Тема 6 соціологія економіки, праці та управління

У сучасних умовах формування і функціонування — у певному обсязі — ринкових відносин, якісно нових економічних процесів у сфері матеріального виробництва постає необхідність переосмислення всієї системи економічних відносин, всебічного аналізу їхньої соціальної складової. Поява в Україні нових економічних відносин, що базуються передусім на приватній власності, вимагає ґрунтовних наукових досліджень і визначення шляхів подальшого розвитку та удосконалення цих відносин, розкриття та урахування їх зв’язків і взаємовпливу з іншими суспільними відносинами, насамперед з соціальними, політичними та духовно-культурними.

Більшість соціологів прагнуть аналізувати різні активно діючі в суспільстві чинники — економічні, політичні, соціальні, культурні, моральні, правові тощо. М. Вебер розглядає економічні відносини як одну з позицій, що визначає соціальний поділ суспільства. Е. Дюркгейм досліджує вплив поділу праці на соціальні процеси. Т. Веблен та інші соціологи пояснюють роль різних чинників (етики, економіки, релігії, культури, права та інших) у визначенні бази та надбудови суспільства.

Однак слід визнати, що роль економіки, всієї системи економічних відносин у життєдіяльності суспільства найбільш пере-
конливо витлумачена у творах К. Маркса, особливо у відомому його творі «Капітал».

Економічні відносини, як довели К. Маркс та його прихильники, визначають усі інші суспільні відносини, становлячи базу суспільства, над якою здіймаються залежні від економі-
ки надбудовні форми: політичні, правові, моральні та інші.
К. Маркс аналізував і зворотний вплив інших суспільних відносин на економічні відносини. З марксизмом тепер полемізують у питанні ба­зи і надбудови суспільства багато вчених, які довели, що на кож­ному конкретному етапі розвитку суспільства пріоритет у взаємодії сфер належить якійсь окремій сфері, але реальне життя, особливо на початку XXI ст., переконує, що утворенням нових економічних відносин визначається розвиток тієї чи іншої сфери суспільства, його фізіономія, характер надбудовних утворень.

У даній темі розкривається сутність економіки та її вплив на інші сфери частіше опосередковано, через соціальні спільності та їх поведінку, через діяльність, працю та управління соціальними процесами.

6.1. СОЦІОЛОГІЯ ЕКОНОМІКИ, ЇЇ СУТНІСТЬ,
ЗМІСТ І ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ

Економіка— це багатоаспектний соціальний інститут, що становить базу існування та життєдіяльності суспільства, де здійснюється матеріальне виробництво, розподіл, обмін та споживання матеріальних благ та послуг, необхідних для життя і діяльності людини і суспільства, тобто економіка — це сукупність
пев­них (економічних) суспільних відносин (див. схему 40).

Схема 40

Взаємодія економічних відносин з іншими суспільними відносинами виражається у суспільному здійсненні функцій, взаємодії організацій та установ, нормативних систем. Дещо інший характер має взаємодія економіки з соціальними процесами, бо соці-
альне не становить особливої сфери, відокремленої від інших сфер життєдіяльності суспільства, а органічно включається в економічні відносини і саме через соціальне економіка взаємодіє з іншими сферами суспільства.

У сфері економіки соціологія вивчає соціальне: суб’єктів — носіїв економічних відносин, їх взаємодію, рольову поведінку, організаційно-нормативні форми її закріплення, соціальні механізми, що здійснюють функціонування і розвиток економіки. Наприклад, якщо економіка розглядає людину як елемент трудових ресурсів (робочу силу), як умову виробництва, то соціологія розглядає людину як суб’єктаекономічних відносин і соціальних процесів, нерозривно пов’язаних між собою. Отже, дуже важливу роль виконує механізм економіки як складна взаємодія її внутрішніх спонукальних мотивів і чинників, що впливає на поведінку (соціально-економічне становище соці-
альних спільностей, різні соціальні інститути, культура та інше), активність суб’єкта, виступає способом функціонування економіки.

Велике значення мають всі елементи соціального механізму функціонування й розвитку економіки, але особливе місце посідає культура суспільства, яка забезпечує певний рівень, сутність і зміст економічної свідомості, що виступає у вигляді внутрішнього збудника — інституціоналізованими формами економіки та іншими соціально-політичними й економічними чинниками (див. схему 41).

Схема 41

Соціальний механізм забезпечує виконання економікою як соціальним інститутом таких функцій: 1) підтримка і розвиток суспільного поділу праці; 2) стимулювання, тобто забезпечення посилення стимулів до праці, економічної (матеріальної) зацікавленості у праці; 3) інтеграційна функція, що виражається у забезпеченні єдності інтересів працюючих та їхньому соціальному партнерстві; 4) інноваційна функція, яка забезпечує оновлення форм та організації виробництва, систем стимулювання (див. схему 42).

Схема 42

Усі функції економіки як соціального інституту взаємопов’язані та взаємодіють, вони спрямовані на забезпечення функціонування й розвиток виробництва, розподілу, обміну та споживання. Для реалізації цих функцій дуже важливими є підготовка і правильний розподіл висококваліфікованих кадрів, здатних розробляти науково обґрунтовані соціально-економічні програми та забезпечувати їх реалізацію.

Економічна соціологія, як галузь соціології, виникла в США в середині 60-х років XX ст. у зв’язку із зростанням людського (соціального) фактору в економіці та розвитком науково-техніч­ного прогресу. Її наукові передумови створили М. Вебер і Т. Веб­лен, які у першій половині XX ст. розробили теорію соціальних інститутів, а авторами структурно-функціонального аспекту стали Т. Пор­сонс, Н. Смелзер, К. Девіс та інші.

Сутність економічної соціології полягає у науковому розкритті соціального механізму розвитку економіки, системи управління економікою, соціально-економічного становища соціальних спільностей, їхньої культури, діяльності й поведінки в соціально-економічному процесі. Предметом економічної соціології є передусім закони, закономірності й випадковості еконо-
мічних і соціальних відносин, явищ і процесів, міжгрупові відносини й конфлікти, співвідношення економічного і соціального в житті суспільства (див. схему 43).

Схема 43

Таким чином, економічна соціологія вивчає широке коло питань соціально-економічного життя суспільства, соціальної політики, стосується діяльності різних органів влади з регулювання стану, відносин і взаємодії різних елементів соціальної структури суспільств: класів, націй, верств, соціальних груп.

Економічна соціологія тісно пов’язана з багатьма гуманітарними науками: економічною теорією, політологією, наукою управління, філософією та іншими.