Розвиток правового регулювання сімейно-шлюбних відносин

Любов любов’ю, але в суспільстві складається більш-менш тверда правова регуляц

ія сімейно-шлюбних відносин. Закони завжди закріплювали нерівноправне становище

жінки. Цар вавілонської династії Хаммурапі в 1750 р. до н.е. установив: «Якщо

дружина чоловіка буде захоплена лежачою з іншим чоловіком, то потрібно їх зв’язати

і кинути у воду. Якщо господар дружини пожаліє життя своєї дружини, то цар пощадить

життя свого раба». Чоловіча невірність не тільки не засуджувалася, а навіть

навпаки – заохочувалася.

В другій половині ХIХ ст. ідея рівності чоловіка і жінки оголошувалася божевільною

і такою, що призводить до виродження і загибелі людства.

Багато систем західних країн закріплюють нерівність замужньої жінки. У ряді

штатів США право власності на майно і контроль за ним надано тільки чоловіку. Виняткове

право управління майном має чоловік у Швейцарії, Японії, Нідерландах, Бразил

ії тощо. У Франції чоловік вирішує питання, чи може його дружина займатися

тією чи іншою професією. Жінка ставиться в нерівноправні умови при розірванні

шлюбу.

У нашому законодавстві становище інше, у жінки більше прав. Але прийшли до

цього не відразу.

Сім’я: гендерний аспект

Жінці в сім’ї належить ключова роль. Але усе виткано з суперечностей. З одного

боку, ріст освіти, професійна кар’єра збагачують інтелектуальний і емоційний світ

жінки. З іншого боку, різко скорочують кількість часу, який вона може присвятити

вихованню дітей. Відзначена і зворотна кореляція між рівнем професійної зайнятості

і рівнем народжуваності.

Розділ ІІІ. Основні соціологічні поняття

Уміння будувати сім’ю – особливий дарунок жінки. Опитування свідчать, що тільки

у чверті сімей не буває сварок і конфліктів. Саме від жінки найчастіше залежить уміння

створювати цю безконфліктну ситуацію.

Велика частина жінок указує на брутальність чоловіка як одну з причин сімейних

конфліктів і розлучень. На першому місці стоїть пияцтво. Щоправда, нерідко розлучення

здійснюються без достатніх підстав. 14,5 відсотка справ закінчуються примиренням,

а 3 відсотки, що подали заяву в суд, не з’являються.

Більш повної реалізації соціальної ролі матері, виховательки заважає нерозвинен

ість соціальної сфери, служби побуту. Уся служба побуту бере на себе лише п’яту

частину домашньої праці, прання білизни в пральнях – тільки 3 відсотки. Свою негативну

роль відіграє і суспільна психологія – традиційний розподіл на чоловічі і жіночі

види домашньої праці. Чомусь вийшло так, що суспільство механізувало й автоматизувало

ті види домашньої праці, що традиційно виконували чоловіки. Чи візьміть

рекламу побутових приладів – пральної машини, пилососа. На ній завжди зображена

симпатична жінка, а не чоловік. У результаті в жінки виходить подвійний робочий

день. Загальні витрати часу на ведення домашнього господарства в країні оцінюються

в млрд людино-годин у порівнянні з витратами часу у всьому суспільному виробництв

і. Але якщо чоловік витрачає на домашню роботу в середньому 1 годину в день,

то витрати жінки – 4-5 годин.

Соціологія сімейно-шлюбних відносин досліджує гендерні чи соціально-культурн

і відмінності між чоловіками і жінками. Гендерні проблеми пов’язані із соціальним

аспектом у понятті «чоловіче» і «жіноче». Стереотипи наполегливо вимагають від

нас відповідності тим стандартам «справжніх» чоловіків і жінок, що прийняті сусп

ільством тепер. Щоправда, в інтерпретації результатів практично будь-якого гендерного

дослідження майже завжди присутня феміністична тенденційність. Одним

словом, жіноча проблематика в соціології є традиційною, чого не можна сказати про

специфічно чоловічі проблеми. Іноді створюється враження незначності чи повної їх

відсутності. Безпроблемність чоловічого соціального буття стала навіть стереотипом

суспільної свідомості.

Перші ж дослідження гендерних проблем засвідчили, що серед чоловіків більше ніж

серед жінок зустрічається людей, що вважають себе невдахами. Чоловіки частіше вдаються

до соціальної мімікрії через неможливість бути «справжніми чоловіками», вони

намагаються ними здаватися. Серед чоловіків у два рази більше тих, хто не бажає своєму

сину повторення власної долі.

3.14. Національне питання в сучасному світі