Опис предмета та мета навчального курсу. з навчальної дисципліни «Соціологія»

Навчальна програма

з навчальної дисципліни «Соціологія»

КИЇВ – 2013

Соціологія// Робоча програма до вивчення навчальної дисципліни. – Навчально –науковий інститут права та психології, 2013. – 22 с.

Укладачі: Буймістер А.І. професор кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін, кандидат філософських наук, доцент

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін. Протокол №__ від ___________2008 року

Завідувач кафедри О.М. Цапко

1. Структура навчальної програми навчального курсу

«СОЦІОЛОГІЯ»

ПЕРЕДМОВА

Реалізація в сфері вищої освіти України цілей Болонського процесу передбачає впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу, що враховує засади Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ECTS) і ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання, залікових освітніх одиниць (залікових кредитів) та модульно-рейтингової системи контролю.

Методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни «Соціологія» розраховані на студентів денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр і складаються з робочої навчальної програми, планів семінарських занять, завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів.

Робоча навчальна програма спрямована на реалізацію вимог освітньо-професійної програми і характеристики, складається з опису предмета, мети та основних завдань навчальної дисципліни, модульного тематичного плану (структури залікового кредиту), змісту програми, методики здійснення модульного контролю та визначення підсумкового рейтингу, переліку літератури.

Курс:підготовка спеціалістів	Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу

Кількість кредитів ECTS: 3 Модулів: 1 Змістових модулів:3 Загальна кількість годин:108 Тижневих годин: 6	6.0601 6.060102 , Бакалавр 6.0301 6.030102 Психологія Бакалавр	Обов’язкова: Студенти: 2курс – 3семестр – Психологія Лекції(теоретична підготовка):18 годин Семінари: 24години Самостійна робота: 48 годин Індивідуальна робота-6 годин Вид контролю: залік

Мета:

- знанняпро становлення і розвиток соціології як науки, процеси суспільного життя, закони функціонування і розвитку суспільства та його складових компонентів;

- вміння оперувати термінологією соціологічної науки, аналізувати на емпіричному та науковому рівні процеси, що відбуваються в соціальному житті, використовувати в професійній діяльності основні теоретичні і практичні положення соціології, дані конкретно-соціологічних досліджень.

МЕТОДИ НАВЧАННЯ:

словесні, наочні, практичні; евристичний, частково-пошуковий, дослідницький, експериментальний, метод проблемного викладання; метод проекту; методи колективної розумової діяльності; методи самостійної роботи.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ:

вхідний контроль, оперативний контроль, поточний контроль, підсумковий контроль.

Опис предмета та мета навчального курсу.

Соціологія є наукою про соціальне буття, соціальні виміри суспільства, особливості (форми, закони, закономірності) взаємодії індивідів, їх груп, спільнот. Вона охоплює великий масив знань по соціальну дійсність, а також різноманітні підходи, методики її дослідження й інтерпретації отриманих результатів.

Правильне розуміння законів функціонування і розвитку як суспільства в цілому, так і складових його компонентів досить важливо і для окремих людей, і для їх різних спільнот, і для всього людства. Соціологія покликана допомагати людям сформувати уявлення про процеси суспільного життя і виробити відповідні їм стилі і види поведінки у всіх сферах суспільної життєдіяльності.

Особливе значення соціології і в минулому, і сьогодні виявляється в її здатності правильно сприймати й аналізувати соціальні явища і процеси, вивчати, пояснювати, розуміти суспільство. Соціологія сприяє формуванню і накопиченню знань про соціальну дійсність. Соціологічні знання широко використовують для розробки і здійснення соціальних проектів та прогнозів, управління соціальними процесами.

Навчальна дисципліна «Соціологія» охоплює основні проблеми, теми й категорії теоретичної та практичної соціології. Головним її завданням є вивчення особливостей соціальних явищ, процесів і визначення факторів, які впливають на них. Особливо це необхідно для того, щоб розвинути навички аналізувати реальну соціальну дійсність, зокрема в Україні, визначати провідні тенденції розвитку суспільних відносин, оптимальних шляхів і засобів їх вдосконалення, пояснювати управлінські рішення та оцінки ефективності їх реалізації, узагальнювати передовий досвід і прогнозувати соціальні ситуації, визначати наявні протиріччя і недоліки, які стоять на перешкоді соціальній гармонії в суспільстві.

Згідно освітньо-професійної програми «Соціологія» є нормативною навчальною дисципліною і вивчається протягом одного семестру. Загальний бюджет часу відповідно до ECTS становить 3 кредити, що дорівнює 108 годинам. Структурно навчальна дисципліна складається з 3 змістовних модулів, рівень засвоєння яких визначається за результатами 3 поточних модульних тестових контролів.

З метою якісного виконання завдань навчального курсу застосовується проблемно-діяльнісна технологія навчання, яка передбачає обов’язкову проблемно-пошукову спрямованість всіх видів занять, а також значне збільшення часу і завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів.

Основними видами занять під керівництвом викладача є лекції, семінари, практичні заняття та індивідуальна робота у вигляді індивідуальних контрольних співбесід, самостійних занять під керівництвом викладача та повторних модульних контролів.

З метою оцінки рівня оволодіння студентами навчальним матеріалом і стимулювання самостійної роботи здійснюється поточний і підсумковий контроль. Поточний контроль проводиться під час семінарських занять, індивідуальної роботи та модульних контролів. Підсумковий контроль здійснюється у вигляді заліку.

Модульний тематичний план

(структура залікового кредиту курсу)


№ з/п	Назва змістовних модулів і тем	всього	лекції	семінарські заняття	практичні заняття	індивідуальна заняття	Модульний контроль	самостійні заняття	Порядок вивчення (год)

1.	Змістовний модуль 1 «Становлення та розвиток соціологічного знання»
2.	Тема1: Вступ до соціології								Л 1-2, С 1-2,
3.	Тема2: Модерн і постмодерн в соціології						МК		Л2-2, С 2-4, ПЗ (МК1-2) ІР1-2
4.	Змістовний модуль 2 «Соціальна статика та динаміка.»
5.	Тема3: Соціологічний аналіз суспільства								Л3-2, С3-2,
6.	Тема4: Соціальна структура суспільства								Л4-2, С4-2, С5-2,
7.	Тема5: Соціологічний аналіз особистості								Л5-2, С6-2, С7-2,
8.	Тема6: Соціальна ідентифікація суб’єкта соціальної структури								Л6-2, С8-2,
9.	Тема7: Інституційні основи соціального життя. Соціальний контроль								Л7-2, С9-2,
10.	Тема8: Категорії соціальної динаміки						МК		Л8-2, С10-2, ПЗ (МК2-2) ІР2-2
11.	Змістовний модуль 3 «Галузева та мікросоціологія»
12.	Тема9: Спеціальні соціологічні теорії								С11-2
13.	Тема10: Методологія та методи соціологічних досліджень						МК		Л9-2, ПЗ-6, ПЗ (МК3)-2 ІР-2
14.	Залік
	Разом за дисципліну

4. Розрахунок рейтингової оцінки змістовного модуля (модулів) та умови отримання підсумкової оцінки залікового кредиту

Для розрахунку рейтингової оцінки пропонується використати єдину бальну систему оцінювання академічної успішності студентів з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS

За шкалою ECTS	За національною шкалою	За шкалою університету
A	5 (відмінно)	90-100
BC	4 (добре)	75-89
DE	3 (задовільно)	60-74
FX	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання	35-59
F	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним курсом	1-34

Розрахунок бальної оцінки змістовного модуля складається з наступних елементів:

М1 = М₀+К₁+…К_п, де

М₀- початкова максимальна «вартість» змістовного модуля в балах, яку можна отримати під час поточного тестування. Вона становить 90 балів.

Максимальна бальна оцінка змістовного модуля (100 балів) досягається шляхом додавання «вартості» коефіцієнтів (К₁+…К_п), які враховують якість аудиторної роботи та творчої діяльності.

Таблиця бальних коефіцієнтів

Поточні оцінки семінарських занять	К₁
«5» (відмінно) «4» (добре) «3» (задовільно) «2» (незадовільно)	+5 +4 +3 -2
Відвідування семінарських занять	К₂
Постійно За кожний пропуск	+1 -2
Термін складання модуля	К₃
Поза терміном та повторне складання	-1

Зразок розрахунку:

Початкова вартість (модульного контролю) модуля (М₀) = 90 балів

Результат модульного тестування = 50 балів

К₁- «5», «4», «3» = 12 балів – оцінки, отримані на семінарах модулях

К₂ – постійно = +1 бали

К₃ –поза терміном = – 1 бал

М₁ = 50+12+1–1 = 62 бали

Якщо оцінка за М₁ становить менше 60 балів модульний контроль проводиться повторно. Незадовільні оцінки , пропуски семінарських та практичних занять вважаються відпрацьованими за результатами модульного контролю.

Підсумковий рейтинг (в балах) за навчальну дисципліну (заліковий кредит) визначається за формулою:

А). За умови не складання студентом заліку

R _д1 = Rм₊ДБ , де

R_д1- підсумковий (загальний) рейтинг за дисципліну

Rм_–підсумковий модульний рейтинг, що визначається як середнє арифметичне (сума балів всіх модульних контролів поділена на їх кількість)

ДБ – додаткові бали за навчально-творчу діяльність (реферат, наукова робота (з виступом або без нього) тощо). Їх види та «вартість» визначаються кафедрою.

Студент протягом семестру може підготувати не більше одного реферату чи наукової роботи з дисципліни.

Якщо сума балів R _{д 1}складає більше 60 балів, студент може отримати залік без їх складання. У разі отримання меншої суми балів або бажання підвищення підсумкового рейтингу з дисципліни, складання заліку, обов'язкове.

Б). За умови складання заліку.

R_{д1 +}БВ

R _д = ------------, де

БВ – «бальна вартість» заліку максимально становить 100 балів. Його пропонуються проводити у формі тестування . Тести складаються з вибіркових завдань всіх модульних контролів.

Зразок розрахунку :

R _д1= 80 балів

БВ = 70 балів

80 + 70

R _д = ------------ = 75 балів, що дорівнює оцінці добре

До заліку допускаються студенти , які позитивно склали всі передбачені модульні контролі.

5. Зміст змістовних модулів та тем програми

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І

«Становлення та розвиток соціологічного знання»

ТЕМА 1. Вступ до соціології.

Сучасна характеристика соціології як науки про суспільство. Проблема об’єкту та предмету соціології. Структура соціологічного знання: а) загально соціологічні теорії або загальнотеоретична соціологія; б) спеціальні і галузеві соціологічні теорії або теорії середнього рівня; в) конкретні соціологічні дослідження, мікросоціологія. Функції соціології: описова, пізнавальна, пояснювальна, критична, прагматична, прогностична, ідеологічна, світоглядна. Класичні методи соціології. Структура сучасної соціології та її зв'язок з іншими науками.

Основні етапи розвитку соціології (протосоціологія, класичний, модерн, постмодерн).

Передумови виникнення соціології як окремої науки: економічні, політичні, наукові. Витоки соціологічного знання. Період протосоціології. Міф та епос як перші спроби аналізу соціальної дійсності. Соціальні концепції античності. Роль історіографії у вивчені соціальних процесів. Геродот, Фукідіт, Ксенофонт, Полібій і Плутарх. Перші філософські соціальні теорії античності. Демокріт, Платон, Арістотель.

Соціальна парадигма середньовіччя. Августин Блаженний, Фома Аквінський. Гуманістичні соціальні концепції Відродження. Погляди Ф. Петрарки, Л. Бруні, А. Данте, Н. Маккіавеллі, Т. Мора, Т. Компанелли.

Новий час. Парадигма соціального натуралізму. Концепції «природної людини», «природного права» Т. Гоббса, Дж. Локка. Соціологічні погляди Вольтера, Дж. Віко, Гердера, Гегеля.

Поява соціології як самостійної науки у середі 19 ст. Позитивізм О.Конта та Г. Спенсера. Головні напрями соціології 19 ст. Географічний детермінізм (Ф. Ратцель; К. Ріттер; Ю.Челен). Расово-антропологічна школа соціології (А.Гобіно, Х.С. Чемберлен, Ж.Де Ляпуж). Соціал-дарвінізм (У.Бержгот, Л.Гумплович, А.Смолл). Біоорганічна школа соціології (А.Шеффле, Р.Вормс, А.Еспінаса ). Конфліктологічні теорії (К.Маркс).

Характеристика становлення та розвитку соціологічного знання в Україні.

Період протосоціології в Україні. Витоки соціального пізнання в Княжу добу («слова», «повчання» тощо). Відродження соціального пізнання в період Козацької доби.

Становлення соціології як науки в України. Женевський гурток. С.Подолинський, М. Драгоманов. Роль М. Ковалевського в розвитку соціології. Внесок М. Грушевського, Б. Кістяківського, С. Дністрянського в розвиток соціології.

Специфіка розвитку соціології в Україні у ХХ столітті.

Тема 2. Модерн і постмодерн в соціології. Основні школи і напрями сучасної соціології .

Поняття наукового напряму та школи в соціології. Основні напрями та школи: емпірична соціологія, структурний функціоналізм, символічний інтеракціонізм, феноменологія, етнометодологія, неофункціоналізм тощо.

«Соціологізм» Еміля Дюркгейма. Розуміюча соціологія Макса Вебера. Соціологічні ідеї Вільфредо Паретто. Рання американська соціологія. Соціологія між світовими війнами. Чиказька соціологічна школа. «Соціальна і культурна динаміка» Петирима Сорокіна. Соціологічні ідеї Карла Манхейма і Норбера Еліаса. Політична соціологія Гаетано Моска. Соціологічна наука повоєнних десятиліть. Функціоналістська соціологія Толкотта Парсонса. Роберт Мертон про соціальну структуру та аномію. Теорії соціального конфлікту Ральфа Дарендорфа і Льюїса Козера. Джорж Хоманс і Пітер Блау про механізми соціального обміну. Феноменологічна соціологія та етнометодологія. Соціологічні ідеї Франкфуртської школи. Новітні теоретичні пошуки у соціології. Основні ідеї неофункціоналізму. Теорія соціальної структурації Ентоні Гідденса. П'єр Бурдьє про соціальний простір і культурний капітал. Іммануіл Воллерстайн про світо-системний аналіз. Соціологія національного розвитку Е. Геллнера.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2

«Соціальна статика та динаміка»

Тема3 Соціальний аналіз суспільства

Соціальна система. Суспільство як соціальна система. Основні елементи суспільного життя: економіка, політика, соціальна, культурна та духовна сфера. Підходи до визначення способу організації елементів системи: детермінізм та функціоналізм. Економічний детермінізм К. Маркса. Політичний детермінізм Е. Шілза. Культурний детермінізм М. Вебера. Функціональний підхід Г. Спенсера і Т. Парсонса.

Соціологічна типологія суспільств. Визначення типу суспільства: за особливостями соціальної структури (прості, складні) ; за провідними формами господарської діяльності (давнє суспільство або протосуспільство, аграрне, індустріальне, постіндустріальне). Альтернативні підходи до типології суспільств: формаційний та цивілізаційний. Соціологічна характеристика сучасного українського суспільства.

Тема 4. Соціальна структура суспільства

Поняття соціальної структури в соціології. Номінальні та рангові параметри. Види соціальної структури суспільства: соціально-етнічна; соціально-професійне; соціально-демографічна; соціально-територіальна; соціально-класова та стратифікаційна. Соціальні спільноти та групи як елемент соціальної структури. Типологія соціальних спільностей: а) природні і номінальні; б) фіксовані та нефіксовані. Масові та групові соціальні спільноти. Соціальні групи та їх класифікація в залежності від чисельного складу (малі, середні, великі); характеру зв’язку у середині групи, його міцності та форм здійснення (первинні, вторинні); способу організації (формальні, неформальні) тощо.

Квазі групи та їх ознаки.

Мала група. Ч.Кулі, Е.Мілз, М.Шоу про малі групи. Вихідні форми малих груп: діада, триада. Характерні риси малої групи: молочисленний склад; просторова близькість; спільність групових цінностей; добровільність входження; неформальний контроль. Класифікація малих груп. Структура малої групи.

Соціальні класи і верстви. Теорії класів і страфікації.(К. Макрс, Р. Дерендорф, В.Хофман, І. Краус, М. Вебер, П. Сорокін). Типологія класів та стратифікаційних систем. Соціально-класова та стратифікаційна структура українського суспільства.

Тема 5. Соціологічний аналіз особистості

Поняття «людина», «індивід», «особистість». Структура особистості. Концепції З.Фрейда та П. Сорокіна про структуру особистості. Ядро особистості. Значення біологічних, психологічних і соціальних чинників у формуванні особистості. Особистість і суспільство. Процеси соціалізації, десоціалізації, ресоціалізації. Фактори соціалізації: очікування, зміна поведінки, прагнення до конформізму. Соціалізація як процес інтеріоризації та екстеріоризації. Основні елементи соціалізації : соціальне середовище; людина як суб’єкт діяльності; спілкування; суб’єкт соціалізації. Суб’єктивні феномени соціалізації або особистісні системи: мотиваційна, організуюча, реалізуюча. Основні рівні, фази, етапи: і стадії соціалізації. Види соціалізації: первинна та вторинна. Агенти соціалізації. Функції соціалізації. Теорії розвитку особистості (Ч.Кулі, Дж. Мід, Ж.Піаже, Л.Колберг, Р.Лілтон, Т. Парсонс).

Тема 6. Соціальна ідентифікація суб’єкта соціальної структури.

Поняття статусу. Структура статусу. Основні види статусів. Особистісний і соціальний статус. Основні та неосновні (тимчасові ) статуси. Основні статуси: особистісний, природжений, приписаний, досягнутий, соціоекомічний, формальний, неформальний, маргінальний. Статусний набір. Головний статус. Ієрархія статусів. Ранг. Міжстатусна дистанція.

Соціальна роль. Рольова поведінка. Типи рольової поведінки. Компоненти процесу засвоєння соціальної ролі. Структура функціонування соціальної ролі. Ідеальна та реальна рольова поведінка. Рольовий набір. Рольова ідентифікація та дистанціонування. Рольове напруження та рольовий конфлікт: міжрольовий та в межах однієї ролі. Професійна деформація. Девіантна, делінквентна та злочинна поведінка.

Тема 7. Інституційні основи суспільного життя. Соціальний контроль

Соціальний інститут як елемент соціальної структури. Поняття, суттєві риси та загальні функції соціального інституту. Основні підходи до розгляду соціальних інститутів (функціоналізм, феноменологія, структурно-функціональний). Структура та основні елементи соціального інституту. Поняття та основні етапи процесу інституалізації та деінституалізації. Рівень розвинутості соціальних інститутів як характеристика суспільства. Класифікація соціальних інститутів: реляційні, релятивні, інтегративні. Види основних соціальних інститутів: економічні; політичні; соціальні; стратифікації; виховні і культурні; релігійні; відтворення. Основні фактори впливу на ефективність діяльності соціальних інститутів.

Поняття соціальної організації. Ознаки та загальні риси соціальних організацій. Структура та управління в соціальних організаціях. Фактори впливу на ефективність діяльності організацій.

Соціальний контроль: поняття, процес, механізм, результат. Структура та функції соціального контролю. Соціальні норми. Соціальні санкції.

Тема 8. Категорії теорії соціальної динаміки.

Соціальний зв'язок. Фактори, що визначають наявність соціальних зв’язків: природно-біологічні, психологічні; соціально-інституційні. Класифікація соціальних зв’язків: формальні, неформальні, особистісні, колективні, прямі, опосередковані, міцні (сталі), неміцні.

Соціальна діяльність та дія. Структура та види діяльності. Поняття та види соціальної дії та взаємодії. Соціальний процес. Види соціальних процесів. (Р.Парк, Е.Берджес). Особливості та відмінні риси соціальних процесів. Основні підходи до класифікації процесів (формальна школа, функціоналізм, за направленістю, за рівнем соціальної системи)

Соціальна зміна. Теорії соціальної еволюції та революції. Типи соціальних змін.

Соціальних рух. Основні способи вивчення соціальних рухів. Основні умови, сприятливими для прояви і розвитку соціальних рухів: культурні течії, соціальна дезорганізація, соціальна незадоволеність. Соціальний розвиток. Соціальний прогрес і регрес. Соціальна мобільність. Основні категорії теорії соціальної мобільності: горизонтальна, вертикальна , інтенсивність, інфільтрація, соціальна дистанція, сукупний індекс мобільності. Види мобільності. Шляхи (канали) соціальної мобільності.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 3

«Галузева та мікросоціологія»

Тема 9. Галузева та мікросоціологія. Спеціальні соціологічні теорії.

Поняття галузевої соціології. Економічна соціологія. Історія розвитку, об’єкт, методологічні принципи, основні категорії. Основні риси сучасної економічної соціології. Значення економічної соціології у професійній діяльності.

Соціологія сім'ї та шлюбу. Поняття сім'ї та шлюбу. Сім'я як соціальний інститут та мала група. Типи сім'ї : нуклеарна, розширена або складна. Структура сім'ї : авторитарна, демократична; структура комунікацій; рольова структура. Соціальні функції сім'ї: репродуктивна, господарсько-побутова, виховна, духовного спілкування, організації дозвілля тощо.

Поняття шлюбу. Ознаки шлюбу. Класифікація шлюбів. Особливості розвитку сімейно-шлюбних стосунків в сучасних умовах. Проблеми стабільності сім'ї. Виникнення і подолання внутрішньо сімейних конфліктів. Соціальна політика держави в сфері сімейно-шлюбних відносин.

Тема 10. Методологія та методи соціологічних досліджень.

Соціологічне дослідження: поняття, етапи, види. Соціальний моніторинг. Програма і робочий план соціологічного дослідження. Вибірка. Основні методи соціологічних досліджень: аналіз документів, анкетне опитування, соціологічне опитування, соціологічне інтерв’ю, соціологічне спостереження, соціологічний експеримент.

Статистична обробка та аналіз емпіричної інформації. Статистика як інструмент обробки даних. Підготовка та аналіз первинної інформації. Підсумковий документ аналізу соціологічної інформації.

6. Інформаційно-методичне забезпечення

опорні конспекти лекцій; інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни; ілюстративні матеріали щодо змісту модулів та окремих тем.

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Соціологія: Підручник/ за ред...В.Г. Городяненка. – Вид.3-те, перероб., доп. – Київ. Академія. 2006. –559с.

2. Піча В.М. Соціологія: загальний курс. Посібник. – К.: Кондор, 2007. – 276с.

3. Болотіна Є.В. Соціологія: Навч.пос. – К.: Кондор, 2007.– 127с.

4. Танчин І.З. Соціологія: Навч.пос. – К.: Кондор, 2006.– 351с.

Додаткова:

1. Соціологія: Короткий енциклопедичний словник. Уклад.: В.І. Волович, В.І. Тарасенко та ін., під заг. ред... В.І. Воловича. – К., 1998.

2. Ручка А.О. , Танчер В.В.. Курс Історії теоретичної соціології. – К, 1995.

3. Погорілий О.І. Соціологічна думка ХХ століття. –К., 1996.

4. Соціологічна думка України: навч. посібник /М.В. Захарченко, В.Ф. Бурначук та ін..– К, 1996.

5. Гіденс Е. Соціологія. – К. Основи, 1999.