Мотиви соціально-біологічного характеру

пияцтво і алкоголізм подружжя > подружня невірність У> хвороби

психічне захворювання

дійсна і уявна сексуальна несумісність

нездатність або небажання когось із подружжя мати дітей

велика різниця у віці

Соціологи називають низку чинників того, чому розлучення стали таким звичайним явищем:

сьогоднішній шлюб не дуже пов'язується з бажанням зберегти майновий та соціальний статус у процесі їхньої передачі від покоління до покоління;

мірою того як жінки стають матеріально менш залежними, шлюб втрачає свої класичні характеристики необхідного економічного партнерства;

вищий загальний рівень життя означає, що людям стало значно легше створювати собі окрему домівку у випадку подружньої нелюбові, аніж це було раніше;

розлучення майже перестало нести на собі тавро ганьби, морального осуду;

дедалі більше тенденція оцінювання шлюбу з поглядів рівнів особистого задоволення, яке він дає.

Розлучення за будь-яких мотивів - явище з певними соціальними наслідками. Майже в усіх країнах, де воно не заборонено:

підвищується рівень повторних шлюбів;

збільшується кількість сімей з нерідним батьком або мачухою;

більш поширеним явищем стають неповні сім'ї (переважно сім'ї з однією матір’ю)

Проте, розлучення - це аж ніяк не віддзеркалення нещастя. Воно є, можливо, невдалим але останнім засобом подолання багаторічного конфлікту, неприязні між подружжям, емоційного напруження в сім'ї.

Головним чинником при укладенні шлюбу є любов, а відсутність її вважається важливим юридичним приводом для розлучення.

Сучасні сім'ї розпадаються через те, що один із партнерів залишає сім'ю, помирає або обоє доходять висновку про неможливість подальшого подружнього життя тощо.

Можливе і латентне розлу­чення, коли формально особи перебувають у шлюбі, од­нак реально вже не виконують своїх подружніх обов'язків.

У традиційному суспільстві розлучення було рід­кісним явищем, тільки смерть когось із подружжя була підставою для вступу іншого в новий шлюб.

У сучасно­му суспільстві розпадається кожен другий шлюб.

Розлучення є юридичним визнанням того, що шлюб перестав існувати. Історично його причини і мотиви не змі­нилися, однак іншою стала процедура його оформлення. Соціологія сім'ї досліджує його мотиви, причини, приво­ди.

Мотиви розлучення — це суб'єктивні причини, назва­ні тими, хто розлучається, або експертами. Вони відобра­жають лише почуття, що переживали особи на період роз­лучення, а не реальні проблеми, що привели до цього.

Найпоширенішими мотивами є

відсутність загальних по­глядів і інтересів;

різні характери;

любов до іншої людини;

подружня невірність;

алкоголізм і пов'язане з ним на­сильство;

відсутність нормальних житлових і матеріаль­них умов;

втручання батьків у сімейні справи подружжя.

Розлучення

негативно позначається на емоційному благополуччі людини, стані її здоров'я;

породжує юри­дичні проблеми;

ускладнює економічне становище роз­лучених;

змінює відносини з найближчим соціальним оточенням;

породжує нові проблеми, зв'язані з вико­нанням батьківських ролей.

Розлученим доводиться од­ночасно адаптуватися до розпаду шлюбу і формувати новий стиль життя.

Оскільки шлюб як соціальний інститут має задовольняти певні соці­альні потреби, невиконання ним свого призначення і породжує таке яви­ще, як розлучення.

Отже основними причинами розлучень є: 1) фізіоло­гічні; 2) матеріальні; 3) духовні.

Причиною розлучення може бути як один з цих факторів, так і їх певна сукупність, що обумовлено пануючими гендерними ідеалами, конкретно-історичними, розвитком суспільства, типом культури і психологічними особливостями особистостей.

Шлюб - основа сім'ї. Отже розлучення впливають на стабільність сім'ї.

Поширеним і небезпечним для сім’ї є сексуальне скривдження дітей, домашнє насильство. Відкриття сексуального скривдження дітей, почавшись в Сполучених Штатах, набуло меж міжнародного характеру.

Сексуальне скривдження визначається як сексуальними контакт між дитиною й дорослим, у якому дорослий шукає сексуальної втіхи.

Сексуальне зловживання щодо дітей має місце тоді, Коли інша сексуально зріла особа поводиться щодо дитини в такий спосіб, який, на її думку, має довести цю дитину до сексуального збудження. Це може включати в себе статевий акт; обмацування та виставлення напоказ статевих органів, демонстрування порнографічних фотографій чи картинок або розмови на еротичні теми. С.Тейлор

Щодо сексуального зловживання в родинах, то найчастіше мова йде про кровозмішувальні сексуальні стосунки між батьком і неповнолітньою дочкою або між вітчимом і пасербицею. Але мають місце також зносини дядько-племіниця, брат-сестра, батько-син, мати-дитина. Деякі контакти інцесту мають скороминущий характер, інші можуть тривати по кілька років.

Домашнє насильство - застосування фізичної сили, одним із членів родини до іншого або інших.

Види домашнього насильства:

Подружжя стосовно дітей

чоловіків стосовно дружини

дружин стосовно чоловіків

Найпершими об'єктами насильства знову стають діти.

Другий широко розповсюджений вид - це насильство чоловіків стосовно жінок, проте буває, що й жінки вдаються до домашнього насильства, спрямованого проти малих дітей та проти своїх чоловіків.

Сімейний дім сьогодні - найнебезпечніше місце в усьому суспільстві. Е.Гіденс

Соціологи вказують на такі причини поширення домашнього насильства:

це поєднання емоційної напруги та персональної інтимності, характерне для сімейного життя;

це те, що чимало виявів насильства в сім’ї люди толерують, а іноді схвалюють.