне; 2) матеріальне; 3) формально-матеріальне, їх суть. Поняття злочину в чинному Кримінальному кодексі України.
Ознаки злочину. Суспільна небезпека як матеріальна ознака злочину. Значення суспільної небезпеки. Протиправність як формальна ознака злочину. Неприпустимість застосування статей Особливої частини Кримінального кодексу за аналогією. Співвідношення суспільної небезпеки й протиправності.
Винність як ознака злочину; зміст, значення.
Караність як невід'ємна ознака злочину. Співвідношення караності як ознаки злочину й фактичного призначення покарання за злочин. Органічна єдність ознак злочину.
Значення ч. 2 ст. 11 Кримінального кодексу для визначення поняття злочину.
Проблема вдосконалення поняття злочину в кримінальному праві.
Місце злочину в системі правопорушень. Критерії відмежування злочинів від інших правопорушень. Питання про відмежування злочинів та інших правопорушень у науці кримінального права.
Класифікація злочинів залежно від ступеня тяжкості. Критерії класифікації. Злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі й особливо тяжкі. Значення законодавчої категоризації злочинів (ст. 12 КК).
Тема 4. Кримінальна відповідальность та склад злочину
Кримінальна відповідальність як вид юридичної відповідальності. Поняття кримінальної відповідальності. Питання про кримінальну відповідальність у науці кримінального права. Кримінально-правові відносини: їх суб'єкт та зміст. Кримінальні відносини й кримінальна відповідальність. Виникнення й припинення кримінальної відповідальності.
Кримінальна відповідальність і покарання. Філософське обґрунтування кримінальної відповідальності особи, яка вчинила злочин. Питання про свободу волі у кримінальному праві.
Юридичні підстави кримінальної відповідальності.
Питання про юридичні підстави кримінальної відповідальності в науці й законодавстві. Дискусійні питання відносно змісту та реалізації кримінальної відповідальності.
Поняття і значення складу злочину. Співвідношення понять «злочин» і «склад злочину». Ознаки складу злочину. Види складу злочину.
Елементи складу злочину, їх зміст, органічна єдність. Об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона як елементи складу злочину, їхні ознаки. Обов'язкові та факультативні ознаки складу злочину, значення такого ділення ознак складу злочину:
1) як конститутивних ознак;
2) як кваліфікуючих ознак;
3) як обставин, що обтяжують відповідальність при призначенні покарання.
Склад злочину як основа правильної кваліфікації. Вчинення особою діяння, що містить склад злочину, як підстава кримінальної відповідальності. Матеріальні, формальні та усічені склади злочину.
Тема 5. Об’єкт злочину
Поняття об'єкта злочину. Значення об'єкта злочину в структурі елементів його складу для характеристики суспільної небезпеки злочину і його кваліфікації.
Суспільні відносини як об'єкт злочину. Об'єкт злочину й об'єкт кримінально-правової охорони. Структура суспільних відносин: суб'єкти, соціальний зв'язок між ними, предмет суспільних відносин. Об'єкт кримінально-правової охорони і об'єкт злочину.
Класифікація (види) об'єктів злочину. Загальний об'єкт злочину. Родовий (спеціальний, груповий) об'єкт злочину. Безпосередній (конкретний) об'єкт злочину, їх значення. Співвідношення родового і загального об'єкта злочину.
Основний (головний) і додатковий безпосередні об'єкти.
Поняття предмета злочину та його місце у структурі складу злочину. Відмінність предмета злочину від об'єкта злочину. Ознаки предмета злочину.
Поняття потерпілого від злочину та його кримінально-правове значення. Проблеми подальшого розвитку вчення про об'єкт злочину.
Тема 6.Об’єктивна сторона складу злочину
Поняття об'єктивної сторони злочину. Ознаки складу злочину, які характеризують об'єктивну сторону: обов'язкові та факультативні. Значення об'єктивної сторони для оцінки суспільної небезпеки, кваліфікації злочину, а також відокремлення одного складу злочину від іншого.
Суспільно небезпечна дія чи бездіяльність (діяння) як зовнішні акти поведінки людей, які вчинюються в реальній дійсності.
Поняття та ознаки дії у кримінальному праві. Поняття та ознаки бездіяльності. Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність. Обов'язок діяти зазначеним чином та наявність можливості виконати обов'язок, який покладено на особу. «Чиста», «змішана» бездіяльність.
Поняття нездоланної сили, фізичного й психічного примусу та їх значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність за суспільно небезпечне діяння (дію чи бездіяльність).
Суспільно небезпечні наслідки як ознака об'єктивної сторони злочину; поняття суспільно небезпечних наслідків, їх види та значення у кримінальному праві. Злочини з матеріальними та формальними складами: значення такого поділення.
Причинний зв'язок у кримінальному праві та його значення. Вирішення питання про причинний зв'язок між дією чи бездіяльністю й суспільно небезпечним наслідком у науці кримінального права. Об'єктивний характер причинного зв'язку. Вимоги, що пред'являються до співвідношення діяння та наслідків для встановлення між ними причинного зв'язку.
Поділ причинного зв'язку на необхідний і випадковий, безпосередній і опосередкований причинний зв'язок та ін.
Встановлення причинного зв'язку при наявності так званих особливих умов з боку потерпілого. Особливості причинного зв'язку при злочинній бездіяльності.
Спосіб, засоби, знаряддя, обстановка, джерела, місце, час вчинення злочину як факультативні ознаки, що характеризують об'єктивну сторону злочину; їхнє значення. Спосіб, засоби, знаряддя, обстановка, джерела, місце, час вчинення злочину як конститутивні (конструктивні) ознаки конкретного складу злочину; як кваліфікуючі ознаки; як обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність при призначенні покарання.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ II
Тема 7. Суб'єкт злочину
Поняття суб'єкта злочину в кримінальному праві. Обов'язкові та факультативні ознаки суб'єкта злочину. Загальний і спеціальний суб'єкт злочину в кримінальному праві. Ознаки та види спеціального суб'єкта, його значення для кваліфікації злочину.
Суб'єкт злочину та особа злочинця.
Проблема визнання юридичних осіб суб'єктами окремих злочинів.
Загальний та знижений вік кримінальної відповідальності. Особливості визначення віку кримінальної відповідальності за відсутністю офіційних даних, що його підтверджують. Критерії встановлення в законі зниженого віку кримінальної відповідальності
Злочини, за вчинення яких у кримінальному законі встановлено знижений вік відповідальності.
Осудність як обов'язкова ознака суб'єкта злочину. Поняття осудності та її значення, формула неосудності та її види. Формула неосудності за чинним Кримінальним кодексом України.
Поняття неосудності за кримінальним правом. Критерії неосудності: медичний (біологічний) та юридичний (психологічний). Ознаки медичного критерію неосудності: хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство, інший хворобливий стан психіки (розлад психіки). Значення медичного критерію для визнання особи неосудною.
Ознаки юридичного критерію неосудності. Характеристика інтелектуальної та вольової ознак юридичного критерію неосудності та їх співвідношення. Значення юридичного критерію неосудності. Співвідношення юридичного та медичного критеріїв неосудності. Наслідки визнання особи неосудною.
Кримінальна відповідальність обмежено осудних осіб (ст. 20 КК).
Застосування примусових заходів медичного характеру до неосудних осіб, які скоїли суспільно небезпечне діяння.
Обмежена осудність як підстава застосування примусових заходів медичного характеру.
Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин.
Тема 8. Суб’єктивна сторона складу злочину
Поняття суб'єктивної сторони злочину та її значення. Ознаки суб'єктивної сторони: обов'язкові й факультативні. Поняття вини та її значення. Неприпустимість об'єктивного ставлення.
Форми вини в кримінальному праві, їх значення для кваліфікації злочину й призначення покарання.
Умисел і його види. Поняття прямого й непрямого умислу, їхні інтелектуальні й вольові моменти (ознаки).
Відмінність непрямого умислу від прямого.
Умисел в злочинах з формальним складом. Спеціальні види умислу, їх характеристика й значення.
Мотив і мета як факультативні ознаки суб'єктивної сторони складу злочину Значення мотиву і мети:
1) як конститутивних ознак складу злочину;
2) як кваліфікуючих ознак;
3) як обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність при призначенні покарання.
Необережність і її види. Значення боротьби з необережними злочинами.
Злочинна самовпевненість та її інтелектуальний і вольовий моменти (ознаки). Відмежування від непрямого умислу. Злочинна недбалість та її об'єктивний і суб'єктивний критерії, їхнє значення.
Випадок (казус) як невинне заподіяння суспільно небезпечних наслідків, його відмінність від злочинної недбалості.
Подвійна, складна (змішана) форма вини та її значення для кваліфікації злочину.
Поняття та види помилок в кримінальному праві. Юридична помилка, її види та вплив на кримінальну відповідальність, фактична помилка, її види та вплив на вирішення питання про кримінальну відповідальність. Випадки, які приєднуються до помилок, і помилка щодо особи; відхилення дії чи удару.
Тема 9. Стадії вчинення злочину
Поняття й види стадій вчинення злочину за чинним законодавством.
Готування до злочину, його поняття, об'єктивні й суб'єктивні ознаки.
Види приготувальних дій.
Відмежування готування до злочину від виявлення наміру. Відповідальність за готування до злочину за Кримінальним кодексом України.
Замах на злочин, його поняття, об'єктивні та суб'єктивні ознаки. Види замаху на злочин: закінчений та незакінчений; замах на непридатний об'єкт та замах непридатними засобами. Значення такого поділу. Відмежування замаху від готування до злочину.
Поняття закінченого злочину. Момент закінчення злочинів залежно від особливостей конструкції складу злочину.
Підстави кримінальної відповідальності за готування та замах на злочин. Кваліфікація готування та замаху на злочин. Обставини, що належить враховувати при призначенні покарання за готування та замах на злочин.
Добровільна відмова при незакінченому злочині, її поняття та ознаки.
Стадії вчинення злочину, на яких можлива добровільна відмова.
Питання про добровільну відмову на стадії закінченого замаху на злочин.
Підстави усунення кримінальної відповідальності за добровільну відмову від доведення злочину до кінця.
Наслідки добровільної відмови від доведення злочину до кінця та їх значення.
Діяльне каяття у вчиненні злочину. Відмінність діяльного розкаяння від добровільної відмови від доведення злочину до кінця.