Основні правила проведення соціального моніторингу:

— проведення соціологічних опитувань і статистичного спостереження на одних і тих же територіях або адміністративних одиницях;

— узгодженість термінів збору соціологічних і статистичних даних;

— одноманітність висхідних форм для одержання даних;

— відпрацювання критеріїв кореляції соціологічних і статистичних даних;

— наявність, збереження і поповнення єдиного банку соціальної інформації.

Зазначимо, що в Україні з 1996 р. центром "Соціальний моніторинг" при Українському інституті соціальних досліджень видається інформаційний бюлетень, в якому публікуються дані моніторингу громадської думки населення країни.

Моніторинг громадської думки торкається соціально-політичних орієнтацій населення, його ставлення до різних суспільно-політичних інституцій, рівня життя та соціального самопочуття громадян України, їхньої думки щодо різних соціальних проблем та окремих подій суспільного життя, електоральної повед­інки, рівня соціальної напруги та виміру конфліктного потенціалу населення України тощо. Матеріали інформаційного бюлетеня готуються за підсумками щомісячного масового репрезентативного опитування населення України, яке проводиться у дванадцяти регіонах, або в усіх областях, м. Києві та АР Крим. Загальна кількість опитаних складає від 1800 до 3000 респондентів. Інформація подається у вигляді графіків і таблиць, які супроводжуються коментарем на основі аналізу розбіжностей за статтю, віковими групами, рівнем освіти та регіональним розподілом населення. Деякі з видань були присвячені, наприклад, проблемам дитинства, жінок, молоді. Матеріали, що подає інформаційний бюлетень, широко використовуються працівниками державних структур, громадських організацій, політичними лідерами, науковцями-суспільствознавцями, журналістами і кореспондентами засобів масової інформації, широким загалом.

іальній дійсності (емпіричних індикаторів) та засобів заміру чи фіксації індика­торів (індексів). Цей етап дослідження неможливий без попереднього визначен­ня та системного аналізу об'єкта. Важливе місце в розробці програми дослід­ження займає формулювання гіпотез, які конкретизують ціль дослідження та є його головним методологічним інструментом. Окрім формулювання гіпотез про­грама включає вказівку способів їх підтвердження та перевірки. А тепер зупи­нимось більш детально на окремих структурних елементах цього розділу.

^Проблема і проблемна ситуація. Ці поняття не є тотожними, хоча й щільно зв'язані між собою. Буває, що проблема є ширшою проблемної ситуації, а може бути й так, що проблемна ситуація включає декілька проблем Проблемна ситуація може розглядатися в межах однієї проблеми, але може бути вужчою або ширшою за неї. Якщо проблема - це в цілому якесь нерозв'язане завдання, віддзеркалене досить абстрактно і багатослівно, то проблемна ситуація - це якби квінтесенція проблеми (однієї чи декількох), конкретно визначальне протиріччя, яке підлягає емпіричному дослідженню. Розрізняють проблеми соціальні і наукові.

0 Соціальна проблема - життєве суспільне протиріччя, яке вимагає організації цілеспрямованих дій на його усунення. Наукова проблема - це стан "знання про незнання", коли фіксується протиріччя між знаннями про потреби суспільства в певних діях і незнанням способів і засобів здійснення цих дій. Постановка наукової проблеми - це завжди вихід за межі вивченого у сферу недослідженого. Соціальні проблеми мають різні масштаби.

Це, зокрема:

► проблеми невеликих соціальних груп (навчальних, професійних колективів):

► проблеми локальних територій (на рівні мікрорайони або невеликого поселення);

► проблеми, що торкаються інтересів великих соціальних груп (наприклад, професійних, конфесійних, етнічних, вікових);

► проблеми соціальних інститутів (сім'ї, освіти, армії, релігії і т. д.);

► проблеми цілих регіонів (західних областей України, автономної республіки Крим і т. д.);

► проблеми, що торкаються потреб та інтересів всього суспільства (соціально-економічні, соціально-політичні та ін.).

Обґрунтування проблеми,визначення об'єкту та предмету дослідження

Визначення мети дослідження

Логічний аналіз основних понять дослідження (теоретична,структурна та факторна інтерпретація, операціоналізащя)

Формулювання робочих гіпотез та постановка задач дослідження

Обгрунтування системи одиниць обстеження, побудовавибірки

Обгрунтування методів збору первинної соціологічної інформації; розробка логічної структури інструментарію

Розробка логічних схем обробки та аналізу інформації

Формулювання, розробка соціальної проблеми вимагає міждисциплінар­ного підходу (це відмінна риса емпіричного соціологічного дослідження), використання соціологом знань інших дисциплін (соціальної філософії, еко­номіки, політології, психології, права, педагогіки і т. д.), здійснення логічного аналізу проблеми (системного і функціонального). Лише після логічного аналізу проблеми дослідник може сформулювати проблемну ситуацію.

* Об'єкт дослідження. Під об'єктом в соціологічному дослідженні розуміється галузь соціальної дійсності: соціальні групи, інститути, процеси, відношення, які містять певні

Проблема- це реальна життєва ситуація, що містить соціальне протиріччя, яке вимагає усунення, розв'язання

Об'єкт- це частина об'єктивної реальності, на яку безпосередньо спрямований процес пізнання (соціальний процес, сфера соціального життя, трудовий колектив, певні суспільні відносини та ін.)

Предмет дослідження- ідеї, властивості, характеристики, притаманні даному об'єкту (наприклад: об'єкт - колектив, предмет соціально-психологічний клімат колективу), які потребують вивчення

Мета дослідження- те, заради чого проводиться дослідження

Задачі- логічні етапи досягнення мети дослідження

Логічний аналіз понять- структурно-логічне впорядкування основних понять дослідження, яке включає:

>теоретичну інтерпретацію, що дає можливість з'ясувати зміст понять

^структурну інтерпретацію, шляхом якої визначається сукупність елементів того чи іншого поняття

>факторну інтерпретацію, яка дає можливість з'ясувати систему зв'язків поняття із зовнішніми об'єктивними та внутрішніми суб'єктивними умовами, що впливають на основну властивість об’єкту дослідження

^емпіричну інтерпретацію (операціоналізація), що дозволяє зафіксувати та заміряти емпірично якості та властивості об'єкту за допомогою сукупності об'єктивних та суб'єктивних показників-індикаторів

Логічний аналіз основних понять (їх інтерпретація і операціоналізація) При розробці програми важливо виділити основні поняття. Вони займають ведуче місце у визначенні предмета дослідження. Логічний аналіз понять вимагає глибокого і точного пояснення їх змісту і структури Потім визначається співвідношення елементів, властивостей соціального явища, що досліджується Аналіз цих елементів і властивостей дає досліднику реальну уяву про стан (статику, динаміку) соціологічного явища, що

досліджується. Наприклад, необхідно вивчити соціальну активність студентів (вузу, міста, регіону і т д.) Логічний аналіз категорії "соціальна активність" вимагає виділити більш дробні поняття, які є її складовими. До них відноситься активність навчальна, політична, культурна і т. д. Ще більше деталізуючи, розшифровуючи ці поняття, ми підходимо до визначення сутності окремих елементів дослідження Дані поняття все більше наближаються до показників, які можна "закладати" в анкету у вигляді конкретних запитань.

Як правило, розчленування абстрактного поняття, що фігурує в дослідженні, здійснюється поетапно. Спочатку здійснюємо інтерпретацію, тобто розкриваємо зміст основного поняття, враховуючи різні варіанти його теоретичного трактування в різних наукових джерелах. Потім з основного поняття, як вже вказувалось, вичленяємо більш часткові поняття, які входять в нього і мають менший рівень абстрактності. Наступий етап - операціоналізація понять, тобто подальше членування і деталізація понять до рівня однозначно розуміючих термінів, знаходження їх аналогів в реальному житті (іншими словами, емпіричних індикаторів)

В аналітичному дослідженні здійснюється два види операціоналізації (в описовому - лише структурна): структурна і факторна.

Структурна операціоналізація - це розчленування основного поняття на складові елементи - головні ознаки предмета дослідження, факторна - це вияв і аналіз уявлених причин, які визначають характер явища, що вивчається.

Процедурна частина програми включає методику та техніку дослідження, тобто опис прийомів збору, обробки та аналізу соціологічної інформації.

Особливість соціологічних досліджень полягає в тому, що більшість висновків в них засновано на інформації, отриманій в результаті вибіркового обстеження Це є можливим лише при дотриманні вимог репрезентативності. В програмі ці питання вирішуються шляхом визначення обсягу та характеру вибірки. Співвідношення вибіркової сукупності, яка є своєрідною моделлю об'єкта, з самим об'єктом (генеральною сукупністю) визначається в програмі з допомогою дослідно-статистичних та математично-статистичних методів.

Залежно від специфіки об'єкта, а також характеру інформації, яка вже є про об'єкт, що досліджується, відбувається вибір методів збору соціологічної інформації - спостереження, анкетування, інтерв'ювання і т. п І на цій основі розробляється інструментарій дослідження (анкети, опитувальні аркуші, картки спостереження та ін.). В програмі відзначаються також методи обробки та аналізу отриманої інформації, що передбачає визначення, яким чином це буде здійснюватися, з використанням яких пакетів прикладних програм для ЕОМ

♦Отже, переконуємось, що складання програми - це складний процес, який вимагає високої професійної кваліфікації, творчого ставлення і чималої витрати часу. Ретельно підготовлена програма - гарантія успіху прикладного соціологічного дослідження, обґрунтованості його результатів, їх теоретичної і практичної цінності.

Робочий план дослідження

Поряд з програмою складається ще й робочий пландослідження. Зазвичай в план закладаються основні організаційні (процедурні) заходи, які треба здійснити при дослідженні. В ньому всі науково-дослідницькі і організаційно-технічні процедури і операції групуються в чотири блоки.

Отже, в узагальнюючій формі можна сказати, що в робочому плані визначаються основні етапи і підетапи всієї роботи, характери­зується розстановка виконавців (з врахуванням того, в якій послідовності процедура передбачає застосування тих або інших

Робочий плав КСД

— розробка програми дослідження

— підготовка інструментарію дослідження

— формування групи збору первинної інформації

— проведення пілотажного дослідження і т.д.

— вибракування анкет, в яких немає відповідей на ключові питання

— кодування запитань

— введення інформації в ЕОМ

­— обробка інформації, що дозволяє отримати звідні таблиці

— табуляграми, графіки, діаграми тощо

Четвертий розділ> авалітачшй;;

підготовка звітів за результатами дослідження, що містять висновки, практичні рекомендації щодо розв'язання проблеми

методик), здійснюється ув'язка в часі різних дій, які здійснюються членами дослідницької групи і визначається елементарний сітковий графік руху всієї роботи. Робочий план перетворюється, по суті, у важливий, як і програма, документ дослідження.

Піча