Економічна сфера: місце в системі суспільних зв’язків
Андрущенко
СОЦІОЛОГІЯ ЕКОНОМІКИ. СОЦІОЛОГІЯ ПРАЦІ
Економіка - соціальне утворення в суспільстві
У суспільстві на розвиток соціальних процесів істотно впливають сформовані соціальні утворення — соціальні інститути. Інституціональні форми — соціальні утворення забезпечують в суспільстві розвиток та переміщення соціальних спільностей, соціальних груп, надають стійкість і певність соціальних зв'язків. Складні соціальні утворення — соціальні інститути здійснюють функції соціальної циркуляції, селекції, тестування і розподілу індивідів в середині соціальних будов — суспільстві. Важливою, основною складовою життєдіяльності суспільства є економіка.
Економічна сфера: місце в системі суспільних зв’язків
3 соціальною структурою суспільства тісно зв’язана економіка — соціальне утворення, соціальний інститут, що є основою життєдіяльності суспільства. Економічні відносини визначають у суспільстві становище соціальних спільностей, закріплення їх глибинних соціальних зв'язків, характер взаємодії. Економіка, по суті, становить основу суспільства, базу, де здійснюється матеріальне виробництво, розподіл, обмін та споживання матеріальних благ та послуг, необхідних для життєдіяльності людини. Традиційно більшість соціологів дотримується концепції багатоманітності факторів, що вказує на різні активно діючі в суспільстві фактори: економіка, політика, культура та ін. Соціолог Макс Вебер визначає економічні відносини як одну з позицій, що визначає соціальний розділ суспільства. Вплив розподілу праці на соціальні процеси детально досліджує соціолог Еміль Дюркгейм. Та тлумачення ролі економіки в життєдіяльності суспільства виражено яскравіше у Карла Маркса. Економіка розглядається як основний визначальний фактор історії. Економічні відносини визначають всі інші суспільні відносини, становлять базу суспільства, над якою височать, здіймаються залежні від неї надбудовні форми: політичні, правові, моральні та ін. Карл Маркс показує цю залежність, аналізуючи зміну соціально-економічних відносин, соціально-економічних систем. Зміни раніше панівних економічних відносин, наприклад феодальних, приводить до зміни надбудовних форм, зокрема появи політичної організації капіталізму, буржуазного права та ін. Маркс, безперечно, визнає зворотний вплив надбудовних форм на економіку, її розвиток. Але ні Карл Маркс, ні Фрідріх Енгельс ніколи не вважали економіку єдиновизначальним фактором у життєдіяльності суспільства, що було б сміховиськом все пояснювати тільки і лише економікою, адже економіка тільки врешті-решт визначає розвиток. Але ж Карл Маркс спеціально і детально розглядав роль тільки економіки, а це викликало неточні трактування і оцінки.
З марксизмом і тепер полемізують у питанні бази і надбудови в суспільстві. Саме в процесі полеміки соціологи Макс Вебер, Еміль Дюркгейм, Торстейн Веблен та ін. формулюють, пояснюють роль різних факторів (етики, економіки, релігії, культури та ін.) у визначенні бази та надбудови суспільства. Економіка взаємодіє з іншими сферами та інститутами: політикою, правом, сімейно-побутовою сферою, системою моралі, наукою, освітою та ін. У сучасних умовах формування ринкових відносин, економічних процесів в сфері матеріального виробництва ті зміни економічних відносин викликають потребу відповідних змін політичних, правових та інших форм. Поява нових в Україні економічних відносин, що базуються на приватній власності, вимагають їх розвитку, удосконалення, закріплення відповідно в конституційних та інших правових актах. Утвердження і поширення приватновласницьких відносин веде до зміни моральних оцінок нетрудових доходів, біржових спекуляцій, посередницької діяльності, сприяють їх дальшому розвитку, а можуть і перешкоджати (введення непомірних податків тощо).
На кожному конкретному етапі розвитку суспільства пріоритет у взаємодії сфер належить будь-якій сфері, але все ж утворення нових економічних відносин визначає розвиток тієї чи іншої сфери, фізіономію суспільства, характер надбудовних формувань і утворень. Взаємодія сфер виражається у спільному здійсненні функцій, у взаємодії організацій і установ, нормативних систем. Дещо інший характер має взаємодія економіки з соціальними процесами, бо соціальне не становить особливої сфери суспільства. Соціальне не має власної сфери, соціальні спільності взаємодіють у всіх сферах суспільства. Через соціальне здійснюється і взаємодія економіки з іншими сферами суспільства. Економіка впливає на інші сфери частіше опосередковано, через соціальні спільності, які функціонують в усіх сферах суспільства, через поведінку соціальних спільностей, діяльність їх.