VI. Список використаної літератури

План роботи

І. Вступ

ІІ. Програма соціологічного дослідження:

ІІ.І. Методологічна частина:

1. Мета соціологічного дослідження.

2. Актуальність вибраної теми.

3. Предмет дослідження.

4. Об’єкт дослідження.

5. Гіпотези дослідження.

6. Завдання дослідження.

ІІ.ІІ. Методична частина:

1. Метод дослідження.

2. Вибірка дослідження.

3. Метод аналізу дослідження.

4. Інструментарій.

5. План проведення соціологічного дослідження.

ІІІ. Аналіз зібраної інформації (діаграми).

IV. Висновки.

V. Рекомендації.

VI. Список використаної літератури.

Програма навчального соціологічного дослідження на тему:

«Аналіз цінностей сучасної студентської молоді»

Вступ

Якщо цінності - це те, що людина вважає важливішим за все, то головні цінності кожної людини повинні бути такі: сім'я, свобода, праця, творчість, друзі, відповідальність, солідарність, чесність, вихованість.

Але, на жаль, зараз такі цінності не дуже актуальні, особливо у сучасної молоді. Це раніше людина вважалась неповноцінною, якщо мала інші цінності, а зараз, якщо твоя головна цінність не гроші, влада, відносини з протилежною статтю, то на тебе просто подивляться як на НЛО, яке несподівано серед білого дня приземлилося на галявині, з краплинкою жалю (бо як же так, бідна ти бідна людино, якщо у тебе такі несучасні цінності), відразливо здвигнуть плечима і просто відвернуться як від чогось неприємного, бридкого.

На нашу думку, головні цінності повинні формуватися в дитинстві і в сім'ї, бо коли ще, як не в дитинстві, закладати фундамент для подальшого становлення особистості.

Люди, коли ж відбувся той момент коли все перевернулося у цінностях сучасної молоді? Ми вважаємо, що все почалося 20 років тому, коли Україна стала незалежною, і відбувся розпад Радянського Союзу. Раніше дітей з дитинства привчали поважати батьків, сім'ю, батьківщину, а зараз не всі батьки розуміють для чого взагалі потрібні цінності, бо ж краще дитині не забивати голову такими «дрібницями», без них і життя буде кращим, і дитині так буде зручніше йти до поставленої мети. От звідки сучасна молодь має таке зневажливе ставлення до головних життєвих цінностей.

Соціологічні дослідження ціннісних орієнтацій студентської молоді останнього десятиріччя переконують, що у свідомості сучасної молоді формується тип особистості, характерний для західного суспільства — особистості, яка насамперед цінує себе і вважає, що її діяльність, успіх у житті і т. ін. залежать саме від неї. З одного боку, це непогано, адже орієнтація на власні сили, розум, здібності при досягненні життєвих цілей вимагає роботи над собою, наполегливого оволодіння знаннями тощо. Утім найголовніше, щоб при виконанні цих завдань не формувалась людина-егоїст, яка зможе переступити через усе заради досягнення своєї мети.

Отже, нам потрібно зробити все необхідне, щоб молодь зробила переоцінку своїх цінностей, і прийшла до висновку, що такі цінності як сім'я, свобода, праця, творчість, друзі, відповідальність, солідарність, чесність, вихованість - найголовніші!

І. Методологічна частина

Мета соціологічного дослідження

Мета дослідження – визначити основні цінності сучасної молоді, та виявити з них найголовніші.

Актуальність дослідження

Проблематика дослідження цінностей набула значного поширення у соціологічній науці. У зв’язку з динамічністю суспільного розвитку та зміною ідеологічних засад функціонування пострадянських суспільств зростає актуальність вивчення ціннісних орієнтацій та життєвих позицій молодих поколінь українців. Адже саме вони у недалекому майбутньому відповідатимуть за відтворення не лише населення нашої країни, а й того культурного контексту, в якому відбуватиметься життєдіяльність наших нащадків, створюватимуться умови для гармонійного існування у межах сім’ї, інших соціальних інститутів, суспільства в цілому. У зв’язку з цим постають важливі завдання науково виваженого аналізу структури життєвих цінностей та пріоритетів сучасних молодих людей, експертизи відповідності існуючого стану речей у цій сфері тим завданням, що вже сьогодні постають перед наймолодшими з соціально активних членів суспільства, а також вивчення можливостей впливу на формування ціннісних ієрархій громадян України з метою оптимізації вказаної відповідності.

Результати моніторингових опитувань молоді, що проводяться УІСД на регулярній основі, дозволяють визначити загальну структуру ціннісного світу сучасної української молоді та тенденцій її розвитку в сучасних умовах, пріоритети молодих людей стосовно ціннісних орієнтацій та їх ієрархізацію.

Період трансформації характеризується зміною ціннісних орієнтацій, їх нестабільністю та певною амбівалентністю. Ціннісні орієнтації молоді певною мірою залежать від сформованих ідеологічних стереотипів та від структури цінностей старшого покоління. Але визначальними у формуванні нової ціннісно-нормативної системи у нестабільному суспільстві виступають особливості індивідуальної свідомості громадян, індивідуальні ціннісні орієнтації, які визначаються в тому числі й соціальним самопочуттям та загальним психічним здоров’ям.

Як живе сучасна молодь? Що зараз для неї важливо? Чого вона прагне? Саме такі питання постають перед сучасними психологами, соціологами, публіцистами, які займаються вивченням життя молодого покоління. От і ми, хоч і являємо собою представників студентства, хочемо для себе розібратися в цінностях, які ще залишилися з давніх часів, і які з’явилися з переходом до нових суспільних відносин. Адже кожна людина, коли і де б вона не жила, повинна усвідомлювати, для чого вона існує, що для неї є цінним, на що їй варто орієнтуватись.

Ми переконані, що молодь у наш час постала перед складним вибором. Система її ціннісного світогляду формується під впливом глобальної зміни ієрархії загальнолюдських ціннісних орієнтацій. Прикро визнавати, що трансформація суспільного життя вивела на перші місця цінності особистого рівня, які забезпечують власні потреби та комфортне самопочуття. Сучасні суспільні відносини певною мірою провокують розквіт егоїзму в свідомості людини. Особливо це відбивається на особистості, яка знаходиться на шляху формування свого власного бачення проблем існування, яка тільки зіткнулась з визначенням духовних обмежень для себе, так би мовити, “моральних мурів”.

Не даремно говорять, що якщо хочеш дізнатися майбутнє суспільства, то подивись на молоде покоління цього суспільства. Сутність моральних цінностей не змінювалася від Конфуція до наших часів, їх список лише доповнювався, лише відношення до них змінювалося та їх реалізація в житті. Якщо подивитися на нинішній моральний стан української молоді, то одразу ж видно, що мораль серед молоді в занепаді. Це можна пояснити наявністю багатьох об’єктивних причин, таких, як ганебна політика держави, соціальна криза і т.д.

Українська політична еліта деморалізована і мало піклується питанням моралі, а це дуже погано, тому що верхівка країни – це взірець для молоді і всього суспільства. В Україні існують відповідні органи і наявні належні законопроекти, які займаються питанням моральності, але, як ми бачимо їхні цілі і результати функціонування не співпадають, в країні серйозні проблеми з реалізацією поставлених завдань і це проблема не тільки організаторського характеру, а й морального.

Моральні цінності в багатьох аспектах знаходяться у взаємозв'язку з релігією. З моменту прийняття Україною незалежності, на її території невпинно збільшується кількість релігійних організацій. Цей факт має негативне і позитивне значення. Зрозуміло, що релігія, як суспільний інститут просто необхідна сучасному соціуму, за допомогою релігії відбувається соціальний контроль, втілюються в життя моральні цінності. Але, на жаль, є й негативний аспект, який прослідковується в шахрайстві деяких релігійних організацій, які обкрадають людей, маскуючись під благородними людьми та прикриваючись Богом. Тому покладатись на релігію не має сенсу.

Соціальна несправедливість, постійні кризи, політичні негаразди, стереотипи суспільства, неможливість самореалізації породжують занепад моралі серед молоді. Шляхи вирішення цієї проблеми існують – це, насамперед, проведення ефективної державної політики, особливо молодіжної, здійснення соціального контролю за суспільною мораллю релігійними і політичними установами, покращення стану таких суспільних інститутів, як сім’я та релігія.

Наостанок зазначимо, що проблема молоді існувала в усі часи і ситуація, яка наявна в нинішній Україні не виняток. Занепад моральних цінностей присутній не лише серед молоді, а в усьому суспільстві, тобто проблема моральних цінностей – це справа всього суспільства. І вирішувати її потрібно на рівні всього соціуму, але наголосимо на тому, що проблематика моральних цінностей серед молоді є найбільш важливою, бо саме на плечах молоді лежить відповідальність за наше майбутнє.

Отже, проблема полягає в тому, що багато з тих цінностей, які виховувало радянське суспільство, поступово почали змінюватися, бо, з одного боку, нові соціально-економічні умови вимагають від людини таких якостей, як готовність до ризику і особисту відповідальність за свої вчинки, уміння швидко пристосовуватися до економічної кон’юнктури, готовність наполегливо працювати заради досягнення добробуту та успіху. З іншого боку, цінності, що в минулому мали високий ранг і пов’язувалися із закріпленими в масовій свідомості соціально-психологічними стереотипами пріоритету загального (колективного) над особистим (індивідуальним) і самореалізації особистості в праці, сьогодні молоддю заперечуються. Криза традиційних ціннісних орієнтацій особливо яскраво проявляється у сфері праці, ставленні до роботи. І саме тому вивчення змін у системі ціннісних орієнтацій молоді сприяти виробленню ефективніших засобів і методів вирішення молодіжних проблем зокрема і проблем суспільства взагалі.

Дослідження системи ціннісних орієнтації молоді є особливо актуальною проблемою при соціальних змінах, а саме переходом Україні до системи ринкових відносин, коли відзначається деяка невизначеність громадської ціннісної структури, багато життєвих орієнтирів виявляються порушеними, що викликає певні протиріччя в суспільстві. Стосовно молодіжної групі вивчення її ціннісних орієнтації дає можливість виявити реальний ступінь участі молодих людей в суспільних відносинах, визначити їх адаптаційні здібності, охарактеризувати інноваційний потенціал молоді, від якого багато в чому залежить майбутній стан суспільства.

Предмет дослідження

Предмет дослідження – моральні цінності сучасної студентської молоді.

Об’єкт дослідження

Об’єкт дослідження – молодь ПолтНТУ віком від 18 до 21 року.

Гіпотези дослідження

· Сучасна студентська молодь не має цінностей, притаманних людям радянського виховання.

· Головними цінностями сучасної молоді є гроші та влада.

· Цінності сучасної молоді прямо залежать від місця народження та проживання.

· Сучасна молодь надає більшу перевагу матеріальним цінностям, ніж моральним.

· Відсутність моральних цінностей породжує безвідповідальність у вчинках та поведінці сучасної молоді.

· Темперамент має дуже важливе значення у формуванні поглядів молоді на матеріальні та моральні цінності.

Завдання дослідження

1. Визначити, які цінності притаманні сучасній студентській молоді.

2. Дізнатися, які цінності для сучасної молоді є головними.

3. Дослідити, як місце народження та проживання (міська або сільська молодь) впливає на цінності сучасної молоді.

4. Визначити, які місця в житті сучасної молоді посідають ті чи інші цінності.

5. Довести , що відсутність моральних цінностей породжує безвідповідальність сучасної молоді.

6. Визначити яким чином темперамент впливає на цінності молоді і чи впливає взагалі.

ІІ. Методична частина

Метод дослідження

Методом даного соціологічного дослідження – є опитування, а саме – анкетування.

Опитування – це метод збору соціальної інформації про досліджуваний об'єкт під час безпосереднього (інтерв’ю) або опосередкованого (анкетування) спілкування соціолога з респондентом. Також використовується для вимірювання громадської думки з різних питань.

Анкетування — процес збору первинних матеріалів у соціологічних, економічних, демографічних, маркетингових та інших дослідженнях. Анкетування організовується спеціальними службами, лабораторіями, науково-дослідними підрозділами.

Загалом анкетування має кілька різновидів:

- очне та заочне,

- суцільне й вибіркове,

- відкрите та анонімне.

Очне анкетування передбачає одержання анкети безпосередньо з рук соціолога. Цей вид анкетування найнадійніший, гарантує добросовісне заповнення анкет, майже стовідсоткове їх повернення, але багато в чому залежить і від уміння соціолога встановити психологічний контакт з респондентами, створити сприятливу атмосферу при опитуванні.

Заочне анкетування полягає в розсиланні анкет й отриманні на них відповідей поштою. Воно дає змогу одночасно провести опитування на великій території. Водночас заочне анкетування має чимало недоліків: неповне повернення анкет, отримання відповіді не від тих, кому надсилались анкети, групове заповнення, використання порад інших осіб.

При суцільному анкетуванні бланки заповнюють усі особи визначеної категорії, а при вибірковому - тільки певна частина таких осіб. Достовірність в останньому випадку досягається через випадковий добір одиниць вибіркової сукупності та рівні можливості для кожної одиниці генеральної сукупності увійти до вибірки.

При відкритому анкетуванні респонденти вказують відомості про свою особу (прізвище, ім’я, по-батькові, час і місце народження, місце проживання, посаду), тож можливий елемент нещирості. При анонімному анкетуванні особа респондента залишається невідомою, що дає їй змогу бути більш щирою, а це підвищує репрезентативність інформації про неї.

Вибірка

Вибірка – районована (стратифікаційна).

Генеральна сукупність дослідження – всі студенти ПолтНТУ – 10 000 осіб , а вибіркова сукупність складає 120 осіб відібраних за районованою вибіркою.

Вибірка — це множина об'єктів, подій, зразків або сукупність вимірів, за допомогою визначеної процедури вибраних з статистичної популяції або генеральної сукупності для участі в дослідженні. Зазвичай, розміри популяції дуже великі, що робить прийняття до уваги всіх членів популяції непрактичним або неможливим. Вибірка представляє собою множину або сукупність певного обсягу, члени якої збираються і статистичні характеристики обчислюється таким чином, що в результаті можна зробити висновки або екстраполяцію із вибірки на всю популяцію або генеральну сукупність.

Районована (стратифікаційна) вибірка – це метод розділення генеральної сукупності на частини, групи, що відрізняються за ознакою, яка повинна впливати на досліджуване явище.

Метод аналізу

Метод аналізу - ручний і машинний. Після занесення інформації з анкет у комп’ютер використовуємо метод побудови графіків та змістовного аналізу цих графіків.

Інструментарій

Інструментарій – анкети, кулькові ручки, папки для паперів, лазерні диски, флеш-карти, персональні комп’ютери.

Анкета – упорядкований за змістом і формою набір питань та висловлювань, що відповідають цілям дослідження та спрямовані на отримання тільки такої інформації, яка дає можливість перевірити певні гіпотези.

План проведення соціологічного дослідження

Вид виконаної роботи	Час виконання
1. Визначення з метою соціологічного дослідження.	30.10.12 – 11.11.12
2. Підбір матеріалів.	11.11.12 – 18.11.12
3. Розробка програми дослідження та підбір матеріалів.	18.11.12 – 19.11.12
4. Узгодження програми соціологічного дослідження з викладачем.	20.11.12
5. Збір інформації (робота в полі).	21.11.12 – 25.11.12
6. Підготовка зібраної інформації до обробки та її обробка.	25.11.12 – 26.11.12
7. Аналіз отриманої інформації.	26.11.12 – 29.11.12
8. Підведення підсумків дослідження.	29.11.12 – 1.12.12
9. Формування висновків та рекомендацій.	1.12.12 – 6.12.12
10. Захист звіту соціологічного дослідження.	7.12.12

Анкета

Шановний респонденте!

Просимо Вас взяти участь у навчальному соціологічному дослідженні на тему: «Аналіз цінностей сучасної студентської молоді». З Вашою допомогою, ми маємо на меті з’ясувати – які моральні цінності має сучасна молодь, що є головним у житті молоді, яке місце в житті молоді посідають моральні та матеріальні цінності та як саме характер та інші аспекти життя впливають на цінності молоді. Ми дуже сподіваємося на Вашу співучасть та розуміння.

Даючи відповіді на запитання, будьте щирими та відвертими, адже це дуже важливо для визначення достовірності фактів. Конфіденційність гарантована!

Щиро дякуємо Вам за співпрацю!!!

1. Скільки вам років? ____________________

2. Ваша стать:

а) жіноча

б) чоловіча

3. Що Ви вкладаєте в поняття «цінності»?

а) сім’я

б) гроші

в) влада

г) дружба

д) розваги

е) кохання

ж) праця

з) діти

и) певні речі та предмети (вказати)_____________________________________

______

к)інше______________________________________

л) патріотизм

м) релігія

4. Розмістіть представлені цінності у порядку Вашого ставлення до них.

Сім’я
Гроші
Влада
Діти
Розваги
Дружба
Кохання
Релігія
Патріотизм
Праця
Певні речі та предмети
Інше:

5. Який тип темпераменту характерний саме для Вас?

а) сангвінік

б) холерик

в) флегматик

г) меланхолік

6. Де саме Ви проживали до вступу до ПолтНТУ?

а) місто

б) село

в) СМТ

7. Припустимо, що Ви (Ваша дівчина) в результаті необережного сексу,

завагітніла. Ваші дії?

а) весілля

б) аборт

в) віддасте дитину до притулку

г) буду платити аліменти, але не буду одружуватися

д) народжу дитину для себе

8. Як часто Ви перебуваєте в стані алкогольного/наркотичного сп’яніння?

а) часто

б) інколи

в) частіше, ніж хотілося б

г) дуже рідко

д) не вживаю взагалі

9. Як часто Ви спілкуєтеся з батьками та іншими членами Вашої родини?

а) декілька разів на день

б) щодня

в) декілька разів на тиждень

г) рідко

д) дуже рідко

10. На що б Ви пішли заради грошей чи влади?

а) секс (проституція)

б) залишили б сім’ю на дуже довгий період

в) шлюб за розрахунком

г) наполеглива праця

д) зрадили друга чи кохану людину

е) інше:________________________

11. Матеріальний стан Вашої родини?

а) середній

б) вище середнього

в) нижче середнього

г) високий

д) низький

12. Чим би Ви могли поступитися заради

досягнення поставленої мети?

а) дружба

б) кохання

в) сім’я

г) рідна країна

д) діти

13. Як часто в міському транспорті Ви поступаєтесь

місцем людям похилого віку?

а) завжди

б) інколи

в) часто

г) ніколи, або дуже рідко

14. На Вашу думку – секс до шлюбу це:

а) цілком нормально

б) неприпустимо

в) можливо, якщо партнерів не багато

г) шкодую, але вже нічого не виправити

д)інше__________________

15. В якому віці Ви плануєте народити дитину?

а) вже маю

б) не планую зовсім

в) 18-22

г) 22-25

д) 25-30

е) 30 і більше

16. Якому з пунктів Ви надаєте перевагу найбільше?

а) секс і кохання

б) кохання без сексу

в) секс без кохання

17. Яким стосункам Ви надаєте перевагу?

а) довготривалим

б) короткотривалим

в) вільним

г) взагалі не хочу ні з ким зустрічатися

18. Чи приймаєте Ви участь у благодійних акціях і що саме робите?

а) здаю кров у донорських центрах

б) збираю іграшки та речі для дітей-сиріт

в) приймаю активну участь у флеш-мобах спрямованих на...

г) я проти благодійності

в) не маю можливості та/або бажання

19. Ваше ставлення до нецензурної лексики?

а) так, я дуже часто лаюся

б) ні, я майже ніколи не лаюся

в) взагалі ніколи не застосовую лайку

г) хотілося б рідше

20. Чи вірите Ви у Бога?

а) так

б) ні

в) інше_______________________________________

21. Чи відпочиваєте Ви культурно?

а) як це – культурно?

б) часто

в) не маю можливості

г) інше:___________________

22. Ви цікавитеся політичною ситуацією в країні?

а) так, мене це хвилює

б) ні, мені все одно

в) мені не байдуже, але я не фанат

г)інше:__________________

23. На Вашу думку, введення смертної кари за скоєння злочину,

зменшило б злочинність у нашій країні?

а) так

б) ні

в) інше_______________________

24. Поставте в поряду Вашого ставлення

Телебачення, Інтернет
Навчання та праця
Природа
Книги
Живопис
Дискотеки, нічні клуби
Допомога іншим
Інтимні стосунки
Комп’ютерні ігри, віртуальний світ
Спілкування з друзями
Інше:

25. Як Ви звертаєтеся до батьків?

а) на «Ви»

б) говорите «Ти»

в) називаєте по-імені

26. На якому факультеті Ви навчаєтеся?

____________________________________________

27. Форма Вашого навчання в ПолтНТУ?

а) контрактне навчання

б) бюджетне навчання

ІІІ. Аналіз зібраної інформації (діаграми)

ІV. Висновки

Під час навчального соціологічного дослідження нами було опитано 120 студентів ПолтНТУ віком від 18 до 21 року.

На основі аналізу 1–4-го курсів факультету «Нафти, газу та природокористування» і застосування районованої вибірки, нами були зроблені наступні висновки щодо вибору респондентів:

Фактори відбору	Факультет «Нафти, газу та природокористування», групи НГ (424 особи), %	Генеральна сукупність ПолтНТУ (10 000 осіб), осіб	Вибіркова сукупність (120 осіб), осіб
Статевий фактор	Чоловіки – 75 % Жінки – 25 %	Чоловіки – 7 500 Жінки – 2 500	Чол. – 90 Жін. – 30
Віковий фактор	18 – 25 % 19 – 17 % 20 – 34 % 21 – 24 %	18 – 2 500 19 – 1 700 20 – 3 400 21 – 2 400	18 – 30 19 – 20 20 – 41 21 – 29
Територіальний фактор	Село – 89 % Місто – 11 %	Село – 8 900 Місто – 1 100 %	С. – 106 М. – 14
Матеріальний фактор	Високе м. с. – 12 % Середнє м. с. – 64 % Вище середнього м. с. – 17 % Нижче серед. м. с. – 7 %	Високе м. с. – 1 200 Середнє м. с. – 6 400 Вище сер. м. с. – 1 700 Нижче сер. м. с. – 700	В. – 15 С. – 77 В. С. – 20 Н. С. – 8
Темперамент	Меланхоліки – 12 % Сангвініки – 52 % Флегматики – 6 % Холерики – 30 %	Меланхоліки – 1 200 Сангвініки – 5 200 Флегматики – 600 Холерики – 3 000	М. – 15 С. – 62 Ф. – 7 Х. – 36
Інтелектуальній фактор	Контрактне навчання – 66 % Бюджетне навчання – 34 %	Контрактне навчання – 6 600 Бюджетне навчання – 3 700	К. н. – 79 Б. н. – 41

Анкетування студентства, що склали емпіричну базу нашого дослідження, створили живу, динамічну картину цінностей, характерних сучасній молоді, а саме студентству ПолтНТУ, показало:

Моральні цінності залишаються головними лише для жіночої половини студентства ПолтНТУ. З усіх опитаних дівчат 22% - вважають основною цінністю сім’ю, 19% - дружбу, 17% - кохання, 15% - дітей, по 7% - припадає на гроші та владу – як головні означення матеріальних цінностей, 5% і 4% - розваги і праця відповідно, по 2% на релігію і патріотизм. Сильна ж половина ПолтНТУ, на першу місце ставить гроші – 18% , потім сім’я – 16%, дружба – 14%, по 11% - розваги і дітей, 10% - праця, по 9% припадає на кохання і владу, і по 1% - на патріотизм і релігію.

Було визначено, що відповідальність у вчинках і поведінці на пряму залежить від того, які саме цінності – моральні чи матеріальні особа вважає головними. Доказом цього є те, що при незапланованій вагітності 23% жінок хотіли б створити сім’ю, 19% - народили б для себе, і по 7% припадає на аборт і рішення віддати маля до притулку, в той час коли 37% чоловіків наполягали б на аборті, 31% погодилися б створити сім’ю, 22% - на сплату аліментів і 10% - віддали дитину до притулку.

Головними моральними цінностями радянської молоді були патріотизм, праця, сім’я, діти, навчання, альтруїзм. На даний час моральні цінності у сучасної молоді посідають далеко не перше місце в переліку. Такі речі, як патріотизм та допомога іншим взагалі невідомі сучасним студентам. В радянському суспільстві молодь мала рівні можливості і не було яскраво виділеної межі між бідними і багатими. Зараз же, молодь чітко розділяється на класи за соціальним станом та можливостями.

Не вдалося довести, що місце народження та проживання має великий вплив на цінності молоді. Для міської, як і для сільської молоді перші місця посідають сім’я, дружба, гроші, діти. Є невелика різниця у відношенні до розваг та праці, яка виявляється у важливості розваг для міської молоді порівняно із сільською 7% і 5% відповідно.

Виходячи з отриманих результатів, можна зробити висновок, що тип темпераменту не впливає на ставлення сучасної молоді до тих чи інших цінностей, так як респонденти обрані за темпераментом мали характерні відмінності за іншими критеріями.

На основі аналізу анкет, вдалося довести, що між молодими людьми, для яких головними є моральні цінності і молодими людьми, які більшу перевагу віддають матеріальним цінностям існує чітка межа у вигляді статевого фактору, в той час, як у радянської молоді більший вплив на становлення ціннісного світу впливало навчання, виховання та самовиховання, не залежно від статі.

Отже, проаналізувавши все це, ми можемо зробити загальні висновки і надати рекомендації.

V. Рекомендації

1. Впроваджувати в систему навчання шкіл та ВНЗ предмети гуманітарного профілю спрямовані на морально-етичне виховання дітей, а в подальшому і молоді, оскільки молодь легше формує і змінює позиції, тому в систему її цінностей легше ввести нове, ніж в систему зрілої людини.

2. Проводити організаційні заходи альтруїстичного призначення та активно залучати молодь до участі в них. Це необхідно для введення сучасної молоді в атмосферу взаєморозуміння та допомоги іншим, а також самореалізацію через працю, співчуття та турботу.

3. Молодь і юнацтво піддається впливу таких негативних явищ, як наркоманія, алкоголізм, тощо. Тому невід’ємною складовою навчально-виховного процесу є просвітницька робота серед молоді, спрямована на формування у молодих людей відповідальності за свої вчинки та дії.

4. Самій студентській молоді, рекомендуємо переглянути свої погляди і принципи, визначитися у ставленні до морально-етичної сторони життєвого многогранника. Прислухатися до порад та настанов людей, котрі покликані привити молодим людям поняття моралі та життєвих цінностей, ігнорування котрих призведе до неминучої деградації суспільства та нації в цілому.

VI. Список використаної літератури

1. Соціологія: Підручник / За заг. ред. проф. Андрущенка В.П., Горлача М.І./. – Харків – К., 1998.

2. Трансформація системи цінностей в перехідному суспільстві/ Бурцев С. О./ - М., 2008.

3. Молодь в епоху застою / Локова М. Ю./ М., 2002

4. Социология студенчества в России. Этапы и закономерности./ Петрова Т. Э./ - СПб., 2000