Вимір у соціологічному дослідженні

Соціологія - наука, яка оперує не тільки якісними, але й кількісними даними. Навіть тоді, коли розглядаються якісні факти, постає проблема, як їх порівнювати між собою. Для цього якісні дані переводять у кількісні, тим самим вимірюючи їх. Отже, виміром у соціології (або його ще називають квантифікацією) можна вважати процедуру надання кількісної визначеності якісним ознакам. Вимір у соціології - це процедура, в результаті якої виникає числова модель якостей об'єкта. У соціології виділяють і певні процедури виміру: тестування, рейтинг, експертні оцінки, ранжування популярності тощо.

Усі факти, що використовуються для соціологічного виміру, називаються індикаторами. Є поняття, які самі виконують роль індикаторів (стать, вік, розмір заробітної плати). Характеристики індикаторів виступають як варіанти відповідей на запитання. Розташовані в певній послідовності, вони утворюють шкалу виміру. Отже, шкала виміру - це частина виміру, яка оцінює емпіричні інди­катори, розміщені в певній послідовності.

Виділяють три форми шкал:

вербальні - виражені словами, наприклад, оцінка освіти години, яка виражається в анкеті таким чином: початкова, середня, вища, без освіти і т.д.;

графічні - виражаються певними графічними знаками, наприклад, «+, —» - як два варіанти відповідей на питання, можуть бути інші різновиди умовних позначень;

числові - які складаються з конкретних чисел.

У свою чергу числовішкали поділяють на три типи: номінальні, порядкові, метричні (інтервальні).

Номінальні - відбивають лише якості рівноправності об'єкта. Число тут тільки для того, щоб відрізнити один об'єкт від іншого. Відповідь респондента позначається цифрою (чоловік - 1, жінка - 2, або будь-якою іншою цифрою, номінал тут ніякого значення не має).

Порядкові - відбивають відношення послідовності (більше ніж, краще ніж). Задоволеність роботою (повністю задоволений - 5, не зовсім задоволений - 4, посередньо - З, не задоволений - 2). Властивості, що вивчаються, отримують суворий порядок від найменш значущого до найбільш зна­чущого або навпаки. Прикладом тут можуть бути й оцінка знань студента від 2 до 5, й оцінка виступу спортсменів у балах від 0 до 10.

Метричні (інтервальні) - шкали різниць між упоряд­кованими проявами соціальних властивостей, які привлас­нюються їм у вигляді чисел (вік, зарплата, стаж, прибуток тощо), це ті факти із життя, для яких нема потреби переводу якості у кількість, оскільки вони у реальному житті позначаються певним числом. Але часто подібних показників дуже багато і з усіма ними важко працювати. У такому випадку ці дані розбивають на інтервали. Так, усі показники розміру зарплат великої групи робітників розбивають на інтервальні групи: зарплата від 50 до 100 гривень становить першу інтервальну групу, від 100 до 150 - другу, і вони відповідно отримують числове або якесь інше позначення. Є певні правила розбивки інтервальних груп, які обчислюються за формулою. У результаті інтервали беруться не за бажанням дослідника, а в суворо визначеному порядку залежно від характеру показників. Цей поділ у статистиці називають правилом природної класифікації.

Від типу шкал залежать методи обробки й аналізу інформації. Найпростіша - номінальна шкала, бо в ній обме­жена кількість показників. Для порядкової шкали кількість показників значно більша, але найширше поле показників для метричних шкал.

Питання для роздумів

1. З чого треба починати соціологічне дослідження?

2. Чим відрізняються методологія і методика соціоло­гічного дослідження?

3. У чому полягає специфіка соціологічних досліджень?

4. Що краще використовувати в соціологічному дослід­женні: один з трьох методів збору інформації чи всі три?

5. Які позитивні і негативні риси кожного з методів збору інформації?

6. Чи можна в соціологічному дослідженні обійтися без виміру?

7. Чому соціологу не завжди треба довіряти офіційним статистичним даним?

Література

1. Воронов Ю.П. Методы сбора информации в социологических исследованиях. - М., 1974.

2. Головаха Є.Маніна Н. Тенденції розвитку українського суспільства (1994-1997 рр.) К., 1998.

3. Гречихин В.Г. Лекции по методике и технике социологических исследований -М., 1968.

4. Здравомыслов А.Г. Методология и процедуры социологических исследований. - М., 1969.

5. Как провести социологическое исследование? - М., 1990.

6. Канкрен Ч. Методы выборочного исследования. -№, 1976.

7. Капитонов Э.А. Социология XX века. История и технология. - Ростов-на-Дону, 1996.

8. Лазарсфельд П. Измерение в социологии / Американская социология. - М., 1972.

9. Луман Н. Понятие оощества // Проблеми теоретической социологии. СПб., 1994.

10. Луман Н. Теория общества // Теория общества. М., 1999.

11. Манхейм. Человек й общество в век преобразования. М.,1991.

12. Методы сбора данных: анализ документов, наблюдение, эксперимент. - М., 1985.

13. Осипов Г.В., Андреев Э.П. Измерение в социологии. -М, 1980.

14. Піча В.М. Соціологія: Загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. К.,2000.

15. Радугин А.А., Радугин К.А. Социология. Курс лекций.-М., 1995.

16. Рудкевич М.П. Общество как системи // Вопросы философии. 2001. №12.

17. Сорокин П.А. Учение о строении общества // Сорокин П.А. Общественный учебник социологии: Статьи разных лет. М., 1994.

18. Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество. М.,1992.

19. Социология: наука об обществе. Уч. пособие. -Харьков, 1995.

20. Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В.Г.Городяненка. К., 2002.

21. Соціологія: терміни, поняття, персоналії. Навчальний словник-довідник / За заг. ред. В.М. Пічі. К., Львів, 2002.

22. Тадевосян Э.В. Социология. Уч. пособие. -М., 1996.

23. Танчер В., Кучеренко О. Ідеї елітизму в контексті демократичної трансформації суспільства// Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 1998. № 3.

24. Тойнби А. Постижение истории. М.,1991.

25. Туров Н.С. Общество как социальная система // Социально-политический журнал. 1994. №7-8.

26. Устич С.І. Системне дослідження суспільства. Львів, 1992.

27. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій, -Львів, І996.

28. Штомпка П. Социология социальных изменений. М.,1996.

29. Ядов В.А. Социологическое исследование. Методо­логия, программа, методы. - М., 1972.