Поняття соціальної структури суспільства, її складових

Соціальна структура суспільства, її динамі­ка є ключовими темами соціології. Соціо­логія вивчає сутність соціальної структури, найважливіші її складові, ознаки їх виокрем­лення в структурі, реальний стан, тенденції та перспективи її розвитку. Соціологи нази­вають соціальну структуру хребтом суспі­льства, культуру – його плоттю, а соціаль­ний контроль з нормами і санкціями включно – цементуючим на­чалом.

Під соціальною структурою суспільстварозуміють сукупність його складових і зв'язків між ними. Існують різні підходи до визна­чення цих складових. Відомий російський соціолог А.І.Кравченкотрактує структуру суспільства, як сукупність статусів і ролей, функ­ціонально зв'язаних між собою. Провідні українські політологи В.П.Андрущенко, Н.І. Горлачвизначають сутність соціальної структури суспільства як сукупність взаємозв'язаних і взаємодіючих упорядкованих стосовно одна одної соціальних спільнот, прошарків, груп, а також відносин між ними.

Соціальна структура – це стійкий зв'язок елементів у соціальній системі. Основними елементами соціальної структури суспільства є індивіди, що займають певні позиції (статус) і вико­нують певні соціальні функції (ролі), об'єднання цих індивідів на основі їхніх статусних ознак у групи, соціально-територіальні, етнічні та інші спільноти.

Понятгя соціальної структури в суспільстві використовується в наступних основних значеннях. У широкому розумінні соціальна структура – це побудова суспільства в цілому, системи зв'язків між усіма його основними елементами. При такому підході соціальна структура характеризує всі багаточисельні види соціальних спільнот і відносини між ними. У вузькому розумінні термін «соціальна структура суспільства» частіше застосовується до соціально-класових і соціально-групових спільнот. Соціальна структура у цьому ро­зумінні – це сукупність взаємопов’язаних і взаємодіючих класів, соціальних верств і груп.

Соціальна група (спільнота) – відносно стійка, історично сформована сукупність людей, об’єднаних на основі загальних соціально значущих ознак.

Соціальні групи характеризуються:

ü стійкою взаємодією, яка сприяє стійкості та надійності їх існу­вання в просторі й часі;

ü відносно високим ступенем спільності;

ü чітко вираженою однорідністю складу, тобто наявністю ознак, притаманних усім індивідам, що входять у групу;

ü входженням у більш широкі єдності як структурні угруповання.

Залежно від масштабів діяльності, форми здійснення зв'язків і членів, що їх складають, розрізняються великі й малі, первинні та вторинні соціальні групи. Основним об'єктом соціологічних дослід­жень є малі соціальні групи (від 2 до 15 чоловік).

Мала соціальна група малокількісна за складом, члени її об'єд­нуються спільною діяльністю і знаходяться в безпосередньому, стій­кому, особистому спілкуванні. Характерними рисами малої соціаль­ної групи є:

Ø малочисельний склад;

Ø просторова близькість членів;

Ø довгостроковість існування; єдність групових цінностей, норм і зразків поведінки;

Ø добровільність вступу до групи;

Ø неформальний контроль за поведінкою членів групи.

Соціальні відносини – це відносини між окремими індивідами, соціальними групами, що займають різне місце в структурі суспіль­ства, беруть неоднакову участь в його економічному, політичному та державному житті, різняться за способом життя, рівнем і джере­лами доходів, структурою особистого споживання.

Соціальні відносини як різновид суспільних відносин постійно взаємодіють з іншими відносинами – економічними, політичними, правовими.

Якщо відносини сформувалися з приводу засобів виробництва – це економічні відносини,державної влади – по­літичні,законів – правові,ідеології, науки, культури, релігії, осві­ти, мистецтва – духовні та ін.

Соціальні відносини у вузькому значенні (у широкому вони іден­тичні суспільним) формуються з приводу реалізації соціальної взає­модії, що виникає між різними суб'єктами (соціальними спільнота­ми, прошарками, групами, індивідами). Вони відбивають становище окремих суб'єктів у суспільстві. Це відносини рівності – нерівності, справедливості – несправедливості, панування – підлеглості.