Використання індексного методу при аналізі середнього курсу акцій

У світовій практиці для оцінки біржової актив­ності та аналізу динаміки біржових цін використо­вують різноманітні індекси. Найбільш відомі серед них Доу-Джонса та SP—500. їхній розрахунок ба­зується на середній ціні акції — арифметичній незва-женій (Доу-Джонса) та арифметичній зваженій (SP— 500) — для порівняльного кола емітентів. Розбіжності значень індексів зважених і незважених середніх цін зумовлені впливом структурних зрушень в обсягах продажу окремих акцій. За умови сталого фондового ринку вплив структурних зрушень на динаміку се­редніх цін нестатний. При потребі його можна визна­чити в рамках традиційної системи індексів середніх величин (змінного складу, фіксованого складу та структурних зрушень).

У разі, коли здійснюється первинне розміщення цінних паперів, склад емітентів змінюється. Тоді для характеристики стану ринку, моніторингу і порів­няльного аналізу цін на акції, які котируються на біржі чи знаходяться в обігу на позабіржовому ринку, індекси доцільно розраховувати за даними по всій, а не фіксованій сукупності емітентів. При цьому індек­суватись має не ціна, а курс акції, тобто відношення ринкової ціни до номінальної. Позначимо його сим­волом k. Середній курс акцій на окремих торгах роз­раховується як середня арифметична зважена:

де q_i - кількість проданих акцій. На середній курс акцій впливає інвестиційна при­вабливість окремих акцій та співвідношення в обсязі їхнього продажу. Динаміка середнього курсу акцій та­кож визначається впливом названих факторів. За умо­ви нестабільного ринку цінних паперів вплив струк­турних зрушень досить вагомий. Оцінити його можна в рамках однієї індексної системи в трьох напрямках:

а) зміни в структурі продажу акцій порівняльним колом емітентів;

б) поява на ринку акцій нових емітентів;

в) вибуття частини емітентів, які брали участь в по­точних торгах.

Відповідно в систему включаються три індекси структурних зрушень:

I ,I , I .

Індекс курсу акцій порівняльного кола емітентівI за своєю статистичною природою є середньозва­женим індексом типу SP-500.

Індексна система набуває вигляду:

, , .

Всі індекси розраховуються співвідношенням се­редніх курсів акцій (фактичних чи умовних) за два періоди (торги) - поточний (1) і базовий (0).

Індекс змінного складу /« характеризує динаміку середнього курсу акцій під впливом всіх факторів:

I

Індекс фіксованого складупоказує, як в серед­ньому змінився курс акцій порівняльного складу емітентів:

Вплив перерозподілу обсягів продажу акцій порівняльного кола емітентів характеризує індекс структурних зрушень

I =

Індекси структурних зрушень I , I . показують, як змінився середній курс акцій, відповідно, за раху­нок нових і вибулих емітентів:

I =

I =

Аналітичні можливості індексної системи ілюст­руються прикладом (табл. 7.5, 7.6).

Таблиця 7.5

Результати торгів акціями
Емітент	Номінальна вартість, тис. грн.	Курсова вартість, тис.грн.	Кількість акцій, тис.шт.	Курс акцій
	N	p0	p0	q0	q1	K0	ki
						7=3/2	8=4/2
А						2,	2,5
Б							4,0
В			-		-		-
Г		-		-		-	1,5
Д		-		-		-	2,0
Разом	-	-	-			-	-
Емітент	По незіставленому складу	По зіставленому складу
	koqo	k1q1r	q	q	K0 q	K1 q	K0 q
А
Б
В		-	-	-	-	-	-
Г	-		—	-	-	-	-
д	-		-	-	-	-	-
Разом	ЗО

Таблиця 7.6 Таблиця розрахунків індексів середнього курсу

I =(140/65) (30/17)=1.305

I =(45/15) (45/15)=1.0

I = (45/15) (20/7)=1.05

I = (140/65) (45/15)=0.718

I .=(20/7) (30/17)=1.619

Тобто, середній курс акцій, якими торгували на біржі в поточному періоді на 30,5% вищий порівняно з базовим, весь приріст зумовлений структурними зру­шеннями. Так, заміна емітента В з низьким курсом акцій двома новими (Г, Д) спричинили зростання се­реднього курсу акцій на 16,2% (0,718-1,619). За раху­нок збільшення частки проданих акцій емітента Б, курс яких найвищий, середній курс зріс на 5%. Індекс

фіксованого складу показує, що курс акцій емітентів А і В, нежважаючи на протилежну динаміку, в середнь­ому не змінився.

Очевидно, система індексів більш інформативна, ніж один індекс. За допомогою такої системи можна аналізувати динаміку як біржових торгів, так і опе­рацій на позабіржовому ринку цінних паперів, а також вести порівняльний аналіз динаміки курсів біржового і позабіржового ринків.