Ефективність засобів масової інформації

Соціологія значну увагу приділяє з'ясуванню ефективності засобів масової інформації. Тривалий період соціології не вдавалося з'ясувати критерії ефективності засобів масової інформа­ції. Це пояснюється тим, що ефективність засобів масової інфор­мації, як ступеня реалізації мети, випливала з розкриття всієї їх роботи як регулюючої діяльності. Не враховувалось те, що тут справа не в регулюванні, як це буває в школі, вищому навчальному закладі. Дос­від багатьох редакційних колективів показує, що їм удається в сере­дньому реалізувати 70 — 75% з наміченого в планах тем. І причини такого становища з реалізацією наміченого пояснюються не різни­ми недоліками в діяльності редакційного колективу, а саме специфі­кою журналістики як оперативної суспільно-політичної діяльності, яка щоденно коректується практикою. І це поки, на жаль, не з'ясо­вано соціологією. Певна «формула ефективності», яка чисто наво­диться в наукових публікаціях не лише у вербальній формі, потребує «поправних коефіцієнтів». А управлінська мета потребує співвідно­сити із соціальними на предмет-перевірки того, наскільки спрямова­ність роботи засобів масової інформації відповідає реальностям жит­тя (Борис Грушин). Не утвердилось у практиці соціологічних досліджень і розуміння ефективності засобів масової інформації.

У соціології різні класифікації критеріїв ефективності засобів ма­сової інформації та й то здебільшого визначення кінцевої, результа­тивної ефективності, коли оперують тільки показниками, що відобра­жають суцільні фонові і власні показники діяльності журналістів. Дехто із соціологів вдається до аналізу складових ефективності стосовно різ­них стадій та елементів інформаційного процесу. Та й сама журна­лістська діяльність — складний, постадійний процес. Звичайно, кінце­вий результат діяльності журналістів не перекриває всіх результатів, з допомогою яких же конкретних механізмів результати діяльності ви­явились саме такими. Це дещо відкриває завісу перед механізмами ефективності засобів масової інформації. Відсутність критеріїв визначення загальної ефективності засобів масової інформації в різних про­цесах формування свідомості людей, суспільної думки в різних сфе­рах життя суспільства все ж не дають соціологам можливості розкрити механізми формування інформації, що впливають на виховання лю­дей. Інформаційну ж обстановку можна обґрунтувати як поняття фун­даментальне, а поєднання її з ідеями формування інформацій про яви­ща і події суспільного життя, виховання людей створює можливість якою мірою визначити ефективність засобів масової інформації. При­родно, що недоліки в замірах ефективності показують, що реально вивчити можна лише різне становище преси чи окремих її компонен­тів, оцінки динаміки і проблем даються з досить загальних уявлень і визначень.

Література

Актуальные проблеми свободного времени. М., 1988.

Б ог о м о ло в а И. Н. Социальная психология печати, радио, телевидения. М, 1991.

Боришполец А. Т. Пресса: пути и путы. К., 1989.

Гр у ш и н Б. А. Эффективность массовой информации и пропаганды. М., 1979.

Грушин П. В. Свободное время. М., 1987.

Кр у г л и к о в а В. А. Свободное время. М., 1987.

Л о й А. Н. Социально-политическое содержание категорий «время» и «пространство». К., 1988.

М є ж у є в В. М. Культура и история. М., 1987.

Пространство, время, движение. М, 1981.

С м и р н о в А. И. Фактор времени в жизни общества. М., 1988.

Современные проблеми эволюционной теории. Л., 1987.

Ч а н гл и И. И. Философские аспекти труда. М, 1981.

Шульга Р. П. Искусство и ценностные ориентации личности. К., 1989.

Я к о в л є в В. П. Социальное время. Ростов-на-Дону, 1988.

Питання для повторення

Що таке спосіб життя? В чому суть соціології способу життя?

Що є суттю соціології засобів масової інформації?

Чи змінюється уява про час в історії людства?

В чому суть фактора часу в житті суспільства?

Яка структура вільного часу відображає суперечності суспільно­го та індивідуального?

Які основні мотиви особливої соціальної політики в сфері дозвіл­ля?

В чому специфіка визначення вільного часу?

Городяненко

Соціологія комунікацій

Однією із базових умов суспільного життя є спілку­вання (комунікація), без чого неможливі взаємодія ін­дивідів, соціальних груп, процеси соціалізації, функці­онування соціальних інститутів, нагромадження і пере­давання соціального досвіду тощо.