Тема 6: СУЧАСНЕ СУСПІЛЬСТВО.ТЕОРІЯ БАГАТОПОЛЯРНОГО СВІТУ В КОНТЕКСТІ СОЦІОЛОГІЇ ГЕОПОЛІТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ

Теорія багатополярного світу існує ,виключно, як окремі міркування науковців. Головною її ідеєю є ідея поліцетричної світобудови. Всі передумови, щоб ця теорія склалася уже є. Цей процес проходить стадію гермінації (дозрівання). Вона конституюється в деяке альтернативне твердження стосовно тих процесів, які мають місце в сучасному світі.

Що заперечує дана теорія? Заперечує релевантність Вестфальської системи міжнародних відносин.

Вестфальська система – кожна держава є абсолютно суверенною і ніякого іншого закону над нею немає.

З точки зору теорії багатополярності це заперечується. Вестфальський мир уже не відображає сьогоднішніх політичних реалій світу. Багатополярність визнає постмодерністський підхід – полюс є, але ним не може бути якась одна окрема держава.

Деякі автори багато полярності стверджують, що полюс – це держава, але не національна держава. Національна держава не може бути полюсом. Тут ми виходмо за межі позитивістської парадигми міжнародних відносин. Теорія багато полярності визнає справедливість постпозитивістської критики. Для прикладу, Джільпен переконує в необхідності глобальної гегемонії однієї держави при умові, що всі іші її підлеглі. Дану модель ще називають імперською моделлю світобудови.Це, насамперед, стосується США. З 2002 року США починають використовувати термін «імперська політика» і визнають свою імперську місію .

Краут Хамер в 90-і роки назвав це однополярним моментом (періодом) домінації однієї держави, таким чином, вказавши на її тимчасовість.

Останнім часом все більше говорять про одно полярність як тренд –benevоlent hegemony (блага гегемонія) однополярного світу – one polor world.Є інша модель Річарда Хасса, який запропонував no polor world –позаполярний (транснаціональний) світ. Такзвана транснаціональна парадигма, яка підримується Дж. Соросом і транснаціональними корпораціями. Саме тому Сорос фінансував нещодавну акцію в США «occupy world street». Він є прибічником світового уряду у відриві від США. Ця модель представляє лише одну – західну цивілізацію і вказує на існування roud states – країн мерзотників, в яких не утвердилася так звана ліберальна ідеологія. Для прикладу, Фокуяма стверджує,що іслам поганий тому, що він не є ліберальним.

Теорія багатополярного світу заперечує такі підходи (одно полярний і багатополярний світ) і виходить із радикально іншої моделі міжнародних відносин. Теорія багатополярного світу заперечує існування і біполярного світу (соціалізм і капіталізм). Двохполюсним (біполярним) світ був з 1945 до 1991 року. Теорія багато полярності приймає на себе весь комплекс ідеологічних моделей, які виходять із попередніх класичних теорій і не поділяє ідею однополярного світу.

В моделі транс націоналізму завуальований владний ресурс.

Кому вигідно описувати світ як однополярний ?

Це ніщо інше як побажання того, що могло бути – мислення, яке не відображає реальності, а конструює її. Конструює статоцентричні і гегемоністськіі моделі.

Світова клірингова палата – біржова корзина товарів може замінити золото.

Отже, національная держава втрачає свою головну якість – якість суверенності.

Деякі автори називають багатополярним світом Вестфальську систему. Однак-це старе розуміння. Ми виходимо за межі позитивістської парадигми і наближуємося до постпозитивістської критики.

No polard world – позаполярний світ

Дж .Сорос –теоретик неолібералізму і транснаціоналізму, світового уряду. Він виступає проти гегемонії американського уряду за світовий уряд.

Геополітика: принципи методи і поняття.

Геополітика остаточно не знайшла свого місця в науці, але вона ближче до соціології. Обєктом соціології геополітичних процесів є МВ. Предметом – геополітичні закономірності цих відносин.

М. Вебер називав ідеальними типами такі конструкції, які реально не існують.Ідеальні типи дві соціологічні абстракції: море і земна поверхня. ЦІ соціологічні категорії відносяться до геополітики. Вони є умовними соціальними об’єктами. Тому геополітика – це відношення держав до простору.

Геополітика стала популярною дякуючи тим узагальненням, які визначають державу в межах відповідного простору.

Хелфорд Маккіндер(1905-1945) вів термін «географічна вісь історії». Він же вводить основне поняття геополітики і конституює даний предмет.

Геополітика має справу з такими поняттями як цивілізація. Маккіндер запропонував свою концепцію структури міжнародних відносин. Це метод, який хоче пояснити історію через географію. Він пропонує відповідну парадигму: seа pоwer (морська могутність) lend pоwer(сухопутна могутність).

Згідно його концепції міжнародні відносини ХІХ-ХХ століття – це протистояння моря і суші. Англія, – з його точки зору, – є предметом морської могутності, Росія- сухопутного.

lend pоwer – Римська імперія; seа pоwer – Карфаген. З точки зору геополітики ми маємо справу з цивілізацією суші і цивілізацією моря.В цій мделі держава вибудовує себе навколо цієї фундаментальної ідеї. Геополітика приймає методологію Маккіндера. Існує два типи захоплення земель: а) колоніальний; б) провінціальний. Специфіка колоніальної могутності в пограбуванні колоній. Колонія це суша, яку потрібно грабувати і тікати. Тут роль англійських піраті дуже важлива.ґвідомий пірат Фенсіс Дрейк недаремно став сером. Він був носієм ідеї seа pоwer. В Іспанії цього не було. Іспанські конкістадори уособлювали філософію lend pоwer.

Коли чужа держава прагне прихопити чужу територію воно змінює її статус.Завойовники встановлюють кордон і населення, яке охоплене цим кордоном стає своїм. Дана територія стає провінцією. Реалізація філософії lend pоwer. Розбійники морів- seа pоwer, а розбійники суші- lend pоwer.